ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 924/1225/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Амірханяна Р.К.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - Ткач Я.С.,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський" - Курило В.І.,
Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський"
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022 (суддя Крамар С.І.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 (колегія суддів: Петухов М.Г., Гудак А.В., Маціщук А.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський" (далі - ОСББ "Подільський"),
2) Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (далі - Управління ХМР)
про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами загальних зборів, скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей.
СУТЬ СПОРУ
1. ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсними рішень загальних зборів та правління ОСББ "Подільський", скасування відповідних реєстраційних дій. Позовні вимоги обґрунтовані неповідомленням позивача, який є членом об'єднання, про скликання та проведення загальних зборів, що унеможливило його участь у них, участю у зборах та голосуванні осіб, які не були співвласниками майна у житловому будинку, обранням такої особи ( ОСОБА_2 ) до складу та головою правління, суперечливістю результатів голосування з питань порядку денного.
2. Суд першої інстанції позов задовольнив частково, зокрема визнав недійсними оскаржувані рішення загальних зборів, рішення правління в частині обрання ОСОБА_2 головою правління, скасував відповідні реєстраційні дії, що пов'язані із визнанням недійсним рішення правління в частині обрання голови правління. Рішення мотивоване неповідомленням позивача про проведення зборів, що є самостійною підставою для задоволення позову.
3. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував та ухвалив нове, яким визнав недійсним лише рішення загальних зборів з питання №3 порядку денного - стосовно доплати за придбані у добудові будинку комерційні приміщення.
4. Верховний Суд постанову суду апеляційної інстанції скасував та направив справу на новий розгляд до цього суду. При цьому вказав:
- суд не встановив, в чому полягає порушення прав та/або інтересів позивача внаслідок прийняття спірних рішень загальних зборів, не з'ясував, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів, чи призведе визнання недійсним кожного з оспорюваних рішень загальних зборів до поновлення прав та/або інтересів позивача;
- суд не встановив, чи посилався позивач на обставину невідповідності зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі квартир та нежитлових приміщень в обґрунтування позовних вимог, чи була ця обставина визначена підставою позову, чи оспорював позивач ці відомості;
- не була з достовірністю встановлена обставина щодо загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку; суд не з'ясував, на підставі яких документів ОСББ "Подільський" визначило таку загальну площу; висновки щодо загальної площі є передчасними, тому передчасними є висновки щодо кількості голосів кожного співвласника, який брав участь у зборах; не були з достовірністю встановлені обставини прийняття загальними зборами спірних рішень (кожного окремого рішення) за наявності достатньої кількості голосів для їх прийняття;
- суд дійшов передчасного висновку, що прийняття рішення з питання №4 порядку денного загальних зборів вимагає більше половини, а не 2/3 голосів загальної кількості співвласників, що оскарження рішення в цій частині не є ефективним способом захисту; суд не встановив суть та мету його прийняття, не з'ясував, вчинення яких саме цивільно-правових заходів стосувалося це рішення, чи було воно виконане, яким чином це рішення порушує права та/або інтереси позивача;
- суд залишив поза увагою принцип пропорційності, балансу інтересів, не з'ясував чи підтверджуються доводи про невідповідність спірних рішень вимогам законодавства та статуту відповідача, чи порушують спірні рішення загальних зборів (кожне окреме рішення) права та/або інтереси позивача та інших співвласників будинку, чи забезпечують ці рішення досягнення об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку основної мети його діяльності.
5. За результатом нового розгляду суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції, змінивши його мотивувальну частину. В інші частині рішення залишив без змін. ОСББ "Подільський" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
6. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. Статутом ОСББ "Подільський" передбачено:
- ОСББ "Подільський" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , відповідно до Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон "Про ОСББ") (п.1 розд.І);
- до виключної компетенції загальних зборів належить, крім іншого, обрання членів правління Об'єднання (п.3 розд.ІІІ);
- загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників; правління (ініціативна група) не менше, ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (п.5 розд.ІІІ);
- у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники (п.6 розд.ІІІ);
- рішення загальних зборів викладається письмово й засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти") (п.8 розд.ІІІ);
- якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої п.8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах; письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів; якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими (п.9 розд.ІІІ);
- під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п.10 розд.ІІІ);
- виконавчим органом об'єднання є правління, яке обирається з числа співвласників загальними зборами та підзвітне загальним зборам (п.12 розд.ІІІ);
- у разі відчуження членом правління всіх належних йому в будинку квартир і нежитлових приміщень, а також в разі смерті члена правління, визнання його померлим, безвісно відсутнім або недієздатним, повноваження такого члена правління припиняються (п.13 розд.ІІІ);
- правління зі свого складу обирає голову правління (п.16 розд.ІІІ).
8. ОСОБА_1 є співвласником майна в будинку по АДРЕСА_1 та, відповідно, є учасником ОСББ "Подільський". Йому належить на праві приватної власності нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі нежитлове комерційне приміщення загальною площею 14 кв. м та нежитлове комерційне приміщення загальною площею 39 кв. м, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
9. 16.10.2020 були проведені загальні збори співвласників ОСББ "Подільський", оформлені відповідним протоколом №2.
10. У розд.І "Загальна інформація" протоколу №2 зазначено про те, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становила 122 особи; загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень будинку становила 12 937,9 кв. м; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 9 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення будинку загальною площею 1 052,4 кв. м; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 54 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 6 237,40 кв. м.
11. Всього у голосуванні взяли участь 63 особи, яким належить 7 289,8 кв. м, що складає 56,3%, з огляду на що збори були визнані правомочними.
12. До протоколу загальних зборів від 16.10.2020 №2 були додані:
- додаток №1 результати голосування присутніх на зборах співвласників ОСББ "Подільський" на 3-х аркушах;
- додаток №2 результати голосування шляхом опитування співвласників на 59-ти аркушах.
13. До порядку денного загальних зборів ОСББ "Подільський", що скликалися на 16.10.2020, були включені такі питання:
1) обрання голови та секретаря зборів;
2) звіт про роботу голови та правління ОСББ "Подільський";
3) про роботу стосовно доплати за придбані у добудові будинку комерційні приміщення в розмірі до 15 000 грн за 1 кв. м для добудови будинку до стану, придатного для користування;
4) про доручення правлінню ОСББ "Подільський" вжити цивільно-правових заходів стосовно повернення площ загального користування з власності фізичних та юридичних осіб;
5) прийняття в члени правління ОСББ "Подільський" ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виключення з членів правління ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
6) прийняття та затвердження статуту ОСББ "Подільський" у новій редакції відповідно до Закону "Про ОСББ";
7) питання стосовно уповноваження голови зборів підписати статут ОСББ "Подільський" у новій редакції та подати його в органи державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від співвласників ОСББ "Подільський" для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ОСББ "Подільський".
14. За результатом розгляду зазначених питань порядку денного та голосування по цим питанням загальні збори співвласників ОСББ "Подільський" прийняли такі рішення:
1) обрали головою зборів ОСОБА_6 та секретарем зборів ОСОБА_7 ("за" проголосували 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 289,8 кв. м);
2) визнали задовільною роботу голови правління ОСББ "Подільський" ("за" проголосували 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 289,8 кв. м);
3) вирішили здійснити доплату за придбані у добудові будинку комерційні приміщення в розмірі до 15 000 грн за 1 кв. м для добудови будинку до стану, придатного для користування, крім придбаних приміщень до березня 2015 року ("за" проголосував 61 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 217 кв. м, "проти" - 2 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 72,8 кв. м);
4) доручили правлінню ОСББ "Подільський" вжити цивільно-правових заходів стосовно повернення площ загального користування з власності фізичних і юридичних осіб, що незаконно привласнені ("за" проголосували 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 289,8 кв. м);
5) прийняли в члени правління ОСББ "Подільський" ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та виключили з членів правління ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ("за" проголосували 58 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6 832,9 кв. м; утрималися від голосування 5 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 456,9 кв. м);
6) прийняли та затвердили статут ОСББ "Подільський" у новій редакції відповідно до Закону "Про ОСББ" ("за" проголосували 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 289,8 кв. м);
7) уповноважили голову правління ОСББ "Подільський" ОСОБА_6 підписати статут ОСББ "Подільський" у новій редакції та подати статут в органи державної реєстрації для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ("за" проголосували 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 289,8 кв. м).
15. Протокол загальних зборів співвласників ОСББ "Подільський" №2 підписаний головою зборів ОСОБА_6 та секретарем зборів ОСОБА_7 .
16. Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 як співвласника багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про скликання загальних зборів співвласників цього багатоквартирного будинку, що заплановано на 16.10.2020 з відповідним порядком денним під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) не менше, ніж за 14 днів до дати проведення таких зборів.
17. В матеріалах справи відсутні належні докази того, що станом на момент проведення загальних зборів ОСББ "Подільський", рішення яких оформлені протоколом від 16.10.2020 №2 загальна кількість співвласників становила саме 122 особи, а загальна площа всіх об'єктів нерухомості в будинку - 12 937,9 кв. м.
18. 24.12.2020 відбулося засідання правління ОСББ "Подільський", на якому були прийняті рішення про припинення повноважень голови правління ОСББ "Подільський" ОСОБА_6 та про обрання головою правління ОСОБА_2 . Зазначене рішення оформлене протоколом засідання правлення ОСББ "Подільський" від 24.12.2020.
19. Право власності на квартиру було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1266882268101, номер запису про право власності: 20762577, а після смерті батька перейшло ОСОБА_2 на підставі договору про поділ спадкового майна від 08.11.2018.
20. Датою смерті ОСОБА_8 є 21.03.2018.
21. Державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на квартиру відбулась 14.01.2022.
Короткий зміст позовних вимог
22. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ОСББ "Подільський" та Управління ХМР про:
- визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Подільський", оформлених протоколом від 16.10.2020 №2;
- визнання недійсними рішень правління ОСББ "Подільський", оформлених протоколом засідання правління від 24.12.2020;
- скасування внесених державним реєстратором Управління ХМР змін до відомостей про ОСББ "Подільський", що не пов'язані зі змінами до установчих документів, щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та щодо зміни інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою.
23. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що позивач є учасником ОСББ "Подільський"; він не повідомлявся про скликання зборів, про їх дату, час, місце та порядок денний, участі у зборах та у голосуванні з питань порядку денного зборів не брав; у зборах та голосуванні брали участь особи, які не були співвласниками майна у житловому будинку; результати голосування з питань порядку денного загальних зборів є суперечливими; ОСОБА_2 не був співвласником майна у будинку та не міг бути обраним членом та головою правління об'єднання; підлягають скасуванню також і реєстраційні записи, внесені на підставі недійсних рішень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
24. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 19.04.2022 позов задовольнив частково: визнав недійсним рішення, оформлені протоколом загальних зборів ОСББ "Подільський" від 16.10.2020 №2; визнав недійсним рішення, оформлене протоколом засідання правління ОСББ "Подільський" від 24.12.2020, в частині обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський"; скасував внесенні зміни до відомостей про ОСББ "Подільський" щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та щодо зміни інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, що пов'язані із визнанням недійсним рішення, оформленого протоколом засідання правління ОСББ "Подільський" від 24.12.2020 в частині обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський"; в решті позовних вимог відмовив.
25. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване, зокрема, тим, що:
- позивач не був повідомлений ОСББ "Подільський" про скликання загальних зборів на 16.10.2020 в порядку, передбаченому ч.4 ст.6 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п.5 розд.ІІІ статуту ОСББ "Подільський", чим були порушені права позивача як члена цього об'єднання на участь у загальних зборах, що є самостійною підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких загальних зборах;
- з огляду на визнання недійсним рішення загальних зборів про прийняття в члени правління об'єднання ОСОБА_2 , оформленого протоколом №2 від 16.10.2020, обґрунтованою є вимога про визнання недійсним рішення правління ОСББ "Подільський" про обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський", оформленого протоколом засідання від 24.12.2020; в іншій частині рішення правління ОСББ "Подільський" від 24.12.2020 не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, не суперечить законодавству та статуту об'єднання;
- не приймаються до уваги доводи ОСББ "Подільський" про те, що копію протоколу №2 загальних зборів було надіслано позивачу за адресою реєстрації місця проживання рекомендованим листом з оголошеною цінністю 01.12.2020, що є доказом пропущення позивачем позовної давності; копія поштової квитанції не є належним доказом у справі, вона не містить інформації про те, яку конкретно кореспонденцію було надіслано ОСОБА_1 ; позивач дізнався про порушення свого права під час розгляду судових справ за позовами ОСББ "Подільський" до ОСОБА_1 та ЖБК "Подільський край";
- пояснення свідка ОСОБА_9 від 14.01.2022 не приймаються до уваги; з огляду на порядок сповіщення та проведення загальних зборів товариства воно не може бути належним доказом, що підтверджують обставини справи;
- за наслідками задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом засідання правління ОСББ "Подільський" від 24.12.2020 щодо обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський", підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про скасування державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ "Подільський", що не пов'язані зі змінами до установчих документів, щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та щодо зміни інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, пов'язані із обранням ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський";
- суд застосував відповідні положення статей 1, 4, 6, 10, 14 Закону "Про ОСББ", ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію).
26. Господарський суд Хмельницької області додатковим рішенням від 19.04.2022 стягнув з ОСББ "Подільський" на користь ОСОБА_1 10 350,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
27. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 16.11.2022:
1) рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022 скасував; ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову; визнав недійсним рішення, оформлене протоколом загальних зборів ОСББ "Подільський" від 16.10.2020 №2 в частині питання №3 "Про роботу стосовно доплати за придбані у добудові будинку комерційні приміщення в розмірі до 15 000,00 грн за кв. м для добудови будинку до стану, придатного для користування"; в решті позову відмовив;
2) додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022 скасував, ухвалив нове рішення про стягнення з ОСББ "Подільський" на користь ОСОБА_1 3 450,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
28. Верховний Суд постановою від 13.04.2023 скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
29. Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 виходив, зокрема, з такого:
- суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що лише факт неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів ОСББ не є безумовною та самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, проте не встановив, в чому полягає порушення прав та/або інтересів позивача внаслідок прийняття спірних рішень загальних зборів ОСББ "Подільський" від 16.10.2020, не з'ясував, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів, чи призведе задоволення позову у цій справі (визнання недійсним кожного з оспорюваних рішень загальних зборів) до поновлення прав та/або інтересів позивача;
- обставина щодо загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 не була з достовірністю встановлена судом апеляційної інстанції, тому передчасними є висновки про те, що спірні рішення загальних зборів співвласників ОСББ, оформлені протоколом №2 від 16.10.2020, з питань №1, №2, №4-7 порядку денного були прийняті за наявності необхідної кількості голосів для прийняття зазначених спірних рішень, однак рішення загальних зборів з питання №3 порядку денного було прийняте за відсутності необхідної кількості (2/3) голосів співвласників для його прийняття;
- суд апеляційної інстанції не з'ясував, на підставі яких документів ОСББ "Подільський" визначило загальну площу усіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 , зазначену у протоколі від 16.10.2020;
- суд апеляційної інстанції не встановив, чи посилався позивач на обставину невідповідності зазначеної у протоколі загальних зборів співвласників ОСББ "Подільський" №2 від 16.10.2020 загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку в обґрунтування позовних вимог, чи була ця обставина визначена ним підставою позову, тобто, чи оспорював позивач ці зазначені у протоколі відомості;
- висновки суду апеляційної інстанції щодо загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 є передчасними, з огляду на що передчасними є також і висновки, що стосуються кількості голосів кожного окремого співвласника, який брав участь у зборах;
- суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що прийняття рішення з питання №4 порядку денного загальних зборів ОСББ "Подільський" від 16.10.2020 вимагає наявності більше половини, а не 2/3 загальної кількості співвласників, а також про те, що оскарження рішення загальних зборів в цій частині не є ефективним способом захисту та не призведе до відновлення порушених прав позивача; суд не проаналізував та не встановив суть та мету його прийняття, не з'ясував, вчинення яких саме цивільно-правових заходів стосувалося це рішення, чи було воно виконане, яким чином це рішення порушує права та/або інтереси позивача;
- обставини прийняття загальними зборами спірних рішень (кожного окремого рішення) за наявності достатньої кількості голосів для їх прийняття, визначеної законом та статутом відповідача, не були з достовірністю встановлені судом апеляційної інстанції;
- суд апеляційної інстанції залишив поза увагою принцип пропорційності, балансу інтересів, не з'ясував з достовірністю, чи підтверджуються доводи позивача про невідповідність спірних рішень вимогам законодавства та статуту відповідача, чи порушують спірні рішення загальних зборів (кожне окреме рішення) права та/або інтереси позивача та інших співвласників будинку, чи забезпечують ці рішення досягнення об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку основної мети його діяльності.
30. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 08.06.2023 змінив рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови; додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022 залишив без змін.
31. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- позивач станом на день прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів ОСББ та правління ОСББ був власником нерухомого майна (нежитлових комерційних приміщень площами 14 кв. м, 39 кв. м) та, відповідно, учасником ОСББ "Подільський"; неповідомлення позивача як учасника об'єднання про проведення спірних загальних зборів в будь якому випадку є порушенням його права на управління об'єднанням, яке передбачене ст.14 Закону "Про ОСББ" та п.1 розд.V Статуту ОСББ "Подільський";
- матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про скликання загальних зборів, запланованих на 16.10.2020, з відповідним порядком денним під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) не менше, ніж за 14 днів до дати проведення таких зборів;
- суд першої інстанції помилково вказав, що сам факт порушення порядку повідомлення про проведення загальних зборів всіх без виключень співвласників багатоквартирного будинку є самостійною підставою визнання недійсними відповідних рішень, незалежно від наявності чи відсутності кворуму;
- список співвласників ОСББ "Подільський" станом на 16.10.2020, поданий суду апеляційної інстанції під час первісного апеляційного перегляду, не береться до уваги, оскільки зазначені у ньому відомості щодо співвласників, номерів квартир та нежитлових приміщень, їх площі вказані ОСББ "Подільський" та не підтверджені іншими документами, які б незалежно вказували на дійсність інформації, наведеної в такому списку; цей список не був поданий суду першої інстанції;
- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна (багатоквартирного будинку) від 26.10.2021 №281176974 не може бути належним та допустимим доказом, оскільки вона не була подана суду першої інстанції, не містить дати набуття права власності на нерухоме майно, не містить відомостей, що власники нерухомості були членами ОСББ саме на 16.10.2020;
- оскільки неможливо встановити реальну площу всіх об'єктів нерухомості, то неможливо встановити наявність кворуму, яка визначається від загальної площі;
- право власності на квартиру АДРЕСА_3 виникло у ОСОБА_2 у день відкриття спадщини - 21.03.2018, і на час прийняття загальними зборами оспорюваного рішення 16.10.2020 він користувався усіма правами співвласника ОСББ "Подільський";
- з огляду на визнання недійсним рішення про прийняття в члени правління ОСББ "Подільський" ОСОБА_2 (оформленого протоколом загальних зборів ОСББ "Подільський" від 16.10.2020 №2), обґрунтованими є вимоги про визнання недійсним рішення щодо обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський" (оформленого протоколом засідання правління ОСББ у "Подільський" від 24.12.2020); в іншій частині рішення ОСББ "Подільський" від 24.12.2020 не порушують права позивача, не суперечать законодавству та статуту об'єднання;
- суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, однак помилково вказав, що саме лише неповідомлення позивача є достатньою підставою для задоволення позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 16.10.2020 №2.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзивів на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
32. 28.06.2023 ОСББ "Подільський" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
33. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені:
1) п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права (ст.167 Господарського кодексу України (далі - ГК)) без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у:
- постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі №902/1413/15;
- постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17;
- постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18;
- постановах Верховного Суду від 14.08.2018, у справі №910/1972/17, від 23.05.2019 у справі №920/301/18, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 08.02.2022 у справі №918/964/20, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21, від 24.11.2022 у справі №914/343/22, від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, від 24.10.2018 у справі №925/973/17, від 21.03.2018 у справі №927/699/17, від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 01.03.2018 у справі №916/4139/15, від 28.03.2018 у справі №910/22291/16, від 31.01.2018 у справі №927/265/17.
2) п.3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах:
- чи може вважатися доказом наявності чи відсутності кворуму на загальних зборах ОСББ протокол загальних зборів, в якому вказані загальна кількість співвласників будинку, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень, належних співвласникам будинку, а також поіменно зазначені всі учасники загальних зборів і належні їм площі квартир і нежитлових приміщень;
- щодо можливості задоволення позову про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ з мотивів неможливості встановити обставини справи (зокрема, щодо наявність кворуму), оскільки не взято до уваги витребувані у відповідача і досліджені раніше іншим судом докази;
3) п.4 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 ГПК: не досліджені зібрані у справі докази, суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
34. ОСББ "Подільський" у касаційній скарзі вказує, зокрема, таке:
- суд апеляційної інстанції не виконав обов'язкові вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.04.2023 у справі №924/1225/21;
- суд апеляційної інстанції не взяв до уваги зазначений у протоколі загальних зборів від 16.10.2020 №2 безспірний розмір загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень співвласників будинку, що призвело до помилкового висновку про неможливість встановити цей розмір на підставі наявних доказів, а відтак дійшов помилкового висновку про неможливість визначення наявності чи відсутності кворуму на загальних зборах та до помилкового рішення про задоволення позову;
- у період з 16.11.2022 (ухвалення постанови судом апеляційної інстанції) до 22.12.2022 (відкриття касаційного провадження Верховним Судом) зі справи №924/1225/21 зникли докази: 1) службова записка головуючого судді колегії Північно-західного апеляційного господарського суду; 2) витяг (на 214 аркушах) та відомості (понад 70 аркушів) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 ; заходи для поновлення втраченої частини провадження не вживалися, службові розслідування на предмет зникнення зі справи документів не проводилися;
- недослідження судом зібраних у справі доказів (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна від 16.05.2023 №332367155 та повний список співвласників ОСББ "Подільський" станом на 16.10.2020) унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, є порушенням норм процесуального права і однією з підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд згідно з п.4 ч.2 ст.287, ч.3 ст.310 ГПК;
- позивач не навів доводів щодо порушення його прав і законних інтересів безпосередньо оспорюваними ним рішеннями загальних зборів і суд такі доводи не розглядав;
- позовні вимоги жодним чином не можуть забезпечити поновлення права, оскільки не передбачають механізму реалізації позивачем такого права; суд не уповноважений втручатися в оперативну діяльність відповідача, і не може зобов'язати повторно провести загальні збори з відповідним порядком денним, що на сьогодні не є актуальним; позовні вимоги не відповідають належним і ефективним засобам захисту;
- ОСОБА_1 не надав жодних доказів того, що йому не було відомо про загальні збори ОСББ "Подільський", ініціатора, день, час та місце їх проведення і порядок денний; безпідставно оспорив усі рішення усіх загальних зборів ОСББ "Подільський";
- у разі участі позивача в загальних зборах та голосуванні на них, його голос не міг вплинути на підсумки голосування та ухвалені зборами рішення; до складу правління ОСББ "Подільський" позивач ніколи не належав, тому будь-які рішення правління на його права та/або обов'язки співвласника жодним чином не вплинули і вплинути не могли, що підтверджує безпідставність позову в цій частині;
- позивач не надав жодної технічної документації, з якої можна було б встановити конкретне місце розташування в будинку приміщень, право власності на які зареєстровано за позивачем, а отже, суди не встановили, чи належать ці приміщення до числа квартир або нежитлових приміщень; за відсутності у власності індивідуально визначеного майна позивач не може належати до числа власників квартир та/або нежитлових приміщень у будинку та набувати корпоративних прав співвласника, зокрема, брати участь у загальних зборах ОСББ;
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові поновив дію додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022, що не передбачено ст.275 ГПК, і, таким чином, вийшов за межі своїх повноважень; поновити дію цього рішення неможливо, оскільки станом на 08.06.2023 воно не набрало законної сили, а відтак - раніше не діяло;
- суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі - ОСОБА_6 і ОСОБА_2 ; визнавши недійсним рішення, оформлене протоколом засідання правління від 24.12.2020, в частині обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський", суд першої інстанції залишив у силі рішення правління про припинення повноважень попереднього голови правління - ОСОБА_6 , при цьому обрання головою правління ОСОБА_2 було похідним від рішення про припинення повноважень ОСОБА_6 .
35. 07.07.2023 від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення проти відкриття касаційного провадження. Верховний Суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження вказав, що такі будуть розглянуті під час касаційного розгляду справи, оскільки здійснення відповідної перевірки на стадії відкриття касаційного провадження є неможливим.
36. У запереченнях, зокрема, вказував:
- справа вже перебувала в провадженні суду касаційної інстанції; Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 надав вказівки та висновки щодо цього спору; Верховний Суд, у зв'язку із порушеннями процесуального закону судом апеляційної інстанції, скасував саме постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022; справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;
- фактично не погоджуючись із висновками Верховного Суду, скаржник, посилаючись на скасовану постанову суду апеляційної інстанції, намагається: 1) підмінити доказову базу, яка наявна в матеріалах справи та долучити документи, які отримати неможливо; 2) звести касаційний розгляд до оцінки нових доказів; 3) скасувати рішень судів обох інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (при цьому Верховний Суд вже направляв справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки жодних порушень у діях суду першої інстанції не вбачав);
- ані суд першої, ані суд апеляційної інстанцій ст.167 ГК не застосовував; відтак, враховувати висновки щодо її застосування не було жодної потреби;
- обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК є безпідставним; наявні висновки Верховного Суду щодо протоколу загальних зборів як документу (посилається на постанови Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №910/2478/20, у справі №904/2944/20, від 26.01.2022 у справі №911/2525/19);
- щодо можливості задовольнити позов з мотивів неможливості встановити наявність кворуму: посилаючись на системний аналіз статей 13, 74, 81 ГПК, Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 у цій справі зробив висновок щодо можливості визнання певних обставин (їх відсутності) встановленими у зав'язку з ненаданням відповідних доказів стороною спору; усталеною є також практика, що саме на юридичну особу, рішення якої оскаржуються, покладається обов'язок доказування, в тому числі, щодо прийняття рішень за наявності кворуму (постанова від 02.12.2020 у справі №916/86/20);
- усі докази, на неврахування яких посилається скаржник, він подав до суду із грубим порушенням вимог статей 80, 81 ГПК;
- стверджуючи про обрання неналежного способу захисту порушеного права, скаржник посилається на норми Закону "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" та відповідну судову практику; питання діяльності ОСББ не регулюються цими нормами, оскільки врегульовані іншими нормативно-правовими актами.
37. 28.08.2023 надійшли письмові заперечення ОСОБА_1 щодо касаційної скарги, подані 25.08.2023, тобто поза межами строку для надання відзиву (до 07.08.2023), без клопотання про поновлення чи продовження такого строку, в яких просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Верховний Суд залишає вказані заперечення без розгляду, відповідно до положень ч.2 ст.118 ГПК (заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом).
38. 06.09.2023 надійшло клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване, зокрема, таким:
- є вірогідність безпідставного відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні;
- Верховний Суд постановою від 21.06.2023 у справі №822/1736/18 (суддями-членами колегії у якій були ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ) фактично відступив від висновку Верховного Суду у справах №642/3198/19, №921/260/19 (що рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків);
- Верховний Суд у справі №822/1736/18 не застосував усталену практику Верховного Суду щодо наслідків неповідомлення учасника про збори, оскільки в наведених ОСОБА_1 постановах Верховного Суду жоден із учасників фактично не був повідомлений (це не відповідає дійсності, оскільки у межах справи №923/876/16 позивач був фактично повідомлений про збори, була забезпечена його явка), тобто Верховний Суд у справі №822/1736/18 відступив від позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у справі №923/876/16;
- доказова база відповідача не відповідає вимогам закону, є неналежною та недопустимою, однак Верховний Суд у справі №822/1736/18 зазначив, що застосування до неї судом першої інстанції наслідків абз.2 ч.6 ст.91 ГПК є формалізмом, чим, фактично, відступив від висновку Верховного Суду у справі №160/7887/18;
- за наявності усіх підстав для застосування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.02.2020 у справі №910/7685/19, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 14.05.2020 у справі №910/3722/18, від 16.12.2020 у справі №910/14910/18, від 21.10.2021 у справі №910/15071/20 (подібні яким містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18), не відступаючи від них, судді Верховного Суду (Кібенко О.Р., Кондратова І.Д. та Кролевець О.А.) у справі №822/1736/18 просто зазначили, що не беруть їх до уваги;
- враховуючи існування факту безпідставного та невмотивованого відступлення суддями від висновків, викладених у раніше ухвалених рішеннях, наявні усі підстави для передачі справи №924/1225/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду;
- виключна правова проблема полягає в існуванні протилежних підходів суддів Верховного Суду щодо показань свідка як єдиного доказу повідомлення про збори; формалізму у питанні засвідчення доказів та дотримання при цьому вимог ст.91 ГПК; порушення корпоративних прав учасника, навіть за наявності фактичного повідомлення про збори.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
39. Верховний Суд ухвалою від 14.07.2023 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСББ "Подільський" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023, розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 06.09.2023.
40. Верховний Суд ухвалою від 06.09.2023 оголосив перерву у судовому засіданні до 13.09.2023, ухвалою від 13.09.2023 - до 27.09.2023, а ухвалою від 27.09.2023 - до 18.10.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
41. Заявник посилається на частини 4 та 5 ст.302 ГПК (необхідність відступу від висновку та наявність виключної правової проблеми).
42. У клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду позивач, зокрема, посилається на наступний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16:
"45. Велика Палата Верховного Суду вважає, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.
46. Суд першої інстанції обставин повідомлення учасника про проведення зборів 15 серпня 2013 року не дослідив, хоч такі обставини є важливими для правильного вирішення спору, а суд апеляційної інстанції не виправив зазначеного порушення норм.
59. Водночас за змістом позовної заяви позивача він прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення такого складу учасників ТОВ "Агрофірма "Славія": ОСОБА_12 частка 19%, тобто 157 700 грн; ОСОБА_13 частка 15%, тобто 124 500 грн; ОСОБА_14 частка 15%, тобто 124 500 грн; ОСОБА_15 частка 51%, тобто 423 300 грн. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу".
43. Позивач вказує, що Верховний Суд у постанові від 21.06.2023 у справі №822/1736/18 (суддями-членами колегії були ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ) не врахував викладені у справі №923/876/16 висновки Великої Палати Верховного Суду щодо наслідків неповідомлення учасника про збори, тобто фактично відступив від таких висновків. Позивач зазначає, що у межах справи №923/876/16 участь позивача у зборах була забезпечена його представником, який діяв на підставі довіреності, тобто є факт повідомлення учасника товариства (його представника) про проведення зборів.
44. Таким чином, позивач наполягає на необхідності врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
45. У справі №923/876/16 позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "Славія" від 15.08.2013, оформлене протоколом №15/08-2013, та недійсними затверджені цим рішенням зміни до статуту товариства, зареєстровані 16.08.2013; визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "Славія" від 16.08.2014, оформлене протоколом №1, та недійсними затверджені цим рішенням зміни до статуту товариства, зареєстровані 11.09.2014; визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "Славія", яке оформлене відповідним протоколом та на підставі якого реєстратор вніс/зареєстрував зміни до відомостей про ТОВ "Агрофірма "Славія", не пов'язані зі змінами в установчих документах (запис від 21.05.2015 №14991070021017583); визнати право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма "Славія" в розмірі 51% статутного капіталу, що становить 423 300 грн.
46. Позивач у справі №923/876/16 заявив вимоги по визнання недійсними рішень зборів учасників товариства з підстав неповідомлення (неналежного повідомлення) про проведення загальних зборів товариства в період 2013-2015 років. Правовідносини щодо проведення зборів товариства та повноважень учасників товариства врегульовувалися Законом "Про господарські товариства".
47. У постанові від 20.06.2022 у справі №334/2132/18 Верховний Суд вказав, що необґрунтованим є твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову без урахування висновків, викладених Верховним Судом у справі №923/876/16 з огляду на відмінність предмету та підстав позову, нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, встановлених судами фактичних обставин справи та зібраних доказів.
48. Окрім цього, існує усталена практика Верховного Суду, відповідно до якої порушення порядку повідомлення співвласника не є безумовною підставою для скасування відповідних рішень загальних зборів ОСББ.
49. У постанові від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 Верховний Суд вказав, що, встановлюючи порушення порядку повідомлення позивачів, апеляційному суду слід було врахувати, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.
50. У постанові від 17.11.2022 у справі №904/7841/21 Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій встановили відсутність доказів письмового повідомлення позивача про проведення загальних зборів та факт обізнаності позивача про проведення 08.07.2021 загальних зборів, а також присутність позивача на зборах (без участі в їх проведенні), а тому суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що порушення порядку повідомлення позивача не вплинуло на можливість реалізації позивачем права на участь у зборах як безпосередньо під час їх проведення, так і під час здійснення письмового опитування.
51. У постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №924/1146/21 зазначено, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
52. У постанові від 02.03.2023 у справі №916/3209/21 Верховний Суд вказав, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження персонального повідомлення про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів ОСББ, між тим суди встановили та самим позивачем не заперечується, що позивач брав участь у загальних зборах, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій, враховуючи сталу правову позицію Верховного Суду, що не всі порушення під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб зумовлюють необхідність обов'язкового скасування прийнятих на таких зборах рішень, дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав неналежного повідомлення позивача.
53. Верховний Суд у постанові від 22.06.2021 у справі №910/9672/20 зазначив, що довід касаційної скарги про те, що про належне повідомлення співвласників багатоквартирного будинку про проведення установчих зборів може свідчити виключно отримання ними таких повідомлень, не заслуговує на увагу, адже закон визначає диспозитивне право співвласників отримати або відмовитися від отримання та не отримувати поштові повідомлення, направлені рекомендованим листом. Ініціатор установчих зборів не має права примушувати співвласників отримати повідомлення про скликання установчих зборів. Неотримання позивачкою листа та повернення його без вручення є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) останньої щодо його належного отримання, тобто є власного волею та діями (бездіяльністю) такої особи.
54. Колегія суддів вважає, що відносини у ОСББ мають свою специфіку, яка істотно відрізняє їх від відносин у рамках товариств з обмеженою відповідальністю та інших господарських товариств, які створюються з метою отримання прибутку.
55. У постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 Верховний Суд звертав увагу на специфіку відносин між співвласниками у ОСББ й, зокрема, зазначав таке:
"96. Верховний Суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
97. Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
98. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку".
56. Заявник зазначає, що виключна правова проблема у цій справі полягає в існуванні протилежних підходів суддів Касаційного господарського суду у вирішенні питання показань свідка як єдиного доказу повідомлення про збори; формалізму у питанні засвідчення доказів та дотримання вимог ст.91 ГПК при цьому; порушення корпоративних прав учасника, навіть за наявності фактичного повідомлення про збори. Відсутній єдиний підхід до оцінки наведеного саме Верховним Судом (суддями-членами колегії у справі №924/1225/21), що підтверджує наявність виключної правової проблеми, що негативно впливає на розвиток права та формування єдиної правозастосовчої практики.
57. Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово вказувала, що зміст виключної правової проблеми полягає в тому, що у справі, переданій на розгляд Великої Палати, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин. Крім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.
58. У рішенні від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom, заява №27238/95, п.70) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Оскільки Конвенція є передусім та в основному системою захисту прав людини, ЄСПЛ має стежити за змінами умов у державі-відповідачі та в інших Договірних Державах і реагувати, зокрема, на будь-який консенсус між ними як на досягнуті стандарти, до яких слід прагнути.
59. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Велика Палата Верховного Суду повинна мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення або підходи застосовані в цих рішеннях мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці ЄСПЛ; існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.
60. Отже, необхідність відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.
61. Доводи заявника фактично зводяться до необхідності врахування у справі, що переглядається, висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (які зроблені щодо товариств з обмеженою відповідальністю), а також до незгоди з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.06.2023 у справі №822/1736/18, в якій суд відхилив доводи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків зі справи №923/876/16. При цьому скаржник не доводить подібність правовідносин у справах, в якій ці висновки були зроблені (№822/1736/18) та у справі, що переглядається, а також у справі №822/1736/18.
62. Отже, заявник не обґрунтував існування кількісного та якісного критеріїв наявності виключної правової проблеми. Позивач також не обґрунтував необхідності відступу від висновків щодо застосування норм права, не вказавши від яких саме висновків він вважає за необхідне відступити та щодо застосування яких саме норм.
63. Відповідно до ч.4 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
64. Частиною 5 ст.302 ГПК передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
65. Згідно з ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
66. Враховуючи зазначене та те, що заявник не обґрунтував ані необхідність відступу від висновків щодо застосування норм права, ані наявність виключної правової проблеми, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі справи №924/1225/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Щодо вказівок Верховного Суду
67. Верховний Суд постановою від 13.04.2023 скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
68. ОСББ "Подільський" у касаційній скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції не виконав обов'язкових вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у цій справі №924/1225/21:
1) апеляційний господарський суд повторно не встановив чи посилався позивач на обставину невідповідності зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку в обґрунтування позовних вимог, чи була ця обставина підставою позову, чи оспорював позивач ці відомості; скаржник зазначає, що з позовної заяви вбачається, що на такі обставини позивач в обґрунтування позовних вимог не посилався; саме тому інформація про розмір загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень до відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції не надавалася; суд безпідставно не взяв до уваги зазначений у протоколі загальних зборів безспірний розмір загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень;
2) апеляційний господарський суд повторно не з'ясував з достовірністю, на підставі яких документів ОСББ "Подільський" визначило загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень; скаржник зазначає, що таким документом є інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна (щодо багатоквартирного будинку) №229222255 станом на 22.10.2020; у наданому скаржником суду повному списку співвласників станом на 06.10.2020 (додаток 2 до клопотання №86 від 24.10.2022) усі дані наведені на підставі відповідної інформації з реєстру (додаток 1 до клопотання №86 від 24.10.2022); у період з 16.11.2022 (ухвалення постанови судом апеляційної інстанції) до 22.12.2022 (відкриття касаційного провадження Верховним Судом) зі справи зникли важливі докази, па підставі яких було ухвалено нове рішення; відомості з реєстру надсилалася апеляційному господарському суду на виконання вимог ухвали від 05.10.2022 у порядку ст.74 ГПК, ці відомості містили понад 70 аркушів, а у справі з них є лише 9;
3) апеляційний господарський суд повторно не з'ясував, вчинення яких саме цивільно-правових заходів стосувалося рішення, прийнятне з питання №4 порядку денного, не дослідив та не встановив, чи було виконане це рішення, не встановив, яким чином це рішення порушує права та/або інтереси позивача; скаржник вказує, що надав відповіді на вказане у надісланому апеляційному суду поясненні №54 від 19.05.2023; доводи пояснення і додані до нього докази проігноровані;
4) апеляційний господарський суд не встановив обставин прийняття загальними зборами спірних рішень (кожного окремого рішення) за наявності достатньої кількості голосів для їх прийняття; апеляційний суд посилається на неможливість ці обставини встановити, оскільки відсутні належні докази того, що загальна кількість співвласників становила 122 особи, а загальна площа всіх об'єктів нерухомості в будинку - 12 937,9 кв.м.; скаржник вказує, що на виконання вказівок Верховного Суду з метою встановлення цих обставин надав відповідні документи; суд не врахував їх, оцінку їм не надав; вказане є однією з підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд згідно з п.4 ч.2 ст.287, ч.3 ст.310 ГПК;
5) апеляційний господарський суд не встановив у чому полягає порушення прав та/або інтересів позивача внаслідок прийняття спірних рішень загальних зборів; не з'ясував, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням; чи призведе задоволення позову (визнання недійсним кожного з оспорюваних рішень загальних зборів) до поновлення прав та/або інтересів позивача; чи підтверджуються доводи позивача про невідповідність спірних рішень вимогам законодавства та статуту; чи порушують спірні рішення (кожне окреме рішення) права та/або інтереси позивача та інших співвласників будинку; чи забезпечують ці рішення досягнення об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку основної мети його діяльності.
(І) щодо встановлення загальної площі квартир та нежитлових приміщень, достатності кількості голосів для прийняття рішень
69. Суди попередніх інстанцій встановили, що у розд.І "Загальна інформація" протоколу №2 зазначено про те, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становила 122 особи; загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень будинку становила 12 937,9 кв. м; всього у голосуванні взяли участь 63 особи, яким належить 7 289,8 кв. м, що складає 56,3%.
70. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, вказав, що:
1) необхідно встановити чи посилався позивач на обставину невідповідності зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку в обґрунтування позовних вимог, чи була ця обставина підставою позову, чи оспорював позивач ці відомості;
2) суд не з'ясував з достовірністю, на підставі яких документів ОСББ "Подільський" визначило загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень;
3) суд апеляційної інстанції не встановив обставин прийняття загальними зборами спірних рішень (кожного окремого рішення) за наявності достатньої кількості голосів для їх прийняття.
71. Суд апеляційної інстанції при новому розгляді справи вказав, що звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 опосередковано, посилаючись на невідповідність у листках-опитувальниках та на недоведеність прийняття рішень, фактично ставить під сумнів наявність кворуму під час загальних зборів ОСББ "Подільський".
72. Суд апеляційної інстанції, погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів (зі зміною мотивування), фактично виходив із того, що неможливо встановити реальну площу всіх об'єктів нерухомості, та, відповідно, неможливо встановити наявність кворуму (достатньої кількості голосів для прийняття рішень).
73. При цьому, Північно-західний апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові зазначив, що матеріали справи до моменту ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції не містять доказів на підтвердження вказаної площі приміщень, які були у власності вказаної кількості осіб станом саме на дату проведення загальних зборів, оформлених протоколом від 16.10.2020 №2; поданий суду апеляційної інстанції під час первісного апеляційного перегляду список співвласників ОСББ "Подільський" станом на 16.10.2020 не береться до уваги, оскільки зазначені у ньому відомості щодо співвласників, номерів квартир та нежитлових приміщень, їх площі, вказані лише ОСББ "Подільський" та не підтверджені іншими документами; такий список не був поданий суду першої інстанції; відомості цього списку не надають можливості перевірити наявність кворуму при прийнятті загальними зборами ОСББ "Подільський" рішень, оформлених протоколом №2 від 16.10.2020; не може бути належним та допустимим доказом інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна №281176974 від 26.10.2021, оскільки вона також не була подана суду першої інстанції та не містить дати набуття права власності на нерухоме майно, не містить відомостей, що власники нерухомості були членами ОСББ саме на 16.10.2020.
74. Скаржник у касаційній скарзі вказує, що:
1) суд апеляційної інстанції не взяв до уваги зазначений у протоколі загальних зборів від 16.10.2020 №2 безспірний розмір загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень співвласників будинку, що призвело до помилкового висновку про неможливість встановити цей розмір на підставі наявних доказів; з позовної заяви вбачається, що на такі обставини позивач в обґрунтування позовних вимог не посилався, а тому інформація про розмір загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень до відзиву на позовну заяву не надавалася;
2) документом, на підставі якого ОСББ "Подільський" визначило загальну площу усіх квартир та нежитлових приміщень співвласників будинку, зазначену у протоколі загальних зборів, є інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна (щодо багатоквартирного будинку) №229222255 станом на 22.10.2020; у наданому суду списку співвласників ОСББ "Подільський" станом на 06.10.2020 усі дані наведені на підставі відповідної інформації з реєстру;
3) на виконання вказівок Верховного Суду та з метою встановлення обставин справи він надав суду апеляційної інстанції інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна №332367155 від 16.05.2023 та повний список співвласників ОСББ "Подільський" станом на 16.10.2023, однак суд апеляційної інстанції не врахував вказані документи та не надав їм оцінку.
75. ОСББ "Подільський" вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо:
1) питання чи може вважатися доказом наявності чи відсутності кворуму на загальних зборах ОСББ протокол загальних зборів, в якому вказані загальна кількість співвласників будинку, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень, належних співвласникам будинку, а також поіменно зазначені всі учасники загальних зборів і належні їм площі квартир і нежитлових приміщень;
2) можливості задоволення позову про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ з мотивів неможливості встановити обставини справи (зокрема, щодо наявність кворуму), оскільки не взято до уваги витребувані у відповідача і досліджені раніше іншим судом докази.
76. ОСОБА_1 у запереченнях вказує, що обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК є безпідставним; наявні висновки Верховного Суду щодо протоколу загальних зборів як документу (посилається на постанови Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №910/2478/20, у справі №904/2944/20, від 26.01.2022 у справі №911/2525/19); протокол не може бути визнаний належним доказом у справі, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували інформацію, викладену та зафіксовану у ньому.
77. ОСОБА_1 також зазначає, що усталеною є практика Верховного Суду про те, що саме на юридичну особу, рішення якої оскаржуються, покладається обов'язок доказування, в тому числі, прийняття таких рішень за наявності кворуму (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №916/86/20).
78. Верховний Суд частково погоджується з доводами скаржника.
79. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч.1 ст.316 ГПК). Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи (ч.2 ст.316 ГПК).
80. Верховний Суд у постанові у цій справі, окрім вищезазначеного, вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення.
81. Згідно з ч.3 ст.10 Закону "Про ОСББ" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
82. Норма, закріплена у ч.3 ст.10 Закону "Про ОСББ", за своїм змістом є відсильною та передбачає, що загальні збори співвласників скликаються і проводяться у порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, тобто, у порядку, передбаченому ст.6 цього Закону.
83. Отже, порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється положеннями ст.6 Закону "Про ОСББ", що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів
84. Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі №908/2085/21 вказав, що Закон "Про ОСББ" не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (ст.6 Закону).
85. Відповідно до частин 12, 13 Закону "Про ОСББ" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
86. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ").
87. Аналогічні положення закріплені у пунктах 7, 8 розд.ІІІ статуту ОСББ "Подільський".
88. Таким чином, для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площу квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
89. Разом з тим, частинами 1 та 2 ст.14 ГПК передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
90. Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.
91. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
92. Підстави позову становлять ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
93. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
94. В свою чергу, на суд покладений обов'язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
95. Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
96. Однак, всупереч вказівкам Верховного Суду, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові належно не дослідив, чи посилався позивач на обставину невідповідності зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку в обґрунтування позовних вимог, чи була ця обставина підставою позову, чи оспорював позивач ці відомості.
97. Сама лише вказівка суду апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідності у листках-опитувальниках та недоведеність прийняття рішень, фактично ставить під сумнів наявність кворуму під час загальних зборів, не свідчить про те, що позивач обґрунтовував позовні вимоги невідповідністю зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку та, відповідно, недостатністю голосів (кворуму) для прийняття рішень саме з мотивів такої невідповідності.
98. Верховний Суд звертає увагу, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст.237 ГПК).
99. Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
100. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 2, 3 ст.80 ГПК).
101. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 ст.86 ГПК).
102. Таким чином, обставина щодо наявності чи відсутності відповідних обґрунтувань у позові безпосередньо впливає на процесуальну поведінку відповідача, зокрема, щодо подання (своєчасного подання) відповідних доказів на спростування доводів позивача.
103. Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 у цій справі також вказав, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
104. Відповідно до ч.4 ст.80 ГПК якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
105. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 ГПК).
106. За змістом частин 1, 4 ст.81 ГПК учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
107. Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 зазначив, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 31.08.2022 частково задовольнив клопотання ОСББ "Подільський" та витребував в Управління ХМР оригінали листків опитування співвласників, що є додатками до протоколу загальних зборів, зобов'язав Управління ХМР надати належним чином засвідчені копії таких документів у разі неможливості надати оригінали документів; витребував в ОСББ "Подільський" дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень у будинку, а також дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу. На виконання вимог суду ОСББ "Подільський" надало відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень в будинку та повний список співвласників станом на 06.10.2020.
108. Суд апеляційної інстанції встановив, що зазначена у протоколі загальних зборів та у наданому списку співвласників станом на 16.10.2020 загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень цього будинку у розмірі 12 937,9 м.кв. визначена помилково та не відповідає дійсності, оскільки частково не співпадає з відомостями, що містяться у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, суд встановив, що дійсна загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень цього будинку складає 12 490,5 м.кв.
109. Однак Верховний Суд зазначив, що обставина загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку не була з достовірністю встановлена судом апеляційної інстанції, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови (від 16.11.2022) вбачається, що апеляційний господарський суд визнав обґрунтованими зауваження позивача про те, що наданий ОСББ "Подільський" витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідає даті складання або проведення загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення; суд апеляційної інстанції зазначив про те, що на виконання службової записки головуючого судді він отримав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень будинку на 214 аркушах, однак в матеріалах справи відсутній такий витяг на 214-ти аркушах, а натомість наявна інформація щодо окремих власників нерухомого майна та не відображає повну та достатню інформацію щодо усіх житлових і нежитлових приміщень. Ні зі змісту оскаржуваної постанови суду, ні з матеріалів справи не вбачається, хто та на якій підставі витребував та надав суду цю інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; матеріали справи не містять ухвали суду про витребування зазначеної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі ч.4 ст.74 ГПК з власної ініціативи з обґрунтуванням, в чому саме полягають сумніви у добросовісному здійсненні ОСББ "Подільський" його процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо подання витребуваних у нього судом доказів: відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень будинку.
110. Суд апеляційної інстанції при новому розгляді справи повторно не встановив на підставі яких документів ОСББ "Подільський" визначив загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень, яка зазначена в протоколі загальних зборів.
111. У постанові від 17.06.2021 у справі №910/2478/20, на яку посилається ОСОБА_1 , суд досліджував можливість визнання недійсним протоколу загальних зборів та вказав, що такого способу захисту як скасування та/або визнання недійсним саме протоколу загальних зборів суб'єкта господарювання ні цивільне, ні господарське законодавство не передбачає, а натомість ст.10 Закону "Про ОСББ", який є спеціальним для спірних правовідносин, передбачає можливість оскарження в судовому порядку саме рішення загальних зборів; у судовому порядку недійсним може бути визнане саме рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи, а не протокол загальних зборів, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами і не є актом в розумінні ст.20 ГК. Подібний висновок викладено у іншій постанові Верховного Суду, на яку посилається позивач (від 15.09.2021 у справі №904/2944/20).
112. У постанові від 26.01.2022 у справі №911/2525/19 Верховний Суд розглянув спір про визнання недійсним акта приймання-передачі майна та визнання права власності на майно у межах провадження про банкрутство.
113. Отже, постанови Верховного Суду, на які посилається ОСОБА_1 , не містять висновку щодо того, чи може вважатися протокол загальних зборів ОСББ доказом наявності кворуму на загальних зборах.
114. Необґрунтованими є доводи ОСОБА_1 , що усталеною є практика Верховного Суду про те, що саме на юридичну особу, рішення якої оскаржуються, покладається обов'язок доказування, в тому числі, прийняття таких рішень за наявності кворуму із посиланням на постанову Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №916/86/20, оскільки із вказаної постани вбачається, що позивач у цій справі обґрунтовував свої позовні вимоги обставиною прийняття оскаржуваного рішення про створення ОСББ власниками, загальна кількість голосів яких складає менше половини від загальної кількості усіх співвласників.
115. При цьому, Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі №916/86/20 вказав:
"4.29. Також заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази щодо правомірності прийняття спірного рішення більш, ніж половиною голосів загальної кількості усіх співвласників, оскільки розрахунки загальної площі квартир та нежитлових приміщень, проведені відповідачем і зазначені у протоколі співвласників багатоквартирного будинку від 30.11.2019, є неправильними.
4.30. Верховний Суд відхиляє вказані доводи, оскільки відсутність кворуму, передбаченого ч.11 ст.6 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", судами попередніх інстанцій не встановлено.
4.31. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено відсутності на установчих зборах кворуму співвласників багатоквартирного будинку. З наданих ним сертифікатів ДАБІ від 01.04.2014, розпорядження Приморської райдержадміністрації від 16.06.2014 №343 неможливо встановити загальну площу квартир і нежитлових приміщень, а довідка обслуговуючого кооперативу не може бути таким доказом, оскільки кооператив не здійснював технічну інвентаризацію будинку".
116. Отже, висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості встановлення загальної площі квартир та нежитлових приміщень та, відповідно, недостатності кількості голосів для прийняття рішень є передчасними. Суд апеляційної інстанції з достовірністю не встановив, чи оспорював позивач зазначену у протоколі загальних зборів загальну площу усіх квартир та нежитлових приміщень будинку та результати голосування саме з цих мотивів; не з'ясував з достовірністю, на підставі яких документів ОСББ "Подільський" визначило загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень; не встановив обставин прийняття загальними зборами спірних рішень (кожного окремого рішення) за наявності достатньої кількості голосів для їх прийняття.
(ІІ) щодо рішення з питання №4 порядку денного загальних зборів
117. Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що прийняття рішення з питання №4 порядку денного загальних зборів ОСББ "Подільський" від 16.10.2020 вимагає наявності більше половини, а не дві третини, загальної кількості співвласників, а також про те, що оскарження рішення загальних зборів в цій частині не є ефективним способом захисту та не призведе до відновлення порушених прав позивача; суд не проаналізував та не встановив суть та мету його прийняття, не з'ясував, вчинення яких саме цивільно-правових заходів стосувалося це рішення, чи було воно виконане, яким чином це рішення порушує права та/або інтереси позивача.
118. Суди попередніх інстанцій встановили, що загальні збори ОСББ "Подільський" рішенням з питання №4 порядку денного вирішили доручили правлінню ОСББ "Подільський" вжити цивільно-правових заходів стосовно повернення площ загального користування з власності фізичних і юридичних осіб, що незаконно привласнені ("за" проголосували 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 289,8 кв. м).
119. Відповідно до ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
120. Аналогічні положення закріплені у п.8 розд.ІІІ статуту ОСББ "Подільський".
121. Частина 14 ст.10 Закону "Про ОСББ" містить перелік рішень, прийняття яких вимагає наявності більшої, ніж для інших рішень, кількості голосів. До таких рішень належить, зокрема, і рішення, що стосується порядку управління та користування спільним майном, яке за змістом цієї норми, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.
122. Згідно з п.6 ч.1 ст.1 Закону "Про ОСББ" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
123. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (частини 1, 2 ст.6 Закону "Про ОСББ").
124. Як зазначає скаржник, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вказівки Верховного Суду не виконав і обставину прийняття рішення з питання №4 порядку денного загальних зборів повторно не з'ясував.
125. Натомість, як було зазначено вище, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції мотивоване неможливістю встановити наявність достатньої кількості голосів для прийняття рішень щодо усіх питань порядку денного (зокрема і щодо питання №4).
126. Однак такі висновки суду апеляційної інстанції, зокрема і щодо наявності підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів з питання №4 порядку денного, є передчасними, про що було зазначено вище.
(ІІІ) щодо порушеного права
127. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, вказав, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою принцип пропорційності, балансу інтересів, не з'ясував з достовірністю, чи підтверджуються доводи позивача про невідповідність спірних рішень вимогам законодавства та статуту відповідача, чи порушують спірні рішення загальних зборів (кожне окреме рішення) права та/або інтереси позивача та інших співвласників будинку, чи забезпечують ці рішення досягнення об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку основної мети його діяльності.
128. Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 08.06.2023 вказав, що всі рішення, прийняті на таких загальних зборах (за неповідомлення позивача та відсутності кворуму) порушують права позивача на управління об'єднанням.
129. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на визнання недійсним рішення, оформленого протоколом №2 від 16.10.2020 про прийняття в члени правління ОСББ "Подільський" ОСОБА_2 , обґрунтованими є вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсним рішення, оформленого протоколом засідання правління ОСББ "Подільський" від 24.12.2020, щодо обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський"; в іншій частині рішення ОСББ "Подільський" від 24.12.2020 не порушує права та охоронювані законом права позивача, не суперечать законодавству та статуту об'єднання.
130. Скаржник стверджує, що всупереч вказівкам Верховного Суду апеляційний господарський суд не встановив в чому полягає порушення прав та/або інтересів позивача внаслідок прийняття спірних рішень загальних зборів; не з'ясував, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням; чи призведе задоволення позову (визнання недійсним кожного з оспорюваних рішень загальних зборів) до поновлення прав та/або інтересів позивача; чи підтверджуються доводи позивача про невідповідність спірних рішень вимогам законодавства та статуту; чи порушують спірні рішення (кожне окреме рішення) права та/або інтереси позивача та інших співвласників будинку; чи забезпечують ці рішення досягнення об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку основної мети його діяльності.
131. ОСББ "Подільський" зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував ст.167 ГК без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах:
1) Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі №902/1413/15;
2) Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16 (щодо балансу інтересів учасників і товариства), від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340 (щодо необхідності обрання ефективного способу захисту), від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (щодо моменту виникнення права власності на нерухоме майно);
3) об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18 (щодо підстав набуття права власності);
4) Верховного Суду від 14.08.2018, у справі №910/1972/17, від 23.05.2019 у справі №920/301/18, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19 (обрання неналежного способу захисту є підставою для відмови у позові), від 08.02.2022 у справі №918/964/20, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21, від 24.11.2022 у справі №914/343/22 (суд має встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням загальних зборів), від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, від 24.10.2018 у справі №925/973/17, від 21.03.2018 у справі №927/699/17, від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 01.03.2018 у справі №916/4139/15, від 28.03.2018 у справі №910/22291/16, від 31.01.2018 у справі №927/265/17 (для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства).
132. ОСББ "Подільський" зазначає, що позивач не навів доводів щодо порушення його прав і законних інтересів безпосередньо оспорюваними ним рішеннями загальних зборів і суд такі доводи не розглядав; позовні вимоги жодним чином не можуть забезпечити поновлення права, оскільки не передбачають механізму реалізації позивачем такого права; суд не уповноважений втручатися в оперативну діяльність відповідача, і не може зобов'язати повторно провести загальні збори з відповідним порядком денним, що на сьогодні не є актуальним; позовні вимоги не відповідають належним і ефективним засобам захисту.
133. ОСББ "Подільський" також вказує, що у разі участі позивача в загальних зборах та голосуванні на них, його голос не міг вплинути на підсумки голосування та ухвалені зборами рішення; до складу правління ОСББ "Подільський" позивач ніколи не належав, тому будь-які рішення правління на його права та/або обов'язки співвласника жодним чином не вплинули і вплинути не могли, що підтверджує безпідставність позову в цій частині.
134. ОСББ "Подільський" зазначає, що позивач не надав жодної технічної документації, з якої можна було б встановити конкретне місце розташування в будинку приміщень, право власності на які зареєстровано за позивачем, а отже, суди не встановили, чи належать ці приміщення до числа квартир або нежитлових приміщень; за відсутності у власності індивідуально визначеного майна позивач не може належати до числа власників квартир та/або нежитлових приміщень у будинку та набувати корпоративних прав співвласника, зокрема, брати участь у загальних зборах ОСББ.
135. ОСОБА_1 у запереченнях вказує, що ані суд першої, ані суд апеляційної інстанцій ст.167 ГК не застосовував; відтак, враховувати висновки щодо її застосування не було жодної потреби.
136. Статтею 14 Закону "Про ОСББ" кожному співвласнику гарантовано право, зокрема, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання.
137. Хоча суди попередніх інстанцій не застосовували ст.167 ГК, однак права співвласника багатоквартирного будинку по своїй суті відповідають змісту корпоративних прав (постанова Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №904/3783/21).
138. Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників
139. Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
140. Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 вказав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
141. Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
142. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
143. Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
144. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
145. Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
146. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
147. Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
148. Однак всупереч вказівкам Верховного Суду суд апеляційної інстанції, посилаючись на порушення прав та законних інтересів позивача, не встановив, в чому саме полягає таке порушення кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів (зокрема, яким чином прийняття та обрання головою правління ОСОБА_2 вплинуло на права позивача) та яким чином скасування рішень загальних зборів та правління ОСББ відновить права та законні інтереси позивача.
149. Окрім доводів про невиконання вказівок Верховного Суду скаржник також вказує, що спірною є обставина того, що ОСОБА_1 є співвласником майна в будинку та, відповідно, учасником ОСББ "Подільський".
150. Скаржник вказує, що суди обґрунтували такі висновки виключно фактом державної реєстрації речового права, не дослідивши підстав, на яких позивачем набуто це право, та чи має це право речове забезпечення.
151. Також зазначає, що у справах №686/3541/22 та №686/3548/22 досліджується дійсність правочинів, на підставі яких ОСОБА_1 зареєстрував право власності на нежитлові комерційні приміщення з підстав безпредметності та належності наявних приміщень не до числа нежитлових, а до числа допоміжних, право власності на які не підлягає державній реєстрації, а тому справа №924/1225/21 підлягала зупиненню до вирішення справ №686/3541/22 та №686/3548/22, однак суд першої інстанції в задоволенні заяв про зупинення провадження безпідставно відмовив, а суд апеляційної інстанції цю обставину не дослідив.
152. Верховний Суд вказані доводи відхиляє, оскільки питання щодо дійсності правочинів, на підставі яких ОСОБА_1 зареєстрував право власності на нежитлові комерційні приміщення, не є предметом розгляду цієї справи, а відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
153. Натомість суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 є співвласником майна в будинку по АДРЕСА_1 та, відповідно, є учасником ОСББ "Подільський", оскільки йому належить на праві приватної власності нерухоме майно, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
154. Доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, які визначені ст.300 ГПК.
Щодо інших доводів
155. Скаржник також зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають належним та ефективним способам захисту порушеного права. При цьому скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
156. Верховний Суд вказані доводи відхиляє, оскільки скаржник посилається на висновки, які є загальними: застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення; такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним (постанови від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-й, від 02.07.2019 у справі №48/340); рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного законодавства (постанови від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 27.03.2018 у справі №904/9431/15, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 06.03.2019 у справі №916/474/18, від 20.03.2019 у справі №906/37/18); обрання неналежного засобу захисту порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог (постанови від 14.08.2018 у справі №910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19), або стосуються визнання недійсними рішень загальних зборів товариств з обмеженою відповідальністю (постанова від 22.10.2019 у справі №923/876/16), тобто сформовані у правовідносинах, не подібних до цієї справи.
157. Також скаржник вказує, що апеляційний господарський суд оскаржуваною постановою поновив дію додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022, що не передбачено ст.275 ГПК.
158. Верховний Суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження (зокрема, підставі касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК) вводяться для забезпечення ефективності судочинства.
159. Натомість доводи щодо поновлення дії додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022 не обґрунтовані із посиланням на відповідну підставу касаційного оскарження, передбачену ч.2 ст.287 ГПК.
160. Також скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував доводи про те, що суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, зокрема, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (попереднього та нового голови правління).
161. Верховний Суд вказані доводи відхиляє, оскільки скаржник не обґрунтовує, які саме питання про які саме права чи обов'язки вказаних осіб було вирішено, натомість зазначаючи, що у разі залучення ОСОБА_6 до участі у справі як третьої особи інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 22.10.2020 могла бути нею надана суду та досліджена судом, що могло вплинути на ухвалене рішення.
162. Вказаний довід зводиться до припущень скаржника щодо можливості отримання відповідного доказу та його ймовірного впливу на ухвалені рішення.
163. Окрім цього, сам скаржник зазначає, що, залишивши ОСББ "Подільський" без легітимного керівника майже на два роки (до обрання ОСОБА_9 головою правління у вересні 2022 року) було порушено право саме об'єднання (відповідача) як юридичної особи на створення свого виконавчого органу і обрання його керівника.
164. При цьому скаржник не посилається на неврахування та/або відсутність висновків Верховного Суду щодо необхідності залучення до участі у справі попереднього та/або нового голови правління ОСББ у подібних правовідносинах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
165. Відповідно до частин 1, 2 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
166. Частиною 3 ст.310 ГПК передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
167. Згідно з частинами 4, 5 ст.310 ГПК справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
168. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до цього суду.
169. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити надані усіма учасниками справи докази та доводи, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір відповідно до норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
Судові витрати
170. Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами розгляду справи.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №924/1225/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
2. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський" задовольнити частково.
3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі №924/1225/21 скасувати.
4. Справу №924/1225/21 направити на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова