ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 679/959/23
Провадження № 22-ц/4820/2147/23
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
секретар судового засідання Цугель А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 жовтня 2023 року (суддя Стасюк Р.М.).
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 14.02.2004 перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 11.05.2016.
В шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, після розірвання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_4 .
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.10.2015 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31.07.2015 та до досягнення дитиною повноліття.
На підставі судового наказу, виданого 27.07.2023 Нетішинським міським судом Хмельницької області, з позивача на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.07.2023 та до досягнення дитиною повноліття.
Позивач зазначає, що приймає участь у вихованні дітей, забезпечує утримання синів відповідно до рішень судів, за власним бажанням купує одяг, фінансово підтримує, здійснюючи систематичні грошові перекази на картковий рахунок старшого сина та відповідачки.
Однак, на даний час його матеріальне становище погіршилося, він має зобов'язання за договором фінансового лізингу (придбання житла), несе витрати на оплату комунальних послуг, а також витрати на своє лікування у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
За таких обставин, позивач просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.10.2015 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 та судовим наказом, виданим Нетішинським міським судом Хмельницької області від 27.07.2023, на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , до 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) на двох дітей щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір аліментів на двох малолітніх дітей до 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому, посилається на порушення норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України, він приймає участь, у вихованні дітей, забезпечує утримання синів відповідно до рішень судів, за власним бажанням, купує одяг, фінансово підтримує, здійснюючи систематичні грошові перекази на картковий рахунок старшого сина та відповідачу, від батьківських обов'язків він не ухиляється. Однак, на даний час, його матеріальне становище значно погіршилося, він має зобов'язання за договором фінансового лізингу (придбання житла) та несе витрати на оплату комунальних послуг, а також витрати на своє лікування, що судом першої інстанції враховано не було.
ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Вказує, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та безпідставною.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства. Позивачем ОСОБА_1 до апеляційного суду подано заяву про слухання справи у його відсутність.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що з 14.02.2004 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 11.05.2016.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.10.2015, яке набрало законної сили 10.11.2015, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31.07.2015 та до досягнення дитиною повноліття.
27.07.2023 Нетішинським міським судом Хмельницької області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.07.2023 та до досягнення повноліття дитиною.
Згідно з довідкою, виданою відділом грошових виплат і компенсацій Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради № 94 від 01.09.2023, ОСОБА_2 призначено виплату державної допомоги при народженні дитини і розмір такої виплати складає 860 гривень на місяць.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 15.09.2015, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
Відповідно до спеціального жетону №0094481, ОСОБА_1 є майором поліції, старшим інспектором черговим ІТТ №1 ГУНП в Чернігівській області.
Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків за період з І кварталу 2022 по ІІ квартал 2023 року ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення (листопад 2022 року - 62417,52 грн, грудень 2002 року - 51298,86 грн, січень 2023 року - 7553,38 грн, лютий 2023 року - 34123,24 грн, березень 2023 року - 33336,62 грн), соціальні виплати з відповідних бюджетів. У грудні 2022 року позивачем отримано також дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду, та допомогу на лікування.
Відповідно до договору фінансового лізингу № ФЛ202000051 від 18.02.2020 року, укладеному між Державною іпотечною установою та ОСОБА_1 , останній набув права на платне володіння та користування квартирою у АДРЕСА_1 . Щомісячний лізинговий платіж складає 3744,34 гривень.
Згідно з виписними епікризами ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області», КНП «Чернігівська міська лікарня №3» Чернігівської міської ради, в період з 20.12.2022 по 02.01.2023, з 01.06.2022 по 13.06.2022 та в період з 23.01.2023 по 10.02.2023, позивач проходив стаціонарне лікування.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Ч.3 ст.181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В ч.1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з роз'ясненнями п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Звертаючись до суду із позовом, позивач просив зменшити розмір аліментів, стягнутих за судовими рішенням на утримання синів з 1/4 частини на кожного з них до 1/3 частини всіх видів заробітку боржника, як на підставу зменшення розміру аліментів на утримання дочки позивач посилався на зміну на погіршання свого матеріального стану у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, наявністю зобов'язань за договором фінансового лізингу, значні витрати по сплаті комунальних послуг.
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що надані позивачем докази хоча і свідчать про те, що позивач несе витрати на свої особисті потреби пов'язані з покращення житлових умов (фактично з покращенням майнового стану), утриманням житла, однак поряд з розміром доходів, які отримує відповідач, надані докази не свідчать про погіршення матеріального становища позивача та неспроможність його сплачувати аліменти у визначених рішенням суду та судовим наказом розмірах.
Також належних та допустимих доказів на підтвердження розміру витрат, які позивач поніс у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, останній суду не надав.
А тому, суд першої інстанції, дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для зменшення розміру аліментів на утримання синів через зміну матеріального стану платника аліментів в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення судових рішень. А тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини,які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того, відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.7 ст. 81 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч.1 ст. 84 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, саме позивач повинен був довести обставини, які мають значення для вирішення спору за ст. 192 СК України, зокрема, щодо неможливості сплачувати аліменти в раніше визначеному судовими рішеннями розмірі.
При цьому, суд врахував, що згідно із частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 грудня 2023 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай