ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 609/1342/23
3/609/703/2023
19 грудня 2023 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД № 2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , тимчасово не працюючої,
за ч. 2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИЛА:
04 грудня 2023 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №981949 від 15.11.2023р., згідно з яким вбачається, що: «гр. ОСОБА_1 станом на 15.11.2023 року не вжила заходів щодо належного виховання своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки залишила їх на виховання батькам, а саме ОСОБА_1 проживає в м. Шумськ, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, життям та здоров'ям дітей не цікавиться, їх вихованням не займається, чим порушила ст. 150 Сімейного кодексу України».
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнала, та пояснила, що її неповнолітні діти дійсно проживають в її батьків в с. Андрушівка, всім необхідним забезпечені, мають належні умови для проживання та навчання. Вона наразі проживає окремо від дітей в м. Шумськ, оскільки має намір створити нову сім'ю.
Дослідивши адміністративні матеріали, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, і які не знайшли свого підтвердження, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно із вимогами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 протягом року вже було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Як слідує із долученої до матеріалів справи постанови Шумського районного суду Тернопільської області № 609/681/23 від 07.08.2023 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю та оголошено усне зауваження, справу відносно неї за ч. 1 ст. 184 КУпАП провадженням закрито.
Судом враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними доказами.
При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
Само по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Підстав направлення справи для належного оформлення суд не вбачає з огляду на норми ст. 284 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП є невірною, оскільки жодними доказами не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявна така обов'язкова ознака складу адміністративного правопорушення, передбачена ч. 2 ст. 184 КУпАП, як повторність.
За п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 2 ст. 184, ст.ст. 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК