Справа № 464/8642/23
пр.№ 1-кс/464/1715/23
УХВАЛА
про застосування запобіжного заходу
18 грудня 2023 року слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, без місця реєстрації, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Сихівського районного суду м.Львова від 03 жовтня 2019 року за ч.2 ст.186 КК України, до 5 років позбавлення волі, покарання відбув, судимість не погашена,-
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий СВ відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_9 , про застосування до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 219 760 грн. Покликається на те, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Враховуючи особу підозрюваного та обставини вчинення ним злочинних дій, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належну поведінку.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задоволити з мотивів викладених у клопотанні.
Підозрюваний та захисник проти клопотання заперечили, просили не обирати запобіжний захід, оскільки підозрюваним повністю заперечується вина у вчиненому.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від слідчого судді більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово зазначав («Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року), що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Тримання особи під вартою, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що відділом поліції №2 ЛРУП №2 ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 17 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141410001045, в якому ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, - відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.
При розгляді даного клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному. Так, обґрунтованість підозри висунутої ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення ч.4 ст.186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, показами потерпілої ОСОБА_11 , показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , протоколом пред'явлення особи для впізнання з потерпілим, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Будь-які інші докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 , слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у тяжкому злочині (ст.12 КК України), за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, його вік, стан здоров'я, сімейний (неодружений) та майновий стан (відсутнє постійне офіційне місце роботи), неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні немає (оскільки належні докази про протилежне суду не надані), особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, у т.ч. за аналогічний злочини, проживає у м.Львові без реєстрації, що свідчить про відсутність його стійких соціальних зв'язків та дає підстави для висновку про наявність ризиків того, що він перебуваючи на волі може продовжувати вчинення кримінальних правопорушень, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а відтак, до нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи зазначене положення, відсутність обставин визначених ч.4 ст.183 КПК України, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 , а також дані про його особу та матеріальний стан наведені вище, вважаю, що заставу останньому необхідно визначити в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134 200 грн., який буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки. У разі внесення підозрюваним суми застави покласти на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; не відлучатися із м. Львова, без дозволу слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, у проваджені яких перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну місця проживання.
Застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, за даних обставин вважаю недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, а окрім того, враховує і те, що обвинуваченому визначено і альтернативний запобіжний захід - заставу.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 369-372 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити частково.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 грн.
У разі внесення ОСОБА_16 вказаної суми застави покласти на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; не відлучатися із м. Львова, без дозволу слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, у проваджені яких перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну місця проживання.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу 60 днів з часу затримання, тобто, до 14 лютого 2024 року, включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК