Роздільнянський районний суд Одеської області
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа 511/3702/23
Номер провадження: 1-кп/511/306/23
19 грудня 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023162390000679 від 26 жовтня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гринява Верховинського району Івано - Франківської області, громадянина України, офіційно непрацюючого, не одруженого, утриманців не має, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частною 2 статті 332 КК України,
сторони та інші учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
26 жовтня 2023 року ОСОБА_3 , більш точного часу встановити не надалось можливим, погодився на прохання невстановленої слідством особи (надалі - Особа 1), в сприянні у організації незаконного переправлення особи через лінію державного кордону України поза пунктом пропуску.
Надавши свою згоду на незаконне переправлення особи через державний кордон України, ОСОБА_3 отримав від невстановленої слідством особи вказівки прибути до міста Одеси, а саме: до виїзду з міста в район «двох стовпів», де зустріти чоловіка та в подальшому забезпечити його прибуття до визначеного із Особа 1 місця, зокрема, село Кучурган Роздільнянського району Одеської області та залишити на місцевості впритул до лінії державного кордону України з метою подальшого незаконного перетину ним державного кордону України в районі прикордонного знаку № НОМЕР_1 на напрямку с. Кучурган (Україна) - с. Первомайськ (Республіка Молдова), слідуючи вказівкам Особа 1.
В подальшому, ОСОБА_3 виконуючи свою роль, спрямовану на реалізацію єдиного злочинного умислу з Особа 1 щодо організації незаконного переправлення особи через лінію державного кордону України, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, розробив з Особа 1 спільний план, направлений на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, відповідно до якого, він повинен був сприяти незаконному переправленню особи через державний кордон України шляхом організації перевезення особи з міста Одеса до села Кучурган Роздільнянського району Одеської області та доставляти його до лінії державного кордону України у заздалегідь визначене Особа 1 місце.
На виконання спільного злочинного умислу, 26 жовтня 2023 року ОСОБА_3 приблизно о 16 годині 30 хвилин, отримавши точне місцезнаходження особи, яку необхідно переправити через державний кордон України від Особа 1, використовуючи автомобіль «Mersedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , прибув на ньому до міста Одеса, де зустрівся із ОСОБА_5 , де у подальшому наказав останньому сісти до автомобілю на якому він прибув.
Далі, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 почали рухатись в напрямку села Кучурган Роздільнянського району Одеської області з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України відповідною особою, куди він мав доставити останнього та залишити його на місцевості впритул до лінії державного кордону України, де останній мав перетнути лінію державного кордону України в пішому порядку.
При цьому, під час руху, ОСОБА_3 використовував засоби конспірації, рухаючись в обхід контрольно - пропускних пунктів, розташованих на центральних шляхах областного та міжобластного сполучення та під'їджаючи до села Кучурган Роздільнянського району Одеської області, наказав ОСОБА_5 пересісти з салону автомобіля до багажного відділення з метою безперешкодного перетину ними блокпосту в селі Кучурган Роздільнянського району Одеської області, зокрема, уникнення перевірки документів та можливого викриття їх намірів працівниками правоохоронних органів.
Однак, під час руху до визначеного місця автомобіль «Mersedes-Benz», р/н НОМЕР_2 , в багажному відділенні якого перебував ОСОБА_5 , був зупинений працівниками Державної прикордонної служби в селі Кучурган Роздільнянського району Одеської області та їх злочинний намір було викрито.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.332 КК України, кваліфіковане, як організація незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Позиція учасників розгляду обвинувального акту.
Прокурор Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з можливим звільненням його від відбування покарання, надавши іспитовий строк на підставі статті 75 КК України 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади у сфері недоторканності державного кордону України строком на 2 (два) роки.
Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорював обставин вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся.
Висновки суду за результатами розгляду обвинувального акту.
Частина третя статті 349 КПК України визначає, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Учасники справи не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, а тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції, та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Так, ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є осудною особою, згідно ст.19 КК України, тобто міг усвіломлювати свої дії і керувати ними, оскільки не доведено протилежне, раніше не судимий, працює на будівництві, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, працьовитий та відповідальний, до односельців ставиться з повагою.
На підставі викладеного, дослідивши та оцінивши вказані обставини в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 КК України, кваліфікованого як організація незаконного переправлення особи через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд враховує особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, що передбачені ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.67 КК України, не встановлені.
Із досудової доповіді, складеної Роздільнянським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, тому виправлення обвинуваченого без позбавлення чи обмеження волі, тобто без ізоляції від суспільства, можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень, з покладенням на правопорушника обов'язків, відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України.
Відповідно до частини 1 статті 368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченому в межах санкції частини 2 статті 332 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років з можливим звільненням його від відбування покарання, надавши іспитовий строк на підставі статті 75 КК України 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади у сфері недоторканності державного кордону України строком на 2 (два) роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Керуючись статтями 100, 174, 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади у сфері недоторканності державного кордону України строком на 2 (два) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
Скасувати арешт майна, накладений 27 жовтня 2023 року ухвалами слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області, а саме: на мобільні телефони «IPhone 7» IMEI1: НОМЕР_3 , та «Redmi Note 7» IMEI1: НОМЕР_4 IMEI2: НОМЕР_5 , автомобіль «MERCEDЕS-BENZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 - з дня набрання вироком законної сили.
Речові докази у вигляді мобільних телефонів «IPhone 7» IMEI1: НОМЕР_3 , та «Redmi Note 7» IMEI1: НОМЕР_4 IMEI2: НОМЕР_5 - повернути власнику після набрання вироком законної сили.
Транспортний засіб «MERCEDЕS-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий ОСОБА_3 згідно гарантійної розписки про отримання майна від 27.10.2023 року - вважати повернутим власнику після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1