Справа №509/4228/20
Провадження №1-в/522/550/23
УХВАЛА
19 грудня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання заступника начальника Приморського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_5 про звільнення від призначеного покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, освіта середня спеціальна, який не одружений, не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
засудженого 19.11.2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,
ВСТАНОВИВ:
В провадження Приморського районного суду м.Одеси надійшло подання заступника начальника Приморського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_5 про звільнення від призначеного покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 19.11.2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, обґрунтоване наступним.
Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_4 був засуджений за ч. 3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Станом на теперішній час термін іспитового строку, визначеного судом, закінчився, при цьому за час перебування на обліку ОСОБА_4 в період іспитового строку вчасно з'являвся для реєстрації та беззастережно виконував обов'язки, покладені на нього вироком суду, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.
Представник Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі.
Засуджений у судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд вважає, що подання слід задовольнити виходячи з такого.
Суд встановив, що вироком Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_4 був засуджений за ч. 3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набрав законної сили 21.12.2020 року.
11.01.2021 року зазначений вирок надійшов на виконання до Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області та засудженого ОСОБА_4 було поставлено на облік.
18.11.2023 року іспитовий строк за вищевказаним вироком суду сплив, на підставі чого представник органу пробації звернувся до суду з поданням про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку.
Судом встановлено, що під час іспитового строку ОСОБА_4 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, що підтверджується даними УІАП ГУНП України в Одеській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 165 Кримінально-виконавчого Кодексу України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням кримінально-виконавчої інспекції звільняється судом від призначеного йому покарання.
При цьому суд звертає увагу, що звільнення від відбування покарання з випробуванням завжди пов'язано з встановленням у вироку іспитового строку, що є невід'ємною його ознакою. Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із складових принципу верховенства права є Європейський суд з прав людини наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, належить розуміти в контексті преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності та принцип належного урядування.
Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій та правовідносин, що виникають; держава зобов'язана застосовувати закони прогнозованим і послідовним чином; прогнозованість означає, що закон, за можливості, має бути оголошений заздалегідь та бути передбачуваним щодо його наслідків.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього судом обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Зазначена норма передбачає направлення засудженого до відбування призначеного покарання саме в період іспитового строку. Іспитовий строк відносно ОСОБА_4 закінчився та за цей час відсутнє будь-яке рішення про скасування покарання з випробуванням.
Зі змісту ч. 3 ст. 75 та ч. 1 ст. 78 Кримінального кодексу України (КК), випливає, що однією з обов'язкових передумов для звільнення засудженого від відбування покарання згідно з цими статтями кримінального закону є невчинення останнім у період іспитового строку, визначеного судом, нового злочину. При цьому констатувати вчинення такого нового злочину цією особою та, відповідно, її винуватість у скоєному може виключно суд у порядку, визначеному законом. Доки вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду особа відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК та ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) вважається невинуватою.
Наведені норми чинного законодавства закріплюють один із основоположних принципів кримінального судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню, інакше як за вироком суду й у порядку, визначеному законом. Будь-яке втручання у права людини має ґрунтуватися на положеннях закону, а отже, відповідати принципу законності, який передбачає абсолютний правовий захист та є засадничим компонентом правової системи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства України. Так, у ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини зазначається, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. Згідно з п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно із законом. Аналогічна норма міститься й у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( Конвенція).
У цьому аспекті слід зазначити, що правильне розуміння вимог Конвенції розкривається у рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), що містять правові позиції щодо суті положень зазначеного міжнародно-правового акта, а також змісту та обсягу гарантованих ним прав. Так, ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегеу і Джабардо проти Іспанії» зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, оскільки обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Згідно з позицією Конституційного Суду України, згідно з якою сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред'явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність, оскільки особа не несе кримінальної відповідальності, доки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили (Рішення від 27 жовтня 1999 року у справі № 1-15/99).
На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали подання, врахувавши думку сторін, а також у зв'язку з закінченням іспитового строку та невчиненням засудженим ОСОБА_4 у період іспитового строку нових адміністративного та/або кримінального правопорушень, суд приходить до висновку, що подання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 165 КВК України, ч. 1 ст.78 КК України, ст.ст.372, 537-539 КПК України,
УХВАЛИВ:
Подання заступника начальника Приморського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_5 про звільнення від призначеного покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного йому покарання за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.11.2020 року за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, у зв'язку з закінченням іспитового строку.
Матеріали особової справи відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути до Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1