19.12.23
Справа № 522/21675/23
Провадження №2-а/522/363/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Чернявська Л.М.,
за участі секретаря судового засідання - Купцова С.О.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
06 листопада 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ОДП № 0675838.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.10.2023 року за адресою м. Одеса, вул. Буніна, 33 інспектор з паркування Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Рябінін С.М. виніс постанову про адміністративне правопорушення Серія ОДП № 0675838, згідно якої водій транспортного засобу Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 за вищевказаною адресою здійснив стоянку на тротуарі (не позначеному відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками). Чим порушив правила дорожнього руху, а саме підпункт «б» пункту 15.10 ПДР. Фотозйомка проводилась спецзасобом марки Lenovo ТВ-8505Х. Даною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 гривень.
Із даною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною та такою що підлягає скасуванню оскільки 27 жовтня 2023 року позивач перебуваючи за адресою м. Одеса, вул. Буніна, 33, керуючись підпунктом «в» пункту 15.10 ПДР, здійснив стоянку транспортного засобу Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 на краю тротуару таким чином що автомобіль не заважав пішоходам руху по тротуару. Із фотознімків зроблених Інспектором з паркування вбачається, що на даному відрізку вулиці тротуар поділяється на дві частини, одна прилегла до будівлі, інша прилегла до проїзної частини, які розділені смугою зелених насаджень, на якій ростуть дерева, що унеможливлює створення перешкоди для руху пішоходів.
Посилався на позицію викладену у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року №749/447/17, в якій зроблений висновок стосовно правильного застосування п.15.10 «б» та «в».
Таким чином, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення пп. «б» п. 15.10 ПДР неможливо, якщо автомобіль є легковим, його було припарковано із дотриманням умов, передбачених п. «в» вказаного пункту ПДР, та для руху пішоходів тротуаром залишається вільно що найменше 2 метри.
У зв'язку з чим, просив постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ОДП № 0675838 від 27.10.2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП скасувати; Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити; Стягнути з Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 23987115 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати що складаються зі суми сплаченого судового збору в розмірі 536,80 гривень та витрат на професійну правничу допомогу
Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року відкрито провадження по справі, встановлено спрощений порядок розгляду справи з викликом сторін по справі.
21 листопада 2023 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого просили у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити в повному обсязі.
23 листопада 2023 року від представника Позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
В судовому засіданні 14 грудня 2023 року представник Позивача надав свої пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просили відмовити у задоволенні позову.
14 грудня 2023 року представник Позивача надав до суду заяву про слухання справи за відсутності.
15 грудня 2023 року від представника Відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності.
В судовому засіданні 19 грудня 2023 року учасники справи не з'явились, сповіщались належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 27.10.2023 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Рябініним Святославом Миколайовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ОДП0675838, стосовно правопорушення, яке мало місце у м. Одеса по вулиці Буніна, 33, а саме водієм транспортного засобу SKODA OCTAVIA A7, д/н НОМЕР_1 вчинено правопорушення передбачене п.15.10 «б» Правил дорожнього руху України (далі- ПДР) «Стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками)». Дане правопорушення було зафіксовано в режимі фотозйомки, відповідно до ст. 142 КУпАП.
ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля SKODA OCTAVIA A7, д/н НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з приміткою до цієї статті, суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Положеннями статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє суду прийти до правового висновку, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73, 74 КАС України.
Відповідно до п.1.10 ПДР терміни, що наведені в цих правилах, мають таке значення:
- автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу;
- край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів) - видима умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв, велосипедної або пішохідної доріжки;
- проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів;
- тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном;
- стоянка це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Отже, тротуар, це елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Пункт 15.1 ПДР, який є загальною нормою параграфу 15 ПДР, передбачає, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
В випадку відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливi, вони дозволяються бiля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху) (п. 15.2 ПДР).
Відповідно до п.п. «б» п. 15.10 ПДР стоянка забороняється, зокрема, на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
Сторонами надано паперові копії фотознімків із зображенням автомобіля марки SKODA OCTAVIA A7, д/н НОМЕР_1 , згідно яких автомобіль стоїть на тротуарі по вул. Буніна 33.
Згідно наданих матеріалів фотофіксації, вищевказаний транспортний засіб зафіксовано на краю тротуара та в місці розташування автомобіля позивача немає жодного дорожнього знаку, який дозволяє зупинку на тротуарі.
Однак, позивач обґрунтовує правомірність здійснення стоянки на тротуарі посиланням на п.п. «в» п. 15.10 ПДР України, де зазначено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Відтак, зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох вимог, а саме: стоянка здійсниться легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуару; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
За диспозицією п.п. «в» п. 15.10 ПДР України краєм тротуару є саме зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів. Паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні 2 метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення вільного руху тротуаром.
Матеріали справи та фотофіксації свідчать, що легковий автомобіль позивача припаркований на зовнішньому боці краю тротуару.
В матеріалах справи відсутній замір інспектором відстані, однак візуально вбачається по вул. Буніна в м. Одесі біля будинку №33, вільний тротуар для руху пішоходів від автомобіля позивача більше як два метри.
Посилання інспектора на підпункт «Б» пункту 15.10 ПДР України, який загальним у відношенні до спеціального підпункту «В», є помилковим.
Доводи представника відповідача щодо відсутності дорожніх знаків, якраз стосуються п.п. «Б» п.15.10 ПДР, тоді як підпункт «В» розміщення спеціальних знаків не вимагає.
Також, безпідставні доводи відповідача про те, що поруч розміщена парковка, оскільки Позивач не зобов'язаний нею користуватися за умови дотримання правил дорожнього руху, також суд враховує, що автомобіль позивача міг бути поставлений у час, коли вільних місць на парковці не було, а фото інспектором здійснено пізніше, адже мова йде про тривалу стоянку автомобіля, а не п'ятихвилинну зупинку.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи сторін, суд вважає, що наявні всі підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання Правил дорожнього руху України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому, на виконання вимог ст. 139 КАС України, та враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв'язку з задоволенням позову суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 132 КАС України,судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: напрофесійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язан із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи інтерси ОСОБА_1 представляв адвокат Голосов Юрій Валерійович на підставі Договору про надання правової допомоги № 49 від 03 листопада 2023 року, що підтверджується Ордером на надання правничої (правової) допомоги від 06 листопада 2023 року.
Під час звернення до суду, Позивачем було заявлено вимогу про стягнення з Відповідача витрат на правову допомогу.
Разом з цим, доказів, які б давали змогу встановити розмір витрат на правову допомогу, Позивачем не надано.
Крім ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 06 листопада 2023 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Голосовим Ю.В. до матеріалів справи не додано.
У зв'язку з чим, суд залишає без задоволення вимоги про стягнення з Відповідача витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246,250, 251, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ОДП № 0675838 від 27.10.2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 19 грудня 2023 року.
Суддя Чернявська Л.М.