441/2561/23 2-а/441/28/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2023 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Перетятько О.В.
за участі секретаря судового засідання Сороки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії № ЕАТ № 7925955 від 12.10.2023 у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення ч. 3 ст. 121 КУпАП та провадження у справі закрити.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що дана постанова винесена безпідставно, його автомобіль відноситься до легкових транспортних засобів, а тому не підлягає обов'язковому технічному контролю. Просив позов задовольнити та стягнути судові витрати з відповідача.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав письмову заяву, в якій вказав, що не займається комерційною діяльністю та перевезенням людей, просив розглядати справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі, просить його задовольнити.
Представник Управління патрульної поліції у Львівській області в судове засідання не з'явився, представник УПП скерував відзив на позов, у якому просив в його задоволенні відмовити, покликається на правомірність дій та передбачений законодавством порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву позивача, відзив представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 12.10.2023 інспектором патрульної поліції УПП у Львівській області Оробець Д.Т. винесено постанову серії ЕАТ № 7925955, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
За постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7925955 від 12.10.2023, ОСОБА_1 , 12.10.2022 о 15 год. 48 хв., по вул. Львівська, 22 в м. Львів (смт. Брюховичі), керував транспортним засобом марки «VOLVO XC90», р.н.з. НОМЕР_1 , який не пройшов обовязковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3 б ПДР України, скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, був оштрафований на 340 грн.
Із змісту позову убачається, що ОСОБА_1 заперечив факт порушення ним 12.10.2023 ПДР України, покликається на те, що постанова є незаконною та винесеною безпідставно, доказів на підтвердження його вини до матеріалів постанови не долучено, така складена без наявної будь-якої фіксації порушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 31.3.б Правил дорожнього руху встановлена заборона експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Аналогічні норми містяться у п. 1 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137.
Виходячи з наведених норм, легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів, підлягають обов'язковому технічному контролю лише у випадку, якщо вони використовуються з метою отримання прибутку та мають строк експлуатації понад два роки, вантажні автомобілі - незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
За визначенням в пп.15 п.2 наведеного вище Порядку № 137 транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП не доводиться факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові. Як зазначено в самій постанові, до неї не долучалося жодного документа чи іншого доказу, визначеного ст.251 КУпАП, яким би можна було довести такий факт.
У постанові, яка є предметом оскарження, зазначений транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 «VOLVO XC90», р.н.з. НОМЕР_1 , тобто легковий автомобіль.
Чому саме вказаний автомобіль відноситься до транспортних засобів, які підлягають обовязковому технічному контролю у постанові не зазначено та доказів цього суду не надано.
Також суду не надано доказів того, що водій використовує зазначений транспортний засіб, з метою отримання прибутку або є вантажним.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення,всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, є недоведеним.
Наведене вище в сукупності свідчить, що постанова серії ЕАТ № 7925955 від 12.10.2023 про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованою, тобто такою, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому не відповідає визначеним у ч.2 ст.2 КАС України критеріям для оцінювання рішення суб'єкта владних повноважень, що є підставою для її скасування.
В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Крім того, згідно положень статті 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте судом встановлено, що, виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема не зазначено жодних доказів на обгрунтування допущеного позивачем правопорушення, зважаючи на те, що таке категорично заперечується останнім.
Разом із тим, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень КУпАП правопорушення, виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно із ч. 1ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ, в ній відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Відповідачем суду належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, не надано, для спростування його покликань представник відповідача до суду не з'явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вказана постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги до повного задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7925955 від 12.10.2023 р., винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - визнати протиправною та скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Перетятько О.В.