Справа 939/1292/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/4261/2023 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
12 грудня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 29 травня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносільське Борзнянського району Чернігівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) за вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 1999 року за ст. 94 КК України (1960 року) до дев'яти років позбавлення волі, звільнений 24 січня 2008 року по відбуттю строку покарання;
2) за вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2008 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до чотирьох років шести місяців позбавлення волі, звільнений 17 серпня 2011 року умовно-достроково на один рік чотири місяці 10 днів;
3) за вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2014 року за ч. 2 ст. 345 КК України до двох років обмеження волі;
4) за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2014 року за ч. 1 ст. 390 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до одного року сім місяців позбавлення волі, звільнений 18 березня 2016 року по відбуттю строку покарання;
5) за вироком Бородянського районного суду Київської області від 21 травня 2020 року за ч. 1 ст. 296 КК України до трьох років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Бородянського районного суду Київської області від 29 травня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого на відшкодування майнової шкоди 33 619 грн. 73 коп. та на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.
Згідно вироку суду 05 червня 2022 року, приблизно о 21 годині, в с. Шибене Бучанського району Київської області, ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу домоволодіння по АДРЕСА_2 , у ході конфлікту з ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин, маючи на меті спричинити ОСОБА_9 тілесні ушкодження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_9 та, ставши обличчям до нього, кулаком правої руки умисно наніс не менше чотирьох ударів у голову потерпілому, чим своїми умисними протиправними діями спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді травматичного перелому лівого вилицевого комплексу зі зміщенням (перелом виличної кістки зліва, стінок гайморової пазухи, кісток орбіти, лівої виличної дуги), які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, так як для зрощення переломів необхідний термін більше 21-го дня; ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров'я на термін більше 6, але менше 21 дня; ушкодження у вигляді параорбітальної гематоми зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, а саме замінити позбавлення волі на обмеження волі на той же строк. Вказує, що судом не враховано обставиною, що пом'якшує покарання - поведінку потерпілого, який фактично спровокував конфліктну ситуацію.
В апеляційній скарзі потерпілий просить призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Вказує, що обвинувачений вину свою не визнав, у скоєному щиро не розкаявся, намагався в ході судового слідства ввести суд в оману своїми неправдивими показаннями, які в ході судового слідства не знайшли свого підтвердження.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисника, потерпілий наводячи обґрунтування, просив залишити її без задоволення. Також потерпілий просив проводити розгляд справи без його участі.
Обвинувачений подав до суду заяву, в якій просив розглядати апеляційні скарги без участі його захисника.
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу захисника та заперечив проти апеляційної скарги потерпілого, думку прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, за обставин, викладених у вироку, обґрунтовані сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку, в апеляційних скаргах не оспорюються, а тому апеляційним судом не перевіряються.
Перевіряючи вирок суду першої інстанції в межах апеляційних скарг захисника та потерпілого в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно із загальними засадами призначення покарання, що регламентовані ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції на виконання наведених вимог закону, призначаючи ОСОБА_7 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше неодноразово судимий, негативно характеризується за місцем проживання, не має постійної роботи, обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів, обставин, що пом'якшують покарання, суд не встановив. Зваживши в сукупності вказані обставини, суд призначив ОСОБА_7 за ч.1 ст. 122 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, з яким погоджується колегія суддів і підстав для пом'якшення або призначення обвинуваченому більш суворого покарання не вбачає.
Щодо доводів апеляційної скарги потерпілого про те, що ОСОБА_7 вину свою не визнав та не розкаявся, то вказані обставини враховані судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання.
Не можуть бути підставою для пом'якшення ОСОБА_7 покарання доводи захисника про те, що потерпілий своїми діями спровокував конфліктну ситуацію. Крім того, судом першої інстанції встановлено фактичні обставини справи та надана оцінка діям обвинуваченого та потерпілого.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо призначеного обвинуваченому покарання та свідчили б про наявність підстав для пом'якшення або призначення ОСОБА_7 більш суворого покарання в апеляційних скаргах не наведено та за матеріалами кримінального провадження не встановлено.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судового рішення, в апеляційних скаргах не наведено, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Бородянського районного суду Київської області від 29 травня 2023 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той самий строк, - з дня отримання ним копії судового рішення.
Суддя Суддя Суддя