КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№22-ц/824/9632/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023року місто Київ
справа № 752/9448/21-ц
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Хайнацького Є.С., повний текст складено 22 грудня 2022 року у справі за позовом Костіна Іллі Павловича до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання відмови у наданні інформації протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2021 року позивач звернувся до Печерського районного суду міста Києваз позовом до відповідача, в якому просив:
визнати протиправною відмову АТ «Укрзалізниця» у наданні адвокату Костіну І.П. інформації на адвокатський запит від 04 лютого 2021 року №136;
зобов'язати відповідача надати адвокату Костіну І.П. інформацію, запитувану в адвокатському запиті від 04 лютого 2021 року №136.
В мотивування вимог посилався на те, що ним як адвокатом здійснюється захист підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42018000000003130 від 18 грудня 2018 року. ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального провадження, передбачено ч.3 ст.15, ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КПК України.
Зазначав, що з метою захисту прав та законних інтересів ОСОБА_2 виникла необхідність в отриманні від АТ «Укрзалізниця» інформації, розпорядником якої є відповідач, та копії документів на її підтвердження.
Вказував, що він звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 04 лютого 2021 року №136, який було подано відповідно до вимог закону, та який містив інформацію про доручення, прийняте від ОСОБА_2 , фактичний виклад обставин, причини звернення з адвокатським запитом, посилання на норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вимоги до адресата, а саме:
надати інформацію, чи здійснюється АТ «Укрзалізниця» (його філіями, структурними підрозділами тощо) продаж квитків за напрямком Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт з використанням наступного програмного забезпечення через Спеціалізовану пасажирську інформаційну систему з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт, засобами АСК ПП УЗ, у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового серверу, яку було розроблено для АТ «Укрзалізниця» на підставі договору №ПЗ/ДН-6-1841 від 26 листопада 2018 року: видаткова накладна №20 від 28.11.2018 року: 1) програмне забезпечення: комплекс програм з оформлення ПД та ЕПД з урахуванням окремих особливих умов у касах та через ЕКО; 2) програмне забезпечення: комплекс програм центральної частини АСК ПП УЗ для ведення НДІ; 3) програмне забезпечення: сервери додатків в комплекті (МТКД-1шт, каса-1шт, термінал самообслуговування-1шт); 4) програмне забезпечення; клієнт робочого місця касира; 5) програмне забезпечення: клієнт терміналу самообслуговування (іndoor); 6) програмне забезпечення: клієнт мобільного робочого місця стюарду Android; видаткова накладна № 4 від 01.03.2019 року: 1) програмне забезпечення: протоколи взаємодії в комплекті (платіжна система - протокол взаємодії з платіжною системою - 1 шт., каса з веб-інтерфейсом - Центральна частина АСК ПП УЗ - 1 шт., каса з веб-інтерфейсом - платіжна система 1 шт., каса з веб-інтерфейсом - ФС - 1 шт.); 2) програмне забезпечення: клієнт терміналу самообслуговування (outdoor);
про результати розгляду даного адвокатського запиту повідомити письмово на поштову адресу, вказану в адвокатському запиті, у визначений чинним законодавством 5-денний строк.
Вказував, що до адвокатського запиту було додано посвідчену адвокатом копію ордеру на надання правової допомоги серії КВ №821075 від 04 лютого 2021 року, посвідчену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2750/10 від 27 січня 2005 року. Проте, листом від 15 лютого 2021 року №ЦЦІТ-07/22 АТ «Українська залізниця» відмовило у наданні запитуваної інформації.
Посилаючись на вказані обставини, на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року позов Костіна І.П. задоволено.
Визнано протиправною відмову АТ «Українська залізниця» у наданні адвокату Костіну І.П. інформації на його адвокатський запит від 04 лютого 2021 року №136.
Зобов'язано АТ «Українська залізниця» надати адвокату Костіну І.П. інформацію, запитувану у його адвокатському запиті від 04 лютого 2021 року №136.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь Костіна І.П. витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач АТ «Українська залізниця» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що замість надання залізниці прямого дозволу на надання адвокату даних, що можуть становити таємницю слідства, НАБУ фактично роз'яснило адвокату І.П.Костіну його право збирати докази у будь-який законний спосіб, що є суттєвою різницею і по суті і по змісту.
Вказував, що відповідачу є незрозумілим, яким саме чином суддя Печерського районного суду Є.С.Хайнацький, не витребувавши з органу досудового розслідування матеріали щодо підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №4201800000000130 від 18 грудня 2018 року за ч.З ст.15, ч.З ст.27, ч.5 ст.191 КК України, зміг чітко розмежувати, які саме документи становлять таємницю слідства, а які - ні.
Зазначав, що судом першої інстанції не прийнято до уваги норми кримінально-процесуального законодавства, де чітко передбачений порядок збирання стороною захисту своєї доказової бази, а саме, що у випадку відмови адвокату установою, організацією у наданні певної інформації, адвокат повинен звернутися до органу досудового розслідування з відповідним клопотанням, щоб уже цей орган затребував надання відповідної інформації чи документів.
Посилався на те, що чергове судове засідання у справі №752/9448/21 суддею Є.С.Хайнацьким було призначено на 12 грудня 2022 року. Представник відповідача акціонерного АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» І.Павлов прибув у приміщення Печерського районного суду міста Києва по вул.Володимирська, за 15 хвилин до початку судового засідання, про що є відповідний запис у журналі реєстрації відвідувачів суду, що ведеться працівником Служби судової охорони. Після майже півторагодинного очікування під кабінетом судді Є.С.Хайнацького та неодноразових звернень до його секретаря та помічниці, представнику відповідача І.Павлову було повідомлено, що суддя перебуває в «нарадчій кімнаті» по іншій справі та сьогодні розгляду справи №752/9448/21 не буде. Про дату та час наступного засідання буде повідомлено додатково. Однак, з незрозумілих причин через 37 днів в реєстрі було опубліковане рішення по цій справі, задовільнивши позовні вимоги І.П.Костіна . На офіційний запит з цього приводу адвоката залізниці М.Помазанової Печерський районний суд міста Києва надав відповідь не по суті, а на іще один адвокатський запит безпосередньо судді Є.С.Хайнацькому від 30 січня 2023 відповіді на сьогодні (16 лютого 2023 року) немає взагалі.
Вказував, що відповідача було незаконно усунуто/відсторонено від участі в судовому процесі, чим фактично позбавлено доступу до правосуддя, що є неприпустимим.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити з вищевказаних підстав.
Позивач у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі і на електронну пошту, яка ним зазначена у позовній заяві.
А відтак, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність позивача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Костін І.П. має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2750/10 від 27 січня 2005 року.
05 березня 2019 року між Адвокатським об'єднанням «Правовий Альянс (Київ)» в особі голови об'єднання Костіна І.П. та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правничої допомоги №071/2019 КФ, відповідно до умов якого клієнт доручив, а виконавець прийняв на себе обов'язки з надання клієнту правничої допомоги.
На підставі вказаного договору Адвокатським об'єднанням «Правовий Альянс (Київ)» видано ордер серії КС №821075 від 04 лютого 2021 року про надання правової допомоги ОСОБА_2 у АТ «Укрзалізниця» адвокатом Костіним І.П.
У зв'язку з наданням правової допомоги ОСОБА_2 адвокат Костін І.П. звернувся до АТ «Укрзалізниця» з адвокатським запитом від 04 лютого 2021 року №136, у якому просив:
1. Надати інформацію, чи здійснюється АТ «Укрзалізниця» (його філіями, структурними підрозділами тощо) продаж квитків за напрямком Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт з використанням наступного програмного забезпечення через Спеціалізовану пасажирську інформаційну систему з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт, засобами АСК ПП УЗ, у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового серверу, яку було розроблено для АТ «Укрзалізниця» на підставі договору № ПЗ/ДН-6-1841 від 26 листопада 2018 року: видаткова накладна № 20 від 28 листопада 2018 року: 1) програмне забезпечення: комплекс програм з оформлення ПД та ЕПД з урахуванням окремих особливих умов у касах та через ЕКО; 2) програмне забезпечення: комплекс програм центральної частини АСК ПП УЗ для ведення НДІ; 3) програмне забезпечення: сервери додатків в комплекті (МТКД-1шт, каса-1шт, термінал самообслуговування-1шт); 4) програмне забезпечення; клієнт робочого місця касира; 5) програмне забезпечення: клієнт терміналу самообслуговування (іndoor); 6) програмне забезпечення: клієнт мобільного робочого місця стюарду Android; видаткова накладна №4 від 01.03.2019 року: 1) програмне забезпечення: протоколи взаємодії в комплекті (платіжна система - протокол взаємодії з платіжною системою - 1 шт., каса з веб-інтерфейсом - Центральна частина АСК ПП УЗ - 1 шт., каса з веб-інтерфейсом - платіжна система 1 шт., каса з веб-інтерфейсом - ФС - 1 шт.); 2) програмне забезпечення: клієнт терміналу самообслуговування (outdoor);
2. Про результати розгляду даного адвокатського запиту повідомити письмово на поштову адресу, вказану в адвокатському запиті, у визначений чинним законодавством 5-денний строк.
Листом від 15 лютого 2021 року №ЦЦІТ-07/22 АТ «Українська залізниця» повідомило адвоката Костіна І.П., що запитувана в адвокатському запиті інформація та матеріали є предметом розгляду у кримінальному провадженні №42018000000003130 від 18 грудня 2018 року, досудове розслідування за яким здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України; Спеціальною антикорупційною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, відкритого за фактом вчинення службовими особами АТ «Укрзалізниця» протиправного корупційного діяння за ознаками кримінального правопорушення (злочину), кваліфікованого за ч.5 ст.191 ККК України. На підставі п.1 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч.ч.1, 2 ст.222 КПК України АТ «Укрзалізниця», з урахуванням відсутності у АТ «Укрзалізниця» дозволу від НАБУ та САП на розголошення відомостей, які стосуються вищевказаного кримінального провадження, АТ «Укрзалізниця» не має правових підстав для надання запитуваної в адвокатському запиті інформації.
16 березня 2021 року адвокат Костін І.П. звернувся до НАБУ з клопотанням №332 про надання письмового дозволу посадовим особам АТ «Укрзалізниця», філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця» та іншим відокремленим підрозділам АТ «Укрзалізниця» розголошувати стороні захисту в повному обсязі відомості досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.
Листом від 23 березня 2021 року №0432-252/9014 детектив Другого відділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Максименко С.П. повідомив адвоката Костіна І.П., що дозвіл на розголошення відомостей, якими володіє АТ «Укрзалізниця» належить до компетенції АТ «Укрзалізниця»; НАБУ жодним чином не здійснювало будь-яких дій, які б обмежували сторону захисту в ознайомленні з матеріалами вищевказаного кримінального провадження та збирання на власний розсуд будь-яких відомостей (документів, інформації тощо) в АТ «Укрзалізниця».
Звертаючись до суду з даним позовом у порядку цивільного судочинства, позивач Костін І.П. як адвокат підозрюваного Кравця С.П. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42018000000003130 від 18 грудня 2018 року посилався на те, що відповідач, відмовивши йому у наданні інформації на адвокатський запит без належних на те підстав, порушив положення ст.ст.20, 23, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вважав, що визнання судом протиправною відмову АТ «Укрзалізниця» у наданні йому інформації на адвокатський запит від 04 лютого 2021 року №136 та зобов'язання відповідача надати йому, як адвокату інформацію, запитувану в адвокатському запиті від 04 лютого 2021 року №136 є належним способом захисту порушеного професійного права адвоката.
Розглядаючи дану справу у порядку цивільного судочинства та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні обґрунтовані підстави стверджувати про порушення права позивача на отримання ним інформації, запитуваної в адвокатському запиті від 04лютого 2021 року.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції розглядаючи справу, не звернув уваги на те, що заявлені позивачем вимоги не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства, а тому дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.
За правилами ч.4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанціїне обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, приватного права чи інтересу.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року по справі №333/6816/17 (провадження № 14-87цс20) зроблено висновок, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду.
Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 13 червня 2018 року у справі №454/143/17-ц (пункт 59), від 21 листопада 2018 року у справі №757/43355/16-ц (пункти 42, 66), від 13 березня 2019 року у справі №331/6927/16-ц (пункт 37), від 20 березня 2019 року у справі №295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі №761/35803/16-ц (пункт 36), від 18 вересня 2019 року у справі №638/17850/17 (пункт 5.30), від 8 листопада 2019 року у справі №910/7023/19 (пункт 6.20), від 18 грудня 2019 року у справі №688/2479/16-ц (пункт 30), від 26 лютого 2020 року у справі №1240/1981/18 (пункт 30), від 28 квітня 2020 року у справі №607/15692/19 (пункт 45)).
Право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, ініціювання справи про визнання відмови у наданні інформації, яка є предметом розгляду у кримінальному провадженні протиправною та зобов'язання вчинити дії) не повинен використовуватися учасниками для оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальномупровадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.
Відповідно до ч.3 ст.93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
У справі, що переглядається, позивач Костін І.П. як адвокат підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42018000000003130 від 18 грудня 2018 року пред'явив позовні вимоги про визнання протиправною відмову АТ «Укрзалізниця» у наданні адвокату Костіну І.П. інформації на адвокатський запит від 04 лютого 2021 року №136 та зобов'язання відповідача надати адвокату Костіну І.П. інформацію, запитувану в адвокатському запиті від 04 лютого 2021 року №136, тим самим вимагаючи в порядку цивільного судочинства надати дозвіл на витребування у АТ «Укрзалізниця» інформації, яка є предметом розгляду у кримінальному провадженні №42018000000003130 від 18грудня 2018 року.
Колегія суддів вважає, що витребування запитуваної адвокатом Костіним І.П. у АТ «Укрзалізниця» інформації повинно відбуватися у порядку встановленому КПК України.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Частиною 1 ст.377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, визначених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, а провадження у справі закрити, оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду в судах у позовному провадженні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1362 грн.
Керуючись ст.ст.255, 268, 367, 368, 374, 377, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом Костіна Іллі Павловича до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання відмови у наданні інформації протиправною та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Стягнути з Костіна Іллі Павловича , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця», місцезнаходження: місто Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815 витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1362 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 15 грудня 2023 року.
Головуючий:
Судді: