КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №362/1501/23 Головуючий у І інстанції - Кравченко Л.М.
апеляційне провадження №22-ц/824/15260/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2023 року
у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фещенко І.І., -
установив:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фещенко І.І.
В обґрунтування доводів скарги зазначив, що йому стало відомо, що за виконавчим провадженням йому нараховано 146495,30 грн.
З його підрахунків ця сума включає 1 штраф за невиконання рішення суду без поважних причин у розмірі 1700 грн., 39 штрафів за повторне невиконання рішення суду без поважних причин у розмірі 3400 грн., виконавчий збір у розмірі 12000 грн. та 195,30 грн. мінімальний розмір витрат виконавчого провадження.
В той же час, державному виконавцю Фещенко І.І. заявою від 24 листопада 2022 року, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №640/22119/21 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року; закрите провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. від 10 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, окрім пункту 3 цієї постанови; в іншій частині ухвалене нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов задоволено частково:
Визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І від 10 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
Визнано протиправним та скасовано постанову головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. від 10 березня 2021 року ВП НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження в АСВП, отримавши заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2022 року, постановами від 08 грудня 2022 року державний виконавець Фещенко І.І. скасувала документ «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 10 березня 2021 року та скасувала пункт 3 постанови головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І від 10 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
Результатом скасування вищевказаних постанов мало стати те, що сума, нарахована йому у виконавчому провадженні НОМЕР_1, повинна була зменшитись на суму виконавчого збору у розмірі 12000 грн.
13 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою, в якій просив зробити перерахунок.
Вказана заява відповідно до трекінгу Укрпошти була отримана Дніпровським ВДВС 20 лютого 2023 року.
За даними АСВП вона зареєстрована 21 лютого 2023 року за №3937.
Однак станом на момент подання скарги, ОСОБА_1 не отримав відповіді щодо розгляду своєї заяви, а заборгованість з невідомих причин, як і раніше становить 146495,30 грн., що в чергове підтверджує незаконність дій державного виконавця та невідповідність нормам ЗУ «Про виконавче провадження».
Зазначає, що 15 листопада 2022 року дитина ОСОБА_3 була передана ОСОБА_2 , про що було складено відкликання довіреності з питань батьківського піклування від 15 листопада 2022 року.
З того часу йому невідоме місце перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Оскільки, дитина перебуває разом з матір'ю з 15 листопада 2022 року і до моменту подачу скарги, то вказує що постанова Київського апеляційного суду у справі №755/7000/19 виконана у повному обсязі і тому є підстави для закінчення виконавчого провадження.
14 лютого 2023 року він звернувся із відповідною заявою до Дніпровського ВДВС. Вказана заява відповідно до трекінгу Укрпошти була отримана 20 лютого 2023 року. За даними АСВП вона зареєстрована 21 лютого 2023 року за №3936.
А отже державний виконавець Фещенко І.І. 21 лютого 2023 року повинна була ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження та направити виконавчий лист №755/7000/19 від 23 лютого 2021 року разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до Київського апеляційного суду.
Станом на момент звернення до суду з цією скаргою постанова про закінчення виконавчого провадження відсутня. Так само відсутня відповідь ОСОБА_1 про розгляд його заяви. А отже державний виконавець Фещенко І.І. допустила незаконну бездіяльність, яка розпочалась 21 лютого 2023 року і триває станом на момент звернення зі скаргою.
Просив суд, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 лютого 2023 року, зареєстрованої Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 лютого 2023 року за №3937 та невжиття передбачених законодавством заходів за результатами її розгляду.
Зобов'язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. усунути порушення шляхом здійснення перерахунку суми, нарахованої ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та зменшення цієї суми на суму скасовано виконавчого збору у розмірі 12000 грн.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 лютого 2023 року, зареєстрованої Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 лютого 2023 року за №3936 та невжиття передбачених законодавством заходів за результатами її розгляду.
Зобов'язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. усунути порушення шляхом ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2023 року, у задоволенні скарги було відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що він у межах справи №755/7000/19 звернувся із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2020 року у справі №755/7000/19 було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року у справі №755/7000/19 апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково та зобов'язано ОСОБА_1 передавати ОСОБА_5 малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щосуботи та щонеділі з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. в присутності батька.
Постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко I.I. від 10 березня 2021 року відкрите виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №755/7000/19 виданого 23 лютого 2021 року Київським апеляційним судом, про зобов'язання ОСОБА_1 передавати ОСОБА_2 малолітню дочку ОСОБА_3 , щосуботи та щонеділі з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. в присутності батька.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №640/22119/21 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року; закрите провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. від 10 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, окрім пункту 3 цієї постанови; в іншій частині ухвалене нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи - ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування постанов задоволено частково:
Визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І від 10 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
Визнано протиправним та скасовано постанову головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. від 10 березня 2021 року ВП НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору.
Також, вказує, що 15 листопада 2022 року дитина ОСОБА_3 була передана ОСОБА_2 , про що було складено відкликання довіреності з питань батьківського піклування від 15 листопада 2022 року.
З того часу йому невідоме місце перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вказує, що 13 лютого він подав державному виконавцю заяву, якою просив здійснити перерахунок суми, нарахованої йому у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
14 лютого 2023 року він звернувся із заявою до Дніпровського ВДВС, якою просив закінчити ВП НОМЕР_1 та направити виконавчий лист №755/7000/19 від 23 лютого 2021 року разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до Київського апеляційного суду.
Проте, станом на момент подачі апеляційної скарги він не отримав відповіді за результатами розгляду його заяв.
Зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, адже виконавчий документ був фактично виконаний у повному обсязі ще 15 лютого 2022 року.
Просив суд, апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2023 року скасувати та постановити нове рішення про задоволення скарги в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 у межах справи №755/7000/19 звернувся із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2020 року у справі №755/7000/19 було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року у справі №755/7000/19 апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково та зобов'язано ОСОБА_1 передавати ОСОБА_5 малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щосуботи та щонеділі з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. в присутності батька.
Постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко I.I. від 10 березня 2021 року відкрите виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №755/7000/19 виданого 23 лютого 2021 року Київським апеляційним судом, про зобов'язання ОСОБА_1 передавати ОСОБА_2 малолітню дочку ОСОБА_3 , щосуботи та щонеділі з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. в присутності батька.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №640/22119/21 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року; закрите провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. від 10 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, окрім пункту 3 цієї постанови; в іншій частині ухвалене нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи - ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування постанов задоволено частково:
Визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І від 10 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
Визнано протиправним та скасовано постанову головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. від 10 березня 2021 року ВП НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору.
Постановою заступника начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. від 23 березня 2023 року за заявою стягувача за вх. №6004 від 23 березня 2023 року повернуто виконавчий документ - виконавчий лист №755/7000/19, виданий 23 лютого 2021 року Васильківським міськрайонним судом Київської області про зобов'язання ОСОБА_1 передавати ОСОБА_2 малолітню доньку ОСОБА_3 , щосуботи та щонеділі з 10 год. до 18 год. в присутності батька.
Згідно п. 2 резолютивної частини постанови, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Пунктом 6 резолютивної частини постанови вирішено виділити в окремі виконавчі провадження постанови про накладення штрафу, що несплачені боржником.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що скарга необґрунтована, державний виконавець діяв відповідно до закону, в межах своїх повноважень і тому, право скаржника не було порушено.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених вимог скарги.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно із ч.1-3 ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 18. ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав, ЦПК України передбачає спеціальні форми реагування, зокрема розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах.
Тобто, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі ст. 447 ЦПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
За змістом ст. 451 ЦПК Українивбачається, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З наведених обставин справи вбачається, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №640/22119/21 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 рокута визнано протиправним та скасовано постанову головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. від 10 березня 2021 року ВП НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору.
Постановою від 08 грудня 2022 року державний виконавець Фещенко І.І. скасувала документ «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 10 березня 2021 року.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
З матеріалів справи вбачається, що головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. скасувала документ «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 10 березня 2021 року, проте не здійснила перерахунок суми, нарахованої ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі в цій частині, знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
Тому, державному виконавцю необхідно усунути порушення та здійснити перерахунок суми, нарахованої скаржнику у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та зменшити таку суму на суму скасованого Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №640/22119/21 виконавчого збору у розмірі 12000 грн.
Крім того, оскільки заява ОСОБА_1 від 13 лютого 2023 року містить вимогу про здійснення перерахунку суми виконавчого збору у розмірі 12000 грн., нарахованої ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1, то вимога скарги про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 лютого 2023 року, зареєстрованої Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 лютого 2023 року за №3937 та невжиття передбачених законодавством заходів за результатами її розгляду, також підлягає задоволення.
Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 лютого 2023 року, зареєстрованої Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 лютого 2023 року за №3936 та невжиття передбачених законодавством заходів за результатами її розгляду та зобов'язання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. усунути порушення шляхом ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», то колегія суддів вважає, що висновки викладені в ухвалі суду першої інстанції в цій частині ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні зазначених вище вимог скарги, оскільки суд не має компетенції зазначати, яке саме рішення повинен прийняти виконавець за результатом розгляду заяви.
Разом з тим, постановою заступника начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. від 23 березня 2023 року за заявою стягувача за вх. №6004 від 23 березня 2023 року повернуто виконавчий документ - виконавчий лист №755/7000/19, виданий 23 лютого 2021 року Васильківським міськрайонним судом Київської області про зобов'язання ОСОБА_1 передавати ОСОБА_2 малолітню доньку ОСОБА_3 , щосуботи та щонеділі з 10 год. до 18 год. в присутності батька, та припинено чинність арешту майна боржника і скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, Київський апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних по суті висновків суду першої інстанції в цій частині.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, і ухваленню у відповідній частині нового рішення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 367,374,376,381-384, ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фещенко І.І. задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 лютого 2023 року, зареєстрованої Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 лютого 2023 року за №3937 та невжиття передбачених законодавством заходів за результатами її розгляду.
Зобов'язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. усунути порушення шляхом здійснення перерахунку суми, нарахованої ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та зменшення цієї суми на суму скасовано виконавчого збору у розмірі 12000 грн.
В решті скаргу залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 15 грудня 2023 року
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба