КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №758/2869/2022 Головуючий у І інстанції - Казмиренко Л.В.
апеляційне провадження №33/824/413/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2022 року, якою
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає
за адресою:
АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, -
установив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №212402 від 18 січня 2022 року, цього ж дня 18 січня 2022 року, о 08 год. 30 хв., в м. Києві по вул. Мостицька, 21 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення координації рухів).
Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився, що було зафіксовано на бодікамеру 470187, на місці або у лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2022 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та провадження у справі про притягнення його, ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою винесення необґрунтованого рішення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Разом з тим, зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу, що в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, адже в матеріалах справи відсутні докази, що автомобіль на момент зупинки поліцейським здійснював рух, та відсутні докази того, що він керував транспортним засобом на момент зупинки поліцейським.
Крім того, вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, щодо відсторонення його від керування транспортним засобом шляхом передачі під керування іншого водія.
Зазначає, що жодне направлення на проведення його огляду у закладі МОЗ не складалося, про що чітко видно на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських, а складення такого документу о 09 год 45 хв 18 січня 2021 року не відповідає дійсності, так як о такій же годині цієї ж дати був сформований протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що справу розглянуто без його участі, він не був належним чином повідомлений про розгляд справи і був позбавлений можливості довести свою невинуватість.
Вказує, що суд першої інстанції був позбавлений можливості притягнути його до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у формі штрафу з позбавленням права керувати, оскільки в матеріалах справи відсутні документи про те, що він має посвідчення водія.
Крім того, зазначає, що розписка про визнання «винуватості» ним не може бути доказом по справі, адже КУпАП не передбачено такого засобу доказування як розписка, такий документ був написаний особою під психологічним тиском, а також зміст інформації вказаної в ній не відображає добровільного волевиявлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Апелянт просить також поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2022 року, посилаючись на те, що 01 квітня 2022 року він був мобілізований для проходження військової служби на час особливого періоду у Збройні Сили України.
26 травня 2022 року, в період його перебування у складі Збройних Сил України, Подільським районним судом м. Києва винесено постанову по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Про дану постанову він дізнався та отримав її копію 15 листопада 2022 року, що підтверджується матеріалами справи.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим поновити ОСОБА_2 пропущений строк, оскільки пропущений він був з поважних причин.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник Подільської окружної прокуратури м. Києва в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_2 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_2 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_2 у порушенні п.2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №212402 від 18 січня 2022 року, згідно якого: 18 січня 2022 року, о 08 год. 30 хв., в м. Києві по вул. Мостицька, 21 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, на місці або у лікаря-нарколога;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- у розписці ОСОБА_2 , згідно якої він зобов'язався протягом 24 годин не сідати за кермо автомобіля;
- на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції.
ОСОБА_2 своїми діями порушив п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дії працівників поліції, які складали протокол, не визнано протиправними у передбачений законом спосіб.
Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписами із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому достатньо повно відображені події, які відбувались 18 січня 2022 року за участю ОСОБА_2 .
Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст.266 КУпАП.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Суд апеляційної інстанції вважає обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, таким, що відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2022 рокує законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько