КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ 33/824/4036/2023 Постанова винесена суддею Шевчуком А.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та захисника Жуйкова В.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні доньку, 2013 р.н., не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою судді Оболонського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Згідно з постановою суду, 17 червня 2023 року о 12 год. по вул. Богатирська, 1/20 у м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушена координація рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, про що здійснювалась відеофіксація, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, постановленою судом з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що для настання відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідна сукупність елементів складу адміністративного правопорушення. В даному випадку необхідна наявність керування транспортним засобом.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували, що він керував транспортним засобом, а долучене до матеріалів справи відео вказує на ту обставину, що автомобіль знаходився в стоячому режимі, без руху весь час. Також на відео відсутня зупинка автомобіля, а він зазначив, що є пішоходом.
Між тим, керування транспортними засобами - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водії, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, у своєму рішенні від 15 березня 2019 у справі № 686/11314/17 ВС вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а правоохоронці можуть зупинити авто, лише коли є факт правопорушення. Тобто до самої зупинки автомобіль мав знаходитися в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли останнє рухається.
Коли ж особа перебуває біля транспортного засобу, склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
Крім того, у відповідності до вимог закону, при складані протоколу за наявності підстав викладених у ньому, працівник поліції мав відсторонити водія від керування транспортним засобом.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні дані які б свідчили про відсторонення його від керування транспортним засобом.
Також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення в частині складення та місця проживання (перебування), що суперечить п. 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, відповідно до якого - не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Вказане свідчить про внесення змін до протоколу про адміністративне правопорушення після його підписання (або відмови від його підписання) особою, на яку складено такий протокол, що є грубим порушенням чинного законодавства та прав особи.
Крім того, зазначає, що суд належним чином не врахував обставини проходження його огляду, як пішохода, в медичній лабораторії «Діла», результати якого підтверджують не вживання ним будь-яких речовин та навчання дітей з обмеженими здатностями та особливим сприйняттям.
Таким чином, апелянт вважає, що не можуть бути визнані належними та допустимими відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
За таких обставин, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не доведено наявності об'єктивної сторони (ознак, що характеризують зовнішні прояви правопорушення та відсутні докази керування транспортним засобом), у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Жуйкова В.С. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Всупереч тверджень апелянта, вищевказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 466513 від 17 червня 2023 року, який складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, підписано відповідною посадовою особою, заперечень і зауважень не містить, відповідно до якого - 17 червня 2023 року о 12 год. по вул. Богатирська, 1/20 у м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушена координація рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, про що здійснювалась відеофіксація, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КМНКЛ «Соціотерапія» від 17 червня 2023 року, в графі якого «огляд проводився за допомогою» зазначено, що водій відмовився.
- відеозаписі з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, з якого вбачається, що на території автозаправки працівники поліції з'ясовують у ОСОБА_1 про те, чому він не зупинився на їх вимогу, на що ОСОБА_1 повідомив, що зміг зупинитися, де вже з'явилась така можливість. Надалі працівники патрульної поліції встановили у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, порушена координація рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, у зв'язку з чим декілька разів пропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, попереджали наслідки відмови від проходження такого огляду, проте ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Зазначені докази є належними і допустимими, оскільки отримані у відповідності до вимог чинного законодавства, зафіксовані у належній процесуальній формі і узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою у взаємозв'язку для прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, слід зазначити, що факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не заперечував і сам ОСОБА_1 як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, посилаючись при цьому, що це є приниженням його честі.
При цьому ОСОБА_1 заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказуючи, що в стані наркотичного сп'яніння не перебував та транспортним засобом не керував.
Разом з тим, суд не приймає заперечення апелянта щодо його неперебування в стані наркотичного сп'яніння, зважаючи на ті обставини, що його притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на виявлення такого стану, що, за диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, є окремим адміністративним правопорушенням.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а був пішоходом, то вказані обставини спростовуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, на якому зафіксовано, як працівники поліції підходять до ОСОБА_1 та з'ясовують про те, чому він не зупинився на їх вимогу, на що він повідомив, що пригальмував, оскільки незручний з'їзд, та зміг зупинитися, де вже з'явилась така можливість. Працівники поліції з'ясовують, чи вживав ОСОБА_1 наркотичні засоби, пропонують пройти огляд, на що ОСОБА_1 відповідає, що нікуди не поїде. Поліцейський роз'яснює, що у такому разі буде складено протокол по ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від огляду. ОСОБА_1 відмовляється їхати до медичного закладу, після чого заперечує факт керування транспортним засобом, каже, що не є водієм авто, а зараз прийде водій, каже, що піде з місця події, оскільки є пішоходом, телефонує адвокату, тощо.
Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, про що не заперечував і він сам до того часу, поки працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
При цьому місце, де стояв автомобіль, в якому ОСОБА_1 перебував за кермом, коли до нього підійшли працівники поліції, навколишня обстановка, все вказує на вимушену тимчасову зупинку автомобіля, а не на те, що автомобіль тривалий час стояв, як вказує про те апелянт.
Що стосується доводів ОСОБА_1 , що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги довідку медичної лабораторії «Діла», згідно якої - ознак наркотичного сп'яніння у останнього не виявлено, то слід зазначити про наступне.
Відповідно до розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану наркотичного сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Згідно положень ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги довідку медичної лабораторії «Діла», оскільки вказаний заклад не входить до переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України. Крім того ОСОБА_1 звернувся до вказаної лабораторії через 10 днів після складання протоколу, а саме - 27.06.2023 року.
Також є безпідставними доводи ОСОБА_1 щодо недопустимості як доказу протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 466513 від 17 червня 2023 року у зв'язку з тим, що він містить виправлення.
Так, відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, на яку посилається апелянт, не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів, що ці виправлення були внесені до протоколу після його складання. Як вбачається з наданих суду матеріалів, в тому числі із відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського, протокол про адміністративне правопорушення був складений в присутності ОСОБА_1 , проте зауважень та заперечень на цей протокол ОСОБА_1 не вніс.
Крім того, в матеріалах справи наявний рапорт старшого інспектора з о/д відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києві ДПП Петрук В., згідно якого - у протоколі ААД № 466513 від 17 червня 2023 року стосовно ОСОБА_1 нечітко видно інформацію в графі «місце проживання (перебування)», у зв'язку з чим просить вважати вірним запис: « АДРЕСА_3 ».
Таким чином, з наведених обставин вбачається, що складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства.
Будь яких порушень з боку працівників поліції при вчиненні вказаних дій матеріали справи не містять.
Отже, сукупність зібраних і направлених до суду першої інстанції доказів поза розумним сумнівом свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому висновок судді про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події.
Що стосується доводів ОСОБА_1 , що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, то вказані обставини не спростовують висновків першої інстанції щодо наявності в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення, а тому не може бути підставою для скасування рішення суду.
Також суд, дотримавшись вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
За таких обставин, постанова суді Оболонського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.