П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ОКРЕМАДУМКА
13 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/8067/23
Судді П'ятого апеляційного адміністративного суду Скрипченка В.О. у справі №420/8067/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем було дотримано вимоги щодо відповідності оскаржуваних наказів критеріям статті 2 КАС України, адже згідно зібраних у справі доказів вбачається, що під час прийняття оскаржуваних наказів керівником було у повній мірі враховано характер і тяжкість вчиненого порушення, службову характеристику позивачки та наявність/відсутність обставин, які обтяжують і пом'якшують відповідальність, зокрема вчинення позивачкою саме грубого дисциплінарного проступку, та сформовано об'єктивний висновок про необхідність застосування до позивачки дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Користуючись цією нормою висловлюю незгоду із постановою апеляційного суду у цій справі.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Перш за все слід звернути увагу, що службове розслідування, за результатом проведення якого ОСОБА_1 було звільнено зі служби, було проведено з метою перевірки інформації про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 04.03.2023 о 22:20 в м. Білгород-Дністровському по вул. Шабській, 81, за участі працівників поліції Білгород-Дністровського РВП, які перебували поза службою, після святкування з нагоди отримання капітаном поліції ОСОБА_3 чергового спеціального звання.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
За приписами пункту 4 вказаного Розділу цього Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
В ході здійснення перевірки вищезгаданої інформації встановлено, що до вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди причетний дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який, керуючи автомобілем "Hyundai Sonata", номерні знаки НОМЕР_1 , за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, здійснив зіткнення з бетонним парканом ДП "Білгород-Дністровський морський торгівельний порт".
Разом з тим, було встановлено, що пасажирами вказаного автомобіля були начальник відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_3 та позивачка - інспектор з ювенальної превенції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_1 .
В результаті зіткнення автомобіль зазнав механічних пошкоджень, а старший лейтенант поліції ОСОБА_2, капітан поліції ОСОБА_3 , та лейтенант поліції ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
На моє переконання є необ'єктивними висновки службового розслідування про порушення позивачкою службової дисципліни, що виразилося у неповідомленні нею про згадану подію за її участю в світлі того, що остання зазнала тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим медичними працівниками їй було надано першочергову домедичну допомогу та в подальшому каретою ШМД було доставлено КНП "Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня".
Після проведення попереднього медичного огляду лейтенанту поліції ОСОБА_1 було встановлено попередній діагноз: струс головного мозку під питанням, рана голови, про те, під час проведення службового розслідування комісією не було надано цьому факту жодної оцінки.
Варто додати, що ОСОБА_1 на місті події перебувала зі своїм безпосереднім керівником - капітаном поліції ОСОБА_3 , яких виявив прибивший автопатруль ГРПП "Дон-451".
Проте, обізнаність керівника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про її участь у дорожньо-транспортній пригоді також не знайшло своє відображення під час службового розслідування.
Між тим, вагома частина службового розслідування присвячена відсутності ОСОБА_1 на своєму робочому місті 04.03.2023 року, а не з приводу події, за якої саме і було призначено службове розслідування. Водночас привертає увагу те, що акт про невихід на службу без поважних причин щодо позивачки був складений 07 березня 2023 року, вже після початку службового розслідування щодо ДТП за участю поліцейських.
Щодо збирання, перевірки та оцінки матеріалів про відсутність позивачки на службі, то привертає увагу те, що під час проведення службового розслідуванням було встановлено, що, нібито, 04.03.2023 о 14:00 всі працівники особового складу відділу поліції були запрошені до ресторану, де відбувалось святкування присвоєння чергового спеціального звання поліції - "капітан поліції" ОСОБА_3, проте вказаний факт перевірявся лише виключно відносно ОСОБА_1 .
Зазначене, зокрема також підтверджено допитаним судом першої інстанції в якості свідка ОСОБА_6 , який на той час виконував обов'язки т.в.о. начальника Відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП, та пояснив, що лише на підставі запиту члена дисциплінарної комісії у проміжку часу між 05.03.2023 та 07.03.2023 було здійснено перевірку обставин перебування ОСОБА_1 на службі 04.03.2023.
Наведені обставини у сукупності спростовують доводи відповідача про те, що спірний наказ про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності прийнятний на підставі повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин вчинення дисциплінарного порушення та дають підстави вважати аргументованими доводи позивачки, що службове розслідування щодо неї ґрунтується на однобоких та необ'єктивних висновках дисциплінарної комісії, члени якої упереджено ставилися до ОСОБА_1 .
Крім того, за результатом проведеного службового розслідування лише до ОСОБА_1 було застосовано найсуворішій вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення з службі в поліції без будь-якого належного обґрунтування. Водночас, до ОСОБА_3 , яка була учасницею події за участю поліцейських, також не називала своє справжнє прізвище у лікарні та не повідомила про це безпосереднє керівництво, було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь. Щодо ОСОБА_2 , який фактично і був винуватцем у ДТП і втік з місця події, то його просто попередили про неповну службову відповідальність.
Варто зазначити, що аналіз вимог Дисциплінарного статуту свідчить, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення є порушення поліцейським службової дисципліни, невиконання або неналежне виконання обов'язків поліцейського, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного Статуту, та до них, зокрема відносяться: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Незважаючи на те, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, слід наголосити, що реалізація таких повноважень здійснюється суб'єктом накладення дисциплінарного стягнення з певними обмеженнями.
Так, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, суб'єкт його накладення повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
З матеріалів справи вбачається, що дисциплінарна комісія обставиною, що пом'якшує відповідальність лейтенанта поліції ОСОБА_1 , визнала її попередню бездоганну поведінку. Разом з цим, дисциплінарною комісією обставин, що обтяжують відповідальність поліцейського, не встановлено.
Водночас, в аспекті спірних правовідносин необхідно також зазначити, що для вирішення питання дисциплінарною комісією про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу, необхідним є з'ясування його співмірності характеру, обставинам та наслідкам вчиненого проступку.
Крім того, слід врахувати, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, надалі строку дії воєнного стану продовжувався, воєнний стан діяв у період прийняття спірного наказу.
Положеннями статті 29 Дисциплінарного статуту встановлено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, зокрема, відповідно до частини другої зазначеної статті Статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
За змістом ухвали Верховного Суду від 17.04.2023 у справі №560/8721/22 вид дисциплінарного стягнення, обраний з порушенням послідовності, встановленої у статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, є незаконним, непропорційним та необґрунтованим.
Отже, у період дії воєнного стану підлягає застосуванню стаття 29 Дисциплінарного статуту у частині другій якої імперативно визначено чіткий порядок застосування дисциплінарного стягнення, а саме в порядку зростання від менш суворого до більш суворого.
Відтак вважаю, що до позивачки безпідставно було застосовано найбільш суворе дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції, що свідчить про протиправність та необхідність скасування спірних наказів ГУПН в частині притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
За таких обставин, оскаржувані накази про звільнення позивачки зі служби в поліції не відповідають критеріям, передбаченими статтею 2 КАС України, в тому числі тому, що рішення органу владних повноважень має бути прийнятим з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відтак, суди обох інстанцій дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , та відповідно, відсутності підстав задоволення її позову.
Суддя В.О.Скрипченко
Окрема думка складена 18 грудня 2023 року