Справа № 761/40080/23
Провадження № 3/761/8396/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС України у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого керівником ТОВ «Хілер», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
головним державним інспектором відділу моніторингу камеральних перевірок податкової звітності управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві Захарчук В.Г., за результатом проведення камеральної перевірки ТОВ «ХІЛЕР», складено 17.10.2023 протокол про адміністративне правопорушення відносно керівника ТОВ «ХІЛЕР» ОСОБА_1 відповідно до якого він вчинив порушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: пункту 200.4, ст.200 Кодексу, розділ V Порядку № 21 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), розділ 5 Порядку № 21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість» із змінами та доповненнями, порушення відображено в акті перевірки від 14.09.2023 № 59582/5/26-15-04-13-03/40935570 за період за липень 2023 року, а саме під час проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року платника ПДВ ТОВ "ХІЛЕР" встановлено не відображення у рядку 16.3 декларації зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу в сумі 4593 грн., тобто не враховано результати акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві від 20.06.2023 № 45368/ж5/26-15-04-13-03/40935570. За висновками зазначеного акту перевірки зменшена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 4593 грн., що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за липень 2023 року на суму 4593 грн.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
29.11.2023 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що сплив строк притягнення особи до адміністративної відповідальності. Просив провести розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Факт правопорушення зафіксовано матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 34085/І/26-15-04-13 від 17.10.2023, актом перевірки від 14.09.2023 № 59582/Ж5/26-15-04-13-03/40935570.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
У відповідності до положень п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Отже, після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, правопорушення вчинено 18.08.2023.
На час проведення судового засідання 11.12.2023, тримісячний термін накладення адміністративного стягнення, визначений КУпАП сплинув.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час розгляду справи, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
На думку суду, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що з дня вчинення правопорушення минуло більше ніж три місяці, тому в силу ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю, у зв'язку з закриттям провадження, суд позбавлений встановити винність чи не винуватість ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст.ст. 283-285 КУпАП, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: