Справа № 761/16002/22
Провадження № 2/761/4693/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Дем'янчук С.Р.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , 3-я особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малахов Максим Сергійович про розірвання договору довічного утримання, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник позивача - адвокат Базик О.П. із вказаною позовною заявою, в якій просить розірвати договір довічного утримання, укладений 23.03.2018 між позивачем та відповідачем. Одночасно у позовній заяві заявлено клопотання в порядку ст. 84 ЦПК України.
У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є одинокою людиною, яка часто хворіє і потребує сторонньої допомоги. У березні 2018 року до позивача звернулися раніше невідомі йому особи, які представилися соціальними працівниками та запропонували йому послуги по його утриманню.
Зокрема, 03 березня 2018 року його запросили до приватного нотаріуса Малахова Максима Сергійовича, де він познайомився з ОСОБА_5 . ОСОБА_5 повідомив позивача про те, що він є представником ОСОБА_4 , яка буде за ним (позивачем) доглядати, сплачувати за комунальні послуги, виплачувати йому щомісяця грошові кошти та допомагати продуктами харчування, а за це ОСОБА_3 має переоформити на нею свою квартиру. Однак, як пояснив ОСОБА_5 , квартира перейде у власність ОСОБА_4 тільки після його смерті. Після чого позивач у вказаний день підписав договір довічного утримання.
За умовами вказаного Договору позивач зобов'язаний передати у власність ОСОБА_4 належну йому квартиру АДРЕСА_1 , взамін чого, відповідач зобов'язувалася забезпечувати позивача утримуванням довічно на умовах Договору, а саме: сплачувати щомісяця 1200,00 грн., та сплачувати житлово-комунальні послуги. Крім того, в Договорі вказано, що позивач начебто отримав одноразове грошове утримання у розмірі 110 000,00 грн. перед підписанням Договору, однак, позивач не отримав вказаної суми.
Зазначає, що пунктом 9 Договору передбачено, що сума щомісячного грошового утримання підлягає індексації та нараховується щорічно в лютому місяці чергового року за попередній рік з урахуванням індексу інфляції. При цьому з самого початку дії Договору Відповідач жодного разу не сплачував індексував суму.
Таким чином, позивач вважає, що оскільки середній індекс інфляції за 2018 рік склав 109,8%, то Відповідач зобов'язана була сплачувати в 2018 році щомісячне грошове утримання в розмірі 1317,60 грн., а не 1200,00 грн., в 2019 році середній рівень інфляції склав 104,1%, таким чином відповідач зобов'язувалася сплачувати в 2019 році щомісячне грошове утримання в розмірі 1249,20 грн., а не 1200,00 грн.; в 2020 році середній рівень інфляції склав 105%, таким чином Відповідач зобов'язувалася сплачувати в 2019 році щомісячне грошове утримання в розмірі 1260,20 грн., а не 1200,00 грн.; в 2021 році середній рівень інфляції склав 110%, таким чином відповідач зобов'язувалася сплачувати в 2019 році щомісячне грошове утримання в розмірі 1320,00 грн., а не 1200,00 грн.
Окрім того, вказує, що починаючи з березня 2022 року відповідач припинила сплачувати Позивачу щомісячне грошове утримання, а також оплачувати комунальні послуги.
Зазначає, що пунктом 15 Договору передбачено, що істотними умовами договору вважатимуться вчасна оплата щомісячних платежів і довічне проживання відчужувача у вказаній квартирі. Пунктом 16 Договору передбачено, що він може бути розірваним у випадку невиконання його істотних умов.
Поряд з цим позивач вказував, що у відповідності до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складає 40 992,40 грн., які складається з витрат на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн., яку позивач зобов'язаний сплатити адвокату за надання правової допомоги, та 992,40 грн., - судовий збір.
На підставі викладеного позивач просив суд розірвати договір довічного утримання від 23 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , під час підготовчого судового засідання вирішити питання про витребування нотаріальної справи щодо укладання Договору довічного утримання від 23 березня 2018 року у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича, судові витрати покласти на відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2022 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою суду від 17.08.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова М.С. належним чином засвідчену копію нотаріальної справи щодо укладення договору довічного утримання від 23.03.2018.
24.04.2023 на електронну адресу суду надійшов відзив відповідачки на позовну заяву, надісланий представником - адвокатом Андрощуком Ю.П. У вказаному відзиві адвокат Андрощук Ю.П. просив відмовити позивачу у задоволенні позову. Мотивував відзив тим, що твердження позовної заяви, що позивач не отримав одноразове грошове утримання у розмірі 110 000 грн. є бездоказовим та таким, що не відповідає дійсності, і спростовується підписом Позивача у Договорі довічного утримання. Стосовно сплати індексації щомісячних виплат - на день подання відзиву вся індексація сплачена у повному обсязі, у сумі 666,2 грн. за період 2018-2022 роки. Також звертає увагу суду, що відповідно до п.9 оспорюваного Договору довічного утримання (надалі - «Договір») сума грошового щомісячного утримання підлягає індексації та нараховуються щорічно в лютому місяці чергового року за попередній рік з урахуванням річного індексу інфляції споживчих цін за інформацією державної служби статистики України. Несвоєчасна оплата індексації не є порушенням істотних умов договору.
Таким чином, з урахуванням індексу інфляції за 2018 рік у 109,8% інфляція за 2018 рік склала 9,8%, тобто з урахуванням суми щомісячного грошового утримання у 1200 грн. сума індексації за 2018 рік складає 117,60 грн. Аналогічним чином, індексація за 2019 рік складала 49,20 грн, за 2020 рік - 60,20 грн. і за 2021 рік - 120 грн. Ці обрахунки цілком корелюють з наведеними у позовній заяві. Сума невиплаченої індексації за 2018-2021 роки склала 347 грн. 00 коп. Індексація за 2022 рік склала 271, 2 грн. при річному індексі інфляції у 22,6%, які теж було сплачено відповідачкою.
Посилання позивача на ст. 751 Цивільного кодексу України вважає недоречним, оскільки сторони Договору владнали питання індексації у свій власний спосіб в порядку ч.3 ст. 6 Цивільного кодексу України. Крім того, зауважував, що порядку індексації доходів за договором довічного утримання не існує, оскільки Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» серед доходів, які підлягають індексації, не містить доходів від договорів довічного утримання. Зазначає, що наразі дія даного Закону зупинена Прикінцевими положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік».
Таким чином, наголошує, що заборгованість по індексації, по-перше, на сьогодні відсутня, і, по-друге, несплата індексації не є порушенням істотних умов договору, а відтак, не є підставою для його розірвання.
Представник відповідача наголошує, що щодо повної несплати щомісячного грошового утримання з березня 2022 року позивач вводить суд в оману. Пояснює, що дійсно, у березні та квітні 2022 року внаслідок введення військового стану через збройну агресію рф на територію України відповідачка виїхала за кордон та протягом двох місяців була позбавлена можливості сплачувати щомісячне утримання, крім того, поштове відділення 03056, на яке зазвичай відправлялися грошові перекази, припинило роботу у березні і квітні 2022 року, відтак, як тільки така можливість з'явилася, заборгованість було майже повністю погашено у травні 2022 року одним переказом на 3500 грн. на найближче працююче відділення 03135. Ще одним переказом у серпні 2022 року на суму 3300 грн. було частково закрито сплату утримання за червень, липень і серпень 2022 року.
Починаючи з вересня і по теперішній час оплата щомісячного утримання та комунальних послуг сплачується регулярно, вчасно і у повному обсязі. Також у серпні 2022 р. було погашено заборгованість зі сплати комунальних послуг, і станом на час подачі даного відзиву жодної заборгованості ні по щомісячних платежах, ні по сплаті комунальних послуг, ні по індексації відповідно до Договору не існує. Вказує, що на дату написання відзиву заборгованість по щомісячних платежах повністю погашена, квитанція про сплату від 20.04.2023 додається.
Крім того, зазначає, що позивач жодного разу не звертався до відповідачки з будь-якими претензіями щодо несплати або недоплати щомісячних платежів. Звертає увагу суду на те, що коли у позивача змінився постачальник комунальних послуг (електроенергія), він не повідомив про це відповідачці, хоча був зобов'язаний це зробити протягом 15 днів відповідно до п.8 Договору.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн. відповідач вважає, що у якості доказу витрат на правничу допомогу адвокатом Базиком О.П. надано копію приходного касового ордеру, який він очевидно не мав права видавати, оскільки не мав права брати у клієнта готівкові кошти, не використовуючи РРО, оскільки це суперечить вищезгаданим нормативно-правовим актам, які регулюють обіг готівкових коштів у суб'єктів господарювання в Україні.
Крім того, зазначає, що адвокатом не надано детального опису послуг, які надавалися, розцінок за кожну послугу, накладних витрат, понесених у зв'язку з наданням послуг, тощо, як того вимагає ст. 137 ЦПК. 3 огляду на це, на думку сторони відповідача, розмір витрат на правничу допомогу позивача не доведено належними доказами.
Відповідачка повідомляла, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані пізніше, оскільки надання правничих послуг триває і буде збільшуватися до кінця судового розгляду. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складається з витрат на правничу допомогу, які на момент подачі цього відзиву складають 7 000 грн.
27.06.2023 на електронну адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив. У вказаній відповіді на відзив позивач зазначав, що відповідач з березня 2022 року по сьогоднішній день не сплачує позивачу жодної суми щомісячного грошового утримання, а також не оплачує комунальні послуги. Вказує, що позивачем надаються копії квитанцій на сплату за житлово-комунальні та інші послуги, з яких вбачається, що станом на 2022 рік та 2023 рік існує заборгованість за сплату за житлово-комунальних послуг.
Окрім того, наголошує, що починаючи з березня 2022 року по теперішній час, позивач не отримав жодної суми щомісячного утримання, як то передбачено пунктами 8, 9 Договору довічного утримання. Зазначає, що оскільки ще в 2018 році ОСОБА_3 отримав перелом шийки лівого стегна, з 2018 році по сьогоднішній день, ОСОБА_3 майже не виходить на вулицю, тому з самого початку підписання Договору довічного утримання позивач передав свій картковий рахунок відповідачу, оскільки він не має можливості ходити на поштове відділення. Відповідач, знаючи про проблеми зі здоров'ям ОСОБА_3 , свідомо не сплачує суму щомісячного грошового утримання на його картковий рахунок. Звертає увагу суду на те, що хоч відповідач і стверджує, що ним було оплачено одноразове грошове утримання у розмірі 110000,00 грн., однак ним не надається жодного доказу, який би підтверджував вказане твердження. На переконання позивача, матеріалами справи повністю підтверджується факт невиконання відповідачем умов договору довічного утримання і такі порушення умов договору є підставою для його розірвання.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що 23.03.2018 ОСОБА_3 (позивач), з однієї сторони, та ОСОБА_5 , представник ОСОБА_4 (відповідачки) - з другої сторони, а далі разом - Сторони, уклали Договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховим М.С., зареєстрований в реєстрі за № 285 (далі - Договір).
За умовами договору позивач передав у власність, а набувавач ОСОБА_4 (відповідач) отримує у власність квартиру номер АДРЕСА_1 та взамін чого ОСОБА_4 зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням довічно на умовах цього договору.
Пунктом 7 Договору передбачено, що ОСОБА_4 зобов'язується довічно утримувати ОСОБА_3 , тобто забезпечувати виключно грошовими ресурсами, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами тощо.
Пунктом 8 Договору встановлено, що сторони домовились, що утримання оцінюється Сторонами за спільною згодою у розмірі 1 200 грн на місяць, які будуть щомісячно надаватися відчужувачу способом, вказаним у п. 9 цього Договору.
Крім вищевказаної суми набувач зобов'язаний щомісячно оплачувати житлово-комунальні послуги за квартиру у строки, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони укладені (набувачем чи відчужувачем). У разі неможливості оплатити набувачем житлово-комунальні послуги, він попереджає про це відчужувача не пізнішу, ніж за 10 календарних днів до строку сплати відповідних платежів та перераховує відчужувачу способом, вказаним в п. 8 цього Договору суму коштів, необхідних для сплати житлово-комунальних платежів, оплачуваних щомісячних витрат на житлово-комунальні послуги. До оплачуваних щомісячних витрат на житлово-комунальні послуги належать: послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій, плата за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання (в обсязі: гаряча вода до 4 куб. м, холодна вода до 4 куб.м) та електроенергія в обсязі до 10 кВт год. за послуги соціального пакету кабельного телебачення та оплата домофону. Якщо на момент укладання цього Договору відчужувач не користувався якимось видом вищезазначених послуг, а згодом почав ними користуватись, він зобов'язаний протягом п'яти календарних днів письмово повідомити про це набувача. Вартість підключення послуги набувачем не сплачується. У випадку зміни тарифів на вищезазначені послуги відчужувач зобов'язаний письмово повідомити про це набувача. У випадку несвоєчасного повідомлення відчужувачем про зміну тарифів набувач не несе відповідальності за виникнення заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 9 Договору грошове утримання буде щомісячно виплачуватись поштовим переказом, починаючи з моменту укладення цього Договору не пізніше 15 числа поточного місяця за адресою: АДРЕСА_2 , або на картковий рахунок, відкритий на ім?я відчужувача у будь-які банківській установі України. У випадку зміни способу отримання щомісячного грошового утримання чи банківських реквізитів, відчужувач зобов'язаний вчасно (за п'ятнадцять днів до сплати наступного платежу) в письмовій формі повідомити про це набувача за адресою: АДРЕСА_3 . Сума грошового щомісячного утримання підлягає індексації та нараховується щорічно в лютому місяці чергового року за попередній рік з урахуванням річного індексу інфляції споживчих цін з інформацією Державної служби статистики України. Не своєчасна сплата індексації не є порушенням істотних умов договору.
Згідно з п. 10 Договору одноразове грошове утримання визначено Сторонами за спільною згодою у розмірі 110 000,00(сто десять тисяч) гри., які відчужувач отримав повністю від представника набувача перед підписанням цього договору. Одноразове грошове утримання не підлягає перегляду та не індексується, надається відчужувачу для забезпечення себе всім необхідним для повноцінного життя.
Відповідно до п. 12 Договору при надходженні грошового переказу на поштове відділення за місцем проживання відчужувача коштів відповідно до п. 7, п. 8, п. 9 цього Договору, зобов'язання набувача за цим Договором за відповідний місяць вважаються виконаними в повному обсязі. У разі неотримання поштового переказу відчужувачем після його надходження на поштове відділення за місцем проживання відчужувача набувач має право отримати цей грошовий переказ після його повернення відправнику, і взяти ці кошти на відповідальне зберігання. Набувач зобов'язаний виплатити вищезазначені неотримані відчужувачем кошти за зверненням відчужувача.
Відповідно до п. 15 Договору істотними умовами договору вважатимуться вчасна оплата щомісячних платежів і довічне право на проживання відчужувача у вказаній квартирі. Разом з правом проживання в квартирі, відчужувач приймає на себе обов'язок її зберігання та підтримання в належному стані. Відчужувачу роз?яснено Правила користування приміщеннями житлових будинків. Відчужувач несе повну відповідальність за шкоду, спричинену його діями третім особам в процесі використання квартири для свого проживання.
Згідно з п. 16 цей Договір може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов, і відмови від добровільного розірвання однієї зі Сторін - у судовому порядку. При розірванні договору у добровільному порядку відчужувач зобов'язаний повернути набувачу усі витрати, які набувач поніс при виконанні Договору протягом його дії згідно п.п.7-9 цього Договору.
Відповідно до п. 23 у випадках, не передбачених цим Договором Сторони керуються чинним законодавством України.
Звертаючись до суду з даним позовом про розірвання вищевказаного Договору довічного утримання, позивач вказував, що відповідачкою порушено істотні умови договору, зокрема, починаючи з березня 2022 року відповідач припинила сплачувати позивачу щомісячне грошове утримання, а також оплачувати комунальні послуги.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановивши дійсні обставини справи, дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Так, згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див.: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 757/39725/19-ц (провадження № 61-15916св20).
За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 ЦК України).
Аналіз статті 744 ЦК України свідчить, що законодавець, передбачивши можливість визначення в договорі обов'язків як з утримання, так і догляду, розмежував указані поняття. Так, утримання характерне для зобов'язань майнового характеру, в той час як догляд, з-поміж іншого, може полягати в конкретних діях, турботі та опікуванні набувача над відчужувачем у силу його похилого віку та потребі в сторонній допомозі.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом (стаття 751 ЦК України).
Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини (пункт 1 частини першої статті 755 ЦК України).
Тлумачення пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України свідчить, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду за умови доведення відчужувачем факту порушення набувачем своїх обов'язків за договором довічного утримання (догляду), що може проявлятися у вигляді неповного чи неналежного забезпечення грошовим утриманням, доглядом, допомогою, харчуванням відчужувача або у вигляді повного невиконання вказаних дій.
Відчужувачу за договором довічного утримання законом надано право ініціювати питання розірвання такого правочину у судовому порядку у випадку невиконання набувачем його умов, при цьому саме відповідач мав би убезпечити себе від подальших претензій відчужувача шляхом ведення відповідного обліку та на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України повинен надати суду докази відсутності цих обставин, на які посилається позивач (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року в справі № 644/1566/19, провадження № 61-5955св21).
У статті 751 ЦК України передбачено індексацію матеріального забезпечення за договором довічного утримання. Зазначення сторонами в договорі довічного утримання про те, що несвоєчасна сплата індексації не є порушенням істотних умов договору, не звільняє набувача за договором від виконання зобов'язань щодо індексації матеріального забезпечення (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 755/1226/17-ц, провадження № 61-1677св17).
Висновок про те, що невиконання набувачем за договором довічного утримання обов'язку зі сплати індексації щомісячного грошового утримання є підставою для розірвання договору, міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 466/8743/18 (провадження № 61-14426св20) та від 10 травня 2023 року в справі № 756/3891/21 (провадження № 61-4834св23).
Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов'язки.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
Оцінивши наявні у справі докази, а саме: копії фіскальних чеків та квитанцій, наданих відповідачкою, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачкою істотних умов Договору. Твердження позивача про невиконання відповідачкою умов договору спростовано наданими стороною відповідачки доказами. Судом встановлено факт виконання відповідачкою умов договору, заборгованість по сплаті щомісячних платежів за Договором довічного утримання відсутня.
Щодо несвоєчасної оплати відповідачкою грошового утримання у березні 2022 року та квітні 2022 року, яка визнана відповідачкою, суд бере до уваги поважність причин несвоєчасного виконання ОСОБА_4 покладених на неї за Договором зобов'язань, а саме: введення на території України військового стану через збройну агресію рф та тимчасове припинення роботи поштового відділення №03056.
Суд ураховує, що у умовах правового режиму воєнного стану, введеного у Україні відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами), затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, роботу мережі об'єктів поштового зв'язку Укрпошти ускладнено, водночас можуть відбуватися зміни в режимі роботи відділень поштового зв'язку, переліку надання послуг та строків їх надання.
Вказані обставини є загальновідомими та відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребують доказування.
Отже, встановлені судом обставини не дають підстав для висновку, що відповідачка ухилялася чи не виконувала умови договору довічного утримання.
Також суд враховує, що з часу укладання договору довічного утримання 23.03.2018 до звернення з даним позовом до суду позивач, у порушення вимог п. 16 не заявляв попередньо до відповідачки будь-яких претензій щодо неналежного виконання нею договору довічного утримання та/або вимог про розірвання такого Договору.
Посилання позивача на відсутність доказів виплати йому відповідачкою одноразового грошового утримання у розмірі 110 000 грн суд оцінює критично, адже, як вище встановлено судом, згідно з п. 10 Договору відчужувач (позивач), підписуючи Договір довічного утримання, підтвердив отримання ним повністю перед підписанням цього договору одноразового грошового утримання у розмірі 110 000 грн від представника набувача (представника відповідачки).
Довід позивача про несвоєчасну виплату відповідачкою індексації суд також відхиляє, як такий, що не може бути підставою для розірвання Договору довічного утримання, оскільки відповідно до п. 9 Договору несвоєчасна сплата індексації не є порушенням істотних умов договору.
Отже, доводи позивача щодо невиконання відповідачкою умов договору довічного утримання спростовуються матеріалами справи, які були предметом дослідження суду.
Таким чином судом не встановлено факту невиконання чи неналежного виконання відповідачкою істотних умов Договору довічного утримання від 23.03.2018 № 285, що б могло бути правовою підставою для розірвання такого договору, а тому позовні вимоги позивача є недоведеними.
З огляду на викладені у позовній заяві обставини, підстави позову, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючисьст. ст. 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , 3-я особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малахов Максим Сергійович про розірвання договору довічного утримання відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.В. Сіромашенко