Справа 362/5637/23
Провадження 3/362/2937/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2023 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув справу про адміністративне правопорушення, щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працює помічником оператора АЗС «БРСМ» м. Васильків, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за частиною 1 статті 130 КУпАП і
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19 серпня 2023 року серії ААД № 333823, 19 серпня 2023 року о 01:20 в с. Хлепча, Фастівського району Київської області по вул. Батюка, 1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ-11037 номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння; огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alkotester № 6810 під відео запис, результат тесту 0,22 проміле; чим порушив пункт 2.9А Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 категорично заперечив свою вину та надав пояснення, відповідно до яких у товариша зламався автомобіль, він виїхав на допомогу, був зупинений працівниками поліції, які запідозрили в нього стан алкогольного сп'яніння. Пройшовши огляд на стан сп'яніння на місці зупинки у нього виявлено 0,22 проміле вмісту алкоголю, однак відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alkotester № 6810, абсолютна похибка +/-0,02 проміле в діапазоні від 0 дро 0,4 проміле, відносна похибка +/-5% у діапазоні понад ,4 проміле, на підставі чого просив закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За змістом статей 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
При цьому відповідно до пункту 2.9А Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Як вбачається з матеріалів справи, огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» було запропоновано ОСОБА_1 оскільки щодо нього у працівників поліції були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_2 погодився на проходження огляду за допомогою приладу «Драгер».
Відповідно п. 1-6 розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Згідно частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
До матеріалів справи долучено відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810».
Як вбачається із висновку щодо результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння, встановлено наявність алкоголю в крові особи, показник - 0,22 проміле.
Відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6810 границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0.02 проміле - у діапазоні від 0 до 0.2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.04 проміле - у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.4 проміле.
Виходячи з наведеного в організмі ОСОБА_1 з допомогою приладу Drager Alcotest 6810 було виявлено алкоголь, при цьому показник у урахуванням можливої технічної похибки не перевищує гранично допустимий - 0,2 проміле.
Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, згідно зі статтею 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з вимогами статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, у рішенні від 21липня 2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію про те, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Суд констатує, що справа про адміністративне правопорушення не містить конкретних формулювань і належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП правопорушень.
У відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При розгляді справи враховано позицію Київського апеляційного суду, висловлену, з-поміж іншого, в постановах у справах №№ 381/2199/22, 754/9431/22, 378/167/22, 369/15156/21.
Керуючись статтями 9, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 цього Кодексу.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В. Попович