ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
13.12.2023 Справа № 914/1896/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я., за участі секретаря судових засідань Бернацької Л. В., розглянув у відкритому судовому засіданні
заяву:Товариства з обмеженою відповідальністю "ФХ Сервіс",
про:роз'яснення судового рішення у справі
за позовом:Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях,
до відповідача-1:Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" (далі - ДП "Західвійськбуд"),
до відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" (далі - ТОВ "Вольво Україна"),
до відповідача-3:Товариства з обмеженою відповідальністю "ФХ Сервіс" (далі - ТОВ "ФХ Сервіс"),
про: визнання недійсною угоди, повернення майна,
У судовому засіданні взяли участь представники:
прокурора:не з'явився,
позивача-1:не з'явився,
позивача-2:не з'явився,
відповідача-1:Уракіна Л.-Г. І.,
відповідача-2:Осколков І. Л.,
відповідача-3:Бохан О. С.
I. ПРОЦЕДУРИ.
1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява ТОВ "ФХ Сервіс" про роз'яснення рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2023 у справі № 914/1896/22 (далі - Заява).
2. Господарський суд Львівської області ухвалою від 16.11.2023 призначив Заяву до розгляду у судовому засіданні 13.12.2023.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Позиція заявника.
3. ДП "Західвійськбуд" на підставі договору оренди від 28.10.1998 передало ТОВ "Вольво Україна" в оренду на 49 років нерухоме майно. ТОВ "Вольво Україна" передавало об'єкт оренди в суборенду ТОВ "ФХ Сервіс" на підставі договору суборенди № 7 від 28.12.2015 (том 3, а. с. 149-151, 153). У подальшому на підставі додаткової тристоронньої угоди від 01.08.2016, укладеної ДП "Західвійськбуд", ТОВ "Вольво Україна" та ТОВ "ФХ Сервіс", сторони цієї угоди змінили орендаря за договором оренди. Внаслідок цього орендарем нерухомого майна стало ТОВ "ФХ Сервіс".
4. З укладенням додаткової угоди від 01.08.2016 сторони вважали припиненим договір суборенди № 7 від 28.12.2015. Зокрема у зв'язку з поєднанням в одній особі орендаря та суборендаря (на підставі статті 606 Цивільного кодексу України).
5. Господарський суд Львівської області ухвалив рішення у справі № 914/1896/22, яким визнав недійсною додаткову угоду від 01.08.2016 до договору оренди нерухомого майна від 28.10.1998.
6. У заявника виникло питання щодо ефективності застосованого судом способу захисту, оскільки мотивувальна частина рішення суду не містить висновків щодо ефективності чи неефективності обраного позивачем способу захисту.
7. Крім того, у зв'язку з прийняттям цього рішення виникла невизначеність у правовідносинах між сторонами цієї додаткової угоди щодо чинності договору суборенди № 7 від 28.12.2015. ТОВ "ФХ Сервіс" вважає, що наслідком прийняття рішення від 12.04.2023 є продовження дії договору суборенди № 7 від 28.12.2015. Отже, рішення суду у справі № 914/1896/22 не призводить до повернення відповідачами орендованого майна. Натомість ТОВ "Вольво Україна" вважає, що дія договору суборенди не продовжилася у зв'язку з визнанням недійсною додаткової угоди від 01.08.2016.
8. На підставі вказаного, заявник просить роз'яснити рішення суду у таких частинах:
8.1. У чому саме полягає ефективність застосованого судом способу захисту у цій справі?
8.2. Яким чином сторони додаткової угоди від 01.08.2016 (яка визнана недійсною) повинні виконати рішення суду від 12.04.2023 або які саме дії вони повинні вчинити?
8.3. Чи поновлює або зберігає свою чинність договір суборенди № 7 від 28.12.2015 внаслідок визнання недійсною додаткової угоди від 01.08.2016 до договору оренди нерухомого майна від 28.10.1998?
Позиція позивачів та прокурора.
9. Прокурор та позивачі не надали пояснень стосовно Заяви.
Позиція Відповідачів.
10. Відповідачі 1 та 2 підтримали Заяву усно в судовому засіданні 13.12.2023.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
11. Частиною 1 статті 245 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
12. Виходячи зі змісту наведеної норми роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
13. Роз'яснюючи судове рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
14. Частиною другою статті 245 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
15. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
16. Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17 (К/9901/4439/17), від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19.
17. Господарський суд Львівської області 12.04.2023 ухвалив рішення у справі № 914/1896/22, яким, серед іншого, визнав недійсною додаткову угоду від 01.08.2016 до договору оренди нерухомого майна від 28.10.1998.
18. Рішення у частині визнання додаткової угоди недійсною не підлягає виконанню у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". На виконання рішення у цій частині не видається виконавчий документ. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень…
19. Заява стосується роз'яснення судового рішення саме у частині визнання додаткової угоди недійсною.
20. Отже, у зв'язку з тим, що рішення суду у частині, яку просить роз'яснити заявник, не підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", Заява не підлягає задоволенню.
21. Крім того, суд звертає увагу на те, що фактично Заява спрямована на роз'яснення наслідків ухваленого рішення, а не роз'яснення його змісту. Вказане також суперечить змісту статті 245 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 234, 245, Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні Заяви повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.12.2023.
Суддя Рим Т.Я.