ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1521/23
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Передрій І.В.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»
до фізичної особи-підприємця Хармишева Євгена Олександровича
про стягнення заборгованості,
за участю представника:
позивача: Троня І.В. - адвоката (посвідчення №6797/10 від 27.06.2018 року);
відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
19 травня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця Хармишева Євгена Олександровича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 120 298,76 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 20.12.2019 року.
Ухвалою суду від 24.05.2023 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Ухвалою суду від 31.07.2023 року постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 13 вересня 2023 року.
Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Частиною 3 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
07 вересня 2023 року на сайті Судової влади України розміщене оголошення про виклик до суду відповідача в справі №911/1521/23 у засідання, призначене на 13 вересня 2023 року.
15 серпня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу та зменшення розміру позовних вимог, а також заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, долучені до матеріалів справи.
У засіданні представник позивача заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Представник відповідача в засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, розглянувши в засіданні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, визнав його таким, що підлягало задоволенню, підготовче засідання відкладене на 04 жовтня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.
19 вересня 2023 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли доповнення до заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу та зменшення розміру позовних вимог, долучені до матеріалів справи.
У засіданні представник позивача вищевказану заяву підтримав, просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 108 708,62 грн. та стягнути з відповідача пеню в сумі 2 201,72 грн., три проценти річних у розмірі 132,10 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 281,67 грн.
Представник відповідача в засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2023 року закрите провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 108 708,62 грн., закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 08 листопада 2023 року.
У засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити.
Представник відповідача в засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судове засідання відкладене на 06 грудня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 4 ст. 89 Цивільного кодексу України встановлено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
На відповідача, як юридичну особу, відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", покладений обов'язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, які, відповідно до положень ст. 10 цього Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані для отримання поштових відправлень юридичною особою, яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Так, з метою повідомлення відповідача про судові засідання, ухвала суду від 24.05.2023 року про відкриття провадження у справі, ухвала суду від 31.07.2023 року про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, ухвала суду від 13.09.2023 року про відкладення підготовчого засідання, ухвала суду від 04.10.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також ухвала суду від 08.11.2023 року про відкладення судового засідання, були направлені рекомендованими листами із повідомленнями про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Соборна, будинок 1/5, гуртожиток б/н.
Поштові відправлення №0600039758323, №0600027965390, №0600047320051, №0600052720980 та №0600060957050 не були вручені відповідачу, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, а також адресат відмовився, що підтверджується копіями повернутих поштових конвертів, долученими до матеріалів справи.
Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.
При цьому, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Київської області від 24.05.2023 року про відкриття провадження у справі №911/1521/23 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 26 травня 2023 року; ухвала суду від 31.07.2023 року про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, - 02 серпня 2023 року; ухвала суду від 13.09.2023 року про відкладення підготовчого засідання, - 18 вересня 2023 року; ухвала суду від 04.10.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, - 09 жовтня 2023 року; ухвала суду від 08.11.2023 року про відкладення судового засідання, - 16 листопада 2023 року.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, явка в судове засідання сторін - це право, а не обов'язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез'явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 31.07.2023 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У зв'язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 06 грудня 2023 року.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії” та приписами Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ), регламентовані взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Закон України “Про ринок електричної енергії” визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до п. 67 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії”, постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018 року і, відповідно, є постачальником універсальної послуги.
Згідно зі ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії”, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України “Про ринок електричної енергії”, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з п. 1.2.8 ПРРЕЕ, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Пунктом 3.1.5 ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному веб-сайті, про що повідомити Регулятора.
Згідно з п. 3.1.7 ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (абз. 3 п. 13 розділу XVII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про ринок електричної енергії”).
Відповідно до абз. 9 п. 13 розділу XVII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про ринок електричної енергії”, передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Як вбачається з матеріалів справи, фізичною особою-підприємцем Хармишевим Євгеном Олександровичем підписані заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, згідно з якими він приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника «УНІВЕРСАЛ».
Вищевказані заяви-приєднання містять відомості щодо: адрес об'єктів, на які здійснюється постачання електричної енергії, видів об'єктів, ЕІС-кодів точок комерційного обліку за об'єктами споживача.
Так, 20 грудня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем Хармишевим Євгеном Олександровичем (далі - відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою - приєднання, яка є додатком №1 до цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору, зокрема, за цим договором позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що обсяг проданої відповідачу електроенергії визначається ОСР та для споживачів, які не є побутовими (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.
Згідно з п. 3.4. договору, датою початку постачання електричної енергії відповідачу є дата зазначена в заяві-приєднанні.
Відповідно до заяв - приєднань до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, постачання електричної енергії відповідачу починається з 20 грудня 2019 року.
Відповідач розраховується з позивачем за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком №3 до цього договору (п. 5.1. договору).
Пунктом 5.2. договору встановлено, що спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції позивача. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.
Згідно з п. 5.7. договору, зокрема, ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися позивачем у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Відповідно до п. 5.8. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 5.9. договору встановлено, що розрахунки відповідача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача (далі - спецрахунок). При цьому, відповідач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу позивача, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної мережі за цим договором здійснюється відповідачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок позивача. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок позивача надійшла вся сума коштів. Спецрахунок позивача зазначається у платіжних документах позивача, у тому числі у разі його зміни.
Згідно з п. 5.10. договору, оплата рахунка позивача за цим Договором має бути здійснена відповідачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання відповідачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої відповідачем. Всі платіжні документи, що виставляються позивачем відповідачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Відповідач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору (п. 6.2. договору).
Відповідно до п. 13.1. договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав відповідач, та набуває чинності з дати подання відповідачем заяви - приєднання але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної відповідачем у заявці - приєднанні.
Умовами Комерційної пропозиції "Універсал" (додаток №3) визначено наступне.
Початок постачання: з дати приєднання відповідача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у порядку, встановленому заявою-приєднання, але не раніше 01.01.2019р.
Термін постачання: до 31.12.2019р. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції. Термін постачання електричної енергії не може перевищувати термін, протягом якого позивач має право бути постачальником універсальних послуг.
Порядок оплати. Попередня оплата: 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок: проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу постачання електричної енергії на ціну, зазначену згідно умов даної комерційної пропозиції, та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку позивача. Юридична особа, яка створена шляхом об'єднання побутових споживачів, здійснює повну оплату вартості спожитої на побутові потреби електричної енергії шляхом остаточного розрахунку. Юридична особа, предметом діяльності якої є надання житлово - комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг здійснює повну оплату вартості електричної енергії шляхом остаточного розрахунку.
Умови встановлення договірних обсягів постачання електричної енергії. Договірні величини (обсяги) споживання електричної енергії на розрахунковий період встановлюються на основі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року. Якщо фактичне значення обсягу спожитої електричної енергії за відповідний період попереднього року дорівнює нулю, договірний обсяг споживання електричної енергії визначається на основі фактичного обсягу спожитої електричної енергії у першому, наступному за відповідним, розрахунковому періоді попереднього року, споживання в якому більше нульового значення. Споживач, струмоприймачі якого вперше приєднані до електричних мереж, має право надати договірні обсяги споживання електричної енергії з розбивкою по місяцям на весь термін дії договору разом з заявою - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати. Рахунок на попередню оплату надається позивачем відповідачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається позивачем відповідачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані позивачем рахунки підлягають оплаті відповідачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем передана, а відповідачем прийнята електрична енергія, на суму 235 705,62 грн., що підтверджується рахунками - фактурами за спожиту електричну енергію: №6578708957 за грудень 2021 року від 31.12.2021, на суму 2 095,85 грн., зі строком оплати до 10.01.2022; №6728282481 за січень 2022 року від 31.01.2022, на суму 7 645,79 грн., зі строком оплати до 07.02.2022; №5061000955 за лютий 2022 року від 28.02.2022, на суму 6 106,32 грн., зі строком оплати до 09.03.2022; №5050023067 за жовтень 2022 року від 31.10.2022, на суму 21 887,39 грн., зі строком оплати до 07.11.2022; №5032010307 за листопад 2022 року від 30.11.2022, на суму 16 407,72 грн., зі строком оплати до 07.12.2022; №5015052359 за грудень 2022 року від 30.12.2022, на суму 40 869,40 грн., зі строком оплати до 06.01.2023; №5053541875 за січень 2023 року від 28.02.2023, на суму 45 834,22 грн., зі строком оплати до 07.03.2023; №5017616300 за лютий 2023 року від 28.02.2023, на суму 54 677,47 грн., зі строком оплати до 07.03.2023; №5054501548 за березень 2023 року від 31.03.2023, на суму 40 181,46 грн., зі строком оплати до 07.04.2023, та складені акти прийняття-передавання електричної енергії №А-6578708957 за грудень 2021 року, на суму 2 095,85 грн.; №А-6728282481 за січень 2022 року, на суму 7 645,79 грн.; №А-5061000955 за лютий 2022 року, на суму 6 106,32 грн.; №А-5050023067 за жовтень 2022 року, на суму 21 887,39 грн.; №А-5032010307 за листопад 2022 року, на суму 16 407,72 грн.; №А-5015052359 за грудень 2022 року, на суму 40 869,40 грн.; №А-5053541875 за січень 2023 року, на суму 45 834,22 грн.; №А-5017616300 за лютий 2023 року, на суму 54 677,47 грн.; №А-5054501548 за березень 2023 року, на суму 40 181,46 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.
За твердженнями представника позивача, відповідач отриману електричну енергію оплатив частково, а саме в сумі 126 997,00 грн.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 108 708,62 грн. основного боргу, 10 489,37 грн. пені, 629,36 грн. трьох процентів річних та 471,41 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.
19 вересня 2023 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли доповнення до заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення боргу та зменшення розміру позовних вимог, в якому він просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 108 708,62 грн. та стягнути з відповідача пеню в сумі 2 201,72 грн., три проценти річних у розмірі 132,10 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 281,67 грн.
Ухвалою суду від 04.10.2023 року закрите провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 108 708,62 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як уже зазначалось, представник позивача просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 201,72 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Згідно з п. 5.11. договору, зокрема, у разі порушення відповідачем строків оплати позивач має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим договором. Відповідач сплачує за вимогою позивача пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Умовами комерційної пропозиції “Універсал” пеня встановлена в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2023 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання, зокрема, про зменшення розміру позовних вимог, в якому представник позивача просив стягнути з відповідача пеню в сумі 2 201,72 грн. за прострочення сплати отриманої відповідачем електричної енергії в березні 2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами Комерційної пропозиції "Універсал" визначено, зокрема, що 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок: проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Судом встановлено, що згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5054501548 за березень 2023 року від 31.03.2023, на суму 40 181,46 грн., кінцева дата сплати, -07.04.2023.
Так, розмір пені, згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5054501548 за березень 2023 року від 31.03.2023, враховуючи період заборгованості з 08.04.2023 року до 17.05.2023 року, суму боргу в розмірі 40 181,46 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 2 201,72 грн., які підлягають стягненню.
Також позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 132,10 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 281,67 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.
Три проценти річних, згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5054501548 за березень 2023 року від 31.03.2023, за період заборгованості з 08.04.2023 року до 17.05.2023 року (40 днів), від суми боргу 40 181,46 грн., становлять 132,10 грн., які підлягають стягненню.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення їх сплати боржником. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, протягом якого індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.
Так, сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексів інфляцій, згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5054501548 за березень 2023 року від 31.03.2023, за період заборгованості з 08.04.2023 року до 17.05.2023 року: у квітні 2023 року - 100,2%; травні - 100,5%, від суми заборгованості 40 181,46 грн., складає 281,67 грн., які підлягають стягненню.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну допомогу відбувається в наступній послідовності:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну допомогу, що підлягають розподілу (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України);
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, при визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір, - обґрунтованим (рішення в справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Судом встановлено, що 22 серпня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - клієнт) та адвокатом Тронем Ігорем Володимировичем (далі - адвокат) був укладений договір про надання правової допомоги адвокатом №4 (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору, клієнт замовляє адвокату надання юридичних послуг (правової допомоги) по захисту прав та законних інтересів в сфері здійснення ним господарської діяльності та цивільно-правових відносин на території України, а саме:
1.1.1. усні та письмові консультації з питань діючого податкового, кримінального, господарського, цивільного та трудового законодавства України;
1.1.2. проведення юридичного аналізу первинної документації клієнта, з обов'язковим наданням висновків та рекомендацій адвоката відносно дотримання вимог чинного законодавства України при здійсненні клієнтом господарської діяльності;
1.1.3. представництво інтересів клієнта під час здійснення контролюючими органами перевірки його господарської діяльності, вчинення відповідними особами щодо клієнта або його посадових осіб будь-яких процесуальних чи слідчих дій;
1.1.4. представництво та захист інтересів клієнта в судах усіх рівнів, в органах прокуратури, правоохоронних органах та органах державної фіскальної служби з будь-якого провадження, яке зачіпає права та законні інтереси клієнта;
1.1.5. складання, підготовка та аналіз господарської документації (договори, угоди, додатки до них, тощо) клієнта;
1.1.6. підготовка листів, претензій та інших необхідних документів для здійснення претензійної роботи щодо порушених прав та законних інтересів клієнта;
1.1.7. складання, підготовка судових позовів, заяв, клопотань, скарг та інших процесуальних документів, які направлені на захист прав та законних інтересів клієнта;
1.1.8. підготовка та подача відповідної документації до судів будь-якої юрисдикції та інстанції для відкриття судового провадження щодо захисту прав та законних інтересів клієнта;
1.1.9. підготовка та подача відповідної документації до органів виконавчого провадження для відкриття та/або здійснення примусового виконання виконавчих дій, рішень/наказів та виконавчих листів суду, що набули законної сили.
Відповідно до п. 5.1. договору, порядок обчислення гонорару/винагороди (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для його зміни, порядок сплати, умови повернення, визначаються за взаємною згодою сторін та оформлюються протоколом до цього договору. При відсутності такого протоколу, вважається, що правова допомога надається безоплатно.
Як вбачається з п. 1 протоколу №9 від 15 травня 2023 року до договору про надання правової допомоги адвокатом №4 від 22 серпня 2022 р. (далі - протокол), сторони погодили, що даний протокол укладається на виконання п. 5.1 договору та є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 3 протоколу, адвокат зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в суді першої інстанції (Господарський суд Київської області).
Згідно з п. 4.1. протоколу, вартість послуг: підготовка позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника - 6 000 (шість тисяч гривень) 00 коп.;
- представництво інтересів клієнта в суді (за одне засідання) - 2 000 (дві тисячі гривень) 00 коп. незалежно від явки чи неявки інших учасників справи, відкладення, зняття з розгляду чи не проведення засідання в призначену дату з інших причин (п. 4.2. протоколу);
- підготовка відзиву, заперечень, заяви, клопотання, скарги, іншого процесуального документа - 1 500 (одна тисяча п'ятсот гривень) 00 коп.
Пунктом 6.1. протоколу встановлено, що правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами.
У якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. адвокатом Тронем І.В. до матеріалів справи долучені копії: договору про надання правової допомоги адвокатом №4 від 22.08.2022 року; протоколу №9 від 15 травня 2023 року до договору про надання правової допомоги адвокатом №4 від 22 серпня 2022 р.; акту приймання - передачі наданих послуг (правової допомоги) від 09 серпня 2023 р., на загальну суму 9 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 року).
Принцип рівності сторін у процесі, в розумінні "справедливого балансу", між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів" від 27.10.1993 року).
Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо, на її думку, не дотримані вимоги стосовно співмірності із складністю виконаної роботи, її обсягом та часом, витраченим на їх виконання.
Судом встановлено, що відповідачем клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу не подане, а розмір заявлених позивачем витрат є розумним та виправданим, враховуючи обставини цієї справи, її складність, обсяг наданої адвокатом позивачу правової допомоги.
Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Оскільки позов задоволений повністю, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 59, ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", п. 67 ч. 1 ст. 1, ст. 4, ч. 4 ст. 63 Закон України "Про ринок електричної енергії", п. п. 1, 2, ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 216, ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 89, ст. 253, ч. 1 ст. 530, ч. 1, ч. 3 ст. 549, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 3 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-16, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ч. 1 ст. 123, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 126, ч. 5, ч. 8 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Задовільнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до фізичної особи-підприємця Хармишева Євгена Олександровича про стягнення заборгованості.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Хармишева Євгена Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) /на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В, ідентифікаційний код 42094646) 2 201,72 грн. (дві тисячі двісті одну грн. 72 коп.) пені; 132,10 грн. (сто тридцять дві грн. 10 коп.) трьох процентів річних; 281,67 грн. (двісті вісімдесят одну грн. 67 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 9 000,00 грн. (дев'ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу; 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 18.12.2023 року.
Суддя С. Грабець