ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 676/1416/23
Провадження № 11-сс/4820/500/23
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу процесуального прокурора Кам'янець - Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2023 року у кримінальному провадженні №12023242000000250, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2023 року прозастосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Слідчим суддею встановлено, що Кам'янець-Подільським РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023242000000250, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.186 України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 07 лютого 2023 року у невстановлений в ході досудового розслідування точний час, усвідомлюючи, що діє під час воєнного стану, перебуваючи поблизу магазину «Продукти», що по вул. Князя Володимира, 1А, м. Кам'янець-Подільський, під час зустрічі із ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, не маючи наміру на розподіл прибутку, повідомив потерпілому неправдиві відомості про можливість збуту тютюну, який вирощує потерпілий, на взаємовигідних умовах.
Тоді ж ОСОБА_8 , перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_2 , не будучи обізнаним у дійсних злочинних намірах ОСОБА_5 , погодившись з умовами купівлі-продажу, запропонованими останнім, зважив та розфасував тютюн сорту «Берлі» у висушеному стані в 158 поліпропіленових мішки, вагою по 10 кг кожен, загальною вагою 1580 кг.
Після цього, 08.02.2023 близько 12 год. 01 хв. ОСОБА_5 , на належному йому вантажному спеціалізованому фургоні марки «Mercedes-Benz» моделі«416CDI» червоного кольору,номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , прибув до домогосподарства АДРЕСА_2 , де спільно з потерпілим завантажили до вантажної платформи вказаного фургону тютюнсорту «Берлі» у висушеному стані в 158 поліпропіленових мішках, вагою по 10 кг кожен, загальною вагою 1580 кг, вартістю 450.00 грн. за 1 кг, загальною вартістю 711 000,00 грн.
В подальшому, 08.02.2023 близько 14.00 год. ОСОБА_5 спільно з потерпілим на завантаженому тютюном вказаному вантажному спеціалізованому фургоні, з метою продажу тютюну сорту «Берлі» у висушеному стані в 158 поліпропіленових мішках, вагою по 10 кг кожен, загальною вагою 1580 кг, вирушили в напрямку м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області. 08.02.2023 близько 14 год. 35 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на перехресті вулиць Фрунзе та Матросова в с. Смотрич Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, з метою відвернення уваги потерпілого, під приводом тимчасового відпочинку, вийшовши разом з потерпілим із салону вищевказаного автомобіля, перебуваючи на проїжджій частині зазначеного перехрестя, запропонував ОСОБА_8 переконатися у відсутності працівників поліції для безперешкодного проїзду до місця збуту тютюну. В той час, коли потерпілий виконував прохання ОСОБА_5 , останній сів за кермо вантажного спеціалізованого фургону марки «Mercedes-Benz» моделі «416 CDI» червоного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , завантаженого тютюном сорту «Берлі» у висушеному стані в 158 поліпропіленових мішках, вагою по 10 кг кожен, загальною вагою 1580 кг, та усвідомлюючи, що його дії спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном виявлено потерпілим та оцінюються ним як викрадення, умисно, повторно, з корисливих мотивів з метою відкритого викрадення чужого майна поїхав в невідомому напрямку, таким чином відкрито заволодів тютюном сорту «Берлі» у висушеному стані в 158 поліпропіленових мішках, вагою по 10 кг кожен, загальною вагою 1580 кг, вартістю 450,00 грн. за 1 кг, загальною вартістю 711 000,00 грн., який належить ОСОБА_8 .
Вказаними умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 711 000.00 грн.
За вказаних обставин, ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, у великих розмірах та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
За вказаним фактом 14.02.2023 внесено відомості до ЄРДР №12023242000000250 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Разом з тим, постановою слідчого від 24.11.2023 змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч.3 ст.190 КК України на ч.4 ст.186 КК України.
За результатами розгляду матеріалів даного кримінального провадження 25.11.2023 процесуальним прокурором погоджено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та 27.11.2023 направлено до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду.
28.11.2023 слідчим суддею за результатами розгляду вказаного клопотання винесено ухвалу про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 26 січня 2024 року запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов'язків:
цілодобово не залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ;
не відлучатися за межі місця свого проживання - АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
прибувати до слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;
утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками як особисто, так і будь-якими засобами зв'язку або через інших осіб;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
носити електронний засіб контролю.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішення слідчого судді, процесуальний прокурор Кам'янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.11.2023 р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
На переконання сторони обвинувачення вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Крім того, ухвалою слідчого судді встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, але при винесенні ухвали судом не враховано, що ОСОБА_5 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки в силу ст.89 КК України не судимий.
Окрім цього, 31.08.2022 до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду стосовно нього направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021240000000116 від 18.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Вищевикладені обставини свідчать, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та уникнення зазначених ризиків.
Викладені у клопотанні обставини свідчать, що обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 є справедливим і співрозмірним вчиненому ним діянню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала апеляційну скаргу на зазначених у ній вимогах, просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку із наявними ризиками. Підтвердила, що кримінальне провадження №12021240000000116 в суді ще не розглянуто, у цьому провадженні щодо ОСОБА_5 відсутній запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 не визнали апеляційних вимог, вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою
ОСОБА_5 заперечив причетність до вчинення кримінального правопорушення, при цьому проти застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечував, вважає, що під час розгляду справи суд розбереться, чи вчиняв він інкримінований злочин. Просив врахувати, що проживає із сім'єю, має на утриманні малолітню дитину, працює неофіційно.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого суді залишити без змін, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
У поданій апеляційній скарзі прокурор оскаржує застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки вважає, що існують доведені ризики, яким не можна запобігти у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
З ухвали суду вбачається, що наведені в клопотанні прокурора підстави для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання та з'ясовувались інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, частково задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначив про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, що дає достатні підстави до висновку, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та в суді.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У колегії суддів не виникає сумнівів у висновках слідчого судді щодо обґрунтованості на цій стадії досудового розслідування підозри, пред'явленої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення з боку органу досудового розслідування, оскільки існує інформація, що він міг вчинити вказане правопорушення, про що свідчать матеріали кримінального провадження, додані до клопотання слідчого і доведено прокурором, що не оскаржується стороною захисту.
Згідно з частиною 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При цьому, обов'язок доведення існування зазначених обставин кримінальний процесуальний закон покладає на слідчого, який звертається із відповідним клопотанням, яке повинно містити крім викладу обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, також обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та посилання на матеріали, що підтверджують всі ці обставини, відповідно до вимог ст. 184 КПК України.
Відповідно до частини 3 статті 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею ухвалено з дотриманням зазначених вимог національного законодавства та з урахуванням практики ЄСПЛ, тому колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді.
Відповідно до вимог статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити вище перелічені дії.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до вимог статей 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні прокурора і дійшов вмотивованого висновку про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; його репутацію; та наявність судимостей.
Також слідчим суддею при обрані запобіжного заходу враховано, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, проживає з сім'єю за місцем реєстрації характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності притягувався, судимість погашена, одночасно в провадженні суду перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190, частини 2 статті 289 КК України.
Як слідчий суддя, так і колегія суддів вважає, що існує ризик, який дає достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, згідно якої небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами (рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеним ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні наведеного ризику.
Між тим, колегія суддів вважає, що як слідчим в клопотанні, так і прокурором в апеляційній скарзі належним чином не обґрунтовано неможливість запобігання вказаному ризику, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, з посиланням на матеріали, що підтверджують всі ці обставини, відповідно до вимог ст. 184 КПК України.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Рішення слідчого судді про часткове задоволення вказаного клопотання обґрунтовано тим, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт з покладанням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та в суді.
Згідно зі статтями 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для запобігання наявному ризику, передбаченому ч. 1 ст. 177 КПК України та для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , виконує покладені на нього оскаржуваною ухвалою обов'язки, тобто обраний запобіжний захід є дієвим.
Колегія суддів також звертає увагу, що у кримінальному провадженні №12021240000000116 від 18.03.2021, що перебуває на розгляді у суді за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України, на теперішній час щодо обвинуваченого відсутній запобіжний захід, при цьому ОСОБА_5 виконує процесуальні обов'язки.
Крім того, слідчий у клопотанні не посилається на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тому посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України,не заслуговує на увагу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховуючи вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваного.
З урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вимог ст.178 КПК України, даних про особу останнього, поведінки підозрюваного під час досудового розслідування після повідомлення йому про підозру, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав, передбачених КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні слідчого.
З огляду на викладене, на думку колегії суддів, прокурором не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, тому слідчий суддя і дійшов висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Колегія суддів вважає, що покладені слідчим суддею на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного та обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде цілком достатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги прокурора, провівши ретельний аналіз доказів, долучених до клопотання стороною обвинувачення, а також наданих стороною захисту, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування стосовно підозрюваногоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України є правильним, оскільки саме такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які стали би підставою для скасування ухвали слідчого судді, а також підстав для застосування іншого запобіжного заходу, ніж застосував слідчий суддя суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу прокурора не підлягаючою задоволенню.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу процесуального прокурора Кам'янець -Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кам'янець -Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2023 року про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3