Справа №2а-2217
2010 року
15 вересня 2010 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого - судді Нікандрової С.О.
секретар Олійник М.Ю.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Сінченко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Макаренко Артема Володимировича, УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позов мотивував тим, що постановою серії АР №319597 від 22.05.2010 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. Відповідно до вказаної постанови 22.05.2010 року о 18 год. 20 хв. на 324 км а/д Харків - Сімферополь, ОСОБА_1, керуючи автомобілем SKODA, державний номер НОМЕР_1, порушив правила розташування транспортного засобу на проїзній частині, зокрема, на ділянці дороги з двома смугами в одному напрямку, рухався по крайній лівій смузі руху при вільній правій смузі. Позивач вважає постанову неправомірною та скасувати її, мотивуючи тим, що він здійснював підйом вгору по правій смузі руху, але покриття на правій смузі руху пошкоджене, тому він оминав ями, крім того, на початку підйому побачив, що в районі виїзду на дорогу стоять декілька автомобілів близько від проїзної частини, вирішив, що сталося ДТП, почав приймали лівіше, потім несподівано на проїзну частину вийшов працівник ДПС з відеокамерою, тому він повністю перейшов на ліву смугу руху.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача - роти ДПС ДАІ №2 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Сінченко О.О. в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснив, що вважає дії інспектора щодо накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 правомірними, оскільки він, виконуючи посадові обов'язки по нагляду за безпекою дорожнього руху, в межах своїх повноважень, під час чергування при безпосередньому виявленні правопорушення за допомогою засобів фотофіксації, зупинив правопорушника і склав протокол про адміністративне правопорушення, відібрав пояснення від правопорушника і, встановивши склад адміністративного правопорушення, виніс постанову, яку вручив правопорушнику про адміністративне правопорушення. Вважає, що правопорушником без поважних причин пропущений десятиденний термін оскарження постанови до суду.
Відповідач - інспектор ДПС роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Макаренко Артем Володимирович в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України м ісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, складена відповідачем, є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2).
Даний спір є публічно-правовим, оскільки, виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а саме: інспектора ДПС роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Макаренко А.В., що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні функції щодо прийняття рішень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ч.2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно, обов'язок щодо доказування правомірності винесення рішення про накладення адміністративного стягнення покладається на відповідача.
Постановою інспектора ДПС роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Макаренко А.В. серії АР №319597 від 22.05.2010 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн.
В судовому засіданні встановлено, що зазначену постанову винесено у відповідності з діючим законодавством. Вказаний висновок суду ґрунтується на наступному.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст.122 ч.2 КУпАП передбачено відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил розташування транспортних засобів на проїзній частині.
Згідно п.11.2. Правил дорожнього руху України, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.
Відповідно до п.11.5. Правил дорожнього руху України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.254 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості.
Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, в ньому робиться запис про це.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АР №264704 від 22.05.2010 року, 22.05.2010 року о 18 год. 20 хв. на 324 км а/д Харків - Сімферополь, ОСОБА_1, керуючи автомобілем SKODA, державний номер НОМЕР_1, порушив правила розташування транспортного засобу на проїзній частині, зокрема, на ділянці дороги з двома смугами в одному напрямку, рухався по крайній лівій смузі руху при вільній правій смузі, чим порушив вимоги п.11.5., 11.2. Правил дорожнього руху України.
В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечував проти порушення, мотивуючи тим, що на цій ділянці дороги завжди було пошкоджене дорожнє покриття, близько к узбіччю стояв автомобіль, який правопорушник об'їхав, на узбіччі стояв інспектор ДПС.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучені матеріали фото фіксації адміністративного правопорушення і довідка ДП «Запорізькій облавтодор» філії «Василівське ДЕД» від 11.05.2010 року, з яких вбачається, що на автодорозі Харків - Сімферополь 313-328 км роботи по ямковому ремонту виконано до 15.04.2010 року, на даній ділянці дороги ямковість ліквідовано, автомобіль SKODA, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, рухався по дорозі з двома смугами руху по лівій смузі руху при вільній правій смузі. Доказів наявності перешкод на правій смузі руху позивачем не надано.
В судовому засіданні встановлено, що вимоги ст.ст.254 та 256 КУпАП додержані, адміністративне стягнення накладено правомочним органом, в діях позивача є ознаки правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, строк накладення стягнення не сплив.
Таким чином, на думку суду в даному випадку відповідачем доведено, що виявлення і оформлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про дорожній рух», Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 27 березня 2009 року №111 і в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за таких обставин відсутні підстави для скасування постанови серії АР №319597 від 22.05.2010 року, винесеної інспектором ДПС роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Макаренко А.В.
Керуючись ч.2 ст.122, 251,256,258,283,293, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП; ст.ст. 6-14, 71, 128, 158-163, 185-186,171-2 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Макаренко Артема Володимировича, УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Нікандрова