номер провадження справи 4/224/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2023 Справа № 908/3404/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО», (69001, м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 22), представник позивача адвокат Саланська Ілона Любомирівна, (69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 10А, офіс 2)
до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка № 1» Запорізької міської ради, (69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 10)
про стягнення 50342,70 грн.
10.11.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 07.11.2023 (вх. № 3739/08-07/23 від 10.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО», м. Запоріжжя до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка № 1» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 50342,70 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 2273/2 від 01.04.2023, в тому числі 49765,96 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію та 576,74 грн. 3 % річних.
Пунктом першим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023 справу № 908/3404/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3404/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/224/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 14.02.2024.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.,ст. 509, 526, 610, 625 ЦК України, положеннях Закону України «Про ринок електричної енергії»,договорі про постачання електричної енергії споживачу № 2273/2 від 01.04.2023, на підставі яких позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 49765,96 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію та 576,74 грн. 3 % річних. Також, позивач, з посиланням на ч. 10 ст. 238 ГПК України просив суд зазначити в рішенні у справі за цим позовом про нарахуванням 3 % річних до моменту виконання такого рішення відповідачем з вказівкою на правила розрахунку остаточної суми таких платежів щодо основного боргу.
Ухвалою суду від 15.11.2023 у справі № 908/3404/23відповідачу запропоновано у строк до 30.11.2023, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №1» Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 42952450) є: 69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 10, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 15.11.2023 про відкриття провадження у справі № 908/3404/23, доставлена відповідачу в його електронний кабінет 15.11.2023, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка про доставку електронного листа.
Відповідачем через підсистему Електронний суд ЄСІТС подано Заяву про визнання позову за вих. б/н від 23.11.2023 (вх. № 25191/08-08/23 від 24.11.2023) в якій відповідач визнає позовну вимогу про стягнення 49765,96 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію та 576,74 грн. 3 % річних. Крім того просить повернути позивачу з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 15.12.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 18.12.2023.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ
Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
19.04.2018 набрав чинності Кодекс систем розподілу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 310 від 14.03.2018.
Відповідно до положень абз. 1, 22, 23 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 2628-VIII від 23.11.2018) під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків: пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно з п., п. 2, 6 вищевказаної постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Згідно з п. 3.1.1 ПРРЕЕ 3.1.1. постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.
Матеріали справи свідчать, що 01.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО» (Постачальник, позивач у справі) та Комунальним некомерційним підприємством «Стоматологічна поліклініка № 1» Запорізької міської ради (Споживач, відповідач у справі) укладено договір № 2273/2 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), відповідно до вимог чинного законодавства про електроенергетику, та укладається сторонами, з урахуванням статей 633,634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Згідно п.2.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити товар - електрична енергія (ДК 021:2015 код 09310000-65 Електрична енергія) (далі - електроенергія або товар) Споживачу для забезпечення його потреб у 2023 році, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару у розмірах, строки та у порядку що визначені ним Договором.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що початком постачання електричної енергії
Споживачу є дата, зазначена в Заяві-приєднанні, яка є Додатком №1 до цього договору.
Відповідно до заяви-приєднання Споживача, початком постачання електричної енергії є 01 квітня 2023 року.
Відповідно до п. 3.2. Договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленої (спожитої) електроенергії між Сторонами здійснюється в наступному порядку:
3.2.1 за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленої (поставленої) електроенергії Споживачу за розрахунковий період, що складений між ОСР та Споживачем
3.2.2 на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних ОСР Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акту приймання-передачі електроенергії за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору Сторони погодили, що Споживач розраховується з
Постачальником за електричну енергію за цінами, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна електричної енергії становить 5,85 грн. за 1 кВт*год з ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, у тому числі ПД - 0,975 грн.
Відповідно до п.1.2 Комерційної пропозиції, спосіб оплати за спожиту електроенергію поточного розрахункового періоду здійснюється на підставі рахунка (акта) за фактично спожиту електроенергію. Термін надання рахунку за спожиту електроенергію:- не пізніше дев'ятого числа місяця за розрахунковим. Строк оплати рахунку - плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Згідно з п.п.5.9., 5.10 Договору, розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць. Оплата за електричну енергію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів за фактично спожиту електроенергію замовником на спец рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунка протягом 10 робочих днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі. Розрахунок за поставлений товар здійснюється без попередньої оплати.
Пунктом 13.1 Договору визначено, що цей Договір діє до 31.12.2023, зазначений в Комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього Договору, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання. Сторони, керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, дійшли згоди, що умови Договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до її укладання, а саме: починаючи з 01.04.2023 року.
Доказів оскарження, визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу № 2273/2 від 01.04.2023 суду не надано.
Додатком № 1 до договору є Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.
На виконання умов Договору позивач у період квітень-травень 2023(включно) поставив на користь споживача електричну енергію, на загальну суму 49 765,96 грн., про що свідчать Акти купівлі-продажу електричної енергії, а саме:
- № 2273/223041 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму 27 301,96 грн., у т.ч. ПДВ (електрична енергія, що використана за квітень 2023 року та відшкодування витрат за послуги з передачі електричної енергії за квітень 2023 року):
- № 2273/223051 від 31.05.2023 за травень 2023 року на суму 22 464,00 грн., у т.ч. ПДВ (електрична енергія. що використана за травень 2023 року та відшкодування витрат за послуги з передачі електричної енергії за травень 2023 року).
Акти купівлі-продажу електричної енергії за квітень-травень 2023 року підписані Споживачем, без жодних зауважень та претензій.
Також, відповідачу позивачем вручені разом із примірниками актів рахунки на оплату №2273/2230419 за квітень 2023 року та № 2273/2230519 за травень 2023 року.
Невиконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 2273/2 від 01.04.2023 щодо оплати послуг за поставлену електричну енергію стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності заборгованості Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка № 1» Запорізької міської ради перед ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО» за спожиту електричну енергію в розмірі 49765,96 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та відповідачем жодними письмовими доказами не спростований та не заперечений.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити за поставлену за спірний період електричну енергії за Договором не припинено.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться, зокрема зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплати гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем розрахунків по Договору № 2273/2 від 01.04.2023, вимоги про стягнення з нього 3 % річних заявлені позивачем обґрунтовано.
З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем заявлені до стягнення 576,74 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 21.06.2023 по 08.11.2023.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний правильно.
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 576,74 грн.3 % річних заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Відповідач позовні вимоги про стягнення 49765,96 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію та 576,74 грн. 3 % річних визнав повністю, про що зазначив у Відзиві на позовну заяву.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення відповідного рішення.
У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд зазначити у рішенні про нарахування 3% річних на розмір заборгованості до моменту виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд визнав за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на залишок основного боргу до моменту повної оплати боргу, з урахуванням приписів законодавства України.
Нарахування 3% річних має здійснюватися за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 49765,96грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
При цьому, суд визнав за необхідне роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України)
Враховуючи викладене, позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та п. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач позовні вимоги визнав, про що повідомив у відзиві.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 342,00 грн., який сплачений згідно платіжної інструкції № 1668 від 01.11.2023, у зв'язку з визнанням позову відповідачем, за відповідною ухвалою суду. Судовий збір в сумі 1 342,00 грн., покласти на відповідача.
Керуючись ст., ст. 46, 129, 191, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО», м. Запоріжжя до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка № 1» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка № 1» Запорізької міської ради, (69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 42952450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО», (69001, м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 22, ідентифікаційний код юридичної особи 42090458) 49765 (сорок дев'ять тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 96 коп. основного боргу, 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 74 коп. 3 % річних та 1 342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО», (69001, м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 22, ідентифікаційний код юридичної особи 42090458) за відповідною ухвалою суду з Державного бюджету України 1 342 грн. 00 коп. судового збору, що дорівнює 50 % від суми судового збору, у зв'язку із визнанням позову відповідачем.
4. Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 15.12.2023 у справі № 908/3404/23 здійснювати нарахування 3 % річних на суму боргу 49765,96 грн. до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 49765,96 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Повне судове рішення складено « 18» грудня2023 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.