< Список >
27 вересня 2010 року Справа № 2а-2591/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 17-10 год. адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача-1: Голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області Іванова Геннадія Олександровича
до відповідача-2: Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області
про скасування розпоряджень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
за участю:
секретаря судового засідання -Канюки І.І.,
позивача -ОСОБА_1,
представників:
позивача -ОСОБА_3,
відповідача-1 -не з'явився,
відповідача-2 -Рудковського А.І.,
14 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Вільшанського районного суду Кіровоградської області з позовом, уточненим в подальшому (а.с.85-87) до Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області про скасування розпорядження голови Вільшанської районної адміністрації від 08.12.2009 р. №505-р. Також просила стягнути з голови Вільшанської РДА судові витрати по справі, що складають державне мито в сумі 3,40 грн. і витрати на юридичні послуги в сумі 1 000,00 грн.
Суддею Вільшанського районного суду Кіровоградської області заявлено самовідвід та ухвалою від 07.05.2010 року передано справу до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області (а.с.59).
Ухвалою від 21.06.2010 року справу передано до Кіровоградського окружного адміністративного суду за підсудністю (а.с.66), справі присвоєно №2591/10/1170. Позовні вимоги позивач збільшила та просила додатково стягнути з голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області Іванова Геннадія Олександровича моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.
18 червня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Вільшанського районного суду Кіровоградської області з позовом до голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області Іванова Геннадія Олександровича та Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Вільшанської РДА від 27.05.2010 р. №152-р, поновлення на роботі на посаді начальника відділу культури і туризму Вільшанської РДА Кіровоградської області, стягнення з Вільшанської РДА Кіровоградської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також стягнення з голови Вільшанської РДА Кіровоградської області Іванова Геннадія Олександровича моральної шкоди в сумі 15 000,00 грн.
Ухвалою від 15.07.2010 року справу передано до Кіровоградського окружного адміністративного суду за підсудністю (а.с.251 Т.1), справі присвоєно №2834/10/1170.
Ухвалою від 31.08.2010 р. позовні вимоги по обох справах об'єднано в одне провадження (а.с.164).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розпорядженням голови Вільшанської районної державної адміністрації №505-р від 08.12.2009 р. їй оголошено догану за самовільне продовження терміну щорічної основної відпустки. Позивач вважає, що розпорядження винесене безпідставно, оскільки вона не допускала дисциплінарних проступків, а службове розслідування проведено з порушенням вимог Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р.
Також позивач зазначає, що розпорядженням голови Вільшанської РДА від 27.05.2010 р. №152-р її звільнено з посади начальника відділу культури і туризму районної державної адміністрації за порушення етики поведінки державного службовця та за систематичне невиконання посадових обов'язків, порушення фінансової дисципліни. Позивач вважає таке звільнення незаконним, оскільки зазначені в розпорядженні підстави були вчасно усунуті і за своїм складом не можуть служити підставою для звільнення. Окрім того, позивач вважає, що відповідачем порушено порядок її звільнення, оскільки не одержано згоди Кіровоградської обласної державної адміністрації, а також згоди Вільшанської районної ради на її звільнення, так як вона є депутатом районної ради.
Відповідачами до суду подано заперечення, у відповідності до яких позовні вимоги ними не визнаються, оскільки розпорядження прийняті на законних підставах.
В судове засідання з'явилися позивач та представник позивача, які позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник Вільшанської РДА та голова Вільшанської РДА просили відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржувані розпорядження прийняті на підставі вимог чинного законодавства у зв'язку з вчиненням ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 27.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 04.10.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 з 01 червня 2004 року відповідно до розпорядження голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27.05.2004 р. №212-р призначена по переводу з посади начальника відділу з питань внутрішньої політики апарату райдержадміністрації на посаду начальника відділу культури райдержадміністрації (а.с.264, Т.1).
Розпорядженням голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 08.12.2009 р. № 505-р ОСОБА_1 оголошено догану з підстав самовільного продовження терміну щорічної основної відпустки (а.с.88, 116, Т.1).
В судовому засіданні встановлено, що розпорядженням голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 06.10.2009 р. №423-р ОСОБА_1 надана основна щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, за відпрацьований період з 2 грудня 2008 року по 1 грудня 2009 року, а саме -з 19 жовтня по 17 листопада 2009 року включно (а.с.115, Т.1).
Як встановлено в судовому засіданні, та не заперечувалось відповідачами, позивач в період з 12.11.2009 року по 20.11.2009 року включно перебувала на стаціонарному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності (а.с.109, Т.1), відповідно до змісту якого ОСОБА_1 зобов'язана була приступити до роботи 21.11.2009 р.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки»від 15.11.1996 р. №504-96/ВР та п. 1 ч. 2 ст. 80 КЗпП України, щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
Представник Вільшанської РДА посилався на те, що ОСОБА_1 повинна була повідомити про перебування на лікарняному під час знаходження у відпустці та звернутися з письмовою заявою про продовження її терміну (а.с.84 Т.1). Оскільки такого повідомлення та заяви від позивача не надходило, відповідач витребував у позивача відповідних пояснень. Відмову від їх надання розцінив як порушення Присяги та етики державного службовця.
В судовому засіданні позивач пояснила, що перший робочий день після її лікарняного припав на 23 листопада 2009 року (понеділок), а тому того дня вона віднесла листок непрацездатності головному спеціалісту відділу кадрової роботи апарату Вільшанської РДА Владовій Т.С., яка, в свою чергу, їй повідомила, що у такому випадку відпустка продовжується на строк, протягом якого вона перебувала на лікарняному, а тому вийти на роботу вона повинна 27 листопада 2009 року.
Факт особистого прибуття позивача 23 листопада 2009 року до відділу кадрів в судовому засіданні підтверджений показами свідка ОСОБА_6, яка разом з ОСОБА_1 того дня прийшла до Вільшанської РДА, та чула біля кабінету відділу кадрів названу позивачці дату виходу на роботу -27.11.2009 р.
Факт перебування 23 листопада 2009 року ОСОБА_1 в кабінеті відділу кадрів в судовому засіданні підтвердила також свідок ОСОБА_7
Допитана в судовому засіданні в якості свідка працівник відділу кадрів Вільшанської РДА ОСОБА_5 пояснила, що 23 листопада 2009 року ОСОБА_1 до неї не приходила, листок непрацездатності позивача вона отримала ввечері 23 листопада 2009 року від працівника бухгалтерії.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона за проханням ОСОБА_1 24 листопада 2009 року здала її листок непрацездатності до бухгалтерії РДА. Листок непрацездатності знаходився в кабінеті ОСОБА_1 на столі.
В судовому засіданні представник відповідача наполягав на тому, що ОСОБА_1 не звернулася до керівництва Вільшанської РДА із заявою про продовження їй відпустки та відповідно не було видано розпорядження щодо її продовження, вказуючи, що така процедура передбачена ст.11 Закону України «Про відпусти»та ст. 80 КЗпП України.
В судовому засіданні встановлено, що ст.11 Закону України «Про відпусти»та ст. 80 КЗпП України не визначають самої процедури продовження відпустки працівнику, а тому суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на порушення даних норм позивачем та наявність законодавчого обов'язку звертатися саме з письмовою заявою до керівництва з метою надання дозволу на продовження відпустки.
Більш того, ст.11 Закону України «Про відпусти»та ст.80 КЗпП України визначають обов'язкове продовження щорічної відпустки на період лікарняного та визначають обов'язковість письмової згоди працівника та погодження з виборним органом первинної профспілкової організації лише на перенесення відпустки за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, на інший період тільки у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.
З огляду на законодавче розмежування понять «продовження відпустки»та «перенесення відпустки на інший термін», посилання відповідачів на необхідність письмового звернення до керівництва щодо продовження відпустки є безпідставним.
Більш того, матеріали справи містять табель обліку робочого часу за листопад 2009 р., складений головним спеціалістом відділу кадрової роботи апарату РДА Т.Владовою та погоджений і затверджений у встановленому порядку виконуючим обов'язки першого заступника голови Вільшанської районної державної адміністрації ОСОБА_2 (відповідачем по даній справі), з якого вбачається, що з 21.11.2009 р. по 29.11.2009 р. включно ОСОБА_1 перебувала у відпустці (а.с.147, Т.1), а тому посилання на те, що ОСОБА_1 самовільно продовжила собі відпустку та на необізнаність керівництва Вільшанської РДА щодо підстав відсутності на робочому місці позивачки в період з 21.11.2009 р. по 29.11.2009р. судом до уваги не приймаються, оскільки табель обліку робочого часу містить дані про перебування ОСОБА_1 у відпустці, про що був обізнаний як головний спеціаліст відділу кадрової роботи апарату РДА Т.Владова, яка вела відповідний облік робочого часу, так і в.о. першого заступника голови Вільшанської районної державної адміністрації ОСОБА_2, який такий табель затвердив.
Згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про державну службу»від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
В судовому засіданні позивач та представник позивача наполягали на порушенні відповідачем порядку проведення службового розслідування дисциплінарного проступку, що призвело до безпідставного застосування відносно неї дисциплінарного стягнення.
Представник Вільшанської РДА пояснив, що у відповідності до п.1 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. №950 відповідач взагалі не був зобов'язаний проводити службове розслідування.
Згідно п. 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. №950 (далі -Порядок) в редакції чинній на час винесення розпорядження, відповідно до цього Порядку стосовно державних службовців може бути проведено службове розслідування:
- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
- у разі недодержання ними законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки;
- на вимогу державного службовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Відповідно до п.2 Порядку рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду державного службовця, стосовно якого має проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює державний службовець.
В судовому засіданні встановлено, що керівництвом Вільшанської РДА прийнято рішення про проведення службового розслідування щодо причини відсутності на роботі начальника відділу культури і туризму РДА ОСОБА_1, що підтверджується протоколом № 64 наради у в.о. першого заступника голови районної державної адміністрації з начальниками структурних підрозділів райдержадміністрації, керівниками підприємств, установ та організацій від 23.11.2009 р. (а.с.111, Т.1). Його проведення доручено ОСОБА_4
Суд вважає, що з огляду на прийняття рішення про проведення розслідування, останнє повинне бути здійснене з додержанням вимог Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. №950.
Матеріали справи містять копію акту про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 від 24.11.2009 р., складеного начальником відділу організаційної роботи апарату райдержадміністрації Галунгою Л.В., головним спеціалістом відділу кадрової роботи апарату райдержадміністрації Владовою Т.С. та начальником відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Вільшанської райдержадміністрації Зелінським В.О. в присутності директора Вільшанської районної ЦБС Каліфорової І.С., відповідно до змісту якого ОСОБА_1 -начальник відділу культури і туризму Вільшанської районної державної адміністрації 24.11.2009 р. з 8 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. була відсутня на робочому місці з невідомих причин (а.с.114, Т.1).
Відповідно до п.3 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. №950, рішенням щодо проведення службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслідування.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням про проведення службового розслідування голову комісії з проведення службового розслідування та її членів не визначено, що є порушенням п.3 Порядку.
Відповідно до п.6 Порядку членам комісії надається право, зокрема, отримувати від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення. У разі відмови державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, надати пояснення члени комісії складають відповідний акт.
В матеріалах справи міститься акт від 30.11.2009 р. (а.с.113, Т.1), складений начальником загального відділу апарату Вільшанської райдержадміністрації Мельником Я.В. та головним спеціалістом відділу кадрової роботи апарату райдержадміністрації Владовою Т.С. на підставі протоколу №64 наради у в.о. першого заступника голови Вільшанської райдержадміністрації. Про те, що ОСОБА_1 -начальник відділу культури і туризму Вільшанської районної державної адміністрації 30.11.2009 р. відмовилась надати письмове пояснення щодо самовільного продовження терміну відпустки, на термін дії лікарняного в період відпустки.
В судовому засіданні встановлено, що начальник загального відділу апарату Вільшанської райдержадміністрації Мельник Я.В. та головний спеціаліст відділу кадрової роботи апарату райдержадміністрації Владова Т.С. не були членами комісії з проведення службового розслідування, а протоколом №64 наради у в.о. першого заступника голови Вільшанської райдержадміністрації проведення будь-яких дій щодо розслідування причин відсутності на роботі начальника відділу культури і туризму РДА ОСОБА_1 їм не доручалося, обов'язок по складанню будь-яких документів в зв'язку з цим на них не покладався.
В судовому засіданні позивач пояснила, що їй про проведення відносно неї службового розслідування не повідомляли, будь-які пояснення не відбирались. Позивач вказала, що про притягнення її до дисциплінарної відповідальності вона дізналася 09.12.2009 р. від Владової Т.С.
Суд враховує, що у відповідності до п.7 Порядку державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;
2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;
3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;
4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;
5) звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника державного органу, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється державний службовець.
Згідно п.8 Порядку за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у державному органі і перебування на займаній посаді державного службовця, стосовно якого проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань); заяви, клопотання, пояснення та зауваження державного службовця, стосовно якого проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення; висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з державного службовця безпідставні звинувачення або підозру, обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.
У разі прийняття рішення щодо притягнення державного службовця до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення -попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, догана, звільнення.
Пунктом 9 Порядку визначено, що акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника державного органу (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, в одному примірнику. Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюються державний службовець, стосовно якого проведено службове розслідування, та керівник органу, в якому він працює. Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування зазначені особи повідомляються за день до його проведення.
Державний службовець, стосовно якого проведено службове розслідування, повинен підписати акт службового розслідування, а у разі відмови його підписати члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування.
Відповідно до п.10 Порядку, на вимогу керівника державного органу (посадової особи), якому доручено проведення службового розслідування, голови або членів комісії чи державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, акт повинен розглядатися в їх присутності.
В судовому засіданні встановлено, що акт у відповідності до п. 8 Порядку не складався та, як наслідок, позивачу для ознайомлення та керівникові Вільшанської РДА для розгляду не подавався.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 30.11.2009 р. одноособово складено доповідну записку, якою повідомлено виконуючого обов'язки першого заступника голови Вільшанської РДА Іванова Г.О. про результати службового розслідування та зазначено про необхідність продовження терміну проведення перевірки з метою необхідності з'ясування додаткових обставин (а.с.112, Т.1).
За результатами розгляду доповідної записки Івановим Г.О. прийнято розпорядження від 08.12.2009 р. №505-р про оголошення позивачу догани.
Суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на те, що службове розслідування по факту самовільного, на думку Вільшанської РДА, продовження ОСОБА_1 терміну щорічної основної відпустки не проводилося, оскільки підставою прийняття оскаржуваного розпорядження від 08.12.2009 р. №505-р стали саме матеріали службового розслідування, якими, як пояснив ОСОБА_4 є акти від 24 та 30 листопада 2010 року та доповідна записка, що складені на підставі протоколу №64 від 23.11.2009 року (а.с.32, 34, 35, 37-38 Т.1).
В судовому засіданні встановлено, що позивачеві оголошено догану за самовільне, на думку Вільшанської РДА, продовження терміну відпустки мотивоване відсутністю на це погодження голови Вільшанської РДА.
Суд приходить до висновку, що проведення службового розслідування Вільшанською РДА здійснено з порушенням вимог Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. №950, що діяв в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, а ОСОБА_1 притягнута до дисциплінарної відповідальності без наявності встановленого факту дисциплінарного проступку, з огляду на відсутність законодавчо закріпленого її обов'язку здійснити дії, на необхідності яких наголошували відповідачі, а саме -подати письмову заяву на продовження терміну відпустки та отримати письмове погодження голови РДА.
Більш того, відмітку головного спеціаліста відділу кадрової роботи апарату РДА Т.Владової в табелі обліку робочого часу за листопад 2009 р. як днів, в які позивач перебувала на лікарняному, так і періоду з 21.11.2009 р. по 29.11.2009 р. перебування у відпустці, а також погодження змісту такого табеля у встановленому порядку ОСОБА_2 (відповідачем по даній справі) суд розцінює як належну обізнаність ОСОБА_2 про перебування ОСОБА_1 на лікарняному та відповідне погодження на продовження відпустки на такий період керівника Вільшанської РДА, а тому позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування розпорядження голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області №505-р від 08 грудня 2009 року підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що розпорядженням голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27 травня 2010 року №152-р ОСОБА_1 відповідно до ст.5, п.6 ст.30 Закону України «Про державну службу» за порушення етики поведінки державного службовця, п.3 ст.40 КЗпП України звільнена з посади начальника відділу культури і туризму районної державної адміністрації за систематичне невиконання посадових обов'язків, порушення фінансової дисципліни (а.с.177, Т.1).
Зі змісту оскаржуваного розпорядження вбачається, що підставами для звільнення ОСОБА_1 стали:
- акт ревізії фінансово-господарської діяльності відділу культури і туризму райдержадміністрації за період з 1 січня 2007 року по 31 жовтня 2009 року, проведеної контрольно-ревізійним відділом в Вільшанському районі 25.12.2009 року №02-10/18;
- інформація контрольно-ревізійного відділу в Вільшанському районі від 29.12.2009 р. №02-11/630 «Про проведений контрольний захід»;
- постанова прокуратури Вільшанського району «Про порушення дисциплінарного провадження»від 24.02.2010 р.;
- довідка про результати перевірки відділу культури і туризму райдержадміністрації від 05.03.2010 р. відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 19.02.2010 р. №47-р «Про склад робочої групи по перевірці структурних підрозділів райдержадміністрації»;
- лист територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області від 09.03.2010 р. №03/04-14/8 «Про факт порушення трудового законодавства у відділі культури і туризму Вільшанської РДА»;
- погоджене подання на ім'я голови Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Службове розслідування за вказаними підставами не проводилося.
З акту ревізії фінансово-господарської діяльності відділу культури і туризму Вільшанської РДА за період з 01.01.2007 р. по 31.10.2009 р. від 25.11.2009 р. №02-10/18 (а.с.267-280, Т.1) вбачається, що в період з 16.11.2009 р. по 25.12.2009 р. посадовими особами контрольно-ревізійного відділу у Вільшанському районі проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності відділу культури і туризму Вільшанської РДА за період з 01.01.2007 р. по 31.10.2009 р.
Проведеною ревізією встановлено:
1) заниження в обліку вартості активів -155 683,68 грн., що усунуто в ході ревізії;
2) покриття видатків спеціального фонду за рахунок загального фонду -11 819,65 грн.;
3) нарахування до цільових фондів на незаконно нараховану заробітну плату -4 406,98 грн.;
4) незаконне нарахування та виплата індексації заробітної плати -2 341,64 грн.;
5) незаконне нарахування та виплата заробітної плати сумісникам -6 101,77 грн.;
6) нарахування до цільових фондів на незаконно нараховані виплати -3 149,42 грн.;
7) недотримання фізичними особами підвищень до посадових окладів -2 428,16 грн.;
8) недоотримання фізичними особами надбавки до посадових окладів -12 527,00 грн., які донараховано та виплачено в ході ревізії повністю;
9) недоотримання фізичними особами індексації заробітної плати -23 277,43 грн., які донараховано та виплачено в ході ревізії на суму 14 551,94 грн.
Копію примірника акту ревізії головним бухгалтером отримано 25 грудня 2009 року (а.с.280 зворотний бік Т.1).
Начальником контрольно-ревізійного відділу в Вільшанському районі направлено в.о. першого заступника голови Вільшанської РДА інформацію контрольно-ревізійного відділу в Вільшанському районі від 29.12.2009 р. №02-11/630 «Про проведений контрольний захід», якою повідомлено, що за результатами ревізії керівнику направлено лист-вимогу щодо прийняття необхідних заходів по усуненню виявлених поршень та недопущення в подальшій роботі; складено три протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 164-2 КУпАП на начальника відділу, головного бухгалтера та бухгалтера по заробітній платі; ініційовано застосування фінансової санкції щодо зупинення видатків на реєстраційних рахунках (а.с.281-282, Т.1). Дана інформація отримана Вільшанською РДА 29 грудня 2009 року, про що свідчить відповідний вхідний штамп (а.с.281 Т.1).
Листом від 11.01.2010 р. №14 «Про заходи щодо усунення недоліків виявлених під час ревізії фінансово-господарської діяльності відділу культури і туризму райдержадміністрації (а.с.181, Т.1) начальника контрольно-ревізійного відділу у Вільшанському районі начальник відділу культури і туризму Вільшанської РДА ОСОБА_1 повідомила про усунення недоліків, виявлених ревізією (а.с.179, 180, Т.1).
В судовому засіданні встановлено, що прокуратурою Вільшанського району проведено перевірку щодо додержання вимог бюджетного законодавства в діяльності відділу культури та туризму Вільшанської РДА, в ході якої було перевірено матеріали планової ревізії фінансово-господарської діяльності у відділі культури та туризму Вільшанської РДА за період з 01.01.2007 р. по 31.10.2009 р., встановлено факт незаконної виплати коштів на оздоровлення у розмірі 5 199,00 грн. та 24.02.2010 р. внесено припис №237-10вих. з вимогою повернення на користь держави коштів у розмірі 5 199,00 грн., як таких, що виплачені незаконно (а.с.196, Т.1).
Також, 24.02.2010 р. прокуратурою Вільшанського району на адресу в.о. першого заступника голови Вільшанської РДА Іванова Г.О. листом №230-10вих (а.с.197, Т.1) направлено постанову від 24.02.2010 р. (а.с.198, Т.1), якою постановлено порушити дисциплінарне провадження відносно начальника відділу культури і туризму Вільшанської РДА ОСОБА_1 та головного бухгалтера відділу культури і туризму Вільшанської РДА ОСОБА_12, та зобов'язано виконуючого обов'язки першого заступника голови Вільшанської РДА про виконання постанови повідомити прокурора Вільшанського району в десятиденний строк. Постанова отримана 25.02.2010 року, про що свідчить вхідний штамп Вільшанської РДА (а.с.197 Т.1).
У відповідності до постанови про порушення дисциплінарного провадження від 24.02.2010 р. виконуючим обов'язки першого заступника голови Вільшанської РДА 26.02.2010 р. доручено начальнику відділу культури і туризму районної державної адміністрації ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо виявлених порушень (а.с.199, Т.1).
26 лютого 2010 року №81 позивачем та головним бухгалтером ОСОБА_12 надано письмове пояснення виконуючому обов'язки першого заступника голови Вільшанської районної державної адміністрації Іванову Г.О. в якому зазначено, що факту незаконної виплати коштів на оздоровлення у розмірі 5 199,00 грн. не було та ревізією не встановлено (а.с.200, Т.1).
Згідно ч.1 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 притягнута до дисциплінарної відповідальності за проступки, виявлені 25.12.2009 р. та 29.12.2009 р. лише 27 травня 2010 року.
Представник Вільшанської РДА в судовому засіданні пояснив, що притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вчасно не було об'єктивної можливості оскільки вона весь час перебувала на лікарняному.
Матеріали справи містять довідку Вільшанської РДА від 12.08.2010 р. №18-312/1, де вказані періоди тимчасової непрацездатності позивача, зміст якої співпадає з наданими копіями листків непрацездатності та довідкою Вільшанської ЦРЛ від 20.09.2010 року № 876 (а.с.302 Т.1, 28-31 Т.2).
У період з 25.12.2009 року по 10.01.2010 року (17 днів), в період з 11.02.2010 р. по 09.03.2010 р. (27 днів) позивач на лікарняному не перебувала, а тому могла бути притягнута до дисциплінарної відповідальності за допущені, на думку відповідача, дисциплінарні проступки, встановлені, на його думку, актом ревізії фінансово-господарської діяльності відділу культури і туризму райдержадміністрації, проведеної контрольно-ревізійним відділом в Вільшанському районі 25.12.2009 року №02-10/18 та інформацією контрольно-ревізійного відділу в Вільшанському районі від 29.12.2009 р. №02-11/630 «Про проведений контрольний захід».
Щодо постанови прокуратури про порушення дисциплінарного провадження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до ст.24 ЗУ «Про прокуратуру», у разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону,виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.
Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.
У встановлений законом та прокурором десятиденний строк відповідач-1 постанову про порушення дисциплінарного провадження не розглянув та позивача до відповідальності не притягнув, що в судовому засіданні ним не заперечувалось. Дані обставини обґрунтовувались відсутністю ОСОБА_1 на роботі в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Таке пояснення судом не приймається, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, позивач з 25.02.2010 р. по 09.03.2010 р. (13 днів) перебувала на роботі.
Більш того, Іванов Г.О. 26 лютого 2010 року відібрав у позивача пояснення у зв'язку з отриманням постанови прокурора про порушення дисциплінарного провадження, а тому, суд вважає, що він мав об'єктивну можливість виконати її вимоги.
В судовому засіданні встановлено, що розпорядженням голови Вільшанської РДА від 19.02.2010 р. створено робочу групу для проведення комплексних перевірок (а.с.204, Т.1).
Відповідно до програми проведено перевірку правильності складання штатного розпису та правильність витрачання коштів на заробітну плату у 2009 році відділу культури і туризму Вільшанської РДА, за результатами якої складено довідку про результати перевірки від 05.03.2010 р. (а.с.205, 284-287, Т.1), яка також стала підставою звільнення позивача.
Зі змісту даної довідки неможливо встановити ким вона складена, довідка ніким не підписана, доказів ознайомлення позивача з її змістом суду не надано.
Лисом територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області від 09.03.2010 р. №03/04-14/8 «Про факт порушення трудового законодавства у відділі культури і туризму Вільшанської РДА»(а.с.297, Т.1) повідомлено голову Вільшанської РДА Іванова Г.О. про те, що Територіальною державною інспекцією праці у Кіровоградській області проведено перевірку у відділі культури та туризму Вільшанської РДА, за результатами якої начальнику відділу культури і туризму Вільшанської РДА ОСОБА_1 вручено припис про недопущення в подальшому виявлених порушень та складено протокол про адміністративне правопорушення.
Зі змісту оскаржуваного розпорядження голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області №152-р від 27 травня 2010 року вбачається, що обставини, викладені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності відділу культури і туризму райдержадміністрації від 25.12.2009 року №02-10/18, інформації контрольно-ревізійного відділу в Вільшанському районі від 29.12.2009 р. №02-11/630 «Про проведений контрольний захід», постанові прокуратури Вільшанського району «Про порушення дисциплінарного провадження»від 24.02.2010 р., довідці про результати перевірки відділу культури і туризму райдержадміністрації від 05.03.2010 р. та листі територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області від 09.03.2010 р. №03/04-14/8, в сукупності стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді одного стягнення, тобто як за один дисциплінарний проступок.
У відповідності до ч.1 ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не відбирались від ОСОБА_1 пояснення щодо обставин, викладених в довідці про результати перевірки відділу культури і туризму райдержадміністрації від 05.03.2010 р. та листі територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області від 09.03.2010 р. №03/04-14/8, що є порушенням ст.149 КЗпП України.
Згідно ч.1 ст.151 КЗпП України, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
З огляду на те, що суд прийшов до висновку про протиправність оскаржуваного розпорядження №505-р від 08 грудня 2009 року про оголошення догани, дисциплінарні стягнення у позивача до прийняття розпорядження №152-р від 27 травня 2010 року про звільнення відсутні, що підтверджено в судовому засіданні матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, а тому суд приходить до висновку про відсутність факту систематичного невиконання службових обов'язків.
Відповідно до ч.3 ст.149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 за час роботи неодноразово отримувала заохочення, в тому числі: почесну відзнаку від Міністерства культури та мистецтв України, подяки та почесні грамоти від Кіровоградської обласної державної адміністрації (а.с.38-65, Т.2), подяку від Обласного центру народної творчості Управління культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (а.с.339, Т.1), від Вільшанської селищної ради (а.с.141 Т.1), а також подяки від голови Вільшанської районної державної адміністрації (а.с.140, 143 Т.1), що не було враховано відповідачем при прийнятті оскаржуваних розпоряджень.
Більш того, суд приходить до висновку, що відповідачем при звільненні позивача невраховано змісту ч.3 ст.149 КЗпП України в частині ступеню тяжкості вчиненого проступку з огляду на те, що усі перераховані обставини, що стали підставою для звільнення, стосувалися дотримання фінансової дисципліни у відділі культури та туризму в частині правильності ведення бухгалтерського та податкового обліку, що потребує спеціальних знань, а тому відповідач при визначенні виду дисциплінарного стягнення повинен був врахувати дану обставину.
При цьому суд враховує, що до головного бухгалтера ОСОБА_12, до посадових обов'язків якої безпосередньо відноситься обов'язок правильності ведення бухгалтерського та податкового обліку у відділі культури та туризму, дисциплінарний захід у вигляді звільнення застосований не був.
У розпорядженні №152-р від 27 травня 2010 року (а.с.177, Т.1) зазначено про порушення ОСОБА_1 етики поведінки державного службовця.
Згідно ст.5 Закону України «Про державну службу»державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що порушення етики державного службовця полягало у написанні ОСОБА_1 звернення до народного депутата України Деменчук В.О. від 05.05.2010 р. (а.с.38-39, Т. 2), оскільки відомості стосовно голови Вільшанської РДА, викладені в ньому є неправдивими.
З огляду на відсутність посилань в оскаржуваному розпорядженні на будь-які матеріали з приводу звернення до народного депутата України Деменчук В.О., як на підставу для звільнення позивача, а також недоведеність в судовому засіданні факту порушення ОСОБА_1 Присяги та етики державного службовця, суд вважає необґрунтованим висновок про порушення етики державного службовця.
У відповідності до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.
З огляду на те, що позивач є депутатом місцевої ради, суд вважає, що Вільшанська РДА повинна була письмово повідомити не менш ніж за 15 днів Вільшанську районну раду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області №152-р від 27 травня 2010 року та поновлення на посаді начальника відділу культури і туризму Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 №9 передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.
Згідно п.2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
У відповідності до п.4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
В судовому засіданні встановлено, що розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, складає 2 224,82 грн., що підтверджується довідкою Вільшанської РДА (а.с.265 Т.1). На час винесення постанови, час вимушеного прогулу складає 4 місяці (з 27.05.2010 року по 27.09.2010 року), а тому розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню становить 8 899,28 грн. (2 224,82 грн. х 4).
Також позивач просить суд стягнути з голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області Іванова Геннадія Олександровича моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн. завдану, на її думку, винесенням розпорядження №505-р від 08 грудня 2009 року та в сумі 15 000,00 грн., завдану, на її думку, винесенням розпорядження №152-р від 27 травня 2010 року. При цьому позивач, зокрема, посилалася на матеріальні витрати на лікування, яке, на її думку, викликане моральними стражданнями в зв'язку з прийняттям оскаржуваних розпоряджень.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Таким чином, законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди працівнику саме власником або уповноваженим ним органом, а не його посадовою особою.
Окрім того, відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. З'ясуванню в даному випадку підлягає те, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Оскільки, позивачем не доведено факту понесення моральної шкоди через неправомірні дії саме Іванова Геннадія Олександровича, не доведено факту тяжкості вимушених змін та зусиль для відновлення нормального життя, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Позивач просить також стягнути з голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області Іванова Геннадія Олександровича судові витрати за юридичні послуги в сумі 1 000,00 грн., в підтвердження чого надає угоду від 14.12.2009 р. з адвокатом ОСОБА_14 (а.с.8, Т.1).
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем не надано суду доказів оплати правової допомоги, окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_14 не представляв інтереси позивача під час розгляду вказаної справи в суді а тому суд приходить до висновку, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 70, 85, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області №505-р від 08 грудня 2009 року.
3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області №152-р від 27 травня 2010 року.
4. Зобов'язати Вільшанську районну державну адміністрацію Кіровоградської області поновити з 27 травня 2010 року ОСОБА_1 на посаді начальника відділу культури і туризму Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8 899,28 грн. (вісім тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 28 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити ОСОБА_1 (26600, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 6,80 грн.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1, а також в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Дата виготовлення повного тексту постанови -06 жовтня 2010 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Могилан