ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5125/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Фізичної особи-підприємця Омельченко Миколи Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Фізичної особи-підприємця Голоступець Костянтина Владиславовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про стягнення 72 000,00 грн. заборгованості з орендної плати та 36 003,00 грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа-підприємець Омельченко Микола Сергійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 18.09.2023 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Голоступець Костянтина Владиславовича заборгованості на загальну суму 108 003,00 грн., з яких:
- 72 000,00 грн. заборгованість з орендної плати за період з січня по червень 2023 року;
- 36 003,00 грн. заборгованість з відшкодування комунальних послуг за період з грудня 2022 року по червень 2023 року.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 684,00 грн. судового збору та витрати на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1 оренди нежитлового приміщення від 02.07.2022 щодо своєчасної та повної оплати орендної плати та відшкодування комунальних послуг.
Разом з позовної заявою позивачем подана заява від 18.09.2023 про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно, що є належить Голоступець Костянтину Владиславовичу, а саме: 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1100329812101;
- заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1100329812101, відомості щодо якого внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1100329812101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об'єкта тощо.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Омельченко Миколі Сергійовичу у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 позовну заяву залишено без руху та позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази, які підтверджують відправлення на адресу відповідача копії свідоцтва права власності.
До суду 28.09.2023 надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5125/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилась ухвала суду від 03.10.2023, завчасно направлено відповідачу на його адресу зазначену у позовній заяві, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.
Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка направлялась за адресою відповідача повернулась до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також ухвала суду від 03.10.2023 була направлена Фізичній особі-підприємцю Голоступець Костянтину Владиславовичу засобами електронного зв'язку, а саме відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвала суду від 03.10.2023 доставлена до електронної скриньки 03.10.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 75 том 1).
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №904/5125/23.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
02 липня 2022 року між Фізичною особою-підприємцем Омельченко Миколою Сергійовичем (далі - орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Голоступець Костянтином Владиславовичем (далі - орендар, відповідач) укладено договір №1 оренди нежитлового приміщення (далі - договір) відповідно до розділу 1 якого з метою ефективного використання нерухомого майна орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 38 кв.м., розташоване за адресою: вул. Боброва, 19, м. Дніпро, яке знаходиться у власності орендодавця. Земельна оренда території складає 1 метр від стіни навколо будівлі. Об'єкт оренди використовується під магазин одягу.
Відповідно до п.2.1 договору початком для орендаря тимчасового користування майном одночасно з підписанням договору є акт приймання-передачі нежитлового приміщення.
Повернення орендованого майна орендодавцю відбувається шляхом підписання акту приймання-передачі (п.2.5 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в перший місяць у розмірі 12 000,00 грн., наступні місяці у розмірі 12 000,00 грн. Перша орендна плата за приміщення та комунальні послуги вноситься орендарем у подвійному розмірі: за перший та останній місяць оренди при підписанні акту приймання-передачі приміщення (п.3.2 договору).
Згідно з п.3.3 договору орендна плата вноситься не пізніше 1-го числа наступного місяця та не залежить від господарської діяльності орендаря.
Розмір орендної плати в місяць становить 12 000,00 грн. (п.3.4 договору).
Відповідно до п. 5.2.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату за використання нерухомого майна до 1 числа наступного місяця, а оплату за комунальні послуги згідно показань лічильників обліку за актами фактично наданих послуг: електропостачання - за актом наданих послуг, газопостачання - за актом наданих послуг, водопостачання та водовідведення - за актом наданих послуг, теплопостачання - за актом наданих послуг, цілодобова охорона - за актом наданих послуг.
Акти фактично наданих послуг підписуються за попередній місяць до числа кожного наступного місяця, а оплата комунальних послуг згідно актів фактично наданих послуг здійснюється протягом трьох днів підписання цих актів (п.5.2.3.1 договору).
Договір вступає в силу після підписання його сторонами на строк 12 місяців (п.9.1 договору).
За Актом приймання-передачі майна від 02.07.2022 орендодавець передав, в орендар прийняв майно: нежитлове приміщення площею 38 кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 19.
За Актом приймання-передачі майна від 03.07.2023 орендар повернув, в орендодавець прийняв майно: нежитлове приміщення площею 38 кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 19.
За вказаний період орендар мав сплатити позивачу орендну плату у загальному розмірі 144 000,00 грн. (12 000,00 грн. х 12 місяців), що підтверджується актами наданих послуг на загальну суму 144 000,00 грн.:
- за липень 2022 року №1 від 01.08.2022 на суму 12 000,00 грн.;
- за серпень 2022 року №2 від 01.09.2022 на суму 12 000,00 грн.;
- за вересень 2022 року №3 від 01.10.2022 на суму 12 000,00 грн.;
- за жовтень 2022 року №4 від 01.11.2022 на суму 12 000,00 грн.;
- за листопад 2022 року №5 від 01.12.2022 на суму 12 000,00 грн.;
- за грудень 2022 року №6 від 02.01.2023 на суму 12 000,00 грн.;
- за січень 2023 року від №7 01.02.2023 на суму 12 000,00 грн.;
- за лютий 2023 року №8 від 01.03.2023 на суму 12 000,00 грн.;
- за березень 2023 року №9 від 01.04.2023 на суму 12 000,00 грн.;
- за квітень 2023 року №10 від 01.05.2023 на суму 12 000,00 грн.;
- за травень 2023 року №11 від 01.06.2023 на суму 12 000,00 грн.;
- за червень 2023 року №12 від 03.07.2023 на суму 12 000,00 грн.
За період оренди між сторонами складені акти приймання-передачі наданих комунальних послуг на загальну суму 67 530,00 грн.:
- за липень 2022 року від 01.08.2022 на суму 3 962,00 грн.;
- за серпень 2022 року від 01.09.2022 на суму 3 448,00 грн.;
- за вересень 2022 року від 01.10.2022 на суму 4 178,00 грн.;
- за жовтень 2022 року від 01.11.2022 на суму 4 190,00 грн.;
- за листопад 2022 року від 01.12.2022 на суму 8 240,00 грн.;
- за грудень 2022 року від 01.01.2023 на суму 8 803,00 грн.;
- за січень 2023 року від 01.02.2023 на суму 9 100,00 грн.;
- за лютий 2023 року від 01.03.2023 на суму 8 538,00 грн.;
- за березень 2023 року від 01.04.2023 на суму 6 358,00 грн.;
- за квітень 2023 року від 01.05.2023 на суму 3 584,00 грн.;
- за травень 2023 року від 01.06.2023 на суму 3 650,00 грн.;
- за червень 2023 року від 03.07.2023 на суму 3 479,00 грн.
Орендарем сплачено орендодавцю орендну плату у загальному розмірі 103 527,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами:
- №1-1-22 від 03.08.2022 на суму 15 962,00 грн.;
- №2-1-22 від 02.09.2022 на суму 15 448,00 грн.;
- №3/1/02102022 від 02.10.2022 на суму 16 178,00 грн.;
- №4/1/02112022 від 02.11.2022 на суму 16 190,00 грн.;
- №5/1/02122022 від 02.12.2022 на суму 20 240,00 грн.;
- №6/1/03012022 від 03.01.2023 на суму 19 509,00 грн.
Несплаченими відповідачем залишились платежі за період користування приміщенням з січня 2023 року по червень 2023 року на загальну суму 108 003, грн., з яких 72 000,00 грн. заборгованість з орендної плати за період з січня по червень 2023 року та 36 003,00 грн. заборгованість з відшкодування комунальних послуг за період з грудня 2022 року по червень 2023 року, що є причиною виникнення спору.
Предметом доказування є обставини укладення договору, строк дії договору, строки оренди, вартість оренди за договором, умови оплати, наявність прострочення оплати орендних платежів та комунальних послуг.
Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу або доказів її оплати суду не надав.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем, в частині своєчасного внесення орендних платежів у сумі 72 000,00 грн. за період з січня по червень 2023 року та відшкодування комунальних послуг у сумі 36 003,00 грн. за період з грудня 2022 року по червень 2023 року, передбачених умовами договору, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 72 000,00 грн. заборгованості з орендної плати та 36 003,00 грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг визнається судом та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000, 00 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У пунктах 130 -131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 міститься висновок, що з аналізу зазначеної норми (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
У пункті 6.5 постанови від 03.03.2019 у справі №922/445/19 об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу на суму 15 000,00 грн. позивач надав:
- договір про надання правових послуг адвоката від 09.08.2023 укладений між адвокатом Мисечко Катериною Олександрівною (далі - виконавець) та Омельченко Миколою Сергійовичем (далі - клієнт) за умовами якого виконавець зобов'язався надати клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього (представництво) в державних органах і в Господарському суді Дніпропетровської області (п.1.1 договору). Оплата за надані послуги проводиться відповідно до Додатка №1, якій є частиною договору(п.4.1 договору);
- акт №1 наданих послуг від 09.08.2023 до договору від 09.08.2023 відповідно до якого виконавцем були надані належним чином, а замовником були прийняті в повному обсязі наступні послуги: юридична консультація, підготовка документів, складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви про стягнення заборгованості за договором оренди - 6 год. на суму 15 000,00 грн.;
- звіт від 15.09.2023 до договору від 09.08.2023 про складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви про стягнення заборгованості за договором оренди;
- квитанція від 09.08.2023 про отримання гонорару у сумі 15 000,00 грн.;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1623 від 30,.01.2004 на ім'я Мисечко К.О.;
- ордер серії АЕ № 1227038 від 09.08.2023, виданий адвокату Мисечко К.О. для представлення інтересів позивача у Господарському суді Дніпропетровської області.
Суд, врахувавши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді, дослідивши фактичний обсяг наданих адвокатом Мисечко К.О. послуг позивачу, врахувавши результат розгляду справи, керуючись статтями 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки 5 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.
Суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000, 00 грн. є співрозмірні з наданими позивачу послугами у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності адвокатських витрат - встановлення їхньої дійсності та необхідності та критерію розумності їхнього розміру.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Фізичної особи-підприємця Омельченко Миколи Сергійовича до Фізичної особи-підприємця Голоступець Костянтина Владиславовича про стягнення 72 000,00 грн. заборгованості з орендної плати та 36 003,00 грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Голоступець Костянтина Владиславовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Омельченко Миколи Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 72 000,00 грн. заборгованості з орендної плати, 36 003,00 грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг, 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Е.М. Бондарєв