Справа № 2-3521/10
14 вересня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря Черкасової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пристань Новомосковськ», про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Пристань Новомосковськ», в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражу для зберігання та обслуговування човнів загальною площею 22,0 кв.м., що розташований на території пристані за адресою АДРЕСА_1, та визнати за ним право власності на зазначений об'єкт нерухомості.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 29 березня 2010 року між ним та відповідачем по справі була укладена письмова угоди купівлі-продажу гаражу для зберігання та обслуговування човнів загальною площею 22,0 кв.м., що розташований на території пристані за адресою АДРЕСА_1. Зазначений договір купівлі-продажу підписаний ними, позивачем було сплачено відповідачеві всю договірну ціну гаражу у розмірі 1200 грн. В свою чергу, продавець передав покупцеві придбаний об'єкт нерухомості. В той день сторони не посвідчували в нотаріальному порядку договір купівлі-продажу, а продавець завірив позивача, що в будь-який момент зможе з'явитися до нотаріуса та оформити договір купівлі-продажу. Між тим, виготовивши витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, продавець до нотаріальної контори не з'явився, а нотаріус роз'яснив позивачу, що при укладенні договору купівлі-продажу необхідно дві сторони правочину, в інакшому випадку, договір у простій письмові формі вважається недійсним. Між тим, позивачка, посилаючись на вимоги ст. 220 ЦК України, просить визнати вказаний договір дійсним, та в зв'язку з виконанням всіх умов договору, просить визнати за ним право власності на гаражу для зберігання та обслуговування човнів загальною площею 22,0 кв.м., що розташований на території пристані за адресою АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач не з'явився, надала заяву про розгляд справи у його відсутність, одночасно позовні вимоги підтримав та просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з”явився, також надав заяву про розгляд справи у його відсутність, тому фіксування процесу, відповідно до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Суду надано письмовий договір купівлі-продажу гаражу для зберігання та обслуговування човнів загальною площею 22,0 кв.м., що розташований на території пристані за адресою АДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_1 купив, а ТОВ «Пристань Новомосковськ» продав зазначений об'єкт нерухомості. Продаж вчинено за домовленістю між сторонами за 1200 грн. (а.с. 115-16).
При цьому витягом з реєстру прав власності (а.с. 7,8) стверджується, що зазначене нерухоме майно станом на 07.04.2009 року належить ТОВ «Пристань Новомосковськ» на підставі свідоцтва про право власності, гараж нікому не подарований, не проданий, в спорі під забороною не знаходиться, в заставі не знаходиться, тому суд приходить до висновку, що ТОВ «Пристань Новомосковськ», вирішивши питання на загальних зборів про надання згоди на відчуження нерухомого майна (а.с. 13, 14) на момент укладення договору купівлі-продажу мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення договору купівлі-продажу, зміст укладеного правочину не суперечив діючому законодавству, однак форма договору купівлі-продажу не відповідала формі, встановленій ЦК України, а саме ст.. 657 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державні реєстрації.
Між тим, ч.2 ст. 220 ЦК України передбачає, що якщо між сторонами відбулося повне або часткове виконання договору, однак одна із сторін ухиляється від її нотаріального засвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
В судовому засіданні встановлено, що обидві сторони виконали умови зазначеного вище договору купівлі-продажу, тобто позивач передав відповідачу певну суму за придбаний об'єкт нерухомості, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру (а.с. 18), а відповідач, в свою чергу, передав позивачу проданий гараж, яким позивач користується до цього часу, про що свідчить акт прийму-передачі (а.с. 17).
При цьому слід відмітити, що ТОВ «Пристань Новомосковськ» являється орендарем земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомості (а.с. 19-24).
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та мають бути задоволені, а тому договір купівлі-продажу гаражу для зберігання та обслуговування човнів загальною площею 22,0 кв.м., що розташований на території пристані за адресою АДРЕСА_1, повинен бути визнаний дійсними, а за позивачем повинно бути визнане право власності на придбаний об'єкт нерухомості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 657, 203 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України суд, -
Визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражу для зберігання та обслуговування човнів загальною площею 22,0 кв.м., що розташований на території пристані за адресою АДРЕСА_1 (позначений в інвентарній справі літерою «З»), укладений 29 березня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Пристань новомосковськ» та ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гаражу для зберігання та обслуговування човнів загальною площею 22,0 кв.м., що розташований на території пристані за адресою АДРЕСА_1 (позначений в інвентарній справі під літерою «З»).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суду в десятиденний термін після його проголошення.
Суддя О.В. Сорока.