Справа № 2-3483/10
16 вересня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря Черкасової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спільне майно подружжя, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати квартиру за АДРЕСА_1 спільним майном подружжя та визнати за нею право власності на Ѕ частину вказаної квартири.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що з 07.07.1986 року знаходиться в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 В період шлюбу з відповідачем, а саме 07.02.2001 року, вони за спільні кошти подружжя придбали квартиру за АДРЕСА_1, однак договір купівлі-продажу був оформлений на ім'я чоловіка. Позивачка зазначає, що придбане ними майно повинно належати їм на праві спільної сумісної власності, їх права щодо володіння та користування майном є рівними, тому ОСОБА_1 звернулася з зазначеним позовом до суду, просить визнати за нею право власності на Ѕ частину вказаного нерухомого майна.
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність: позивач свій позов підтримала, відповідач позов визнав, тому судом, відповідно до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 знаходиться в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 з 07.06.1986 року (а.с. 11).
Згідно договору купівлі-продажу від 07.02.2001 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 жилу квартиру за АДРЕСА_1 (а.с. 7), і вказаний договір в реєстрі прав власності на нерухоме майно був зареєстрований на його ім'я.
Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Зазначеним вище договором стверджується, що спірне нерухоме майно набуте чоловіком та дружиною в період шлюбу, а тому повинно бути визнане спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В судовому засіданні не надано жодного доказу про існування між подружжям будь-якої домовленості щодо часток у спільному майні подружжя, як і не встановлена наявність шлюбного договору, а тому суд вважає, що частки у квартирі за АДРЕСА_1 подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є рівними, тобто за позивачем повинно бути визнане право власності на Ѕ частину зазначеної квартири.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60,70 СК України, ст. 10, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири за АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту проголошення цього рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя О.В. Сорока.