Справа № 191/1961/22
Провадження № 1-кп/191/143/22
УХВАЛА
іменем України
про здійснення спеціального судового провадження
за відсутності обвинуваченого(in absentia) та обрання запобіжного заходу
11 грудня 2023 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області №22022130000000155 від 11 травня 2022 року відносно ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №22022130000000155 від 11 травня 2022 року відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_5 та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотань прокурора, так як вважав, що вони необґрунтовані.
Обвинувачена ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з'явилася з невідомої суду причини.
Заслухавши думку прокурора, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.5 ст.139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Згідно з ст. 323 ч.3 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/ або міжнародний розшук.
Частиною 2 ст. 297-1 КПК України встановлено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено перелік правових підстав, за сукупності яких можливе проведення спеціального судового провадження, а саме: обвинувачення у вчиненні певних видів злочинів; оголошення у міждержавний та/або міжнародний розшук; підтвердження того, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, ухилення від явки на судовий виклик (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази); підтвердження того, що обвинувачений переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У рішенні ЄСПЛ, яке є частиною національного законодавства України - "Меденіца проти Швейцарії" зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснене відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа "Сейдовіч проти Італії").
За змістом обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України, щодо якого допускається спеціальне провадження. Про час та місце проведення підготовчого судового засідання була повідомлена належним чином шляхом публікацій виклику у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Також, ч.3 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 за № 1207-VII передбачено, що порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
На офіційному веб-сайті суду були опубліковані оголошення про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 до суду 21.04.2023 року на 09.00 год., 25.05.2023 року о 10-30 год., 12.10.2023 року 09:00 год.; 12.10.2023 року на 09:00 год., 11.12.2023 р. о 13:30 до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
На веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування» опубліковано повістку про виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_5 у судове засідання на 07.08.2023 року 10 год. 30 хв., 12.10.2023 р. на 09:00 год.; 11.12.2023 року 13:30 год. до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Також у газеті «Урядовий кур'єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_5 у підготовчі судові засідання на 07.08.2023 року 10 год. 30 хв. №154, 12.10.2023 р. на 09:00 год. №201; 11.12.2023 року 13:30 год. №243 до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Однак у жодне із призначене підготовче судове засідання ОСОБА_5 за викликом до суду не з'явилася, про неможливість та/або причини неприбуття не повідомила.
Також встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яке у зв'язку зі збройною агресією російської федерації було захоплене представниками військових формувань РФ та незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки».
Таким чином, зібрані докази дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, де переховується від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, а також відомості про те, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У зв'язку з вищевикладеним стосовно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.07.2022 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування.
Наразі обвинувачена ОСОБА_5 ухиляється від прокурора та суду, оголошена у розшук та постійно перебуває на території Луганської області, яка відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 є тимчасово окупованою територією України з 06.03.2022 року.
На підставі викладеного, враховуючи, що обвинувачена перебуває на тимчасово окупованій території України та на даний час переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у встановленому законом порядку повідомлялася про розпочате щодо неї досудове розслідування, тому суд вважає доцільним здійснювати спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) у кримінальному провадженні № 22022130000000155 від 11.05.2022 року, відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Хоча ч.2 ст.314 КПК України передбачена можливість проведення підготовчого судового засідання без участі обвинуваченого, якщо здійснювалося спеціальне досудове розслідування, але суд вважає за необхідне в межах здійснення спеціального судового провадження призначити підготовче судове засідання виходячи з наступного.
Розділ IV Кримінального процесуального кодексу України, який називається «судове провадження у першій інстанції», включає такі глави, як підготовче провадження та судовий розгляд. Тобто вони закріплені як самостійні стадії судового провадження.
Частина 5 ст.139 КПК України передбачає можливість здійснення саме спеціального судового провадження, а не спеціального судового розгляду.
Тому суд приходить до висновку, що в межах спеціального судового провадження необхідно здійснити підготовче провадження - провести підготовче судове засідання та подальший судовий розгляд.
Згідно ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів та/або суду; - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тримання під вартою.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Крім того, згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ у справі «Сельчук проти Туреччини» визначено, що підставою виникнення ризику вчинення нових правопорушень може бути попередня судимість.
При вирішенні заявленого клопотання, суд приймає до уваги такі обставини, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, за яке законом про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої та перебуває на тимчасово окупованій території України.
Наявність викладених обставин дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, надалі переховуватися від суду.
До обставин (ризиків), які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, безумовно належить військова агресія проти України, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
З огляду на викладене, застосування у даному випадку більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Згідно абз.8 ч.4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 197, 297-1, 314-316, 323, 336 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання прокурора Троїцького відділу Сватівської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні №22022130000000155 від 11 травня 2022 року відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Підготовче судове засідання по кримінальному провадженню №22022130000000155 від 11 травня 2022 року відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, призначити на 10:30 годину 13.03.2024 року в приміщенні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул.Чехова, 1.
Обрати ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Після затримання ОСОБА_5 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Інформацію щодо змісту даної ухвали направити до ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, для подальшого направлення для публікування в газеті «Урядовий кур'єр».
Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1