Справа № 202/18631/23
Провадження № 1-кс/202/9662/2023
07 грудня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майно, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 07.08.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023040000000430, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання в якому слідчий просить накласти арешт на майно, а саме: на об'єкт нерухомості - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2803938412020), що перебуває у власності ОСОБА_5 .
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , за попередньою змовою з іншими фігурантами кримінального провадження ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розуміючи, що громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, у тому числі, таким, які мають військово-облікові документи з ТЦК та СП із відміткою та/або записом «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» не мають права виїжджати за межі України, оскільки виїзд такої категорії осіб, не передбачено ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», налагодив схему з незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом організації, керування та сприяння таким діям, у тому числі, шляхом надання порад, вказівок, засобів звернення до відповідних ТЦК та СП та проходження військо-лікарської комісії, за результатами якої буде встановлено непридатність особи до військової служби у військовий час та отримання відповідних документів.
Так, у невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_7 під час приватного спілкування з ОСОБА_10 повідомив останньому, що він та його товариші мають широке коло знайомств у м. Дніпро, у тому числі і серед працівників ТЦК та СП, а також мають можливість організовувати проходження військово-лікарської комісії, за результатом якої буде встановлено непридатність особи до військової служби у військовий час та отримання відповідних офіційних документів.
В подальшому, 08.07.2023, в ході спілкування ОСОБА_10 та ОСОБА_7 за допомогою мобільного додатку «Telegram» ОСОБА_7 нагадує ОСОБА_10 про можливість виготовлення документів, які надають можливість безперешкодно виїжджати за межі України під час дії воєнного стану. Під час вказаного обміну повідомленнями, ОСОБА_7 пояснює ОСОБА_10 процедуру оформлення зазначених документів та її вартість, а також надає контакт свого знайомого - ОСОБА_6 , який надає ОСОБА_10 уточнену інформацію стосовно процедури оформлення документів, які надають можливість безперешкодно виїжджати за межі України під час дії воєнного стану та повідомляє, що їх оформлення здійснюється за допомогою працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, за словами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , для оформлення відповідних документів, ОСОБА_10 повинен їм надати копію паспорта, ідентифікаційного коду, 4 фотокартки, при наявності тимчасового приписного посвідчення, військового квитка та рукописних даних щодо вищої освіти, місця навчання сімейного стану, а також грошові кошти у сумі від 7000$ до 9000$.
В подальшому, за результатами проведення досудового розслідування, встановлено, що зібрані документи та грошові кошти ОСОБА_6 передає своєму товаришу ОСОБА_5 , який, в свою чергу, має домовленість з начальником відділу призову ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_8 , після отримання документів від ОСОБА_5 протягом 2-3 тижнів, використовуючи своє службове становище, здійснює оформлення документів, які надають можливість безперешкодно виїжджати за межі України під час дії воєнного стану, шляхом сприяння у фіктивному проходженні військово-лікарської комісії та подальшому виключені з мобілізаційного резерву як особа що не придатна до військової служби у військовий час, що в свою чергу усуває перешкоди в перетині державного кордону під час дії військового стану в Україні.
Відповідно до отриманих даних, ОСОБА_7 має домовленість з ОСОБА_6 щодо частки у розмірі 500 $ за кожну особу якій виготовляється довідка.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення злочину може бути також причетний ОСОБА_9 , який так само, як і ОСОБА_7 , ОСОБА_6 сприяє ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, шляхом підшукування осіб, яким необхідно оформити зазначені документи.
Таким чином, ОСОБА_5 разом з іншими встановленими фігурантами кримінального провадження, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою, переслідуючи корисливі мотиви, організували злочину схему з виготовлення довідок про проходження військово-лікарської комісії та виключення з військового обліку осіб призивного віку.
30.11.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_5 перебуває квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2803938412020).
Таким чином, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, у ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_5 .
У разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешт квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , є достатні підстави вважати, що вказане майно може бути пошкоджене, знищене чи відчужене.
Вказані ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 , 30.11.2023 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та на теперішній час усвідомлює, що до нього може бути застосоване покарання у вигляді конфіскації майна.
Не застосування арешту майна підозрюваного ОСОБА_5 може призвести до відчуження об'єкту нерухомості іншим особам, в тому числі добросовісним набувачам. При цьому, з метою зниження вартості об'єкту нерухомості, майно може бути пошкоджене чи знищене.
На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт на вищевказане нерухоме майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
В судове засідання слідчий не з'явилася, надала заяви про розгляд даного клопотання за її відсутності, в заяві вказала, що вимоги клопотання підтримує.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне здійснити розгляд клопотання без повідомлення володільця та за відсутності учасників. На думку слідчого судді завчасне повідомлення володільця майна може привести до відчуження майна.
На підставі викладеного, у зв'язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відеофіксація судового засідання не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Дослідивши матеріали клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Частина 1 ст. 170 КПК України вказує на те, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається зокрема конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що Відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 07.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023040000000430 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
30.11.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Із доданих матеріалів клопотання вбачається, що підозра достатньо підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення; рапортом співробітників УСБУ в Дніпропетровській області; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду мобільного телефону; протоколом огляду грошових коштів; протоколами за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами проведення обшуків; протоколами затримання осіб в порядку ст. 208 КПК України; речовими доказами у кримінальному провадженні; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_5 перебуває квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2803938412020).
На думку слідчого судді, в даному випадку обмеження права власності шляхом накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності цілком відповідатиме принципу співмірності виконання завдань кримінального провадження, оскільки, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки реалізацію права власника майна, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тож, у даному випадку, саме не накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності, може призвести до подальшого його відчуження, що суперечить завданням кримінального провадження та унеможливить застосування покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та винесення обвинувального вироку.
На підставі вищенаведеного, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, санкцією якої передбачена можлива конфіскація майна, слідчий суддя вважає доведеним, що незастосування в даному випадку арешту вказаного майна може призвести до його відчуження, а тому з метою запобігання можливості відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №42023040000000430 від 07.08.2023, на об'єкт нерухомості - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2803938412020), що перебуває у власності ОСОБА_5 .
Заборонити розпорядження вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Тимчасово, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавити будь-яких осіб права на відчуження та розпорядження вказаним вище майном.
Заборонити вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2803938412020).
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1