ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2023 р. Справа № 440/5660/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2023, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, по справі № 440/5660/23
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) , Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) на транспорті у Полтавській області (далі також - відповідач -1, Відділ Укртрансбезпеки), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також - відповідач-2, Укртрансбезпека), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову № 191259 від 04.04.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно ФОП ОСОБА_1 у розмірі 34 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не вірно кваліфіковані дії позивача, безпідставно притягнуто його до відповідальності за порушення абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", тому як вказано норма застосовується при виконанні резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст.53 цього Закону.
Вимоги до організації міжнародних перевезень, а також перелік необхідних документів визначені у ст. 53 ЗУ "Про автомобільний транспорт", проте серед цих вимог у ч.3-6 цієї статті відсутній такий документ як "реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водія" .
Також просив врахувати, що 02.03.2023 відповідачем за наслідками рейдової перевірки іншого транспортного засобу та за аналогічне правопорушення до водія цього транспорту застосована відповідальність за абз.11 ч.1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт" у вигляді штрафу 680 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 191259 від 04 квітня 2023 року.
Не погодившись із судовим рішенням Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просила його скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що належний позивачу транспортний засіб, на якому він здійснював перевезення обладнаний цифровим тахографом, тому водій повинен мати картку водія та роздруківку даних роботи тахографа. Відповідальність за відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про роботу і відпочинок водія передбачена абз.6 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Зазначив, що в разі обладнання транспортного засобу аналоговим тахографом водій повинен мати заповнені тахокарти, які також називаються реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв, за відсутність яких відповідальність передбачена абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Законодавець розмежовує види відповідальності перевізника який здійснює міжнародні перевезення за відсутністю реєстраційних листків (тахокарт) до аналогового тахографа та роздруківки даних з цифрового тахоргафа.
Факт порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт позивачем не заперечується, з актом про виявлені порушення він був ознайомлений, що засвідчено його підписом та надано пояснення : "Забув вставити картку".
Підставою для притягнення позивача до відповідальності стала відсутність на момент проведення перевірки обов'язкового при здійсненні міжнародних перевезень вантажів документу - роздруківки на паперовому носії інформації щодо режимів роботи та відпочинку водія з цифрового тахографа. Тому до позивача правомірно застосовано адміністративно господарський штраф, передбачений абз.6 ч.1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
Щодо посилань позивача на те, що за аналогічне правопорушення відповідачем до водія іншого транспортного засобу була застосована відповідальність, передбачена абз.11 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а не як до позивача за ч.6 ч.1 ст.60 цього Закону вказав, що транспортний засіб на який посилається позивач був обладнаний аналоговим тахографом, відповідальність за управління яким без реєстраційних листків праці та відпочинку водія передбачена саме абз.11 ч.1 ст. 60 Закону, в той час коли автомобіль позивача, на якому він здійснював міжнародні перевезення обладнаний цифровим тахографом, тому його дії кваліфіковані за абз. 6 ч.1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що з огляду на вибірковість підстав для притягнення до відповідальності та можливість посадовим особам Укртрансбезпеки тлумачити двояко та за власними вподобаннями норми законодавства, відсутність забезпечення ними належної оцінки під час проведення перевірки дійсних обставин правопорушення та об'єктивного розгляду справи, що унеможливлює дотримання вимог законності та допускає застосування протиправних постанов, а саме такої, як спірна постанова № 191259 від 04.04.2023, тому вона підлягає скасуванню.
Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 по справі №440/5660/23 - без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що Державною служби України з безпеки на транспорті 02.03.2023 проведено рейдову перевірку транспортного засобу RENAULT MAGNUM DX 460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що здійснював міжнародне перевезення вантажів, під керуванням водія ОСОБА_1 .
Водієм надано до перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки, серед іншого:
-посвідчення водія серії НОМЕР_2 (а.с. 23);
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM DX 460, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 (а.с. 16-17);
-свідоцтво про реєстрацію напівпричепа марки LECITRAILER 3E20, номерний знак НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 (а.с. 18);
-картку водія НОМЕР_6 (а.с. 24);
- міжнародну автотранспортну накладну (CMR) (а.с. 15);
-протокол перевірки адаптації тахографа до транспортного засобу RENAULT MAGNUM DX 460, що обладнаний цифровим тахографом (а.с. 25-26).
За результатами перевірки складено акт перевірки від 02.03.2023 № 351717 (а.с. 13).
За висновками акту встановлено, що 02.03.2023 о 10:10 на а/д М-30 км 347+527, транспортний засіб RENAULT MAGNUM DX 460, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом LECITRAILER, BI7390XM, власником якого є ОСОБА_1 , що керував цим транспортним засобом з порушенням ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме під час виконання міжнародних перевезень вантажів за маршрутом Україна-Туреччина у водія відсутня роздруківка режимів роботи і відпочинку водія з цифрового тахографа на паперовому носії інформації у зв'язку з відсутністю картки водія у слоті тахографа, відповідальність за що передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
З актом перевірки водій ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його підпис на акті, та пояснення в графі "пояснення водія про причини порушень" - забув вставити карту.
04.04.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області прийнято постанову № 191259 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.6 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та накладено штраф у розмірі 34000 грн (а.с. 11).
Позивач, вважаючи постанову від 04.04.2023 № 191259 протиправною, оскаржив її до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з невірної кваліфікації дій позивача, оскільки відповідальність за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку передбачена абз.11 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-III , а не абз.6 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III.
Також, Відділом Укртрансбезпеки у Полтавській області безпідставно притягнуто позивача до відповідальності за абз.6 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III - за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст.53 цього Закону, оскільки відповідачем не доведено відсутності у водія документів, передбачених ч.3 ст. 53 Закону № 2344-ІІІ .
Разом з тим, із викладеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області 02.03.2023 проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за наслідками якої складено акт № 351717 від 02.03.2023
На підставі акту Постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області № 191259 від 04.04.2023 до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн .
Постановою встановлено, що ОСОБА_1 о 10:10 02.03.2023 на а/д М-30 км 347+527 , транспортний засіб RENAULT MAGNUM DX 460, д.н.з. НОМЕР_1 допустив порушення ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» ) згідно акту проведення перевірки від 02.03.2023 № 351717), відповідальність за яке передбачена абз.6 ч.1 ст.60 Закону України " Про автомобільний транспорт". (а.с.11)
Відповідно до абз.4 п.1 постанови КМ України № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Постановою КМ України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.
Згідно з п.1 цього Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному та залізничному транспорті.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006р.
Згідно п.3 зазначеного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» є зафіксований факт надання водієм ОСОБА_1 послуг при виконанні міжнародного перевезення вантажів за відсутності роздруківок даних роботи водія з тахографа на момент проведення перевірки.
Відповідно до ч.3 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.
Приписами ч. 7 цього Закону встановлено, що у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи.
Згідно з ч.8 ст.53 вказаного Закону водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Таким чином, автомобільні перевізники мають обов'язок забезпечити, а водії пред'явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення.
Крім того, на водіїв покладається обов'язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Відповідно до п.1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
Пунктом 3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Окрім цього, 11.10.2005 набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».
20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».
Зокрема, частиною 8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія - це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.
Згідно фактичних обставин справи на автомобілі позивача облаштовано цифровий тахометр, який не використовує щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія, а використовує карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.
Під час здійснення рейдової перевірки позивач не надав роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, пославшись на те, що забув вставити карту водія, тобто під час проведення рейдової перевірки виявлено відсутність даних стосовно підтвердження дотримання режиму праці та відпочинку водія.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена приписами ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Зокрема, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.6 ч.1);
управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.11 ч.1).
Зазначеними нормами передбачена кваліфікацію різних за своїм складом порушень:
відсутність документів, передбачених ст.53 вказаного Закону;
порушення вимог використання тахографа, які полягають у виконанні міжнародного автомобільного перевезення без контрольного пристрою (тахографу) або з вимкненим тахографом;
відсутності щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.
Оскільки щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не можна ототожнювати з роздруківками на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, тому норми абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на розглядуваний випадок не поширюються.
У свою чергу, правильною кваліфікацією порушення перевізником Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині відсутності роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія є абз.6 ч.1 ст.60 вказаного Закону.
Висновки суду, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв не є документом, передбаченим ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт», необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (резидентів та нерезидентів) та видів перевезень (пасажирських, вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф, колегія суддів вважає помилковими, оскільки ч.8 ст.53 Закону України " Про автомобільний транспорт" покладено обов'язок водія надавати під час перевірки у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруківку на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Тобто, вказаний документ, відсутність якого на момент перевірки встановлено у позивача є обов'язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом; інші документи, наведені в ч.ч.3-6 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт», є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент).
Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абз.6 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відсутні.
Натомість, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи невірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 по справі № 440/5660/23 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій