ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2023м. ДніпроСправа № 904/3048/23
за позовом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт", м. Марганець Дніпропетровська області
про стягнення заборгованості в сумі 621 660 грн 52 коп. за договором на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів та окремих територій від 29.10.2013 № 200/01 в редакції додаткових угод
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
СУТЬ СПОРУ:
Державний воєнізований гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загіну державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" із позовом від 13.06.2023 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНДШАФТ" заборгованість в сумі 621 660 грн 52 коп.. з яких 431 927 грн 04 коп. - основний борг, 117 129 грн 00 коп. - інфляційні втрати, 10 482 грн 97 коп. - 3% річних, 62 121 грн 51 коп. - пеня, відповідно до умов договору на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів та окремих територій від 29.10.2013 № 200/01 в редакції додаткових угод.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем у мов спірного договору а частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг.
Ухвалою господарського суду від 19.06.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано Державному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали, в тому числі через систему "Електронний суд", усунути недоліки позовної заяви надавши до суду: придатні до читання копії доданих до позовної заяви документів; належні докази направлення на адресу відповідача позовної заяви від 13.06.2023 № б/н з додатками.
17.07.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 16.10.2023 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
31.10.2023 на адресу суду повернувся конверт з копією ухвали від 16.10.2023, що направлялася на адресу відповідача, із відміткою відділення поштового зв'язку: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
29.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" (замовник) та Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном державної служби України з надзвичайних ситуацій (виконавець) укладено договір № 200/01 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єкті та окремих територій (надалі - договір), відповідно до розділу 1 якого (в редакції додаткової угоди № 14/161/01 від 26.10.2021), предметом договору є організація та здійснення виконавцем постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування об'єктів замовника з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єктах замовника надзвичайних ситуацій.
Під аварійно-рятувальним обслуговуванням слід розуміти організацію виконавцем цілодобового функціонування своїх структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайних ситуацій або загрози їх виникненню, забезпечення робіт та заходів, спрямованих на запобігання та профілактику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, у кількості 0,048 оперативної одиниці згідно з нормами виїзду на об'єкти замовника, що встановлений планом ліквідації аварій.
Об'єкти замовника, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню, визначені в додатку № 1 цього договору, який узгоджується обома сторонами.
Відповідно до додатку № 1до договору № 200/01 від 29.10.2013 об'єкт, який підлягає постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню в межах техногенного родовища марганцевих руд шламосховища РЗФ ім. Максимова, що знаходиться в м. Марганець Дніпропетровської області - кар'єр.
Відповідно до п. п. 3.12, 3.13 замовник зобов'язаний оплачувати, відповідно до умов договору, постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування.
Впродовж 10 календарних днів підписати наданий виконавцем акт виконання умов договору та один примірник повернути на його адресу.
Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 13/210/01 від 24.10.2019) вартість функціонування структурних підрозділів виконавця у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення складає помісячно:
- з 01.01.2020 по 19 056 грн 15 коп., без ПДВ;
- з 01.07.2020 по 19 635 грн 37 коп., без ПДВ;
- з 01.12.2020 по 20 080 грн 04 коп., без ПДВ.
Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 14/161/01 від 26.10.2021) вартість функціонування структурних підрозділів виконавця у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення складає помісячно:
- з 01.01.2022 по 21 145 грн 28 коп., без ПДВ;
- з 01.07.2022 по 21 939 грн 80 коп., без ПДВ;
- з 01.12.2022 по 22 503 грн 00 коп., без ПДВ.
У всіх випадках збільшення витрат на утримання загону, що пов'язані зі збільшенням заробітної плати, вартістю матеріалів та інше, виконавець проводить перерахунок, а замовник узгоджує фінансування загону на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування на підставі наданих підтверджувальних документів (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 4.3 договору перерахування коштів проводиться щомісячно в термін до 10 числа місяця, що слідує за звітним, згідно з наданими виконавцем рахунками.
Оплата за виконані аварійно-рятувальні роботи проводиться за фактичними витратами на їх виконання додатково до фінансування загону на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування (п. 4.1), на підставі наданих підтверджувальних документів, узгоджених замовником (п. 4.5 договору).
Згідно з п. 5.4 договору за порушення терміну оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний дань затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується та виплачується пеня. Сплата пені не звільняє сторону від виконання обов'язків за даним договором.
Договір укладається на невизначений термін та вступає в дію з 01.01.2014 (п. 6.1 договору).
Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
На виконання умов договору у період з липня 2021 року по березень 2023 року позивач надав, а відповідач прийняв обумовлені договором послуги на загальну суму 447 062 грн 92 коп., що підтверджується актами здавання-приймання платних послуг, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 112 - 132).
Стосовно підписання актів здавання-приймання платних послуг, господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи акти №№ 261-ф від 31.07.2021, 303-ф від 31.08.2021, 345-ф від 30.09.2021, 386-ф від 31.10.2021, 427-ф від 30.11.2021, 468-ф від 31.12.2021,26-ф від 31.01.2022, 92-ф від 31.03.2022, 124-ф від 30.04.2022, 162-ф від 31.05.2022, 199-ф від 30.06.2022, 245-ф від 31.07.2022, підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.
Проте акти № 49-ф від 28.02.2022, 278-ф від 31.08.2022, 358-ф від 30.09.2022, 364-ф від 31.10.2022, 402-ф від 30.11.2022, 425-ф від 31.12.2022, 30-ф від 31.01.2023, 63-ф від 28.02.2023, 98-ф від 31.03.2023, підписані лише зі сторони позивача та відповідно не містить підпису та відтиску печатки зі сторони відповідача.
Втім, як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи (а.с. 133-140), акти здавання-приймання платних послуг 49-ф від 28.02.2022, 278-ф від 31.08.2022, 358-ф від 30.09.2022, 364-ф від 31.10.2022, 402-ф від 30.11.2022, 425-ф від 31.12.2022, 30-ф від 31.01.2023, 63-ф від 28.02.2023, 98-ф від 31.03.2023 та рахунки були надіслані на адресу відповідача для підписання, але в обумовлений п. 3.13 договору строк на адресу позивача підписаний акт не повернувся і заперечень щодо акту здавання - приймання платних послуг на адресу позивача не надходило.
Відповідачем було частково сплачено грошові кошти за отримані послуги у сумі 15 135 грн 88 коп. відповідно до рахунку № 261-ф від 31.07.2021 на суму 20 080 грн 04 коп.
Таким чином, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 431 927 грн 04 коп.
Із посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 10 482 грн 97 коп. за загальний період з 10.08.2021 по 31.04.2023 та інфляційні втрати у розмірі 117 129 грн 00 коп. за загальний період з серпня 2021 по березень 2023, а також пеню на підставі п. 5.4 договору в суму 62 121 грн 51 коп. за загальний період з 10.08.2021 по 21.04.2023.
Доказів оплати заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.
Предметом доказування по справі є обставини укладання договору, факт надання послуг, строк оплати послуг, наявність часткової оплати послуг, строк дії договору, наявність прострочення оплати послуг.
Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про надання платних послуг, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
Як встановлено судом, доказів припинення укладеного між сторонами договору або зміни його умов матеріали справи не містять, отже на момент розгляду справи договір є чинним і в силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України обов'язковим до виконання сторонами.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач у спірному періоді надав відповідачу обумовлені договором послуги на загальну суму 431 927 грн 04 коп., які не були оплачені відповідачем, у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 431 927 грн 04 коп.
З урахуванням умов п. 4.3 договору строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
Оскільки відповідачем своєчасно не сплачено вартість наданих позивачем послуг, суд вважає позовну вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 431 927 грн 04 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Господарський суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені 3 % річних за загальний період прострочення з 10.08.2021 по 21.04.2023 в сумі 10 482 грн 97 коп. та інфляційні втрати в сумі 117 129 грн 00 коп. за період з серпня 2021 року по березень 2023 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат порушень умов договору та чинного законодавства судом не встановлено.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
На підставі п. 5.4 договору позивач нарахував до сплати відповідачу пеню у загальному розмірі 62 121 грн 51 коп. за загальний період з 10.08.2021 по 21.04.2023.
Судом, враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими обмежено нарахування пені піврічним строком, однак відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, строки нарахування пені, які встановлені у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, були продовженими до закінчення дії карантину.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені порушень умов договору та чинного законодавства судом не встановлено.
Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 10 482 грн 97 коп., інфляційні втрати у розмірі 117 129 грн 00 коп. та пеня у розмірі 62 121 грн 51 коп.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Загальні питання повернення сплачених сум судового збору врегульовано статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір"); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно платіжної інструкції № 774 від 24.04.2023 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9 324 грн 91 коп., в той час, як відповідно до зазначеного сума судового збору повинна складати 7 459 грн. 93 коп.
Оскільки позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, сплачений судовий збір підлягає поверненню із державного бюджету у розмірі 1 864 грн 98 коп. за клопотанням позивача.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 126, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Спуск Набережний, 1, код ЄДРПОУ 32128537) на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій (50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 223а, код ЄДРПОУ 33873405) 431 927 грн 04 коп. - основного боргу, 117 129 грн 00 коп. - інфляційних втрат, 10 482 грн 97 коп. - 3% річних, 62 121 грн 51 коп. - пені, 7 459 грн. 93 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 15.12.2023.
Суддя І.А. Рудь