Справа № 504/5105/23
Номер провадження 1-кп/504/764/23
УХВАЛА
15.12.2023 рокусмт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022164010000184 від 12.08.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
В судовому засіданні прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 надав клопотання прокурора ОСОБА_6 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки перебуваючи на волі останній може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник-адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку про задоволення клопотання виходячи з наступного.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На підставі цього, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Прецедентне право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення не з'явиться на суді /справа Stogmuller против Austria/;
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання відправленню правосуддя /справа Stogmuller против Austria/;
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /справа Matznetter против Austria/;
- ризик, що особа порушить громадський порядок /справа Letellier против France/.
Продовжене тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги особистої свободи /справа W. против Switzerland, судове рішення від 26.01.1993 року § 30/.
Суд, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи принцип презумпції невинуватості, приходить до наступного.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, характеру інкримінованого злочину свідчить про існування ризику переховування від суду.
Також, ризик впливу на свідків здається суду явно переконливим, оскільки обвинувачений шляхом вмовляння, переконання чи погроз може вплинути на них з метою зміни показань під час судового розгляду.
Реальна небезпека чинення тиску на свідків може мати місце на початковій стадії досудового розслідування цієї справи, і може зменшитись лише з певним часом (справа «Летельє проти Франції», 12369/86, 26 червня 1991 року).
Наразі допит жодних осіб не проводився, тому заявлений прокурором ризик можливості незаконного впливу на цих осіб є вкрай актуальним.
Крім того, обвинувачений є військовослужбовцем, який дислокується у підрозділі військової частини за місцем проходженням служби. З огляду на те, що наразі триває воєнний стан, дислокація військовослужбовців може постійно змінюватися, крім того, у випадку загрози ракетного обстрілу або іншої небезпеки, підрозділ може передислокуватися в інше місце, що унеможливлює застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Враховуючи, що обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти доведеним ризикам, зважаючи на обставини справи, дані про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним обрати запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
Обираючи ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що саме цей запобіжний захід забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч.7 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, у зв'язку із чим розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 197, 372 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з 15.12.2023 року.
Закінчення строку тримання під вартою визначити 12.02.2024 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1