ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/19752/23Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.
Провадження № 33/817/631/23 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Нюні О.І. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2023 року,-
ВСТАНОВИВ:
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Згідно постанови 05 жовтня 2023 року о 08.55 год. по вул. Бродівській в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo XC 60 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку в лікаря нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу №367 від 05 жовтня 2023 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Нюня О.І. просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2023 року - скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що:
в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ;
ознаки наркотичного сп'яніння були відсутні;
у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ознак наркотичного сп'яніння;
працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу;
як акт огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів так і направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції були складені у приміщенні лікарні після огляду в лікаря;
рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення;
працівники поліції діяли не законно при затриманні ОСОБА_1 ;
у матеріалах справи відсутній протокол затримання та протокол за вчинення правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП;
ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз'яснено його прав та обов'язків;
у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація;
відеозаписи наявні у матеріалах справи не велися безперервно;
в матеріалах справи відсутні докази проходженням лікарем закладу охорони здоров'я тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством;
в матеріалах справи відсутній як сертифікат відповідності так і свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки;
в матеріалах справи відсутній акт медичного огляду, на підставі якого видається висновок лікаря;
ОСОБА_1 копію висновку лікаря вручено не було;
зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння не повідомлявся ОСОБА_1 в присутності поліцейського;
сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 .
Заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Нюні О.І., який просив розглядати апеляційну скаргу у відсутності ОСОБА_1 та задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №005443 від 05 жовтня 2023 року; акті огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого слідує, що огляд проведений у зв'язку із виявленими ознаками: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість рухів та мови, почервоніння обличчя, результат огляду позитивний, тест №367; результаті токсикологічного аналізу сечі методом ІХА ОСОБА_1 , проведеного токсикологічною лабораторією КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР за №834 від 05 жовтня 2023 року; висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №367 від 05 жовтня 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 05 жовтня 2023 року о 10.00 год. перебував у стані наркотичного сп'яніння; копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №823630 від 05 жовтня 2023 року, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП; відеозаписах із нагрудних камер поліцейських.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об'єктивних даних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в оскарженій постанові по цій справі не вбачається.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Виходячи з вищенаведеного, доводи апеляційної скарги про те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом, оскільки він не є самостійним беззаперечним доказом суд апеляційної інстанції оцінює критично. Окрім того, вирішуючи справу суд першої інстанції взяв до уваги не тільки протокол про адміністративне правопорушення, а й інші докази, наявні у матеріалах справи.
Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є безпідставні, так як спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не заперечує факту свого порушення правил дорожнього руху.
Також, даними відеозапису із реєстратора службового автомобіля (файл IMG_6306.MP4) зафіксовано як транспортний засіб марки Volvo XC 60 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонений червоний сигнал світлофору. Після зупинки, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про підстави зупинки його транспортного засобу на що останній жодних заперечень щодо підстави зупинки його транспортного засобу не висловлював.
Крім наведеного, твердження апелянта про те, що він ПДР не порушував, спростовуються копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №823630 від 05 жовтня 2023 року, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП.
Відомостей про скасування вказаної постанови в апеляційній скарзі не вказано і в ході апеляційного розгляду не надано, отже на даний час вона не скасована і набрала законної сили.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги твердження апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, оскільки відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. З наявних у справі відеозаписів видно, що працівник поліції неодноразово оголосив ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, які стали причиною направлення на відповідний огляд.
Окрім цього, ознаки наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість рухів та мови), які були визначені поліцейським підставою для направлення на огляд на стан сп'яніння зафіксовані в акті огляду (а.с.2).
Твердження апелянта про скасування постанови через не зазначення у протоколі ознак сп'яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 , є безпідставними, так як ознаки сп'яніння зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення у разі відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У даному випадку ОСОБА_2 пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння, а суть правопорушення з приводу якого складено протокол полягає в тому, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки Volvo XC 60 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку в лікаря нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу №367 від 05 жовтня 2023 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про скасування оскарженої постанови з тих підстав, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу є безпідставними, оскільки відповідно до змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України за №1452/735 від 09.11.2015 року, водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, підлягають огляду на стан наркотичного сп'яніння. При цьому, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу обов'язкове. Форма направлення на огляд водія транспортного закладу наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та вимог КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги захисника про те, що як акт огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів так і направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції були складені у приміщенні лікарні після огляду в лікаря є безпідставними, оскільки сам по собі факт оформлення вищевказаних документів після проходженням огляду на стан наркотичного сп'яніння, не є підставою для скасування судового рішення. Вказані доводи фактично зводяться до незгоди апелянта із оскарженою постановою, проте висновків суду жодним чином не спростовують.
Твердження апелянта про те, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки вчинення правопорушення в цьому випадку доведено сукупністю інших доказів, в тому числі об'єктивними даними долученого до протоколу відеозапису.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до доводів апелянта про те, що працівники поліції діяли незаконно при затриманні ОСОБА_1 , оскільки стверджуючи в апеляційній скарзі, що дії працівників поліції були незаконними апелянт не наводить жодних відомостей про оскарження таких дій поліції в порядку, передбаченому КАС України, або до правоохоронних органів вищого рівня. Крім того, з наявних у матеріалах цієї справи відеозаписів нагрудних камер працівників поліції не вбачається з боку працівників поліції неправомірних дій.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз'яснено його прав та обов'язків, спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №005443 від 05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 було роз'яснено його права, що підтверджується його підписом. Вищевказаний протокол підписаний останнім без зауважень. Також, даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції (файл 00000_00000020231005091505_0009A.MP4 з 09:15:20 год) зафіксовано як працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 його права та обов'язки.
Не ґрунтуються на вимогах закону доводи апелянта про скасування постанови суду першої інстанції через те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про технічний засіб яким здійснювалася відеофіксація, так як положення ст.256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративні правопорушення такої вимоги не містить.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, яким фіксувалось правопорушення, не є безперервним не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, не спростовує факту вчинення ним правопорушення.
Безпідставними є твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутній як сертифікат відповідності так і свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, так як вбачається із матеріалів справи, 05 жовтня 2023 року о 08.55 год. по вул. Бродівській в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo XC 60 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, а не в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку в лікаря нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу №367 від 05 жовтня 2023 року;
Доводи апеляційної скарги, про те, що в матеріалах справи відсутні докази проходженням лікарем закладу охорони здоров'я тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, не є підставою для скасування оскарженої постанови, оскільки встановлений чинним законодавством порядок оформлення матеріалів справ про адміністративне правопорушення не містить вимог про долучення таких документів до протоколу про адміністративне правопорушення. Також, чинне законодавство не містить вимог щодо зазначення у акті огляду чи медичному висновку щодо результатів огляду на стан сп'яніння інформації про проходження лікарем тематичного удосконалення за відповідною програмою. Крім того, жодних доказів на підтвердження того, що лікар не пройшов тематичного удосконалення за відповідною програмою стороною захисту в ході апеляційного розгляду не надано, а об'єктивних підстав для сумніву в компетенції лікаря не встановлено.
Окрім того, відповідно до ст.14 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення огляду висновок лікаря, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку. Втім, ОСОБА_1 , доказів того, що висновок щодо результатів медичного огляду від 05 жовтня 2023 року був оскаржений у встановленому законодавством порядку, суду не надав.
Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутній акт медичного огляду, на підставі якого видається висновок лікаря, не заслуговують на увагу апеляційного суду, з огляду на наступне.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст.266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.19 розділу III Інструкції акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
З аналізу норм вказаної Інструкції вбачається, що доручення даного акту, до матеріалів судової справи не передбачено, такий акт залишається в медичному закладі.
Доводи апелянта стосовно того, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння не повідомлявся ОСОБА_1 в присутності поліцейського, спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема, даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції (файл 00000_00000020231005103005_0014A.MP4 з 10:31:50 год) зафіксовано як лікар ОСОБА_3 зі змістом висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння ознайомила ОСОБА_1 в присутності поліцейських. Крім того, з даного відео вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису вказаного висновку, а тому твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 копію висновку лікаря вручено не було, суд апеляційної інстанції оцінює критично.
Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 , а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Нюні О.І. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя