Дата документу 13.12.2023 Справа № 335/3196/23
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 335/3196/23Головуючий у 1-й інстанції: Шалагінова А.В. Повний текст рішення складено 11.08.2023 року.
Пр. № 22-ц/807/1951/23Суддя-доповідач: Гончар М.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Дашковської А.В., Подліянової Г.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (надалі - ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ») про визнання протиправним та скасування наказу
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-19), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ № 04-І від 06.02.2023 року, яким накладено стягнення відносно ОСОБА_1 у вигляді догани.
В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що наказом № 04-І від 06.02.2023 про застосування дисциплінарного стягнення у зв'язку із порушенням трудової дисципліни їй було оголошено догану за порушення п. 24 ст. 21 «Загальна дисципліна» Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» та п. 2 розділу 2 «Права та обов'язки сторін за договором» Трудового договору № 71 від 23.11.2021. Роботодавець посилається на те, що 23.01.2023 касир ОСОБА_1 без попередження почала вести відеозйомку у службовому приміщенні та, підійшовши з телефоном та ввімкненою камерою до заступника начальника сектору касових операцій ОСОБА_2 , почала у грубій формі висловлювати своє невдоволення та не реагувала на прохання ОСОБА_2 припинити такі дії та відеозйомку, також не реагувала на повідомлення про те, що вона не дає свою згоду на знімання. Згодом, 23.01.2023 близько 12:25 год. ОСОБА_2 звернулась до касира ОСОБА_1 з проханням написати пояснювальну записку щодо випадку, який стався раніше, проте ОСОБА_1 у грубій формі відмовилась надавати пояснення, не реагувала на вказівки та прохання свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 . Така поведінка та створення нездорової обстановки ОСОБА_1 призвела до необхідності виклику швидкої допомоги через погане самопочуття ОСОБА_2 .
Позивач стверджує, що зазначені в наказі № 04-І від 06.02.2023 обставини не відповідають дійсності, а саме адміністрація ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» не просила надати пояснення, а позивач не відмовлялась від дачі пояснень, оскільки тоді був не робочий час. Позивач намагалась уточнити робочі моменти, проте керівник на її питання не відповідала, на що позивач, для привернення уваги керівника, повідомила їй, що веде зйомку, проте зйомки фактично не було.
Позивач зазначає, що 06.02.2023 відносно неї було застосовано ще два дисциплінарних стягнення № 03-І та 05-І. З даних наказів вбачається, що події, за якими застосовано догану, відбувались в один день та за тими ж обставинами. Тобто, відносно неї застосовано три стягнення у вигляді догани в один день та за одними ж й тими обставинами, що є грубим порушенням Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Позивач звернулась зі скаргою до дирекції ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» з приводу догани, вказуючи на те, що час виклику швидкої допомоги ОСОБА_2 не співпадає з часом розмови позивача з нею, але скаргу задоволено не було.
Позивач вважає наказ № 04-І від 06.02.2023 про застосування до неї догани незаконним, таким, що порушує її права та інтереси, а тому просила його скасувати.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Шалагінову А.В. (а.с. 20).
Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 27) провадження у цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2023 року (а.с. 164-167) позов ОСОБА_1 у цій справі задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» від 06 лютого 2023 року № 04-І «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким касиру ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни.
Стягнуто з ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» на користь держави судовий збір розміром 1073,60 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» у своїй апеляційній скарзі (а.с. 169-177) просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, розглядати апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
В автоматизованому порядку 07.09.2023 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 178).
Ухвалою апеляційного суду від 07.09.2023 року справу витребувано у суду першої інстанції (а.с. 179), яка надана апеляційному суду 22.09.2023 року (а.с. 181). В період з 23.09.2023 року по 24.09.2023 року включно мали місце вихідні дні.
В автоматизованому порядку 25.09.2023 року суддею Дашковською А.В. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (а.с. 182-183).
Ухвалою апеляційного суду від 25.09.2023 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відповідача ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» у цій справі відкрито (а.с. 184), у задоволення клопотання відповідача про розгляд цієї справи з повідомленням (викликом) учасників цієї справи відмовлено, дану справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи (а.с. 185).
Оскільки, в силу вимог ст. 19 ч. 6 п. 2 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними. Згідно із ст. 274 ч. 1 п. 2 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин. Даний спір підлягає під вказане визначення наведеної норми закону. Відповідно до ст. 279 ч. 6 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ст. 369 ч. 3 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. В силу вимог ст. 128 ч. 1 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Апеляційним судом на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у цій справі не вбачається підстав для визнання обов'язковою явки для надання особистих пояснень будь-кого з учасників цієї справи, та зокрема представника ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ».
Позивач своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі не скористалась. Однак, за змістом ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідний штат суддів апеляційного суду взагалі.
В силу вимог ст. 36 ч. 4 ЦПК України … рішення… судді в інших справах… не може бути підставою для відводу. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є …рішення, постанови…
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі, керувався ст.ст. 19, 89, 141, 244-245, 259, 264, 265, 272-273, 274-279 ЦПК України та виходив із обґрунтованості позовних вимог позивача у цій справі.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з дитинства ІІ групи (посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 15.09.2017, копія а.с. 12).
Згідно з витягом із наказу № 149-ОС від 23.11.2021 (копія а.с. 41) позивач ОСОБА_1 з 23.11.2021 прийнята на посаду касира в ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» на неповний робочий час (25 годин, 5 днів на тиждень) з посадовим окладом згідно штатного розпису, що становить 5112,50 грн.
Наказом ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» від 06.02.2023 № 04-І «Про застосування дисциплінарного стягнення» (копія а.с. 6) позивачу оголошено догану за порушення п. 24 ст. 21 «Загальна дисципліна» Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет» (Категорично забороняється: створювати умови нездорової психологічно важкої атмосфери в колективі внаслідок особистого емоційного стану, поведінки, тощо) та п. 2.1.9 розділу 2 «Права та обов'язки сторін за договором» Трудового договору № 71 від 23.11.2021 (Працівник зобов'язаний сприяти створенню сприятливого морального клімату і робочої обстановки ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ»), яке полягало в тому, що касир ОСОБА_1 23.01.2023 без попередження почала вести відеозйомку у службовому приміщенні та, впритул підійшовши з телефоном та включеною камерою до заступника начальника сектору касових операцій ОСОБА_2 , почала в грубій формі висловлювати своє невдоволення та не реагувала на прохання ОСОБА_2 припинити такі дії та відеозйомку, також не реагувала на повідомлення про те, що вона не дає згоду на її зйомку. Згодом, 23.01.2023 близько 12:25 год. ОСОБА_2 звернулась до касира ОСОБА_1 з проханням написати пояснювальну записку щодо випадку, який стався раніше, проте ОСОБА_1 у грубій формі відмовилась надавати пояснення, не реагувала на вказівки та прохання свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 . Така поведінка та створення нездорової обстановки ОСОБА_1 призвела до необхідності виклику швидкої допомоги через погане самопочуття ОСОБА_2 .
Підставами для винесення даного наказу зазначені: доповідні записки заступника начальника сектору касових операцій ОСОБА_2 від 23.01.2023 (копія а.с. 7), доповідна записка інспектора відділу безпеки ОСОБА_3 від 23.01.2023 (копія а.с. 9), службова записка старшого касира ОСОБА_4 від 23.01.2023 (копія а.с. 10), акт про відмову від надання пояснень щодо порушення трудової дисципліни від 23.01.2023 (копія а.с. 11).
Відповідно до акту про відмову касира ОСОБА_1 від надання пояснень щодо порушення трудової дисципліни, який був складений 24.01.2023 (а не 23.01.2023 як вказано в оскаржуваному наказі) у присутності заступника начальника сектору касових операцій ОСОБА_2 , завідувача кас ОСОБА_5 , старшого касира ОСОБА_4 про те, що касир ОСОБА_1 відмовилась надати обґрунтовані письмові пояснення стосовно порушення трудової дисципліни, а саме п. 24 ст. 21 Правил внутрішнього трудового розпорядку та п. 2.1.9 розділу 2 Трудового договору № 71 від 23.11.2021 за фактами некоректної поведінки, відеозйомки заступника начальника сектору касових операцій ОСОБА_2 , що мало місце 23.01.2023 (а.с. 81).
За змістом доповідних записок заступника начальника сектору касових операцій ОСОБА_2 від 23.01.2023, касир ОСОБА_1 23.01.2023 після закінчення свого робочого часу, зайшла у приміщення центральної каси для з'ясування відносин стосовно її графіка на лютий 2023 року. Увімкнувши свій мобільний телефон почала її знімати, аргументуючи, що вона її попередила, що буде знімати. На зауваження, що ОСОБА_2 не дає згоди на відеозапис, ОСОБА_1 сказала, що це не важливо. У відповідь на її дії ОСОБА_2 натиснула кнопку виклику охорони, так як не розуміла, чого від неї можливо очікувати. Вони попросили ОСОБА_1 покинути приміщення центральної каси. Далі розмова з нею була закінчена, інспектор відділу безпеки та співробітник ЧОП розмовляли з нею окремо (а.с. 82). 23.01.2023 після розмови з касиром ОСОБА_1 з приводу доповідної записки завідувача кас ОСОБА_6 , касир ОСОБА_1 у грубій формі відмовилась від написання пояснювальної записки, на що відповіла, що вона сама собі керівник. ОСОБА_1 неодноразово дзвонила завідувачам кас та розповідала, як їм керувати лінією. Після дзвінка ОСОБА_2 їй на касу, ОСОБА_1 знову зазначила, що вона не її керівником, і вона сама знає, що їй робити. Після розмови з даним співробітником відчула себе зле (підвищення тиску, запаморочення), на що їй викликали швидку допомогу (а.с. 84).
Відповідно до доповідної записки інспектора відділу безпеки Соколова А.Л., 23.01.2023 він прибув до центральної каси після доповіді оператора про спрацювання кнопки тривожної сигналізації. Біля дверей центральної каси знаходились касир ОСОБА_1 , яка на підвищених тонах почала розповідати про невдоволення роботою в «Ашан». За хвилину вийшла заступник начальника сектору касових операцій ОСОБА_2 і попросила його вивести з зали ОСОБА_1 , так як її робочий час вже закінчився, веде себе вона неадекватно (а.с. 85).
Згідно зі службовою запискою старшого касира ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючи в центральній касі, вона стала свідком зухвалої та неадекватної поведінки касира ОСОБА_1 до заступника начальника сектору касових операцій ОСОБА_2 , а саме: підійшовши впритул до ОСОБА_2 почала відеозйомку без надання на це її згоди, виказуючи при цьому своє невдоволення щодо графіку роботи, заробітної плати, тим, що в неї необлаштоване робоче місце, як для особи з інвалідністю. На зауваження керівника не реагувала, підвищувала тон. Вважає таку поведінку касира ОСОБА_1 неадекватною та неприпустимою до колег в ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (а.с. 83).
10.02.2021 позивач звернулась зі скаргою на ім'я керуючого начальника людських ресурсів і касових операцій ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» м. Запоріжжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Відповідно до змісту даної скарги, позивач стверджує, що швидка допомога приїздила до ОСОБА_2 о 12:42 год., а розмова між нею та ОСОБА_2 відбулась о 14:15 год. або пізніше, так як це була не робоча година. 23.01.2023 вона працювала з 09 год. 00 хв. до 14 год. 15 хв., що також вказано у доповідній ОСОБА_3 (копія а.с. 13).
Згідно із відповіддю ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» на звернення ОСОБА_1 від 10.02.2023, а саме щодо скарги на дисциплінарне стягнення 06.02.2023 за знімання 23.01.2023 ОСОБА_2 , то 06.02.2023 дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 не застосовувалось. 30.01.2023 видано наказ № 04-І про застосування дисциплінарного стягнення за порушення ОСОБА_1 п. 24 ст. 21 «Загальна дисципліна» Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (Категорично забороняється: створювати умови нездорової психологічно важкої атмосфери в колективі внаслідок особистого емоційного стану, поведінки, тощо) та п. 2.1.9 розділу 2 «Права та обов'язки сторін за договором» Трудового договору № 71 від 23.11.2021 (Працівник зобов'язаний сприяти створенню сприятливого морального клімату і робочої обстановки ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ»), з даним наказом та документами позивач відмовилась ознайомлюватись та відмовилась надавати будь-які пояснення з приводу порушення, про що були складені відповідні акти.
Отже, у відповіді на скаргу ОСОБА_1 зазначено іншу дату оспорюваного наказу, а саме 30.01.2023, а не 06.02.2023. Як пояснила у судовому засіданні представник відповідача, у відповіді на скаргу ОСОБА_1 допущено описку через те, що у вказані дні було декілька випадків протиправної поведінки ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно з ч. 1 ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 140 КЗпП України щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Згідно з ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Згідно з ч. 4 ст. 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Ознаками порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність ) працівника, порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків, вина працівника, наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Оскаржуваний наказ № 04-І від 06.02.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення» у зв'язку з порушенням трудової дисципліни касиром ОСОБА_1 не містить посилання на норми законодавства, які були порушені ОСОБА_1 та які є підставою для застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
У наказі зазначено, що ОСОБА_1 допустила порушення п. 24 ст. 21 «Загальна дисципліна» Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (Категорично забороняється: створювати умови нездорової психологічно важкої атмосфери в колективі внаслідок особистого емоційного стану, поведінки, тощо) та п. 2.1.9 розділу 2 «Права та обов'язки сторін за договором» Трудового договору № 71 від 23.11.2021 (Працівник зобов'язаний сприяти створенню сприятливого морального клімату і робочої обстановки ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ»).
Проаналізувавши зміст даних нормативних документів, порушення яких інкриміновано ОСОБА_1 у спірному наказі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вони по суті стосуються заборони працівникам вчиняти дії, які створюють нездорову, психологічно важку атмосферу в колективі, несприятливий моральний клімат і робочу обстановку, тобто дії систематичного характеру.
Натомість, судм першої інстанції встановлено, що у наказі лише констатовано факт, що мав місце 23.01.2023, а саме відеозйомки з боку ОСОБА_1 іншого працівника гіпермаркету ОСОБА_2 та відмови ОСОБА_1 у наданні пояснень щодо випадку, що мав місце напередодні.
Доповідні записки працівників гіпермаркету, які стали підставою для застосування дисциплінарного стягнення, не містять опису дій систематичного характеру, які вчиняла ОСОБА_1 , що створили нездорову, психологічно важку атмосферу в колективі, несприятливий моральний клімат і робочу обстановку, а містять опис подій, що мали місце 23.01.2023 у вигляді конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції правильно не прийняв як доказ, надані представником відповідача письмові пояснення ОСОБА_2 , адресовані суду, оскільки ОСОБА_2 не є учасником цієї справи, у клопотанні представника позивача про її допит, як свідка, ухвалою суду від 07.08.2023 було правильно відмовлено. Крім того, у поясненнях ОСОБА_2 виклала обставини, що є аналогічними до складених нею службових записок, які стали підставою для застосування дисциплінарного стягнення до позивача.
Також, суд першої інстанції правильно звернув увагу на ту обставину, що у наказі допущено виклад обставин не у хронологічному порядку. Так, в судовому засіданні з пояснень учасників справи та змісту вищенаведених письмових доказів встановлено, що вимога ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 пояснення з приводу випадку, що мав місце напередодні, була здійснена ОСОБА_2 шляхом телефонного дзвінка по внутрішньому номеру на касу, за якою працювала ОСОБА_1 , на що ОСОБА_1 у грубій формі відмовила. Далі, у матеріалах справи наявна копія інформаційного листка швидкої допомоги, згідно з яким ОСОБА_2 зверталась за допомогою 23.01.2023 о 12:42 год. (а.с. 79-80). У цьому інформаційному листку відсутня інформація, що тиск у ОСОБА_2 підвищився саме внаслідок будь-яких дій ОСОБА_1 . Інших доказів, які б підтверджували причинний зв'язок між станом здоров'я ОСОБА_2 і винними діями ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
Відповідно до долученого до матеріалів справи графіку роботи ОСОБА_1 за 23.01.2023, робочий час ОСОБА_1 був з 9 до 14:15 год. При цьому, вихід з приміщення зафіксовано о 14:16 год. цього дня (а.с. 77, 78).
Відповідно до доповідної записки заступника начальника сектору касових операцій ОСОБА_2 від 23.01.2023, яка стала однією з підстав для оголошення догани, вона зазначає, що касир ОСОБА_1 23.01.2023 після закінчення свого робочого часу зайшла у приміщення центральної каси для з'ясування відносин стосовно її графіка на лютий 2023 року. Увімкнувши свій мобільний телефон почала мене знімати.
Окрім того, як вбачається із доповідної записки інспектора відділу безпеки Соколова А.Л. від 23.01.2023, він доповів, що вийшла заступник начальника сектору касових операцій ОСОБА_2 і попросила його вивести з зали ОСОБА_1 , так як її робочий час вже закінчився, веде себе вона неадекватно.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подія конфлікту з приводу відеозйомки ОСОБА_2 позивачем мала місце після закінчення робочого часу ОСОБА_1 , що не може бути визнане дисциплінарним проступком у вигляді порушення трудової дисципліни відповідно до зазначених вище вимог КЗпП України.
Таким чином, судом першої інстанції було правильно встановлено, що наказ від № 04-І від 06.02.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення (догани) у зв'язку із порушенням трудової дисципліни» не містить фактичних та конкретних даних щодо порушення позивачем тих умов трудової дисципліни, які передбачені п. 24 ст. 21 «Загальна дисципліна» Правил внутрішнього трудового розпорядку та п. 2.1.9 розділу 2 «Права та обов'язки сторін за договором» Трудового договору № 71 від 23.11.2021, що свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Правильним також є висновок суду першої інстанції про те, що долучені до відзиву докази, які стосувались інших випадків порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, не знайшли свого відображення у спірному наказі, а тому не можуть вважатися доказами вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який спірним наказом застосовано догану.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив, що наказ про оголошення догани ОСОБА_1 не відповідає вимогам трудового законодавства, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки порушень трудової дисципліни в діях позивача не встановлює.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги відповідача ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» дублюють доводи його заперечень проти позову позивача у цій справі, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.
За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).
Підстави для звільнення від доказування відповідача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.
Відповідач не надав суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача, та, відповідно, у спростування останнього у цій справі.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема стороною позивача апеляційному суду не надані.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.
В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
Також, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ЦПК України було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розміром цієї справи судом першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. 1 ЦПК України в разі відмови відповідачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, останній не має права на компенсацію будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АШАН Україна ГІПЕРМАРКЕТ» залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2023 року року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 13.12.2023 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Дашковська А.В.Подліянова Г.С.