Справа № 420/27265/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон груп” до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
встановив:
ТОВ “Торгівельна компанія Юніон груп” (далі позивач) звернулось до суду із позовною заявою до Київської митниці (далі відповідач) в якій просить визнати протиправними та скасувати:
1. Рішення про коригування митної вартості №UА100330/2023/000011/2 від 22.03.2023 року, картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2023/000156 від 22.03.2023 року;
2. Рішення про коригування митної вартості №UА100330/2023/000013/2 від 22.03.2023 року, картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2023/000161 віл 22.03.2023 року;
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що декларантом для митного оформлення товару подано належні документи, а відповідачем жодних розбіжностей у числових показниках щодо вартості імпортованих товарів не зазначено. Позивач вказує, що документи, подані до митного органу, з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною третьою статті 53 МК України, а прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови є протиправними та не ґрунтуються на приписах закону.
Відповідач по справі Київська митниця Держмитслужби, відзив на позовну заяву не надала. Ухвала про відкриття провадження з роз'ясненням прав та пропозицією надати відзив на позовну заяву направлена 16.10.2023 року в електронний кабінет установи в ЄСІТС, що підтверджується довідкою.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відзиву відповідача, оскільки підстави для прийняття оскаржуваних рішень детально викладені у самих рішеннях.
Судом встановлені такі обставини по справі.
06.07.2019 року між компанією «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» (Китай), як продавцем, та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №0607/1, за умовами якого Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід'ємну частину цього Договору.
На виконання умов зазначеного контракту пІдприємство-нерезидент відправник «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» поставило ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП партії товару, у подальшому задекларованому позивачем у митних деклараціях а саме:
1. МД №23UA100330135971U1 від 20.03.2023 року: іграшки в асортименті: Самокат дитячий, арт. BS-90277 - 2400шт., Самокат дитячий, арт. BS-18109 -2400 шт. Виробник (YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED». Країна - Китай, CN.
2. МД №23UA100330135970U2 від 20.03.2023 року: іграшки на колесах, самокати в асортименті: Самокат дитячий, арт. NL-14792 - 44шт. Самокат дитячий, арт. R-84240 - 380 шт., Самокат дитячий, арт. R-67939 - 380шт., Самокат дитячий, арт, R-20131 - 380шт, Самокат дитячий, арт. R-60279 -320шт., Самокат дитячий, арт. R-89692 - 240шт., Самокат дитячий, арт. 779-1319 - 8шт., Самокат дитячий, арт. 779-1396 - 221шт., Самокат дитячий, арт. S-9358 - 93шт. -, Самокат дитячий, арт. S-6106 - 103шт. Самокат дитячий, арт. 112-40103 - 2500шт. Торгівельна марка - BEST SCOOTER. Виробник «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED». Країна - Китай, CN.
До митного оформлення по кожній митній декларації були подані наступні документи:
1) Пакувальні листи (Packing list) від 23.01.2023 року;
2) Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №J254Z23-34 від 23.01.2023 року, №J254223-40 від 23.01.2023 року;
3) Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 17.03.2023 року;
4) Коносаменти №MEDU04786721, №MEDU04786713;
5) Прейскуранти (прайс-лист) виробника товару від 23.01.2023 року;
6) Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 06.07.2019 року;
7) Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 10.08.2020 року;
8) Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 16.08.2021 року;
9) Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 26.01.2021 року;
10) Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 11 від 21.02.2023;
11) Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 0607/1 від 06.07.2019 року;
12) Митні декларації країни відправлення № 021720230000585268 від 23.01.2023 року, №021720230000585249 від 23.01.2023 року.
Сторони у інвойсах визначили умови поставки товару на СРТ- Київ.
Митним органом було ініційовано процедуру консультацій, в ході яких Позивачем були надані роз'яснення, які на його думку могли б підтвердити можливість декларування товару заявленого у вказаних МД за першим методом - ціною договору.
Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із Декларантом, склав картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2023/000156 від 22.03.2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA00330/2023/0000її/2 від 22.03,2023 року за МД №23UA100330135971U1 від 20.03.2023 року.
По МД №23UA100330135970U2 від 20.03.2023 року відповідач склав картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000161 від 22.03.2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000013/2 від 22.03.2023 року.
Підстави коригування митної вартості по вказаних деклараціях у оскаржуваних рішеннях є ідентичними, а саме:
1) Так, згідно наданого інвойсу, умовами поставки є СРТ- KIYV. Міжнародний торговий термін СРТ (Carriage Paid То (...named place of destination), (фрахт/перевезення оплачені до (… назва, місця призначення)) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чипошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Таким чином, всі додаткові витрати та ризику під час транспортування покладаються на покупця. Проте, продавцем в митній декларації не додано до ціни угоди-ніякі інші витрати, які могли виникнути під час транспортування. У наданому інвойсі також не зазначено, які складові митної вартості додано до ціни товарів. А отже неможливо виокремити вартість самого товару. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Таким чином відсутні відомості щодо включення складових митної вартості, а саме вартості навантаження, вивантаження та обробки товарів до ціни товару та не додані до митної вартості відповідно до декларації митної вартості. За наданими документами не можливо встановити чи наявні додаткові витрати під час транспортування товарів поза межами митної території України, зокрема на навантажувально-розвантажувальні роботи, страхування та інші. Також, згідно CMR від 17.03.2023 № б/н перевізником товару виступає український перевізник PERІABOKON VADIM PETRJVICH (Ukraine), а відправником (гр. 22) - польська компанія MAGAZYN UNI.VERSUM BLC Sp.z о.о., що підтверджує сумніви митного органу щодо включення всіх складових митної вартості до ціни товару у повному обсязі.
2) До митного оформлення не надано коносамент, як договір міжнародного морського перевезення, який містить ключову інформацію щодо місця завантаження, перевізника, суми фрахта та визначеного місця щодо його сплати. Отже, у митного органу відсутня можливість перевірити вартість понесених витрат щодо транспортування оцінюваної партії товару та виокремити вартість самого товару.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до п. 6 ст. 54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі йде їх перелік).
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено у цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника. Умови поставки СРТ.
Обґрунтовуючи рішення про корегування митної вартосі відповідач зазначає, що продавцем в митній декларації не додано до ціни угоди ніякі інші витрати, які могли виникнути під час транспортування. У наданому інвойсі не зазначено, які складові митної вартості додано до ціни товарів, а отже неможливо виокремити вартість самого товару. Не можливо встановити чи наявні додаткові витрати під час транспортування товарів поза межами митної території України, зокрема на навантажувально-розвантажувальні роботи, страхування та інші. Також, згідно CMR від 17.03.2023 № б/н перевізником товару виступає український перевізник PERІABOKON VADIM PETRJVICH (Ukraine), а відправником (гр. 22) - польська компанія MAGAZYN UNI.VERSUM BLC Sp.z о.о., що підтверджує сумніви митного органу щодо включення всіх складових митної вартості до ціни товару у повному обсязі.
Позивач з цього приводу зазначає, що Сторони у інвойсах визначили умови поставки товару на СРТ-Київ, що згідно умов Інкотермс 2010 означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести втрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце. Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість транспортування товару та навантажувально-розвантажувальні роботи.
Суд вважає, що висновок митного органу є протиправним, оскільки відповідно до Додаткової угод №11 сторони визначили, що вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару.
Графа №44 митної декларації, за якою було вивільнено товар, містить відповідний додаток, а саме, копію додаткової угоди № 11, яка була надана під час консультацій з митним органом. У інвойсах зазначені умови поставки СРТ- Київ.
На думку суду, спеціалістам митного органу відомі положення Інкотермс 2010 та умови поставки товару СРТ, а тому вимога про зазначення у інвойсі витрат на транспортування окремо з метою виокремлення вартості самого товару при поставці на зазначених умовах є незрозумілою та протиправною, оскільки для митного оформлення у відповідності з вимогами МКУ митна вартість визначається з урахуванням ціни товару та вартості транспортування разом, що і було обумовлено Договором, додатками до нього та знайшло своє відображення у інвойсах.
Відповідно до ч. 10. Ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: …
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Суд зазначає, що позивачем доведено, що витрати на транспортування, навантаження, розвантаження були включені до ціни товару, а тому висновку митного органу в цій частині є протиправними.
Узагальнюючи вимоги митного органу до декларанта, суд приходить до висновку, що відповідач посилаючись на норми МКУ ставить вимогу про виокремлення у документах наданих разом з митною декларацією вартості товару окремо від витрат на пакування, навантаження, розвантаження, транспортування, що на думку суду за умов поставки СРТ не є обґрунтованим та не передбачено нормами МКУ. Відповідач не обґрунтовує такі вимоги конкретними приписами МКУ, а лише посилається на загальні норми щодо митної вартості, які таких повноважень відповідачу не надають, оскільки ч.10. ст 58 МКУ передбачає умови - "якщо вони не включалися до ціни товару". Тобто, якщо вони включені, а підтвердженням цьому є умови СРТ, то відсутня необхідність та право витребовування ціни та витрат на транспортування, пакування окремими рядками.
Не знайшли підтвердження також висновки митного органу викладені у п. 2 рішень щодо не надання коносаментів, оскільки надаючи письмову відповідь на повідомлення митницею декларанту, позивач зазначає про те, що надав коносамент.
Крім того, наданий суду коносамент (а.с.42) має печатку митного органу із зазначенням дати та зазначення «під митним контролем».
Частиною 2 ст. 53 МКУ встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів де в пункті шостому зазначено, що транспортні (перевізні) документи, надаються якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У пункті восьмому цієї статі зазначено аналогічні вимоги і щодо страхових документів - «якщо здійснювалося страхування».
Суд зазначає, що за умовами зовнішньоекономічного контракту, страхування не є обов'язком сторін, також, такий обов'язок не передбачено обраними умовами поставки СРТ, тож страхування сторонами контракту не здійснювалось, відповідно вимога про надання доказів про включення його до митної вартості є протиправним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані разом з митними деклараціями документи у своїй сукупності є достатніми для перевірки митної вартості визначеної відповідно до ціни контракту.
Наведені у рішеннях митного органу застереження, не є такими, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів за основним методом, оскільки використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і є достовірні, тобто наявні всі складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні. А тому не можуть застосовуватись другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ТОВ “Торгівельна компанія Юніон груп” задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати:
1. Рішення про коригування митної вартості №UА100330/2023/000011/2 від 22.03.2023 року, картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2023/000156 від 22.03.2023 року.
2. Рішення про коригування митної вартості №UА100330/2023/000013/2 від 22.03.2023 року, картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2023/000161 віл 22.03.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, відокремлений підрозділ Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43997555) на користь ТОВ “Торгівельна компанія Юніон груп” ( 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Вертелецького, 10) судовий збір у сумі 11 352,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.