Справа № 420/34386/23
УХВАЛА
13 грудня 2023 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить:
зупинити стягнення на підставі іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, а саме стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_1 шкоди на суму 181 251 грн. із стягненням суми щомісяця із грошового забезпечення в розмірі 20% його місячного грошового забезпечення до повного погашення, відповідно п. 7 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 12.11.2023 за №1123;
заборонити військовій частині НОМЕР_1 вчиняти певні дії, а саме направляти за новим місцем служби у військову частину НОМЕР_2 актів прийому передачі дебіторської заборгованості з метою повного відшкодування шкоди для подальшого стягнення, відповідно п. 10 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 12.11.2023 за №1123;
заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме військовій частині НОМЕР_2 вчиняти певні дії, а саме стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_1 шкоди на суму 181 251 грн. із стягненням суми щомісяця із грошового забезпечення в розмірі 20% його місячного грошового забезпечення до повного погашення, якщо направлено за новим місцем служби у військову частину НОМЕР_2 акти прийому передачі дебіторської заборгованості для подальшого стягнення, відповідно п. 10 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 12.11.2023 за №1123.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначає, що на виконання наказу від 12.11.2023 за №1123, який позивач має намір оскаржити, із грошового забезпечення ОСОБА_1 вже утримуються кошти, а саме: не виплачена премія за листопад 2023, стягнуто 20 % з грошового забезпечення за листопад 2023 року та можливо направлено за новим місцем служби у військову частину НОМЕР_2 заборгованість для подальшого стягнення, відповідно п.5, п.7 та п.10 Наказу військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2023 за №1123. За таких обставин, у разі не вжиття заходів забезпечення позову, рішення суду, у разі задоволення останнього, неможливо буде виконати, оскільки, незаконний Наказ військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2023 за №1123 вже виконується в примусовому порядку.
Розглянувши надану представником ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідні підстави і необхідність забезпечення позову, згідно статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у заяві про забезпечення позову.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
При цьому, відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що зазначення заявника про очевидність протиправності оскаржуваних рішень відповідача є його суб'єктивною оцінкою викладених обставин, а без надання офіційної правової оцінки в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, враховуючи відсутність очевидних ознак протиправності рішення, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову і є неприпустимим.
Саме по собі, подання позовної заяви, предметом якого є визнання рішень протиправними, не є беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, посилання заявника на алгоритм дій майбутнього відповідача відповідно до чинного законодавства не є доказом ускладнення виконання рішення суду та поновлення прав позивача в разі невжиття таких заходів.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У зв'язку із зазначеним у суду відсутні беззаперечні підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
В свою чергу, додана до заяви про забезпечення позову довідка про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 не є доказом, що на даний час будь-ким вчиняються дії щодо утримання з заробітної плати позивача коштів в рахунок погашення боргу перед військової частиною НОМЕР_1 .
Крім того, заявник просить заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме військовій частині НОМЕР_2 вчиняти певні дії, а саме стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_1 шкоди на суму 181 251 грн. із стягненням суми щомісяця із грошового забезпечення в розмірі 20% його місячного грошового забезпечення до повного погашення, якщо направлено за новим місцем служби у військову частину НОМЕР_2 акти прийому передачі дебіторської заборгованості для подальшого стягнення, відповідно п. 10 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 12.11.2023 за №1123.
Таким чином заявник просить заборонити вчиняти дії особу, яка не означена стороною у справі, а також рішення, дії або бездіяльність якої заявник не має наміру оскаржувати, а отже не є предметом розгляду в даній адміністративній справі.
З огляду на зазначене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 154, 167, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.
Суддя П.П. Марин