ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року Справа № 160/25063/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
УСТАНОВИВ:
29 вересня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» до Тернопільської митниці з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403020/2023/000187/2 від 18.05.2023р.;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403020/2023/000188/2 від 18.05.2023р.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» з метою митного оформлення товарів подало до Тернопільської митниці електронні митні декларації: № 23UA403020007247U9 від 17.05.2023р., № 23UA403020007295U3 від 17.05.2023р., а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, коносамент та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 04.10.2023 відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
20.10.2023 відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданих ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» митних декларацій: № 23UA403020007247U9 від 17.05.2023р., № 23UA403020007295U3 від 17.05.2023р., а також документів, долучених до декларацій, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме: по МД №23UA403020007247U9 від 17.05.2023 та по МД №23UA403020007295U3 від 17.05.2023р. рахунок (інвойс) № 23-РВТ-3486 від 28.04.2023 мав бути вже оплачений. Однак, декларантом до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійсненої оплати за надані послуги по транспортуванню товару згідно рахунку (інвойсу) № 23-РВТ-3486 від 28.04.2023; декларантом не надано до митного оформлення коносамент (товаророзпорядчий документ, що видається морським перевізником, який засвічує прийняття вантажу до перевезення та передається одержувачу), що може свідчити про не включення у повному обсязі всіх складових митної вартості, зокрема, транспортних витрат, понесених до митного кордону України; декларантом до митного оформлення не надано документів, що підтверджують комерційні відносини з перевізником СП «Прикарпаттранс». Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірні рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20.07.2021 року між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (покупець) та компанією TAIZHOU ORDER IMPORT&EXPORT CO. LTD., CHINA (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № ORDER-1-2021 на поставку товару в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
В подальшому компанією Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №2 від 01.11.22р., рахунків-фактур від 20.02.2023р. за №OD-НН221207-7 та №OD-НН221207-6 було здійснено поставку ТОВ «ТД «АМТ» товарів (оприскувачі).
Поставка товару здійснюється на умовах згідно правил Інкотермс 2010 року. Конкретні умови поставка партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди (п.3.1 контракту).
Ціна на товар визначається покупцем і продавцем шляхом переговорів і вказується в специфікаціях (додатках) до цього контракту (п.4.1 контракту).
До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію № 2 від 01.11.2022 року, згідно якої погоджено постачання товару обприскувачі акумуляторні, «Переносні пристосування для розбризкування та розпилення рідин для садівництва, виробництва торговельних марок «NOWA» мод. OP 1512o - у кількості 2534 шт. загальною вартістю 34214,80 дол. США.
Згідно вказаної специфікації, умови поставки: FOB Циндао, Китай, на умовах згідно правил Інкотермс 2010 року; оплата товару: 100% передоплата.
З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу митну декларацію № 23UA403020007247U9 від 17.05.2023р. з наданими на підтвердження митної вартості товару документами: зовнішньоекономічний контракт № ORDER-1-2021 від 20.07.2021р.; додаток (специфікація) до нього №2 від 01.11.22р. ; додаткова угода №2 від 17.02.23р.; рахунок - фактура від 20.02.2023р. за №OD-НН221207-7; пакувальний лист; платіжні доручення №85 від 27.12.22р. та №98 від 27.02.23р.
Також для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» було надано до митного оформлення: договір ТЕО №1092022 від 01.09.2022р.; рахунки №23-РВТ-3486 від 28.04.23р. та №23-РВТ-3535 від 12.05.23р.; акти виконаних робіт від 28.04.23р. та від 12.05.23р.; накладна № UA-1205-1.
Митна вартість товару ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» визначена за основним методом - за ціною договору.
Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403020007247U9 від 17.05.2023 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:
- декларантом подано до митного оформлення рахунок (інвойс) № 23-РВТ-3486 від 28.04.2023, в якому визначено термін сплати рахунку 12.05.2023. Тобто, станом на день подання МД № 23UA403020007247U9 від 17.05.2023 рахунок (інвойс) № 23-РВТ-3486 від 28.04.2023 мав бути вже оплачений. Однак, декларантом до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійсненої оплати за надані послуги по транспортуванню товару згідно рахунку (інвойсу) № 23-РВТ-3486 від 28.04.2023;
- декларантом не надано до митного оформлення коносамент (товаророзпорядчий документ, що видається морським перевізником, який засвічує прийняття вантажу до перевезення та передається одержувачу), що може свідчити про не включення у повному обсязі всіх складових митної вартості, зокрема, транспортних витрат, понесених до митного кордону України;
- перевезення вантажу від порту призначення до митного кордону здійснювалося автомобільним видом транспорту перевізником СП «Прикарпаттранс». Проте, декларантом до митного оформлення не надано документів, що підтверджують комерційні відносини із даним перевізником.
Вищезазначене стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ, запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ«ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» листом № № 001-17/05 від 17.05.2023 надано: виписку з банківського рахунку від 04.01.2023; виписку з банківського рахунку від 03.03.2023; прайс-лист виробника № б/н від 07.09.2022; заявка на перевезення № 13 від 20.01.2023; заявка на перевезення № 13-1 від 20.01.2023 та повідомлено митницю про те, що підприємством для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством; надані документи у своїй сукупності не мають ніяких розбіжностей і дозволяють здійснити контроль та перевірку числових значень в повній мірі.
За результатами поданих документів Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № №UA403020/2023/000187/2 від 18.05.2023, яким встановлено, що перевезення товару згідно поданих до митного контролю та оформлення документів (заявки на міжнародне морське перевезення від 20.01.2022 №13-1, рахунка-фактури про транспортні витрати від 28.04.2023 №23-РВТ-3482) здійснювалося морським видом транспорту із порту «Нінгбо» (Китай) до порту призначення «Рига» (Латвія). Згідно пункту 4.1 договору транспортно-екпедиторського обслуговування від 01.09.2022 № 1092022 оплата послуг за даним Договором та винагороди Екпедитора (P&B Terminal SIA) здійснюється Клієнтом (ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ") протягом 10 днів з моменту виставлення рахунка-фактури (дата виставлення 28.04.2023), однак декларантом не надано до митного контролю та оформлення банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати за надані послуги згідно зазначеного вище рахунку. Крім того, до митного контролю декларантом не надано - коносамент (товаророзпорядчий документ, що видається морським перевізником, який засвічує прийняття вантажу до перевезення та передається одержувачу) що може свідчити про не повноту включення транспортних витрат до митного кордону України у повному обсязі. Крім того, перевезення вантажу від порту призначення до митного кордону здійснювалося автомобільним видом транспорту перевізником СП Прикарпаттранс», проте декларантом не надано документів, що підтверджують комерційні відносини із даним перевізником. Заявки на міжнародне морське перевезення від 20.01.2022 №13/1 та заявка від 20.01.2022 не містить відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація.
Позивачем задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 23UA403020007340U2 від 18.05.2023р.
Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної Позивачем та скоригованої митницею, склала 58178,89 грн.
Також з метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу митну декларацію № 23UA403020007295U3 від 17.05.2023р. з наданими на підтвердження митної вартості товару документами: зовнішньоекономічний контракт № ORDER-1-2021 від 20.07.2021р.; додаток (специфікація) до нього №2 від 01.11.22р. ; додаткова угода №2 від 17.02.23р.; рахунок - фактура від 20.02.2023р. за №OD-НН221207-6; пакувальний лист; платіжні доручення №85 від 27.12.22р. та №98 від 27.02.23р
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» було надано до митного оформлення: договір ТЕО №1092022 від 01.09.2022р.; рахунки №23- РВТ-3486 від 28.04.23р. та №23-РВТ-3535 від 12.05.23р.; акти виконаних робіт від 28.04.23р. та від 12.05.23р.; накладна № UA-1105-1.
Митна вартість товару ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» визначена за основним методом - за ціною договору.
Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403020007295U3 від 17.05.2023 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:
- декларантом подано до митного оформлення рахунок (інвойс) № 23-РВТ-3486 від 28.04.2023, в якому визначено термін сплати рахунку 12.05.2023. Тобто, станом на день подання МД № 23UA403020007295U3 від 17.05.2023 рахунок (інвойс) № 23-РВТ-3486 від 28.04.2023 мав бути вже оплачений. Однак, декларантом до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійсненої оплати за надані послуги по транспортуванню товару згідно рахунку (інвойсу) № 23-РВТ-3486 від 28.04.2023;
- декларантом не надано до митного оформлення коносамент (товаророзпорядчий документ, що видається морським перевізником, який засвічує прийняття вантажу до перевезення та передається одержувачу), що може свідчити про не включення у повному обсязі всіх складових митної вартості, зокрема, транспортних витрат, понесених до митного кордону України;
- перевезення вантажу від порту призначення до митного кордону здійснювалося автомобільним видом транспорту перевізником СП «Прикарпаттранс». Проте, декларантом до митного оформлення не надано документів, що підтверджують комерційні відносини із даним перевізником.
Вищезазначене стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ, запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ«ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» листом № № 001-18/05 від 18.05.2023 надано: виписку з банківського рахунку від 04.01.2023; виписку з банківського рахунку від 03.03.2023; прайс-лист виробника № б/н від 06.09.2022; заявка на перевезення № 13 від 20.01.2023; заявка на перевезення № 13-1 від 20.01.2023 та повідомлено митницю про те, що підприємством для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством; надані документи у своїй сукупності не мають ніяких розбіжностей і дозволяють здійснити контроль та перевірку числових значень в повній мірі.
За результатами поданих документів Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № №UA403020/2023/000188/2 від 18.05.2023, яким встановлено, що перевезення товару згідно поданих до митного контролю та оформлення документів (заявки на міжнародне морське перевезення від 20.01.2022 №13-1, рахунка-фактури про транспортні витрати від 28.04.2023 №23-РВТ-3482) здійснювалося морським видом транспорту із порту «Нінгбо» (Китай) до порту призначення «Рига» (Латвія). Згідно пункту 4.1 договору транспортно-екпедиторського обслуговування від 01.09.2022 № 1092022 оплата послуг за даним Договором та винагороди Екпедитора (P&B Terminal SIA) здійснюється Клієнтом (ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ") протягом 10 днів з моменту виставлення рахунка-фактури (дата виставлення 28.04.2023), однак декларантом не надано до митного контролю та оформлення банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати за надані послуги згідно зазначеного вище рахунку. Крім того, до митного контролю декларантом не надано - коносамент (товаророзпорядчий документ, що видається морським перевізником, який засвічує прийняття вантажу до перевезення та передається одержувачу) що може свідчити про не повноту включення транспортних витрат до митного кордону України у повному обсязі. Крім того, перевезення вантажу від порту призначення до митного кордону здійснювалося автомобільним видом транспорту перевізником СП Прикарпаттранс», проте декларантом не надано документів, що підтверджують комерційні відносини із даним перевізником. Заявки на міжнародне морське перевезення від 20.01.2022 №13/1 та заявка від 20.01.2022 не містить відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація.
Позивачем задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 23UA403020007358U0 від 18.05.2023р.
Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної Позивачем та скоригованої митницею, склала 58178,89 грн. грн.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає таке.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.
Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).
Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).
Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.
Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірних рішень були обставини, зокрема ненадання товариством банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару та, за наявності, інших бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Проте з матеріалів справи вбачається, що позивачем на день декларування було надано відповідачу підтвердження повної оплати товару, поставленого за специфікацією №2 від 01.11.22р. в редакції додаткової угоди №2 від 17.02.23р., а саме: платіжні доручення №85 від 27.12.22р. та №98 від 27.02.23р. та додатково виписки з банківського рахунку за грудень 2022р., лютий 2023 року.
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Також суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.
Щодо твердження відповідача стосовно ненадання позивачем транспортних перевізних документів суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення обох спірних товарних партій позивачем були надані усі наявні у товариства транспортні та перевізні документи, зазначені вище, а саме: договір ТЕО №1092022 від 01.09.2022р.; заявки на перевезення від 20.01.23р. за №13 та №13-1; рахунки №23-РВТ-3486 від 28.04.23р. та №23-РВТ-3535 від 12.05.23р.; акти виконаних робіт від 28.04.23р. та від 12.05.23р.; накладні № UA-1105-1 та № UA-1205-1.
Крім того, обох випадках було здійснене мультимодальне перевезення вантажу, тобто перевезення вантажу декількома видами транспорту, а саме:
- морським - з порту «Нінгбо», Китай до порту «Рига» Латвія компанією Перевізником «P&B Terminal SIA» (відповідно до Договору ТЕО №1092022 від 01.09.2022 року, заявки на міжнародне морське перевезення № 13 від 20.01.2023 року, рахунку №23-РВТ-3486 від 28.04.2023 року);
- автомобільним - з порту «Рига», Латвія до кінцевого пункту - місто Дніпро, Україна - компанією Перевізником «P&B Terminal SIA» (відповідно до Договору ТЕО №1092022 від 01.09.2022 року, заявки на міжнародне морське перевезення № 13-1 від 20.01.2023 року, рахунку №23-РВТ-3535 від 12.05.2023 року).
У зв'язку з зазначеним, морське міжнародне перевезення стало частиною загального маршруту перевезення, а тому коносамент був закритий і залишився у розпорядженні морського агента морської лінії в порту «Рига», Латвія, а митниці в ході митних декларувань були надані міжнародні товаро-транспортні накладні №UA 1205-1 та №UA-1105-1, якими підтверджено факт ввезення вантажу в Україну.
Коносамент у Позивача відсутній, тому його надання товариством митному органу було не можливим.
Також до митного оформлення позивачем подавалися заявки на перевезення від 20.01.2023 року за №13 та №13-1, в преамбулі яких вказані і назви сторін-підписантів, і уповноважені особи, що діють від імені сторін, і документи, на підставі яких діють уповноважені особи сторін-підписантів, а також проставлені підписи та печатки сторін-підписантів.
Таким чином, вищевказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.
Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (платіжний документ та комерційна пропозиція) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.
Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об'єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішеннями від 18.05.2023р. №UA403020/2023/000187/2 та №UA403020/2023/000188/2.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 10 093,88 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 37286493 від 11.09.2023 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2684 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Надії Алексєєнко, буд. 70, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49006; ІК в ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400, ІК в ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403020/2023/000187/2 від 18.05.2023р. та №UA403020/2023/000188/2 від 18.05.2023р.
Стягнути з Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400, ІК в ЄДРПОУ 43985576) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Надії Алексєєнко, буд. 70, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49006; ІК в ЄДРПОУ 42822115) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2684 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 04 грудня 2023 року.
Суддя Е.О. Юрков