РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Рівне
Справа № 570/2084/19
Провадження № 22-ц/4815/1147/23
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС",
розглянув в порядку письмового провадження в м. Рівне апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 02 серпня 2023 року, ухвалене в складі судді Кушнір Н.В., у справі № 570/2084/19,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПАТ "Страхова компанія "АРКС" про відшкодування майнової та моральної шкода, завданої кримінальним правопорушенням.
Позов мотивовано тим, що 18 жовтня 2017 року з вини відповідача сталася ДТП, що встановлено вироком Волинського апеляційного суду від 22.02.2022 року відповідно до якого ОСОБА_2 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померли.
Цивільно-правова відповідальність водія вказаного транспортного засобу була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - ПрАТ «СК «АХА Страхуваня»). Вказувала, що повідомляла страхову компанію про ДТП, однак грошового відшкодування не отримала.
Просить про задоволення позовних вимог.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 02 серпня 2023 року задоволено цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ "Страхова компанія "АРКС" про відшкодування майнової та моральної шкода, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на користь ОСОБА_1 83300 грн. матеріальної шкоди, 12800 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" в дохід держави судовий збір у сумі 1 536 грн. 80 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 7500 грн.
Рішення оскаржило ПрАТ "Страхова компанія "АРКС", в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Вважає, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто зі страхової компанії матеріальні збитки у розмірі 83300 грн. та моральної шкоди у розмірі 12800 грн., які вже задоволені за рахунок винної у ДТП особи, ОСОБА_2 .
Посилається на те, що відповідно до вимог ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачається страхове відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника і загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Оскільки, згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2017 рік», мінімальна заробітна плата становила 3200,00 грн., розмір регламентованої виплати для двох загиблих не може перевищувати 76800 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду прийняте у відповідності до ст. 263 ЦПК України, є законним та обґрунтованим, а доводи викладені у апеляційній скарзі такими, що не заслуговують на увагу.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Рішення суду переглядається в частині задоволених позовних вимог до ПрАТ "Страхова компанія "АРКС", в іншій частині не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам судове рішення в повній мірі не відповідає.
Установлено, що 19 квітня 2017 року між Приватним акціонерним товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_2 укладений договір обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про свідчить поліс серії AI N° 9976379. Предметом страхування був автомобіль марки «Toyota Fortuner», тип В3, номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску. Строк дії договору страхування визначений з 26.04.2017 по 25.04.2018. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю та здоров?ю - 200 000 грн. 00 коп. за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн. 00 коп.
18 жовтня 2017 року приблизно о 22 годині 20 хвилин ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Toyota Fortuner», державний номер НОМЕР_2 , рухаючись автодорогою Київ-Чоп зі сторони м. Києва у напрямку м. Львова зі швидкістю 120-130 км/год, на 326 км + 800 м вказаної автодороги, що в межах Рівненського району Рівненської області, порушуючи вимоги пунктів 10.1, 11.4, п.п. «е» п. 14.6 Правил дорожнього руху, на дорозі з двостороннім рухом, яка має по дві смуги для руху в одному напрямку, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху для здійснення обгону, де вказаний маневр заборонений, та допустив зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ 2101», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався попереду в попутному з ним напрямку і виконував маневр повороту ліворуч.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_3 і ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження, від яких померли.
Вироком Волинського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.
Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004р. (далі - Закон №1961-IV).
Відповідно до преамбули Закону України №1961-IV, він регулює відносини у обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно пп. 1.3. ст. 1 Закону України №1961-IV, потерпілі - це юридичні та фізичні особи життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.
Статтею 6 Закону України №1961-IV визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до статті 22 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 року у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону України № 1961-IV настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування, потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок страхового випадку життю, здоров'ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи особа, яка має право на отримання відшкодування, подає, страховику заяву про страхове відшкодування.
Згідно з п.27.2. ст.27 цього ж Закону страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами; загальний розмір страхового відшкодування утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Разом із тим у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача щкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Так як цивільно-правова відповідальність володільців джерела підвищеної небезпеки настає незалежно від наявності вини, а страхування цивільно-правової відповідальності спрямоване саме на страхування відповідальності законних володільців джерела підвищеної небезпеки, то з урахуванням фактичних обставин по справі та приписів статті 22 Закону України N1961-IV, особою відповідальною за відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки є ПрАТ «СК «АРКС».
Пунктом 27.3 ст.27 Законом 1961-IV визначено, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Згідно п.27.4. 1 статті 37 Закону № 1961-IV страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 названого Закону1961-IV, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов'язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV), зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків (пункт 331.1статті 331 Закону № 1961-IV).
Відтак право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної дорожньо-транспортної пригоди (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17).
Установлено, що транспортний засіб «Toyota Fortuner», номерний знак НОМЕР_1 , було застраховано в ПрАТ «СК «АХА Страхування», після зміни назви - ПрАТ «СК «АРКС».
Зазначені обставини не оспорюються.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що ДТП, яка сталася 18.10.2017 року за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої загинули ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є страховим випадком, а тому в страховика виник обов'язок виплатити страхове відшкодування за шкоду, завдану забезпеченим транспортним засобом, яка пов'язана зі смертю потерпілого.
Між тим, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника місцевим судом не було застосовано ст. п.27.4. 1 статті 37 Закону № 1961-IV, відповідно до якої загальний розмір відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку та дійшов помилкового висновку щодо їх стягнення у сумі 83300 грн.
На день настання страхового випадку розмір мінімальної заробітної плати було встановлено згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у розмірі 3200 грн.
За наведеного, позивач має право на отримання страхового відшкодування на поховання та спорудження пам'ятників для двох загиблих у сумі 76800 грн (3200 грн. х 12) х2.
Разом з тим, висновок місцевого суду щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 12800 є правильним та узгоджується з розрахунком суми страхового відшкодування моральної шкоди наданим - ПрАТ «СК «АХА Страхуваня» .
Враховуючи наведене апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду підлягає зміні.
Інші докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" задоволити частково.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 02 серпня 2023 року змінити, зменшивши розмір матеріальної шкоди з 83300 грн. до 76800 грн.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 14 грудня 2023 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Шимків С.С.