РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 р. Справа № 120/16739/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
06.11.2023 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю відмови відповідача, викладеної у листі від 10.05.2023, щодо проведення перерахунку пенсії позивача із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990 в СНПО "Реставратор" та з 16.10.1990 по 02.01.1991 в кооперативі "Граніт".
Позивач зазначає, що у квітні 2023 року він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990 в СНПО "Реставратор" та з 16.10.1990 по 02.01.1991 в кооперативі "Граніт". Листом від 10.05.2023 відповідач у здійсненні відповідного перерахунку відмовив та зазначив, що період роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990 не зараховано до страхового стажу у зв'язку з нечитабельністю відтиску печатки у трудовій книжці, а період з 16.10.1990 по 02.01.1991 - через розбіжність у даті наказу про прийняття на роботу і прийняттям на роботу.
Позивач вважає відмову пенсійного органу протиправною, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Ухвалою суду від 10.11.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, цією ж ухвалою вирішено витребувати у відповідача матеріали пенсійної справи позивача.
06.12.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 07.04.2022 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України № 1058-IV. Водночас при призначенні пенсії з розрахунку стажу було виключено періоди роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990 в СНПО "Реставратор", оскільки відтиск печатки, що засвідчує запис нечитабельний, та з 16.10.1990 по 02.01.1991 в кооперативі "Граніт", оскільки розбіжність між датою наказу про прийняття на роботу та датою наказу про прийняття складає більше року.
Відповідач зауважує, що органами Пенсійного фонду не покладається відповідальність на позивача щодо порушення порядку заповнення трудових книжок підприємствами, установами, організаціями, а лише зазначаються правові наслідки за порушення порядку заповнення трудових книжок, зокрема незарахування періодів до страхового стажу.
На виконання вимог суду відповідач надав матеріали електронної пенсійної справи позивача.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 07.04.2022 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши періоди роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990 в СНПО "Реставратор" та з 16.10.1990 по 02.01.1991 в кооперативі "Граніт".
Листом від 10.05.2023 за № 8464-7759/В-02/8-0200/23 відповідач у здійсненні відповідного перерахунку відмовив та зазначив, що при призначенні пенсії були виключенні періоди роботи позивача з 10.08.1984 по 27.09.1990 у підприємстві СНПО "Реставратор", оскільки відтиск печатки, що засвідчує запис нечитабельний, та з 16.10.1990 по 02.01.1991 в кооперативі "Граніт", оскільки розбіжність між датою наказу про прийняття на роботу та датою наказу про прийняття складає більше року.
Позивач вважає відмову пенсійного органу у зарахуванні вищезазначених періодів до страхового стажу протиправною, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах предмету позову та заявлених позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який, згідно з преамбулою, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, з 01.01.2004 Закон № 1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши періоди його роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990 в СНПО "Реставратор" та з 16.10.1990 по 02.01.1991 в кооперативі "Граніт", однак отримав відмову.
Так, зі змісту листа від 10.05.2023 за № 8464-7759/В-02/8-0200/23 слідує, що при призначенні пенсії позивача були виключенні періоди його роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990 у підприємстві СНПО "Реставратор", оскільки відтиск печатки, що засвідчує запис нечитабельний, та з 16.10.1990 по 02.01.1991 в кооперативі "Граніт", оскільки розбіжність між датою наказу про прийняття на роботу та датою наказу про прийняття складає більше року.
Перевіряючи вказані доводи відповідача, суд враховує, що згідно із ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція № 58).
Пунктом 1.1 цієї Інструкції також передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Інструкції № 58 при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
Суд звертає увагу на те, що порядок заповнення трудових книжок визначається розділом 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Так, пунктом 2.4 Інструкції передбачено, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.93". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Дослідивши спірні записи трудової книжки позивача НОМЕР_1 , суд встановив, що відповідно до запису № 5 ОСОБА_1 10.08.1984 прийнято різником по камінню та відповідно до запису № 7 - 27.09.1990 звільнено за власним бажанням.
Згідно із записом № 8 позивача 16.10.1990 прийнято на роботу в кооператив "Граніт" на підставі Наказу № 22 від 16.10.1191 та згідно із записом № 9 - прийнято в члени кооперативу "Граніт" .
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що дата наказу, на підставі якої позивача прийнято на роботу в кооператив "Граніт" (16.10.1991), відрізняється з власне прийняттям на роботу (16.10.1990). Однак, на думку суду, ці розбіжності необхідно розглядати як технічний (формальний) недолік, допущений особою, яка є відповідальною за внесення відповідних записів на підприємстві до трудової книжки працівника, який не може давати достатні підстави для не зарахування такого періоду роботи позивача до трудового стажу. Окрім того, на думку суду, помилка в даті наказу про прийняття є очевидною, оскільки позивач не міг бути прийнятий на роботу 16.10.1991, оскільки відповідно до запису № 9 в його трудовій книжці з 02.01.1991 вже був прийнятий в члени кооперативу "Граніт". Відтак прийняття в члени кооперативу не може передувати прийняттю особи на роботу в такий кооператив.
Суд наголошує на тому, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення досліджуваного документу, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства. Цей висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Щодо посилань відповідача на те, що відтиск печатки, що засвідчує запис роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990, є нечитабельним, то суд зазначає таке.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що наведена у постановах від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, формальні неточності в документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.
Вищезазначене додатково підтверджується тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а тому й не може впливати на його особисті права. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.
Враховуючи наведене, суд вважає, що записи у трудовій книжці позивача містять достатні та необхідні відомості про його роботу в період з 10.08.1984 по 27.09.1990 та з 16.10.1990 по 02.01.1991, а тому підлягають врахуванню для обчислення страхового стажу позивача.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, то суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є саме протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування до страхового стажу позивача при призначення пенсії періоду роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990 та з 16.10.1990 по 02.01.1991.
Визначаючись щодо дати, з якої пенсія позивача підлягає перерахунку, суд зауважує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Отже, пенсія позивача підлягає перерахунку з моменту її призначення.
З матеріалів пенсійної справи видно, що пенсія позивачу призначена з 07.04.2022, відтак позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990 та з 16.10.1990 по 02.01.1991 та зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача вказані періоди і здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вже виплачених сум з 07.04.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990 та з 16.10.1990 по 02.01.1991.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.08.1984 по 27.09.1990 та з 16.10.1990 по 02.01.1991 та здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 07.04.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне рішення суду складено 13.12.2023.
Суддя Сало Павло Ігорович