Справа № 761/23399/23
Провадження № 2/761/8347/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
28 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участі секретаря: Фурман А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
У липні 2023 року позивач звернувся із вказаним позовом до Шевченківського районного суду м. Києва, в якому просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.
Предметом позову є визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом, після померлої ОСОБА_2 , тривалістю три місяця, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.07.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2023 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки мати за життя не склала заповіт щодо свого майна, позивач за законом є єдиною спадкоємицею майна померлою в порядку першої черги. Через два місяці після смерті матері, ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач виїхала з території України і повернулась лише після 06.03.2023. З травня 2023 і до середини червня 2023 хворіла. 20.06.2023 остаточно закінчивши лікування, вирішила звернутися в Першу київську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері. 24.06.2023 року державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Кулєшова Юлія Василівна, у зв'язку з пропущенням позивачем шести місячного строку для прийняття спадщини, відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, про що склала і видала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У зв'язку із вищевикладеним, позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом до відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
В судове засідання, яке відбулось 28.11.2023 року, позивач та її представник не з'явились, представник подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного рішення суду не заперечив.
В судове засідання, яке відбулось 28.11.2023 року, представник відповідача не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.03.2057 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_1 , матір'ю якої є ОСОБА_2 .
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається із копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72948503 від 23.06.2023 року, 23.06.2023 року Першою київською державної нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу №70835309 (номер у нотаріуса 801/2023), після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається із копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Кулєшовою Ю.В. 24.06.2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті її матері ОСОБА_2 , у зв'язку із тим, що спадкоємицею пропущено передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Статтею 1269 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Вказане положення також узгоджується із приписами пп. 3.21, 3.22 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, відповідно до якого, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 УК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно змісту ст. 1272 ЦК України, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до роз'яснень, які містяться у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (частини перша, друга та третя статті 1221 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, у даній справі є належним відповідачем територіальна громада за місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а саме Київська міська рада.
Вказаний висновок узгоджується із правовим висновком, який викладений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №428/3413/17.
Суд звертає увагу, що позивач є спадкоємцем за законом.
Разом з цим, позивач не відмовлявся від прийняття спадщини, що свідчить що визначений додатковий строк на прийняття спадщини позивачеві, не порушує права інших осіб.
А тому, за встановлених обставин, суд вважає, що позовну заяву, про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 280-281, 353-355 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити додатковий строк ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішення суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: