СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/197/23
ун. № 759/17265/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горлатого О.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів.
Представник позивача - адвокат Горлатий О.В. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29.04.1993 року Відділом приватизації Залізничної районної державної адміністрації.
В обґрунтування заяви зазначає, що на сьогоднішній день в нього є побоювання, що невжиття заходів забезпечення позову може стати на заваді чи унеможливити виконання рішення суду, відповідач не позбавлена можливості у будь який час протягом розгляду справи відчужити належне їй майно на праві власності.
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2023 року визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Заяву фактично передано судді 14.12.2023 року.
Дослідивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також Верховний суд зазначив, що на підставі постанови від 21 серпня 2019 року у справі №761/39201/18, що при розгляді заяви про забезпечення позову не обхідно звернути увагу на те що заявник повинен довести наміри відповідача, щодо відчуження спірного майна або чинити перешкоди у виконанні рішення суду. Посилання в заяві про наявність обставин, які можуть унеможливити виконання рішення суду про стягнення боргу у повному обсязі зі сторони відповідача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення.
Як вбачається із матеріалів заяви представника позивача просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову та не надано підтвердження того, що майно на яке просить накласти арешт, відповідач має намір відчужити, а посилання які містися в матеріалах заяви, не дають достатніх підстав для підтвердження наміру.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись: ст.ст. 151-153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горлатого О.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя Н.О. Горбенко