СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/21790/23
пр. № 1-кп/759/1828/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023100080003360 від 06.09.2023 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь Київської області, українця, громадянина України, з середньою (технічною) освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на день ухвалення вироку знаходиться у центрі реабілітації стаціонарного відділення закритого типу «Дає життя» за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Єднання, буд. 35, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
ОСОБА_3 , 03.09.2023, приблизно о 00 год. 24 хв., в умовах воєнного стану, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу магазину «Новус», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Палладіна, 7-А, повторно таємно викрав велосипед «Spark Rough 18», колеса 26, сталева рама 18, чорно-червоного кольору, що належить ОСОБА_6 , чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 4 628 грн. 98 коп.
Так, ОСОБА_3 , побачивши велосипед «Spark Rough 18», колеса 26, сталева рама 18, чорно-червоного кольору, який знаходився поблизу вищезазначеного магазину та який був пристебнутий гумово-металевим замком до велостоянки, достовірно знаючи, що в країні введено воєнний стан, відчуваючи потребу в грошових коштах, діючи умисно та з корисливих мотивів, вирішив таємно його викрасти.
В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому, користуючись тим, що ніхто зі сторонніх осіб за його діями не спостерігає, смикнув гумово-металевий замок, тим самим відірвав його від велосипеда, з місця вчинення кримінального правопорушення зник разом з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 4 628 грн. 98 коп.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану. Кримінальне правопорушення кваліфіковано стороною обвинувачення за ознакою «повторність», оскільки 15.06.2018 Києво-Святошинською прокуратурою Київської області скеровано до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України, але на даний час в справі вирок не ухвалено.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Просив його суворо не карати та врахувати, що на крадіжку його спонукали тяжкі життєві обставини, а саме: раніше він був наркозалежним, йому були необхідні кошти для придбання наркотичних засобів, що і спонукало його до вчинення крадіжок. Викрадений велосипед, який він здав в ломбард, він сам і викупив, добровільно видав для повернення потерпілому. Разом із цим, вже кілька місяців він проходить курс реабілітації в центрі реабілітації стаціонарного відділення закритого типу від нарко-та алкозалежних осіб «Дар життя» в Київській області, що дуже йому допомагає, він має бажання змінити життя на краще, жити чесно, заробляти на життя працею.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.
Стосовно кваліфікуючої ознаки «повторність», суд вважає її не підтвердженою (вирок за попередньою крадіжкою не ухвалено) і виключає з обвинувачення, визнаного судом доведеним, оскільки відповідно до постанови ОП ККС Верховного Суду від 14.09.2020 року в справі № 591/4366/18 у випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи така обставина як «засудження за раніше вчинений злочин» має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом'якшують та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність; раніше не судимий, офіційно не працює, проходить реабілітаційний курс в закритому центрі для наркозалежних.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.
В строк покарання слід зарахувати попереднє ув'язнення (затримання з 01.11.2023 по 01.11.2023 включно, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КПК України.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин справи та характеру злочинного діяння, а саме відсутність настання тяжких наслідків, з огляду на особу винного, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який обіцяв в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та просив надати йому шанс стати на шлях виправлення без позбавлення волі, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, встановлених ст. 76 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України, а саме: залишити потерпілому за належністю.
Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту слід скасувати, оскільки в ньому відпала потреба.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
В строк покарання, призначеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід зарахувати попереднє ув'язнення (затримання з 01.11.2023 по 01.11.2023), відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КПК України.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - скасувати.
Речові докази по справі: велосипед, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити останньому за належністю.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1