Дата документу 12.12.2023 Справа № 0818/9572/2012
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 0818/9572/2012
Провадження №22-ц/807/2180/23
Головуючий в 1-й інстанції - Гашук К.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В.,
суддів:Крилової О. В., Полякова О. З.,
секретарБєлова А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Лелікова Сергія Олеговича на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року, постановлену у м. Запоріжжі (повний текст ухвали складено 05 жовтня 2023 року) у справі за заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Лелікова Сергія Олеговича, заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс», про заміну стягувача у виконавчому провадженні,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Лєлікова С.О., звернулась до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні. В обґрунтування заяви зазначено, що статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За наявною на виконавчому листі інформацією 27.12.2020 він був повернутий стягувачу востаннє. Зважаючи на повернення 27.12.2020 виконавчого листа, строк його пред'явлення стягувачем не пропущений та триває до 27.12.2023, отже новий кредитор має можливість реалізувати свої права, як стягувач, у тому числі пред'явити виконавчий документ до виконання або отримати дублікат виконавчого листа. Посилаючись на те, що новий кредитор самостійно не здійснює будь-яких дій щодо заміни попереднього стягувача, заявник просить суд замінити ПАТ «Родовід Банк» в якості стягувача за виконавчим листом №0818/9572/2012, виданим 28.05.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості у розмірі 1 666 198,36грн., судових витрат 910 грн. на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс».
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року, заяву ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Лєлікова Сергія Олеговича про заміну стягувача у виконавчому провадженні - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Лелікова Сергія Олеговича подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви у повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що вимоги статті 442 ЦПК України, не виключають можливість звернення боржника із заявою про замну сторони виконавчого провадження у справі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 34/СЖ-006.08.2 від 10 квітня 2008 року та кредитний договір № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року. Згідно вказаного договору, Банк надав позичальнику два кредити на споживчі цілі, кожний з них по 39 600 доларів США зі строком повернення до 10.04.2011 з процентною ставкою 15% річних за користування кредитом.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 34/СЖ-006.08.2 від 10.04.2008 та договір поруки № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008, відповідно до п. 1.1. яких поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань Боржником за кредитними договорами.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 0818/9572/2012 від 18.12.2012, яке було змінено рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16.04.2013, стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 34/СЖ-006.08.2 від 10.04.2008 у розмірі 833 099 грн. 18 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 316 493 грн. 30 коп.; прострочена заборгованість за процентами - 100 056 грн. 29 коп.; пеня - 416 549 грн. 59 коп.; стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 у розмірі 833 099 грн. 18 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 316 493 грн. 30 коп.; прострочена заборгованість за процентами - 100 056 грн. 29 коп.; пеня - 416 549 грн. 59 коп.; стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» 910 грн. судових витрат з кожного.
На виконання вказаного рішення суду, Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 28.05.2013 видано виконавчий лист № 0818/9572/2012, де боржником є ОСОБА_2 , а стягувачем - ПАТ «Родовід Банк».
Згідно наявних на виконавчому листі відміток, вказаний виконавчий лист неодноразово надходив на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби. Востаннє, 27.12.2020 виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Державним виконавцем зроблено відмітку на виконавчому листі про те, що залишок боргу складає 1 577 875,97 грн., залишок виконавчого збору - 157 787,59 грн.
Відповідно до інформації, яка надана Вознесенівським районним ВДВС у м. Запоріжжя Південного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на запит суду, та міститься в матеріалах справи, в провадженні ВДВС перебували виконавчі провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду, державним виконавцем здійснювались дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, у тому числі, передавалось на реалізацію нерухоме майно, яке було зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Згідно договору № 1 про відступлення права вимоги від 16.12.2021, який укладено між ПАТ «Родовід банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк», та ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 3569, Банк відступив Новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» право вимоги до позичальників та поручителів, у тому числі за кредитними договорами, які укладено із ОСОБА_3 та договорами поруки, які укладені із ОСОБА_2 .
При цьому, у виконавчому провадженні, де боржниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , заміна сторони стягувача не відбувалась. Стягувачем за виданим Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя виконавчим листом № 0818/9572/2012 залишається ПАТ «Родовід Банк».
Боржник за виконавчим листом - ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про заміну сторони за виконавчим листом № 0818/9572/2012 з ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Ю-Бейс».
Слід зазначити, що ухвалою Оджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2023 заяву ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Лєлікова Сергія Олеговича про процесуальне правонаступництво, залишено без задоволення.
Обставини та вимоги, викладені у заяві ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Лєлікова С.О. про процесуальне правонаступництво, яка було розглянута судом 29.05.2023, є аналогічними обставинам та вимогам, викладеним у заяві ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Лєлікова С.О. про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, яка наразі перебуває на розгляді.
Постановляючи ухвалу у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка є боржником, про заміну стягувача за виконавчим листом № 0818/9572/2012, виданим 28.05.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» заборгованості у розмірі 1 666 198,36 грн., судових витрат у розмірі 910 грн., слід відмовити, оскільки така заява подана не стягувачем чи його правонаступником, а самим боржником, що не узгоджується із метою подання такої заяви.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виходячи із зазначених норм законодавства, можна констатувати, що кредитор, який змінений у зобов'язанні на підставі правочину (відступлення права вимоги), не стає автоматично стороною стягувача у виконавчому провадженні, для цього передбачений певний порядок звернення до суду і вирішення вказаного питання в судовому порядку.
Враховуючи подачу заяви про залучення правонаступника саме боржником у виконавчому провадженні, відсутність у матеріалах справи доказів волевиявлення заявленого у заяві про залучення стягувача у виконавчому провадженні - ТОВ «ФК» Ю-БЕЙС», як нового кредитора, на вступ у виконавче провадження, а також відсутність доказів, які підтверджують актуальність інформації щодо нового кредитора у зобов'язанні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, про залишення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні без задоволення.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Лелікова Сергія Олеговича залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 14 грудня 2023 року.
Судді: С. В. Кухар
О. В. Крилова
О. З. Поляков