ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 р.Справа № 641/5247/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Боговський Д.Є., пров. Брянський, 5, м. Харків, Харківська, 61068, повний текст складено 05.10.23 року по справі №641/5247/23
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
третя особа: Старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Штаферун Володимир Володимирович
про оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Штаферун Володимир Володимирович, в якому просив скасувати постанову серії БАД № 011743 від 20.08.2023 року про накладення на неї адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.10.2023 позовні вимоги задоволено.
Скасовано постанову серії БАД № 011743 від 20.08.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог КУпАП, Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України) та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач одночасно в апеляційній скарзі просить про проведення розгляду справи без участі його представника.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позивач надав до суду клопотання про проведення розгляду справи без його участі.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 20.08.2023 старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Штаферун В.В. було складено постанову серії БАД № 011743 про накладення на водія ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн., в якій зазначено, що 20.08.2023 о 16 год. 43 хв. в м. Полтава по вул. Європейська, 102, водій ОСОБА_1 керував автомобілем з номерними засобами, що були закритті сторонніми предметами, а саме декоративною металевою сіткою, чим порушив п.п. 2.9.В ПДР України.
Не погодившись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП належними доказами стосовно неможливості з двадцяти метрів чітко визначити символи номерного знака на транспортному засобі, яким керував ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на положення ст. 222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено, зокрема, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 121-3 вказаного Кодексу.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як вбачається з ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
У такому випадку уповноваженими посадовими особами на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 р. І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.ч. 1, 2 ст. 121-3 КУпАП.
Згідно з п. 1, 2 р. ІІІ зазначеної Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 121-3 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України).
У статті 74 КАС України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч вказаним вище вимогам закону відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач керував автомобілем.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В постанові зафіксовано, що 20.08.2023 о 16 год. 43 хв. в м. Полтава по вул. Європейська, 102, водій ОСОБА_1 керував автомобілем з номерними засобами, що були закритті сторонніми предметами, а саме декоративною металевою сіткою, чим порушив п.п. 2.9.В ПДР України.
Зокрема, згідно з п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, а також вбачається з відео з бодікамери поліцейського, що позивач не заперечує наявність декоративної сітки на номерних знаках транспортного засобу, проте стверджує, що її наявність не перешкоджає ідентифікації номерних знаків з відстані 20 м.
Колегія суддів зауважує, що правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд першої інстанції надав належну оцінку доказам по справі та встановив, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази умисного вчинення позивачем правопорушення, а також відповідачем не надані докази, які підтверджують факт того, що саме з двадцяти метрів не можливо чітко визначити символи номерного знака на транспортному засобі, яким керував ОСОБА_1 . Крім, того відповідачем не доведено, що наявність декоративної металевої сітки на номерному знаку перешкоджає чи ускладнює його відображення та ідентифікацію, відповідно вимог п. 2.9 «в» ПДР України.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, тому постанова в справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 011743 від 20.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 270-272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.10.2023 по справі №641/5247/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк