ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 р.Справа № 520/513/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.09.23 по справі №520/513/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, апелянт, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (надалі - відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просив суд визнати протиправним і скасувати наказ № 793 ос начальника ГУ НП в Харківській області від 07 грудня 2021 року про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0086690/ дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області з поновленням на посаду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вказав, що суд першої інстанції не допитав свідків позивача, що є порушенням принципу рівності сторін. Зазначив, що його стан був обумовлений вживанням лікарських засобів на основі спирту у зв'язку з хворобою. Працівники поліції не є фахівцями в галузі медицини і вимоги щодо надання медичної допомоги або вмінь виявляти ознаки сп'яніння законом не передбачено. Покликався на допущення відповідачем суттєвих порушень в ході проведення службового розслідування.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року без змін.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом були встановлені наступні обставини.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 по справі № 520/28613/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023, встановлені преюдиційні обставини, які в силу вимог ст.78 КАС України, не підлягають повторному з'ясуванню.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з вересня 2012 року проходив службу в органах Національної поліції України.
09.02.2021 ОСОБА_1 на підставі наказу №78о/с від 09.02.2021 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції ХРУП №1 ГУНП в Харківській області за спеціальним званням - старший лейтенант поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 01.11.2021 № 210 “Про призначення та проведення службового розслідування” призначено та проведено службове розслідування.
Підставою для його проведення слугувала доповідна записка від 29.10.2021 № 213/119-15/02-2021, підписана начальником УГІ ГУНП в Харківській області, в якій містяться відомості про те, що цього ж дня поліцейськими УГІ ГУНП в Харківській області під час перевірки ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області було виявлено дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
У ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено наступне.
29.10.2021 до т.в.о. заступника начальника УГІ ГУНП в Харківській області майора поліції Шадріна А.О. від керівництва ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що начальником відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_2 виявлено дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова.
Мобільною групою у складі поліцейських УГІ ГУНП в Харківській області було здійснено виїзд до ХРУП № 1, де у службовому кабінеті № 321, приблизно о 12:40, виявлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував в однострої та мав ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 під відеозапис запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора “ALCOTEST 6820” або в медичному закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 надав згоду на проходження огляду за допомогою газоаналізатора “ALCOTEST 6820”, результат виявився 2,97 проміле, про що складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння від 29.10.2021 № 207/119-15/02-2021. У подальшому старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 керівництвом ХРУП № 1 відсторонено від несення служби.
29.10.2021 особовий склад ХРУП № 1, в тому числі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , був задіяний до несення служби по охороні публічного порядку і безпеки на виборчих дільницях Київської районної територіальної виборчої комісії Харківської області під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови.
Відповідно до окремої відомості, 28.10.2021 особовий склад підрозділу, у тому числі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , пройшов інструктаж щодо неухильного дотримання службової та транспортної дисципліни, карантинних вимог, а також вимог щодо недопущення вживання алкогольних напоїв і наркотичних речовин під час несення служби на виборчих дільницях, про що власноручно розписався у відповідній відомості.
29.10.2021 о 10:51 ОСОБА_1 отримав табельну вогнепальну зброю, про що розписався у книзі нарядів № 4 ХРУП №1 (інв. № 173 від 12.10.2021) та у подальшому мав заступити на чергування по охороні публічного порядку і безпеки на виборчій дільниці № 631271 Територіальної виборчої комісії Київського району м. Харків, яка розташована за адресою: вул. Ак. Павлова, 313-В, м. Харків. Також, відповідно до вказаної книги цього ж дня о 12:20 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 здав до чергової частини табельну вогнепальну зброю.
29.10.2021 о 12:40 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 в кабінеті начальника СКЗ ХРУП №1, у присутності заступника начальника ХРУП №1 полковника поліції ОСОБА_3 та поліцейських ТІ ГУНП в Харківській області, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора “АLCOTEST 6820” або в медичному закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 категорично відмовився. В подальшому останній виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора “АLCOTEST 6820”, результат становив 2,97 проміле алкоголю у видихаємому повітрі, з яким старший лейтенант поліції ОСОБА_1 погодився. При цьому, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння останній від підпису відмовився.
У ході проведення службового розслідування дільничний офіцер поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 від надання будь - яких пояснень щодо події, яка мала місце 29.10.2021 за його участі відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України, про що був складений акт про відмову надати пояснення від 15.11.2021 № 261/119-15/02-2021.
Під час службового розслідування були опитані начальник відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_2 , заступник начальника відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_4 , начальник СКЗ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_5 , заступник начальника ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_3 , начальник сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 , старші інспектори УГІ ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_7 та капітан поліції ОСОБА_8 , які надали пояснення з приводу проходження ОСОБА_1 29.10.2021 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора “ALCOTEST 6820” та наявності в останнього ознак алкогольного сп'яніння.
Також під час службового розслідування був опитаний старший інспектор - черговий сектору моніторингу ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_9 , який пояснив, що 29.10.2021 о 08:00 він заступив на добове чергування в якості старшого інспектора чергового ХРУП № 1. Близько 09:00 поліцейські, які того дня були задіяні до несення служби для забезпечення охорони публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови почали отримувати табельну вогнепальну зброю, серед яких був старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Останній мав охайний зовнішній вигляд, запаху алкоголю від нього чути не було. Після отримання табельної вогнепальної зброї ОСОБА_1 залишив приміщення ХРУП №1.
Судовим розглядом встановлено, що 07.11.2015 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якою він зобов'язується з гідністю нести високе звання поліцейського, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, дотримуватися Конституції та законів України.
ОСОБА_1 10.02.2021 особисто був ознайомлений з Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, згідно з якими поліцейський повинен професійно виконувати свої службові обов'язки. Крім цього, зазначеними Правилами передбачено, що поліцейському під час виконання службових обов'язків категорично заборонено перебувати на службі в нетверезому стані.
Службовим розслідуванням встановлено, що 29.10.2021 приблизно о 07:00 дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув до ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, де о 10:51 отримав в черговій частині табельну вогнепальну зброю та був допущений до несення служби з охорони публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови. Приблизно о 12:00 ОСОБА_1 прибув до будівлі Територіальної виборчої комісії Київського району м. Харків розташованої за адресою: вул. Скрипника, 7, м. Харків для отримання виборчих бюлетенів, де керівництвом відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. У присутності поліцейських УГІ ГУНП в Харківській області та керівництва ХРУП № 1 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора “ALCOTEST 6820”, за результатами якого останній перебував у стані алкогольного сп'яніння з результатом 2,97 проміле у видихаємому повітрі. У подальшому старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсторонений від несення служби на виборчій дільниці.
За результатом проведеного службового розслідування 26.11.2021 начальником ГУНП в Харківській області затверджений висновок, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” у частині недотримання Присяги поліцейського, а також невиконання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині зобов'язань утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби, абзац 7 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, згідно з якими поліцейському під час виконання службових обов'язків заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, необхідно застосувати відносно дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до Наказу ГУНП в Харківській області № 1014 від 26.11.2021 до дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Вище зазначені обставини та правомірність Наказу ГУНП в Харківській області № 1014 від 26.11.2021 про застосування до дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції були встановлені та надана оцінка рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 по справі № 520/28613/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023. В силу вимог ст. 78 КАС України, дані обставини є преюдиційними та не підлягають повторному з'ясуванню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності спірного наказу з огляду на доведеність відповідачем факту допущення позивачем дисциплінарного проступку, а відтак і відсутності підстав для поновлення позивача на службі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон №580-VIII), за приписами частини першої статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У статті 18 Закону №580-VIII закріплені основні обов'язки поліцейського, відповідно до якої поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, зміст якої закріплений у статті 64 Закону №580-VIII; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Приписами частин першої та другої статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), у частині першій статті 1 якого визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, як закріплено у частині другій статті 1 Дисциплінарного статуту, ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком, як визначено у статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частин першої-сьомої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Приписами частин першої та п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (частина перша статті 19 Дисциплінарного статуту).
Приписами частин третьої та восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту закріплено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія та керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
За правилами частин першої та четвертої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.
Обов'язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.
Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.
Предметом розгляду даної справи є правомірність винесення Наказу ГУНП в Харківській області від 07.12.2021 №793 о/с про звільнення дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України “Про Національну поліцію”.
Позивач вважає, що спірний наказ від 07.12.2021 №793 о/с є незаконним, оскільки його не повідомили про початок службового розслідування, а підставою для звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 є саме матеріали службового розслідування, з яким його не ознайомлювали і в якому сам позивач безпосередню участь не приймав.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 по справі № 520/28613/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування наказу № 1014 о/с Начальника ГУ НП в Харківській області Станіслава Перліна від 26 листопада 2021 року про накладення дисциплінарного стягнення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 набрало законної сили 04.07.2023.
За змістом приписів ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб.
Згідно з ч. 4. ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, у межах розгляду справи № 520/28613/21 судами першої та апеляційної інстанції була надана правова оцінка доводам позивача про допущення відповідачем суттєвих порушень в ході проведення службового розслідування, з огляду на що колегія суддів не вбачає законних підстав для їх переоцінки.
Обставини правомірності висновків службового розслідування відповідача та наказу ГУНП в Харківській області № 1014 від 26.11.2021 встановлені судовим рішення по справі № 520/28613/21, а тому не підлягають доказуванню.
З огляду на наведені правові норми, висновки службового розслідування та обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи № 520/28613/21, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно виніс оскаржуваний наказ, на реалізацію наказу ГУНП в Харківській області № 1014 від 26.11.2021 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 березня 2019 року в справі №819/736/18, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18 та інших.
Оскільки на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку, відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу № 793 ос від 07 грудня 2021 року та поновлення його на службі в органах Національної поліції України.
Доводи апеляційної скарги про протиправність відмови суду першої інстанції у виклику свідків позивача, колегія суддів вважає безпідставними з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Аналіз наведених норм свідчить, що показання свідка мають значення для встановлення обставин, що входять до предмету доказування у відповідній справі.
Згідно з твердженнями апелянта, свідки могли повідомити про обставини, що передували проведенню службового розслідування.
Колегія суддів зауважує, що питання, пов'язані з обставинами, що передували проведенню службового розслідування, обставини проведення службової перевірки та затвердження її наслідків, входили до предмету доказування у справі № 520/28613/21, натомість у межах цієї справи предметом доказування є наявність або відсутність обставин для скасування наказу № 793 ос ГУ НП в Харківській області від 07 грудня 2021 року про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який ухвалено на підставі, як встановлено судовим рішення по справі № 520/28613/21, законних та обґрунтованих висновків службового розслідування відповідача та наказу ГУНП в Харківській області № 1014 від 26.11.2021.
Отже, показання свідків у цій справі не є належними доказами для встановлення протиправності чи правомірності прийняття оскаржуваного наказу та не є підставою для переоцінки висновків судового рішення по справі № 520/28613/21.
Покликання позивача на те, що працівники поліції не є фахівцями в галузі медицини і вимоги щодо надання медичної допомоги або вмінь виявляти ознаки сп'яніння законом не передбачено, колегія суддів є безпідставним та суперечать приписам п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», якою встановлено обов'язок поліцейського надавати невідкладну, зокрема домедичну та медичну допомогу, та Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, в якій чітко визначені ознаки сп'яніння, які є підставою для проведення поліцейськими огляду на стан сп'яніння.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року по справі №520/513/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 13.12.2023.