ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 р. Справа № 440/8037/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою депутата Карлівської міської ради ІХ скликання Голови фракції "Українці" Дуленка Андрія Григоровича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 14.08.23 по справі № 440/8037/23
за позовом депутата Карлівської міської ради ІХ скликання Голова фракції "Українці" ОСОБА_1
до Карлівської міської ради
про визнання протиправним та нечинним рішення,
ВСТАНОВИВ
Депутат Карлівської міської ради ІХ скликання Голова фракції «Українці» ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Карлівської міської ради (далі - відповідач, міська рада), у якому просив суд:
- визнати протиправним та нечинним рішення Карлівської міської ради Полтавської області "Про внесення змін до додатку 1 рішення другого засідання першої сесії Карлівської міської ради дев'ятого скликання від 06 січня 2022 року "Про затвердження складу постійних депутатських комісій Карлівської міської ради" від 20 грудня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ухвалюючи оскаржуване рішення Карлівська міська рада допустила порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) щодо порядку його прийняття (проект прийнятого рішення опубліковано на сайті Карлівської міської ради з порушенням 10-ти денного терміну) та позбавила права депутатської фракції «Українці» на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради, зокрема у постійній депутатській комісії з питань регулювання земельних відносин, надр, охорони навколишнього середовища та санітарного стану в якості кандидатів на посаду голови або члена такої комісії, що відповідно є підставою для скасування вищезазначеного рішення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 440/8037/23 відмовлено в задоволенні позову депутата Карлівської міської ради ІХ скликання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Карлівської міської ради Полтавської області (вул. Полтавський шлях, 85, м. Карлівка, Полтавський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21046549) про визнання протиправними та нечинним рішення повністю.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 440/8037/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про протиправність спірного рішення відповідача, який ігноруючи положення пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», порушив право депутатів депутатської фракції «Українці» на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради, як таких, що не були включені до складу постійній депутатській комісії з питань регулювання земельних відносин, надр, охорони навколишнього середовища та санітарного стану в якості кандидатів на посаду голови або члена такої комісії.
Наполягав на наявності у позивача, як депутата, який представляє інтереси всієї територіальної громади, голови фракції, права, наданого протоколом № 2 зборів депутатської фракції «Українці» Карлівської міської ради ІХ скликання, на здійснення представництва інтересів депутатської фракції «Українці» у судах та інших органах, установах, організаціях, яким він скористався внаслідок порушення права депутатської фракції «Українці» на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях міської ради, шляхом звернення до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Разом з цим, судом першої інстанції не надано оцінку наведеним позивачем доказам на підтвердження своїх повноважень та не взято до уваги той факт, що незаконне рішення Карлівської міської ради має право оскаржити, як будь-який депутат, що входить до складу депутатського корпусу, так і будь-який громадянин, що є мешканцем Карлівської громади.
Крім того, з посиланням на положення ч. 8 ст. 249 КАС України зазначив про наявність підстав для дослідження судом апеляційної інстанції дій судді першої інстанції щодо невиконання базових норм КАС України в частині дослідження матеріалів справи, що призвело до прийняття рішення на підставі доводів, які спростовуються матеріалами справи, в межах якої було прийнято таке рішення.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважав рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 440/8037/23 законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою що підлягає відхиленню.
В обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_1 , як голова фракції Карлівської міської ради «Українці», не уповноважений представляти в судах інтереси такої фракції, або інтереси окремих депутатів фракції поза відносинами представництва. У матеріалах справи відсутні документальні докази, які б підтверджували уповноваження ОСОБА_1 на звернення до суду з цим позовом від імені фракції «Українці».
Крім того, зауважив, що частиною 2 статті 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено право депутата місцевої ради вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них, разом з цим ОСОБА_1 таким правом не скористався, що свідчить про відсутність у спірних правовідносинах порушення прав та інтересів позивача особисто.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.01.2022 відбулося друге засідання першої сесії Карлівської міської ради дев'ятого скликання, що підтверджується відповідним протоколом.
На вказаному засіданні публічно оголошено головуючим на сесії - виконувачем обов'язків міського голови, секретарем міської ради ОСОБА_2 про факт створення депутатської фракції "Українці" у Карлівській міській раді у складі ОСОБА_1 (голова фракції), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
Карлівською міською радою було прийняте рішення від 20.12.2022 "Про внесення змін до додатку 1 рішення другого засідання першої сесії Карлівської міської ради дев'ятого скликання від 06.01.2022 року "Про затвердження складу постійних депутатських комісій Карлівської міської ради", виклавши склад постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин, надр, охорони навколишнього середовища та санітарного стану в новій редакції відповідно:
Постійна депутатська комісія з питань регулювання земельних відносин, надр, охорони навколишнього середовища та санітарного стану
"Голова комісії Лаврик Людмила Анатоліївна,
Члени комісії: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ".
Вважаючи протиправним рішення Карлівської міської ради Полтавської області "Про внесення змін до додатку 1 рішення другого засідання першої сесії Карлівської міської ради дев'ятого скликання від 06 січня 2022 року "Про затвердження складу постійних депутатських комісій Карлівської міської ради" від 20 грудня 2022 року, депутат Карлівської міської ради ІХ скликання ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції врахувавши відсутність у матеріалах адміністративної справи документальних доказів, які б підтверджували уповноваження ОСОБА_1 на звернення до суду з цим позовом від імені фракції для відновлення її порушених прав, дійшов висновку, що позивачем у даному випадку не доведено порушення спірними рішеннями особисто його прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, а відтак, й наявності права звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 5 КАС України врегульовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі №18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб'єктивного права; пов'язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним (благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним); у позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим, тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику; порушений суб'єктом владних повноважень.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було конкретним, персоналізованим і обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Так, спірні правовідносини виникли внаслідок того, що Карлівською міською радою, на думку позивача було порушено встановлене ст. 28 Закону № 93-IV право депутатської фракції «Українці» на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради, зокрема у постійній депутатській комісії з питань регулювання земельних відносин, надр, охорони навколишнього середовища та санітарного стану, від імені якої він звернувся до суду, у тому числі і як голова цієї фракції.
Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-ІV (далі - Закон № 93-IV) відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада), як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 93-IV депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 3 Закону № 93-IV визначено, що депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.
За статтею 4 Закону № 93-IV депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».
Приписами частини першої статті 11 Закону № 93-IV передбачено, що у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За приписами статті 47 Закону № 280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.
До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники.
Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах. За рішенням обласних рад голови постійних комісій з питань бюджету можуть працювати в раді на постійній основі.
Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею.
Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.
Частиною 2 статті 20 Закону № 93-IV передбачено, що депутат місцевої ради, крім секретаря ради, голови районної у місті, районної, обласної ради та їх заступників, повинен входити до складу однієї з постійних комісій, що утворюються радою.
Відповідно до пункту 15 частини 2 статті 19 Закону № 93-IV депутат місцевої ради має право об'єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.
Згідно зі статтею 28 Закону № 93-IV депутатські групи, фракції мають право:
1) на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради;
2) попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада;
3) на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради;
4) об'єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості в раді чи опозиції;
5) здійснювати інші права, передбачені законами України.
Так, відповідно до статей 11, 12 Регламенту Карлівської міської ради ІХ скликання (текст якого наявний на офіційному веб-сайті Карлівської міської ради), депутатські фракції ради формуються на основі єдності поглядів партійного членства депутатськими радами, які були обрані від партії або за згодою партії, яку мають намір у раді представляти депутати.
Кожна депутатська фракція (група) реєструється. Умовою реєстрації є надходження в раду підписаного особисто кожним депутатом, який увійшов до складу депутатської фракції (групи), письмового повідомлення про сформування та копії протоколу установчих зборів депутатської групи (фракції).
Головуючий на засіданні інформує депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції (групи), її кількісний склад, голову депутатської фракції (групи) та її членів. Депутатська фракція (група) вважається створеною з моменту оголошення головуючим про це на пленарному засіданні сесії ради.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 06.01.2022 відповідно до протоколу установчих зборів депутатської фракції «Українці» Карлівської міської ради ІХ скликання від 17.12.2021 в Карлівській міській раді ІХ скликання створено депутатську фракцію «Українці» та у відповідності до Регламенту Карлівської міської ради зазначено персональний склад членів депутатської фракції та їх партійну належність (а.с. 30-31), зокрема:
- ОСОБА_13 - політична партія «Українці» (голова депутатської фракції);
- Ткаченко Микола Олександрович - політична партія «Українці» (заступник голови депутатської фракції);
- Капралов Максим Миколайович - політична партія «Українці» (секретар депутатської фракції);
- Зубков Єгор Юрійович - політична партія «Українці» (член партії);
- Дуленко Олена Миколаївна - політична партія «Українці» (член партії);
- Фисун Андрій Вікторович - політична партія «Українці» (член партії);
- Нарізька Олена Віталіївна - політична партія «Українці» (член партії).
Створення вказаної депутатської фракції у Карлівській міській раді ІХ скликання підтверджено також листом - відповіддю від 18.01.2022 № 04-41/109 (а.с. 36).
Колегія суддів зауважує, що позивач стверджуючи про порушення оскаржуваним рішенням прав депутатської фракції «Українці» Карлівської міської ради ІХ скликання, яку він представляє не наводить жодних обставин, які б свідчили про те, що члени його фракції з 06.01.2022 по 20.12.2022 мали намір бути ввійти до складу постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин, надр, охорони навколишнього середовища та санітарного стану в якості голови або члена такої комісії. Жодних заперечень щодо складу вказаної постійної комісії, склад якої було затверджено рішенням Карлівської міської ради ІХ скликання від 06.01.2022 від вказаної фракції не надходило. 20.12.2022 було змінено лише голову цієї комісії.
Також колегією суддів не встановлено, як обставин подання відповідних заяв з 06.01.2022 по 20.12.2022 від членів депутатської фракції «Українці» Карлівської міської ради ІХ скликання про бажання бути залученими до складу вищезазначеної комісії, так і перешкод з боку відповідача у вирішенні цього питання.
Крім того, з наявного на офіційному веб-сайті Карлівської міської ради ІХ скликання додатку 1 до рішення другого засідання першої сесії дев'ятого скликання Карлівської міської ради від 06.01.2022 вбачається склад постійних депутатських комісій Карлівської міської ради дев'ятого скликання, зокрема:
Постійна депутатська комісія з питань бюджету, фінансів, цін, планування та обліку, управління комунальним майном, житловим та комунальним господарством, благоустрою, транспорту, архітектури та будівництва представлена у складі:
- Третяк Алла Миколаївна - голова комісії;
- ОСОБА_14 - член комісії;
- ОСОБА_15 - член комісії;
- ОСОБА_16 - член комісії;
- ОСОБА_17 - член комісії.
Постійна депутатська комісія з питань регулювання земельних відносин, надр, охорони навколишнього середовища та санітарного стану представлена у складі:
- КобченкоМихайло Юрійович - голова комісії;
- ОСОБА_18 - член комісії;
- ОСОБА_10 - член комісії;
- ОСОБА_11 - член комісії;
- ОСОБА_12 - член комісії.
Постійна депутатська комісія з питань міжнародних зв'язків, розвитку покинутих територій та гуманітарних допомог не представлена жодним із депутатів Карлівської міської ради.
Постійна депутатська комісія з питань законності та правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів представлена у складі:
- ОСОБА_19 - голова комісії;
- ОСОБА_20 - член комісії;
- ОСОБА_21 - член комісії;
- ОСОБА_5 - член комісії (депутатська фракція «Українці»);
- Дуленко Олена Миколаївна - член комісії (депутатська фракція «Українці»).
Та постійна депутатська комісія з питань соціально-економічного розвитку, соціальної політики, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту представлена у складі:
- Шенгер Світлана Петрівна - голова комісії;
- ОСОБА_22 - член комісії;
- ОСОБА_23 - член комісії;
- ОСОБА_24 - член комісії;
- Ткаченко Микола Олександрович - член комісії (депутатська фракція «Українці»);
Тобто з наведеного переліку вбачається участь трьох депутатів від фракції «Українці» у двох постійних депутатських комісіях.
При цьому, постійна депутатська комісія з питань міжнародних зв'язків, розвитку покинутих територій та гуманітарних допомог) не представлена взагалі жодним із депутатів Карлівської міської ради ІХ скликання, однак жодних застережень з боку
ОСОБА_1 з цього приводу не заявлено.
Також, слід взяти до уваги, що інші депутати від фракції «Українці» не є позивачами у цій справі.
Положеннями частин першої - третьої статті 15 Закону № 93-IV визначено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.
У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 93-IV депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
Пунктом 6 частини другої цієї ж статті передбачено, що депутат місцевої ради має право вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та наданих учасниками справи пояснень, ані ОСОБА_1 , ані члени депутатської фракції «Українці», вважаючи спірне рішення Карлівської міської ради від 20.12.2022 протиправним, не скористались правом на внесення поправок до спірного рішення.
Колегія суддів зазначає, що правовий статус депутата місцевої ради, як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законами № 280/97-ВР та № 93-IV, відповідно до положень яких депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю.
Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень, а не здійснювати представництво інтересів фракції, членом якої він є, у суді. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу, як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються індивідуально-виражені права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №687/1539/16-а, від 4 лютого 2020 року у справі №320/7969/17 та від 24 квітня 2020 року у справі №766/7173/17.
Позивач звернувся з цим позовом як депутат Карлівської міської ради ІХ скликання від імені депутатської фракції «Українці», однак не навів вагомих доводів на обґрунтування того, які саме його права (індивідуально-виражені) були порушені оскаржуваним рішенням, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Лише незгода позивача з рішеннями, які прийняті сесією ради, не свідчить про порушення прав останнього, оскільки міська рада діє, як колегіальний орган та рішення на сесії ради приймаються більшістю голосів.
Посилання апелянта на порушення Карлівською міською радою порядку оприлюднення проектів спірних рішень, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Водночас, слід відмітити, що статтею 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) визначена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Так, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону.
Отже, Законом № 2939-VI визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності. Однак це не є підставою для скасування спірного рішення згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 818/294/18 та від 12.03.2020 у справі № 278/3142/16-а.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
З огляду на вищевикладене, та керуючись пунктом 8 статті 249 КАС України, колегія суддів відмовляє у задоволенні вимоги позивача про постановлення окремої ухвали.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу депутата Карлівської міської ради ІХ скликання Голови фракції "Українці" Дуленко Андрій Григорович - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 440/8037/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій О.А. Спаскін