Постанова
Іменем України
11 грудня 2023 року
м. Київ
провадження №33/824/5036/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Сіренка Максима Юрійовича
на постанову Бородянського районного суду Київської області
в складі судді Унятицького Д. Є.
від 03 жовтня 2023 року
у справі №939/1943/23 Бородянського районного суду Київської області
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
громадянина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
УСТАНОВИВ:
04 серпня 2023 року старшим лейтенантом поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №335110 про те, що громадянин ОСОБА_1 , 04.08.2023, о 22 год. 50 хв., на вул. Пушкінська, в селищі Пісківка, Київської області, керував транспортним засобом «МТ 10», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В протоколі зазначено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager6820». Результат тесту 222 становить 0,85 проміле.
В протоколі зазначено, що огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу. До протоколу додано матеріали справи.
Постановою Бородянського районного суду Київської областівід 03 жовтня2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк1 (один) рік.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - Сіренко М. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності доказів керування ним транспортним засобом. Відеозаписом не зафіксовано моменту та правомірності підстав зупинки.
Зазначив, що суд не звернув увагу на той факт, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки, однак поліцейські не направили його до медичного закладу, що є порушенням процедури огляду.
Незгода ОСОБА_1 з результатами огляду виражена у тому, що останній не підписав протокол, результати огляду та інші документи, і це свідчить про те, що він хотів пройти огляд у медичному закладі. Поліцейські не направили його до медичного закладу і примірник акту огляду ОСОБА_1 не вручали, як не вручили і копію протоколу.
Вважав, що суд першої інстанції також не врахував, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом, що є порушенням процедури огляду.
Зазначив, що поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що порушило його право на захист. Також поліцейськими не проводився пробний забір повітря перед використанням приладу «Alcotest Drager 6820» та належним чином не заповнено всі графи протоколу.
Зазначив, що наявний в матеріалах справи відеозапис, наданий суду, не відповідає положенням Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, оскільки не є безперервним.
За вказаних обставин просив скасувати постанову Бородянського районного суду Київської області від 03 жовтня2023 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 06.11.2023 на ні ОСОБА_1 , ні його захисник Сіренко М. Ю. не з'явивилися, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені своєчасно та належним чином.
06.11.2023 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_1 - Сіренка М. Ю. про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою. Апеляційний суд вказане клопотання задовольнив та відклав розгляд справи на 28.11.2023.
У судове засідання, призначене на 28.11.2023 з'явився ОСОБА_1 та просив відкласти розгляд справи у зв'язку із тим, що його захисник захворів. Просив суд забезпечити йому право на захист шляхом відкладення розгляду справи на іншу дату. Апеляційний суд вказане клопотання задовольнив та відклав розгляд справи на 11.12.2023.
У судовому засіданні 11.12.2023 ОСОБА_1 та його захисник Сіренко М. Ю. надали пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити з підстав наведених в ній. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що проїхати у лікарню йому відмовили поліцейські, але він не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі. Також, останній не заперечив факту вживання слабоалкогольного напою, а саме пива. Захисник ОСОБА_1. Сіренко М. Ю. пояснив, що відеозаписом зафіксовано початок висловлення незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного на місці зупинки, а саме його запитання після показника 0,85 проміле: «Це з пива таке?». Вважав, що вказані обставини разом із відмовою ОСОБА_1 підписувати документи та отримувати їх копії свідчать про незгоду з результатом огляду, проведеними за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки. Також повідомив, що поліцейські не надали можливості йому написати пояснення, оскільки не роз'яснили йому що замість приміток можливо надати письмові пояснення, а лише зазначили що примітки записувати не передбачено законом. Додав, що дії поліцейських, які вони вважають незаконними, до вищестоящих органів поліції не оскаржувалися. Також звертав увагу суду що пробний забір повітря приладу не проводився.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Сіренка М. Ю. вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно з п.п., 5, 6, 7 ч.1 ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:
- запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;
- встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
- перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
З наведеного вбачається, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
З матеріалів справи вбачається, що під час дії воєнного стану 04.08.2023, старшим лейтенантом поліції винесено постанову про адміністративне правопорушення серії БАВ №1911637 відносно ОСОБА_1 з якої вбачається, що останній, о 22 год. 50 хв., керував транспортним засобом «МТ 10», д.н.з. НОМЕР_1 ,без права керування транспортним засобом відповідної категорії, та без мотошолому та полісу ОСЦВП, чим порушив п. 2.1а., 2.1.ґ, 2.3.г ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 1 та 2 ст. 126 КУпАП. Вказаною постановою, із застосуванням положень ст. 36 КУпАП застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. Крім того ОСОБА_1 підписав графу у якій вказано, що права, передбачені ст. 268 КУпАП йому роз'яснено (а.с. 5).
З огляду на викладене доводи скаржника щодо безпідставної зупинки транспортного засобу не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на те, що матеріалами справи, а саме постановою серії БАВ №191637, підтверджується факт керування ОСОБА_1 мотоциклом без права керування відповідної категорії, без мотошолома та полісу ОСЦВП. Більше того, вказана постанова підписана останнім без зауважень. Крім того, відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування, натомість повідомляв, що йому проїхати додому лише сто метрів було, і коли поліцейські запитали його навіщо він почав рух на мотоциклі, останній не заперечував факт руху, а повідомив, що почав рух бо не побачив їх.
Крім того, як вбачається з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 пояснив у місцевому суді, що 04.08.2023, о 22 год. 45хв., їхав на мотоциклі без мотошолому, тобто визнав факт керування транспортним засобом.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 04.08.2023, о 22 год. 50 хв., на вул. Пушкінська, в селищі Пісківка, Київської області, керував транспортним засобом «МТ 10», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9.а ПДР.
Огляд на стан сп'яніння водія проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки, зі згоди водія, під відеозапис на нагрудну бодікамеру патрульного, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», за результатами якого станом на 22 год. 59 хв., 04.08.2023, в повітрі, що видихнув водій ОСОБА_1 , зафіксовано 0,85 проміле етилового спирту.
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, повністю доведена належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №335110 від 04.08.2023; результатом тесту алкотестера «Alcotest Drager 6820», згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 0,85 проміле, актом огляду на стан сп'яніння, постановою серії БАВ №191637 від 04.08.2023 відносно ОСОБА_1 та відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Скаржник помилково вважає, щонаявність в матеріалах справи направлення на огляд водія є доказом його незгоди з результатом огляду, проведеного на місці зупинки та свідчить про порушення його прав працівниками поліції і є безумовною підставою для скасування постанови суду.
Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп'яніння.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (п. 3 Розділу 1 Інструкції).
Відповідно до п. 1 Розділу 2 Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п. 3 Розділу 2 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (п. 4 Розділу 2 Інструкції).
Відповідно до пп. 3 п. 10 Розділу 2 Інструкції якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, за наявності ознак алкогольного сп'яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За частиною 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до п. 7 розділу 1 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Таким чином, доводи скаржника про те, що наявність направлення є безумовною підставою для скасування постанови суду є необргрунтованими з огляду на те, що направлення на огляд водія транспортного засобу видається поліцейським у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи у випадку непогодження водія транспортного засобу з результатами огляду на місці зупинки. Також, направлення видається у випадку відмови водія від проходження огляду на місці зупинки та погодження огляду у закладах охорони здоров'я, або у випадку висловлення водієм незгоди з результатом огляду, проведеним на місці зупинки транспортного засобу.
Отже, у справі що переглядається, наявність направлення, може свідчити про порушення поліцейськими процедури проходження огляду лише у випадку висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу.
Відтак, у справі, що переглядається встановленню підлягають факти керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння а також, з урахуванням доводів апеляційної скарги перевірці підлягає факт висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу «Alcotest Drager 6820».
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №335110 від 04.08.2023 вбачається, що ОСОБА_1 , 04.08.2023, о 22 год. 50 хв., на вул. Пушкінська, в селищі Пісківка, Київської області, керував транспортним засобом «МТ 10», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. В протоколі зазначено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820». Результат огляду становить 0,85 проміле. Також у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від підпису та від отримання копії протоколу відмовився (а.с. 2).
З результату огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу DragerAlcotest 6820, ARMK- 03079 вбачається, що у графі «результат тесту» зазначено показник 0,85‰. Вказаний результат ОСОБА_1 відписувати відмовився (а.с. 1).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння вбачається, що у ОСОБА_1 , виявлено наступні ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та нечітка мова. Також зазначено результат огляду, а саме 0,85 проміле. ОСОБА_1 від підпису відмовився (а.с. 4)
З відеозапису з бодікамери поліцейського, який міститься на диску в аркуші справи 10, вбачається, що підставою для зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції стало його керування мотоциклом «МТ 10», д.н.з. НОМЕР_1 , без мотошолома. ОСОБА_1 на відеозаписі особисто визнав, що сів за кермо мотоцикла та почав руху без мотошолома, оскільки йому проїхати додому сто метрів, а поїхав він тільки тому, що не побачив поліцейських. Під час спілкування з ОСОБА_1 , у поліцейських виникли підстави вважати, що останній знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. На пропозицію поліцейських щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, ОСОБА_1 погодився. Після чого поліцейська провели контрольну перевірку приладу та надали змогу ОСОБА_1 , обрати один із запакованих мундштуків, який він обрав та особисто розпакував. Після перевірки приладу на чистоту, ОСОБА_1 продув у прилад.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою технічного пристрою «Alcotest Drager 6820», результат якого позитивний, а саме 0,85 проміле, тобто виявлено стан алкогольного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 , дізнавшись про результат огляду, не висловлював незгоди з результатами огляду і після складання протоколу також не вказував на незгоду з результатом. Також, після складання адміністративних матеріалів, поліцейські ознайомили ОСОБА_1 з протоколом, результатами тесту, однак він відмовився підписувати та отримувати копії матеріалів. Більше того, ОСОБА_1 особисто визнав, що випив пива, а саме два літри «Опілля» на двох.
Зазначені вище протокол, результат тесту «Alcotest Drager 6820», акт огляду, копія постанови серії БАВ №191637 та відеозапис є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такі докази зібрано уповноваженою особою у відповідності до положення статті 255 КУпАП.
Отже, у справі, що переглядається, не підтвердилися доводи апеляційної скарги про висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу. Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у матеріалах справи доказів висловлення ОСОБА_1 незгоди з результати огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням приладу «Alcotest Drager 6820». За таких обставин наявність направлення в матеріалах справи не свідчить про висловлення ним незгоди з результатами огляду, порушення прав ОСОБА_1 , та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Крім того, сам факт відмови ОСОБА_1 від підписання документів та отримання їх копій не свідчить про його незгоду з результатом огляду пройденим на місці зупинки транспортного засобу, оскільки це є правом останнього щодо відмови підпису та отримання копій.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9.а ПДР України доведена сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушеннясерії ААД №335110 від 04.08.2023; результатом тесту алкотестера «Alcotest Drager 6820», згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 0,85 проміле, актом огляду на стан сп'яніння, постановою серії БАВ №191637 від 04.08.2023 відносно ОСОБА_1 та відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського.
Отже доводи скаржника, про те, що суд першої інстанції не врахував незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного на місці зупинки автомобіля, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатами огляду, ані після проведеного тесту, ані після ознайомлення з матеріалами справи, а також тестом №222 алкотестера «Drager Alcotest6820 ARMK-0379» та відеозаписом з бодікамери поліцейського.
З цих же підстав, апеляційний суд відхиляє доводи, щодо наявності направлення, оскільки за встановлених обставин відсутності заперечень ОСОБА_1 щодо результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки, у поліцейських не виникло обов'язку направляти його на огляд до медичного закладу, а відтак наявність такого направлення без результату висновку медичного закладу, не спростовує результат огляду, пройдений на місці зупинки, а відтак не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Більше того, апеляційний суд зазначає, що єдиний результат проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля зафіксований у тесті «Alcotest Drager 6820» (а.с. 2), а висловлення незгоди з таким результатом, відмова чи погодження проходити огляд у медичному закладі є правом ОСОБА_1 і є, з огляду на положення норм закону, продовженням розпочатого та закінченого з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. І таке право відоме ОСОБА_1 , з огляду на те, що останній з метою отримання посвідчення водія складав відповідний іспит.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Отже, доводи скаржника, про порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу є необґрунтованими та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Скаржник помилково вважає, що висловлення ОСОБА_1 фрази: «Це з пива таке?», після проходження огляду на місці зупинки, є фактичним початком висловлення незгоди з результатами огляду, оскільки така фраза, хоч і дійсно зафіксована на відео, однак даний вислів був фактично запитанням, а не незгодою з результатом огляду. Крім того, відеозаписом охоплено фактичні обставини подій, які відбувалися після висловленого запитання, і в подальшому ОСОБА_1 не висловлював жодних заперечень чи незгоди з результатом.
Розглядаючи справу суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатом огляду на місці зупинки, яким є тест №222 та відеозаписом на якому останній визнав факт керування. Відтак висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим.
Оскільки у справі, що переглядається встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, посилання скаржника в апеляційній скарзі щодо не підтвердження ознак сп'яніння є безпідставними.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правомірним.
Апеляційний суд погоджується з доводами скаржника про те, що матеріали справи не місять доказів, відсторонення ОСОБА_1 від керування мотоциклом, однак такі обставини не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння, а відтак не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Більше того, з відеозапису вбачається, що після складання адмінматеріалу, ОСОБА_1 пішов пішки.
В цілому доводи апеляційної скарги є тотожними клопотанню про закриття провадження у справі, поданого захисником ОСОБА_1 - Сіренком М. Ю. до суду першої інстанції, який надав їм належну оцінку та розглянув з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 266, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст. 289, 294 КУпАП
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Бородянського районного суду Київської областівід 03 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. Ф. Мазурик