КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 757/2570/23-ц Головуючий у І інстанції Головко Ю.Г.
Провадження №22-ц/824/11459/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем Українии
06 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О.,
за участі секретаря Спис Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Ощадбанк» - адвоката Батюка Антона Геннадійовича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк» про захист прав споживачів,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний Банк України» про захист прав споживачів.
В обґрунтування позову зазначено, що 19.06.2015 року на підставі Договору № 2615056 позивачем був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 у ТВБВ 10004/0149 філії Донецького обласного управління відповідача. Відкриття рахунку було обумовлено необхідністю отримання позивачем оплати за виконану роботу від ТОВ «Синтоп».
У червні-серпні 2015 року на зазначений рахунок від ТОВ «Синтоп» надійшли грошові кошти у розмірі 2 989 000,00 грн, однак 25.08.2015 року, згідно із листом Управління фінансового моніторингу Ощадбанку, були зупинені всі видаткові операції по рахунку позивача, а 09.09.2015 року Державна служба фінансового моніторингу України своїм рішенням також зупинила всі фінансові операції по рахунку і передала матеріали до правоохоронних органів.
Наприкінці вересня 2015 року ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на кошти на рахунку позивача в межах кримінального провадження.
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2018 року у справі № 761/32089/18, який набрав законної сили, скасовано арешт усіх без виключення грошових коштів, що знаходилися на рахунку позивача, відкритому у філії - Донецьке обласне управління Ощадбанку.
02.10.2018 року ОСОБА_1 через представника звернувся до Донецького обласного управління Ощадбанку із заявою про здійснення безготівкового переказу коштів на ім'я третьої особи, на що листом АТ «Ощадбанк» від 19.10.2018 року отримав відмову з посиланням на те, що банком проведено оцінку ризиків за операціями, оскільки контрагент - відправник коштів на рахунки був фігурантом кримінальної справи з розслідування можливого фінансування тероризму, банк змушений вжити всіх можливих заходів щодо виключення ймовірності використання його послуг для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму.
29.07.2019 року позивач повторно через свого представника ОСОБА_2 подав до філії - Донецьке обласне управління Ощадбанку заяву на безготівковий переказ коштів, у задоволенні якої листом банку від 06.08.2019 року відмовлено.
З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2019 року, залишеним у цій частині без змін постановою Київського апеляційного суду від 14.01.2020 року та постановою Верховного Суду від 24.06.2020 року, стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 989 000, 00 грн.
Лише після набрання чинності рішенням суду банк виконав розпорядження представника позивача ОСОБА_1. і 16.01.2020 року здійснив безготівковий переказ грошових коштів за реквізитами, вказаними у заяві.
Таким чином, невиконання банком розпорядження клієнта з переказу коштів за заявою від 29.07.2019 року свідчить про невиконання банком своїх зобов'язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом, у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року позов задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» на користь ОСОБА_1 пеню, в розмірі 0, 1 % за кожний день прострочення зобов'язання по день фактичного виконання зобов'язання, але не більше 10 % суми переказу, що складає 298 900 грн 00 коп. Стягнуто з Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» на користь держави судовий збір у розмірі 2989,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, АТ «Ощадбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що місцевий суд не врахував, що заява представника ОСОБА_1 про переказ коштів від 29.07.2019 не відповідала формі розрахункового документу, позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження звернення його до банку із дорученням про переказ вказаної суми коштів 2 989 000,00 грн, і що таке доручення не було виконано банком у встановлені строки.
Зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд не розглянув та не вказав підстави, на яких він відхилив доводи відповідача щодо відсутності обов'язкових реквізитів касового документа та суми переказу у Заяві про переказ вкладі від 19.07.2019 року.
Крім того, судом не вирішено питання про зменшення розміру пені у відповідності до вимог ч. 3. статті 551 ЦК України, про який було заявлено відповідачем.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Матяш Т.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У судовому засіданні представник відповідача АТ «Ощадбанк» - адвокат Батюк А.Г. підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Матяш Т.В. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із несвоєчасним виконанням зобов'язань за договором банківського рахунку щодо переказу коштів згідно із заявою представника позивача від 29.07.2019 за дорученням позивача, банк зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, але не більше 10 % від суми переказу відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2015 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № 2615056 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжних карток. Згідно з випискою руху коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий на виконання договору № 2615056, надійшли грошові кошти у розмірі 2989000,00 грн.
Пунктом 1.2 укладених між сторонами договорів передбачено, що банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, які надходять клієнту, та забезпечує проведення розрахунків за операціями, в тому числі здійсненими з використанням платіжної картки, в межах витратного ліміту.
Пунктом 1.2 укладених між сторонами договорів передбачено, що банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, які надходять клієнту, та забезпечує проведення розрахунків за операціями, в тому числі здійсненими з використанням платіжної картки, в межах витратного ліміту.
Згідно з пунктами 4.2 договорів сторони домовились, що всі інші умови цього договору, зокрема, перелік операцій, що вчиняються банком за рахунком, в тому числі за допомогою систем WEB-банкінг «Ощад 24/7» та/або Mobile-банкінг «Ощад 24/7», права та обов'язки сторін, їх відповідальність, порядок нарахування процентів визначаються Правилами, які є додатками 1, 2 до цього договору та його невід'ємною частиною, та Тарифами, правилами відповідної Міжнародної системи, нормами чинного законодавства, Інструкцією користувача.
25.08.2015 листом Управління фінансового моніторингу ПАТ «Державний банк «Ощадбанк» №40/1-14/449-8991 зупинено всі видаткові операції по рахунку ОСОБА_1
09.09.2015 Державна служба фінансового моніторингу України своїм рішенням № 2218-РЗ/2015 зупинила всі фінансові операції по рахунках позивача та передала матеріали до правоохоронних органів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2015 задоволено клопотання слідчого та накладено арешти на рахунок позивача у межах кримінального провадження.
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 23.08.2018 у справі №761/32089/18 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258-5 КК України, а також вирішено долю речових доказів та скасовано арешт, у тому числі накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2015 на грошові кошти у сумі 2989000,00 грн що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у філії Донецьке ОУ АТ «Ощадбанк».
02.10.2018 представник позивача на підставі довіреності ОСОБА_4. звернулася до керуючого ТВБВ 10004/0149 Філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» із заявою, в якій просила повідомити, чи може вона на підставі наданих довіреностей замовити основну на ім'я власника рахунку та додаткову на її ім'я картки, отримати готівкові кошти через касу банку, а також здійснити безготівковий переказ коштів на ім'я третьої особи.
У відповідь на вказану заяву АТ «Ощадбанк» листом від 04.10.2018 № 521 попросило надати до установи банку: документи на підтвердження трудових відносин з ТОВ «СИНТОП» (копію трудової книжки, копії наказів про призначення на посаду та звільнення з посади, копію трудового договору тощо); довідку форми № 1ДФ з органів фіскальної служби; інформацію (персоніфікацію) з органів Пенсійного фонду України.
Листом від 19.10.2018 АТ «Ощадбанк» повідомило, що проведено оцінку ризиків за операціями, які повірений має намір здійснити, враховуючи той факт, що рахунки, право розпоряджатись якими надано їх власниками відповідно до нотаріально засвідчених довіреностей, не обслуговувалися більше 3-х років (відсутній рух коштів), а також те, що контрагент-відправник коштів на рахунки був фігурантом кримінальної справи з розслідування можливого фінансування тероризму (в рамках якої, у тому числі, мали місце обмеження), банк змушений вжити всіх можливих заходів, щодо виключення ймовірності використання його послуг для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму. У зв'язку з цим виникла необхідність у проведенні уточнення інформації, щодо ідентифікації, верифікації та вивчення зазначених фізичних осіб шляхом особистого їх звернення до установи банку.
Вказані обставини встановлені судовими рішеннями у справі № 757/30819/19-ц за позовом ОСОБА_1 та інших до АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів і стягнення коштів.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2019 у згадуваній справі присуджено стягнути з банку суму 2 989 000, 00 грн, яка знаходилася на рахунку ОСОБА_1 , інфляційні втрати за кожний день прострочення виконання зобов'язання по день фактичного виконання зобов'язання, що станом на 01.05.2019 становило суму 221 529, 89 грн, 3 % річних по день фактичного виконання зобов'язання, що станом на 06 червня 2019 року становило 60 680, 79 грн, пеню у розмірі 3 % за кожний день прострочення зобов'язання по день фактичного виконання зобов'язання, що станом на 06.06.2019 складає у сумі 22 148 490, 00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 14.01.2020 рішення першої інстанції скасовано у частині стягнення суми інфляційних втрат, 3 % річних та пені у розмірі 3 % за кожний день прострочення зобов'язання за Законом України «Про захист прав споживачів» та відмовлено у задоволенні цієї частини вимог. Постановою Верховного Суду від 24.06.2020 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції.
16.01.2020 банк здійснив переказ грошових коштів ОСОБА_1 з рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк», на його рахунок в АТ «ПУМБ».
Також судом встановлено, що 29.07.2019 представник ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 04.04.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоренко В. В. і зареєстрованої за № 811 (строком на три роки), ОСОБА_4 подала до ТВБВ 10004/0149 Філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заяву на переказ вкладу, згідно з формою № 143, у якій просила перерахувати з рахунку № НОМЕР_1 всю суму вкладу з процентами, які належать її довірителю, на рахунок № НОМЕР_1 .
06.08.2019 банком надано відповідь вих. № 1114 на заяву від 29.07.2019, що розрахунково-касове обслуговування рахунку буде проведено після надання до банку всіх документів / відомостей, що вимагаються банком та після особистої явки власників рахунків до установ банку для проведення верифікації та уточнення інформації про клієнта, оскільки частково надана інформація клієнтів є сумнівною і потребує уточнення, що зазначалося у листі банку № 104.26-08/52 від 25 січня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, зокрема, передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно зі статтею 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Спеціальним законом, який визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів та встановлює відповідальність суб'єктів переказу, є Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що вказано у його преамбулі.
Відповідно до п.1.24 ст.1 цього Закону переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Споживач фінансових послуг - це фізична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу для задоволення особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю (пункт 7-1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Пунктами 32.1 та 32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банк, що обслуговує платника (отримувача), несе перед ним відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 % суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Такі ж положення щодо розміру відповідальності банку за порушення строків переказу містять Правила здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам у АТ «Ощадбанк» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), які згідно з пунктом 4.2 укладеного між сторонами договору банківського рахунку є його невід'ємною частиною.
Відповідно до Правил здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам у АТ «Ощадбанк» (чинних на час виникнення спірних правовідносин) Особлива частина, розділ ХХ «Умови договору банківського рахунку», глава 12 «Відповідальність сторін», пункт 12.4 - за несвоєчасне (пізніше наступного банківського дня після отримання розрахункового документа) або помилкове з вини банку здійснення переказу коштів з карткового рахунку, за несвоєчасне зарахування на картковий рахунок суми, яка переказана клієнту, банк сплачує останньому пеню у розмірі 0,1 процента від суми відповідного переказу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 процентів суми переказу.
З урахуванням наведених норм, якими передбачено правовий механізм та вид відповідальності у разі порушень прав контрагента за договором банківського рахунку, виходячи з правової природи укладеного між сторонами договору і умови, які становлять його зміст, банком допущено порушення умов договору, що є підставами для відповідальності відповідача за обмеження прав позивача щодо розпорядження коштами шляхом здійснення переказів, яка має застосовуватись згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та з урахуванням умов укладеного між сторонами договору.
Відповідно до укладеного сторонами договору (договір про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки), зобов'язання АТ «Ощадбанк» полягає у виконанні банком доручення про перерахування коштів, які надходять клієнту. Так, відповідне зобов'язання не полягає у передачі позивачу власного майна банку, зокрема належних йому грошових коштів, оскільки його змістом є виконання доручення щодо зарахування майна - грошових коштів, які належать клієнту і знаходяться у його вільному розпорядженні на його поточному рахунку.
Таким чином, перевіривши матеріали справи в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв'язку із несвоєчасним виконанням зобов'язань за договором банківського рахунку щодо переказу коштів згідно із заявою представника позивача від 29.07.2019 за дорученням позивача, банк зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, але не більше 10 % від суми переказу відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у розмірі 538 100 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, заява ОСОБА_1 про переказ коштів від 29.07.2019 року не відповідає формі розрахункового документу, відхиляються колегією суддів, оскільки як вбачається з листа Ощадбанку від 06 серпня 2019 року позивачу відмовлено у переказі коштів з тих же підстав, що й раніше - проведення верифікації і уточнення інформації про клієнта, а не у зв'язку із невідповідністю поданої заяви вимогам закону.
Твердження апелянта про те, що переказ коштів відбувся на виконання заяви представника позивача від 16.01.2020, а не на виконання заяви від 29.07.2019, оцінюються колегією суддів критично, позаяк, як вбачається з матеріалів справи, перерахунок коштів вчинено відповідачем виключно після прийняття постанови Київським апеляційним судом від 14.01.2020 у справі № 757/30819/19-ц.
Твердження апелянта про те, що позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження звернення його до банку із дорученням про переказ суми коштів у розмірі 2 989 000,00 грн, також відхиляється колегією суддів з огляду на те, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року у справі № 757/30819/19-ц, яке набрало законної сили і яким стягнуто з Ощадбанку на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 2 989 000,00 грн, встановлено, що дії відповідача щодо обмеження права користування поточним рахунком позивача, шляхом його блокування, не відповідають вимогам законодавства та порушують права позивача, а тому кошти підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги про те, що посилання суду першої інстанції на рішення у справі №757/30819/18-ц є безпідставним, оскільки у справі №757/30819/18-ц не досліджувалася заява ОСОБА_1 про переказ коштів від 29.07.2019, також відхиляються колегією суддів з огляду на їх безпідставність.
Доводи апелянта про необхідність застосування положень ч.3 ст. 551 ЦК України та зменшення розміру пені, відхиляються колегією суддів, з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» законодавцем встановлено граничний розмір пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу, що свідчить про те, що закладаючи саме такий розмір із відповідним імперативним формулюванням, законодавцем були враховані всі можливі запобіжники та дотримано принципи розумності і справедливості, а сам факт встановлення граничного розміру пені і є головним запобіжником, спрямованим на недопущення збагачення кредитора за рахунок боржника.
Аналогічні положення щодо розміру відповідальності банку за порушення строків переказу містять Правила здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам у AT «Ощадбанк», відповідно до яких «за несвоєчасне (пізніше наступного банківського дня після отримання розрахункового документа) або помилкове з вини банку здійснення переказу коштів з карткового рахунку, за несвоєчасне зарахування на картковий рахунок суми, яка переказана клієнту, банк сплачує останньому пеню у розмірі 0,1 процента від суми відповідного переказу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 процентів суми переказу.» Вказаний факт свідчить про повне прийняття відповідачем зазначених норм закону та відображення їх у внутрішньому документі, в тому числі і в частині принципів розумності і справедливості.
На думку колегії суддів, питання зменшення розміру пені відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України має місце лише у випадку відсутності законодавчого регулювання її граничного розміру, наприклад, при застосуванні пені, передбаченої ч. 5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів». Проте, навіть у таких випадках, вирішуючи питання щодо застосування принципу розумності і справедливості (співмірності), Верховний Суд здебільшого вважає, що пропорційним і справедливим є сума штрафних санкцій не менше суми простроченого (порушеного) зобов'язання.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №761/26293/16 суд констатує необхідність стягнення пені і безпосередньо Великою Палатою застосовано принцип пропорційності (балансу інтересів) та зменшено її розмір, якій дорівнював сумі двох зобов'язань, при цьому стягнув з відповідача пеню, рівну сумі основного зобов'язання. Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц, а також від 21 серпня 2019 року у справі № 727/9352/17.
У постановах Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі №761/46145/16-п та від 01.10.2018 року у справі №761/42169/16-п констатована необхідність безальтернативного стягнення пені, визнано обґрунтованим застосування принципу пропорційності при зменшенні розміру пені та залишено в силі рішення попередніх інстанцій про стягнення пені в розмірі банківського вкладу (основного зобов'язання).
Таким чином, доводи апеляційної скарги на необхідність зменшення пені з метою недопущення збагачення позивача за рахунок відповідача є помилковими, оскільки сума пені, яка була зменшена відповідною заявою позивача до 10% від суми простроченого зобов'язання (298 900,00 грн.) з метою приведення у відповідність із нормою ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», вже є співмірною та пропорційною з огляду на встановлені судом обставини справи.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Ощадбанк» - адвоката Батюка Антона Геннадійовича залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 11 грудня 2023 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Писана Т.О.