Справа № 753/3654/23
Провадження №22-ц/824/1434/2023
ДО Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат у справі за апеляційною скаргою Державного підприємства «Українська геологічна компанія» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українська геологічна компанія» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року позов задоволено; стягнуто з Державного підприємства «Українська геологічна компанія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.07.2022 по 18.04.2023 у розмірі 268 664,64 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, судовий збір у розмірі 2 192,09 грн, а всього до стягнення - 275 856,73 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене на підставі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Українська геологічна компанія» залишено без задоволення; рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року залишено без змін.
09 листопада 2023 року позивач звернувся до Київського апеляційного суду із клопотанням про відшкодування судових витрат.
В обґрунтування заяви зазначив, що відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів. Вказані докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. На виконання вказаних процесуальних вимог, позивач надає докази судових витрат, а саме Договір про надання правничої допомоги від 06 грудня 2022 року, Додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 06 грудня 2022 року, Акт виконання робіт по договору про надання правничої допомоги, квитанція прибуткового касового ордеру №79 від 02 грудня 2022 року, відповідно до яких судові витрати на правничу допомогу становлять 5 000, 00 грн.
На підставі наведеного, просив стягнути з Державного підприємства «Українська геологічна компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн., яка відповідає попередньому розрахунку, наведеному у відзиві на апеляційну скаргу.
20 листопада 2023 року на адресу суду від Державного підприємства «Українська геологічна компанія» надійшло клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу правову допомогу.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вищевказана заява позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Чинним ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
В порядку ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення позивач подав до апеляційного суду вчасно. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу анонсував попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які витрати позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи в апеляційному суді, і зазначив, що документи, на підтвердження понесених витрат, надасть окремо.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 р.: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».
Відповідачем було надано до суду клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу. В той же час останнім не було належним чином доведено неналежності заявлених витрат на правову (правничу) допомогу позивача чи їх не співмірності. За таких умов у суду відсутні підстави для неприйняття заявленого позивачем загального розміру витрат на правничу допомогу при апеляційному перегляді справи.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Українська геологічна компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько