Справа № 357/1172/22
Провадження №22-ц/824/1446/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кушнір Наталія Борисівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кушнір Наталія Борисівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просила апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення; рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2023 року залишено без змін.
13.11.2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що у відзиві на апеляційну скаргу повідомляв про те, що у зв'язку з розглядом справи очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн, про що будуть надані суду підтверджуючі докази. На підтвердження вказаних витрат ОСОБА_1 надає Договір про надання правничої допомоги №37 від 01 грудня 2022 року, Додаткову угоду №2 від 01 грудня 2022 року до договору про надання правничої допомоги № 37 від 01 грудня 2022 року, Акт приймання- передачі наданих послуг від 10 листопада 2023 року, Детальний опис та розрахунок витрат на правничу допомогу від 10 листопада 2023 року, копію рахунку на оплату №7 від 10 листопада 2023 року та копію квитанції.
На підставі наведеного, просив ухвалити додаткове рішення у справі № 357/1172/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Кушнір Н.Б. про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 000, 00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
20 листопада 2023 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу правову допомогу.
В судове засідання 23.11.2023 року ОСОБА_3 та приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кушнір Наталія Борисівна не з'явились, про розгляд справи належним чином повідомлялись, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надали.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Дослідивши матеріали справи та вищевказану заяву, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що дана заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Відповідно ч. 1 до ст.. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З наведених норм вбачається, що для наявності підстав для ухвалення додаткового рішення за заявою сторони та наданими протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду доказів, щодо сплати судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, сторона має до закінчення судових дебатів по справі заявити про свої наміри подати на протязі вищевказаного строку, після ухвалення судового рішення відповідну заяву та докази. При цьому, подання заяви про ухвалення додаткового рішення є окремою процесуальною дією, яка може бути здійснена як в письмовій, так і в усній формі, однак має бути чітко конкретизована та ідентифікована саме як заява з даного приводу.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач у відповідності до положень ч. 1 ст. 134 ЦПК України зазначив, що очікує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн., про що до суду буде надано підтверджуючі докази. В той же час з точки зору колегії суддів апеляційного суду вказане застереження не може вважатися заявою про те, що докази фактичного понесення витрат на правничу допомогу будуть подані стороною на протязі п'яти днів з дня ухвалення судового рішення, оскільки, як вже зазначалося вище, відповідна заява має містити інформацію не тільки про намір подати такі докази, а і про те, що вона буде подана вже після ухвалення судового рішення, відтак суд на час ухвалення рішення по суті справи не має вирішувати питання ще стосовно такого виду судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку ОСОБА_1 та його представник до закінчення судових дебатів по справі не заявили суду про те, що докази понесених витрат на правничу допомогу мають бути подані протягом п'яти днів від дня ухвалення рішення по суті апеляційної скарги. За таких умов подані ОСОБА_1 докази з даного приводу не можуть бути враховані судом, що в свою чергу призводить до неможливості ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 83, 141, 270, 367 ЦПКУкраїни, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько