Єдиний унікальний номер 752/8676/23
Апеляційне провадження № 33/824/4422/2023
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року, прийняту відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст.124 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №087808, ОСОБА_2 , 20.04.2023 о 23-25 год. у м. Києві по Столичному Шосе, при повороті на вул. Вітявську, перед поворотом праворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, що призвело до зіткнення із авто Тойота н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.10.4 Правил дорожнього руху.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 (потерпіла особа) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав:
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Закриваючи провадження у справі та приходячи до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, суд таку свою позицію обґрунтовував поясненнями свідка ОСОБА_4 , відповідно до якого перед поворотом праворуч ОСОБА_2 рухався у крайній правій смузі руху. Вже в ході здійснення вказаного маневру в автомобіль Мерседес н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 вдарив автомобіль Тойота н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Також суд першої інстанції навів пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які повідомили, що повертали зі Столичного Шосе на вул. Вітянську, коли в них врізалося інше авто.
Апеляційний суд не може погодитися із такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне:
По-перше, свідків, покази яких були покладені в основу висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, суд першої інстнації безпосередньо не допитував. Вказані особи не були попереджені про кримінальну відповідальнсть за надання неправдивих свідчень.
По-друге, усі вищевказані свідки були пасажирами автомобіля Мерседес н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , є його знайомими. При цьому покази цих свідків об'єктивно суперечать іншим обставинам справи, зокрема схемі місця ДТП та представленими апелянтом фото, які були надані до суду в ході апеляційного розгляду та предявлені ОСОБА_2 , який не заперечував їх належності та відповідності дійсним обставинам. Більш того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 також пред'явив суду аналогічні фото для огляду.
Як вбачається із вищевказаних фото та схеми місця ДТП, після зіткнення автомобіль Тойота залишився майже на місці зіткнення, про що свідчать уламки скла лівої фари автомобіля Тойота, які знаходилися безпосередньо біля вказаного авто. Про це свідчать і сліди гальмування, що видно на асфальтному покритті дороги. При цьому автомобіль Тойота знаходився в безпосередньої близкості від правої межі дороги (передні колеса 0, 05 м до краю, задні- 0, 26 м). Зі схеми місця ДТП також фото місця події вбачається, що на межі дороги міститься металевий відбійник.
З харатеристики локалізації пошкоджень автомобіля Тойота вбачається, що удар прийшовся на передню ліву частину авто, оскільки були пошкоджені ліва фара, ліва частина капоту, ліва частина бамперу та ліве переднє крило. При цьому у автомобіля Мерседес пошкоджена задня права арка та задні праві двері.
Зважаючи на локалізацію механічних пошкоджень обох авто, представлена ОСОБА_2 версія подій щодо того, що він рухавсяв у крайній правій полосі і здійснив поворот саме з правого краю дороги, є технічно неспроможним. За вказаного ОСОБА_2 перебігу подій для того, аби автомобіль Мерседес міг отримати внаслідок зіткнення з авто Тойота пошкодження правої задньої дверки та арки колеса, між цим місцем і краєм дороги мало б бути достатньо простору для авто апелянта, оскільки край дороги обмежений металевим відбійником, що в даному випадку не відповідає дійсності.
Реальна локалізація пошкоджень обох авто відповідає тій версії подій, яку було наведено ОСОБА_1 , оскільки саме вона є технічно можливою за наявних обставин.
Про спроможність версії ОСОБА_1 свідчить і зазначене на схемі місця ДТП та локалізоване на фото за місцезнаходження уламків скла факри місце зіткнення авто, яке знаходиться на певній відстані від краю дороги.
З урахуванням вищевикладеного, апеляціний суд приходить до висновку, що матеріали справи підтверджують факт порушення ОСОБА_2 п. 10.4 ПДР, що знаходиться в прямому причинно-наслідковому звязку з ДТП. За таких умов апеляціний суд визнає ОСОБА_2 винним у скоєні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за умови закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Зважаючи на вищевикладене, провадження у даній справі підлягає закриттю у зв'язку із сплином строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року, прийняту відносно ОСОБА_2 скасувати.
Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_2 закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба